Ухвала суду № 37684542, 24.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 року м. Київ К/800/10714/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Білоцерківське птахопідприємство»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2011

у справі № 2а-3336/11/1070

за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

до Приватного акціонерного товариства «Білоцерківське птахопідприємство»

про стягнення податкової заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція в Київській області звернулась до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Білоцерківське птахопідприємство», правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «Білоцерківське птахопідприємство» податкову заборгованість в розмірі 266 703 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012, позов задоволено, стягнуто з ПАТ «Білоцерківське птахопідприємство» до Державного бюджету України заборгованість в сумі 266 703 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, працівниками податкового органу проведена документальна невиїзна перевірка з питань правових відносин позивача з ДП «Ямниця ВАТ «Івано-Франківськцемент», ТОВ «Самшит», ТОВ «СІ-1», ТОВ «Дібровагроплюс», за результатами якої складено акт від 31.07.2009 №2627/23-2/19405691/154 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2009 № 2858/0004090232/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 310 055 грн., в т.ч.: 55 220 грн. основного платежу та 254 835 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податковим органом була надіслана відповідачу податкова вимога № 86 від 06.04.2011, яка отримана ним 07.04.2011.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 у справі № 2а-1322/10/1070, яка набрала законної сили, податкове-повідомлення-рішення № 2858/0004090232/0 від 13.08.2009 визнано правомірним.

Згідно податкової довідки від 12.07.2011 № 15210/10/24-0636/1 частина боргу у сумі 44 783 грн. сплачена відповідачем.

Крім того, відповідачем до Білоцерківської ОДПІ в Київській області у порядку, передбаченому ст. 203 ПК України, через електронні інформаційні системи подано податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 519 грн., за квітень 2011 року на суму 373 грн. та за травень 2011 року на суму 539 грн., але вказані суми податкових зобов'язань у визначені законодавством строки не сплачені.

Згідно матеріалів справи станом на 12.07.2011 за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 266 703 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сума податкового зобов'язання є узгодженою та не сплачена платником податків у встановлені строки, тому спірна сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Досліджуючи обставини справи судами правомірно взято до уваги обставини, які встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 у справі № 2а-1322/10/1070 про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 2858/0004090232/0 від 13.08.2009.

Крім того, відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Враховуючи несплату відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених самостійно платником у податкових деклараціях за березень, квітень, травень 2011 року та встановлення в судовому порядку правомірності нарахування податковим органом податкового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням № 2858/0004090232/0 від 13.08.2009, з урахуванням часткової сплати його відповідачем, суди попередніх інстанцій вірно зазначили про наявність підстав для стягнення з відповідача податкової заборгованості в розмірі 266 703 грн.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Білоцерківське птахопідприємство» відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний