Ухвала суду № 37679704, 12.03.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №273/2300/13-к Головуючий у 1-й інст. Ковалик Ю.А.

Категорія ст.185 ч.3 КК України Доповідач Євстаф'єва Т. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Євстаф'євої Т.А.

суддів: Гузовського О.Г., Крижанівського В.В.

при секретарі: Білоус Т.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області старшого радника юстиції Борисенка С.М. на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2014 року у кримінальному провадженні №12013060110000432 по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст.185 ч.3 КК України

за участю прокурора:Лозовика А.В.

потерпілого:ОСОБА_5

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

встановила:

цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з неповною

середньою освітою, не працює, не одружений, відповідно до ст.89 КК

України не судимого,

визнано винуватим за ст.185 ч.3 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.2,3,4 ст.76 КК України.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Баранівка Житомирської області, мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працює, не одружений, раніше судимого 22.05.2013 року Баранівським районним судом Житомирської області за ч.1 ст. 164 КК України до громадських робіт терміном 90 годин,

визнано винуватим за ст.185 ч.3 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.2,3,4 ст.76 КК України.

Цивільний позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_5 3000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 1500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто ОСОБА_3 з на користь ОСОБА_5 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати за проведення судової експертизи по 73 грн. 35коп. з кожного на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області.

Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирався.

Речові докази по кримінальному провадженню: 2 навісні замки, запчастини мотоцикла ИЖ-Ю-4 залишено ОСОБА_5 за належністю.

Відповідно до вироку суду першої інстанції 21.10.2013 року, близько 21-00год., ОСОБА_2 з ОСОБА_3, за попередньою змовою, з метою здійснення крадіжки, проникли до господарства ОСОБА_5, розташованого в АДРЕСА_2, де пошкодили навісний замок та проникли до сараю, звідки таємно викрали мотоцикл ИЖ-Ю-4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 3000 грн., чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

В поданій апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону, скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покарання у виді 5 років позбавлення волі, кожному, без конфіскації належного їм майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та встановити кожному іспитовий строк 1 рік з покладенням на них обов'язків, передбачених п.п.2,3,4 ст.76 КК України.

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ОСОБА_5 3000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Стягнути на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_2 1 500грн. та з ОСОБА_3 500грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати за проведення судової експертизи по 73грн. 35коп. з кожного на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області.

Речові докази залишити потерпілому.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» дії підсудних повинні кваліфікуватися не за ч.3 ст. 185 КК України, а за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.

Заслухавши доповідь судді, думки прокурора та потерпілого, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення обвинувачених, які заперечили проти апеляції, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

Суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до положень ч.4 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.

Як видно з матеріалів даного кримінального провадження, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено за ознаками злочину, передбаченого ч.3ст.185 КК України.

Питання про зміну обвинувачення в суді першої інстанції не порушувалось, клопотань з цього приводу не заявлялось. В судових дебатах прокурор категорично підтримав обвинувачення щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України.

З огляду на викладене та враховуючи, що суд апеляційної інстанції не вправі розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції, то підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу заступника прокурора прокуратури Житомирської області старшого радника юстиції Борисенка С.М. залишити без задоволення.

Вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді: