Ухвала суду № 37681417, 13.03.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 738/1867/13-ц Провадження № 22-ц/795/30/2014 Головуючий у I інстанції -Парфененко О. Я. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Острянського В.І., Горобець Т.В.,при секретарі:Рудик І.І.,за участю:відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, представника позивача - ОСОБА_7,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про стягнення збитків та неустойки,

в с т а н о в и в:

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2013 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_8, стягнуто з ОСОБА_5 у відшкодування збитків, завданих невиконанням договору №05/12 від 01 травня 2012 року про надання послуг по розробці комп'ютерної системи (програмний продукт) 16000 грн. 00 коп., неустойку (штраф) в сумі 4350 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам, дослідженим у судовому засідання, є помилковим, незаконним і несправедливим. Апелянт зазначає, що судом не було повністю досліджено надану ним СМС-переписку з якої вбачається, що позивач не надав необхідну інформацію для розробки програмного продукту, а тому, вини відповідача у невиконанні договору не має.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Приписами ч.1 ст.303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_8 суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок порушення ОСОБА_5 зобов'язань, передбачених договором, відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у даному випадку, у вигляді відшкодування відповідачем збитків та сплати неустойки. За невиконання умов договору, передбачена відповідальність виконавця, відповідно до п.5.2 договору, при простроченні виконання зобов'язань більше 30 днів сплатити штраф в розмірі 10% вартості робіт. На час звернення з позовом до суду прострочення виконавця становить більше 30 днів, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4350 грн. 00 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тому вимоги позивача щодо стягнення пені відповідно до п.5.2 Договору в сумі 15703,50 грн. не підлягають задоволенню, оскільки за умовами договору на відповідача не було покладено виконання грошових зобов'язань.

Під час ухвалення рішення суд дотримався вимог, передбачених ст.214 ЦПК України та перевірив чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та які правові норми підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що 01 травня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було укладено договір про надання послуг по виготовленню програмного продукту комп'ютерної системи у відповідності з технічним завданням (а.с.11-14).

Згідно п.2.4 Договору виконавець приступає до виконання робіт після отримання передоплати від замовника у відповідності до пункту 2.2. Договору, відповідно до п.2.4 Договору виконавець повинен був приступити до виконання робіт після отримання 8700,00 грн.

Встановлено, що ОСОБА_8 на виконання Договору, згідно розписок, сплатив ОСОБА_5 6000 грн. 00 коп., 4000 грн. 00 коп. та 6000 грн. 00 коп. (а.с.19-21).

Відповідно до п. 2.2.1 Договору, строк здачі робіт по Договору не може перевищувати одного місяця з дня надходження передплати виконавцю. Здача проекту оформлюється сторонами у вигляді акту виконаних робіт, в якому вказується вартість і перелік виконаних робіт, замовник на протязі 5 робочих днів з дати отримання підписаного виконавцем акту здачі - приймання робіт зобов'язаний підписати його і направити виконавцю мотивовану відмову від приймання в письмовому вигляді (п.п.2.6, 2.8 Договору).

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_5, як виконавець за договором, отримавши від замовника ОСОБА_8 кошти в загальній сумі 16000 грн. 00 коп., не виконав умов договору, чим завдав останньому збитків на вказану суму.

Цим же договором передбачена відповідальність сторін за неналежне виконання зобов`язань у вигляді сплати неустойки. За невиконання умов договору, передбачена відповідальність виконавця, відповідно до п.5.2 договору: при простроченні виконання зобов'язань більше 30 днів сплатити штраф в розмірі 10% вартості робіт. На час звернення з позовом до суду прострочення виконавця становить більше 30 днів, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4350 грн. 00 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Перевіривши надані позивачами докази, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивач своєчасно та в повному обсязі виконав умови договору, а відповідач умови договору не виконав.

При стягненні неустойки (штрафу) суд виходив з умов договору та положень статті 551 ЦК України зазначивши, що ОСОБА_5 при підписанні договору погодився з усіма його вимогами та зобов`язався їх виконати в повному обсязі, проте своїх зобов`язань не дотримався.

За правилами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи і ухвалив правильне рішення, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті рішення суду першої інстанції. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст.57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: