Ухвала суду № 37677886, 12.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4398/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - позивач) пред'явило позов до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 22 квітня 2013 року № 0001712202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 28 березня 2013 року по 3 квітня 2013 року посадовими особами Броварської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області на підставі пункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 17 грудня 2012 року № 1273 проведено позапланову невиїзну перевірку ДП «Укрспирт» з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Газпромтехнології». Результати перевірки оформлено актом від 9 квітня 2013 року № 229/222/37199618 (а.с. 11-23)

До перевірки позивачем надано первині документи по господарським операціям з ТОВ «Газпромтехнології».

У ході перевірки органом державної податкової служби проаналізовано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 5685/22-9/37508177 від 25 грудня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Газпромтехнології» щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за період вересень, жовтень, листопад 2012 року, в якому зазначено, що у ТОВ «Газпромтехнології» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при зазначених обсягах реалізації товарів, ТОВ «Газпромтехнології» не звітує про наявність основних фондів та їх балансову вартість.

Використавши зазначену інформацію відповідач дійшов висновку, що договори між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Газпромтехнології» укладені без мети настання реальних правових наслідків та є нікчемними.

Відповідач у Акті перевірки зазначив, що формування показників податкового кредиту за відсутності факту поставки товарів (виконання робіт) є порушенням вимог підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що свідчить про заниження ДП «Укрспирт» суми податку на додану вартість, що підлягала сплаті на 1889164,44 грн.

На основі висновків акту перевірки, 22 квітня 2013 року Броварською об'єднаною Державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001712202, яким збільшено суму грошового зобов'язання ДП «Укрспирт» з податку на додану вартість на 1889164,44 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 944582,22 грн. (а.с. 10).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, підприємством надано на перевірку оригінали усіх необхідних документів, що й зазначено безпосередньо в акті перевірки (договори, податкові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), банківські виписки, реєстр податкових накладних тощо), що підтверджують факт надання відповідних послуг контрагенту. Вимоги до оформлення первинних документів, які встановлені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 6.07.1999 року, виконані в повній мірі.

Відповідно до зазначених документів господарська діяльність підприємства підтверджується наступним.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Газпромтехнології» 30 вересня 2011 року було укладено договір №47 на постачання природного газу (а.с. 37), відповідно до якого ТОВ «Газпромтехнології» зобов'язувалось передати у власність позивачу природний газ, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити газ фактична кількість якого визначається згідно Актів прийому-передачі, складених згідно з реєстру фактичного споживання природного газу споживачами, узгодженого з газотранспортною організацією.

Відповідно до пункту 2.2.2 позивач зобов'язувався укласти договори на транспортування природного газу з магістральними та газорозподільними підприємствами НАК «Нафтогаз України»

Пунктом 2.2.4 встановлено, що по закінченню кожного місяця поставки газу, в термін до 3-х днів позивач зобов'язаний надавати постачальнику засвідчені копії документів, оформлених в установленому порядку, що підтверджують обсяг фактично отриманого газу, а в термін 10 днів передавати постачальнику їх оригінали.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» від 08.07.2010 № 2467-VI транспортування природного газу здійснюється відповідно до договору. За договором транспортування природного газу газотранспортне підприємство зобов'язується транспортувати природний газ, довірений йому замовником, магістральними трубопроводами до пункту приймання-передачі газу та передати його замовнику, а замовник зобов'язується сплатити газотранспортному підприємству встановлену в договорі вартість транспортування.

Для забезпечення виконання умов договору № 47 від 30 вересня 2011 року позивачем було укладено ряд договорів з ПАТ «Тернопільгаз» на транспортування газу. Договір № 14ТР-1474 від 30 квітня 2012 року (а.с. 134), договір № 07/ТР-002/415 від 30 квітня 2012 року (а.с. 139), договір №02ТР-002/473 від 30 квітня 2012 року(а.с. 143), договір № 08/ТР-001/1129 від 11 березня 2011 року(а.с. 148), договір 20ТР-01/431 від 30 квітня 2012 року (а.с. 154), відповідно до яких газорозподільне підприємство зобов'язувалось надати позивачу послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності позивача або його споживачів.

Факт реальності поставки газу підтверджується наявними у справі довідками, що видані ПАТ «Тернопільгаз» про те, що у вересні 2012 року газовими мережами було протранспортовано до Борищівського МПД ДП «Укрспирт» від ТОВ «Газпромтехнрології» 295, 323 тис. куб.м. природного газу, до Кобиловолоцького МПД ДП «Укрспирт» - 340 тис. куб.м., до Новосілківського МПД ДП «Укрспирт» - 285, 068 тис. куб.м., до Залозецького МПД ДП «Укрспирт» - 135 тис. куб.м., до Козлівського МПД - 561,532 тис. куб.м.

В якості оплати за поставлений ТОВ «Газпромтехнології» газ ДП «Укрспирт» перерахувало на користь ТОВ «Газпромтехнології» кошти у сумі 11 334 968, 64 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 116-124.)

Відповідно до пункту 7 статті 19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» від 08.07.2010 № 2467-VI складати і підписувати з представниками газопостачального, газотранспортного та газорозподільного підприємства акти приймання-передачі природного газу (крім населення).

Абзацами 8 та 9 пункту 12 Постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» встановлено, що газотранспортні та газодобувні підприємства НАК «Нафтогаз України», а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу відповідно до порядку оформлення актів приймання-передачі газу підписують до 5 числа місяця, що настає за звітним, акти приймання-передачі газу, що пройшов через газорозподільні станції; складають разом із споживачами та постачальником газу акти про обсяги газу, використаного за місяць, і на підставі цих актів складають до 10 числа місяця, що настає за звітним, реєстри обсягів реалізації газу.

Факт отримання газу за договором № 47 від 30 вересня 2011 року підтверджується Актами прийому-передачі об'ємів природного газу, що підписані одночасно представниками ТОВ «Газпромтехнології», ДП «Укрспирт» та ПАТ «Тернопільгаз» (а.с. 47-51)

Ураховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що укладений ДП «Укрспирт» та ТОВ «Газпромтехнології» правочин відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності.

Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини,

Колегія суддів не бере до уваги твердження відповідача про те, що підтвердженням нікчемності укладеного позивачем договору є матеріали отримані від ДПІ у Печерському районі м. Києва, а саме акту перевірки №5685/22-9/37508177 від 25 грудня 2012 року, в якому зазначено, що у ТОВ «Газпротехнології» відсутні оборотні кошти, виробничі активи, транспортні засоби, складські приміщення, управлінський та технічний персонал при зазначених обсягах реалізації товарів.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 квітня 2013 року 826/2004/13-а, визнано протиправними дії головного податкового ревізора інспектора ДПІ у Печерському районі м. Києва, щодо порядку проведення зустрічної звірки та складання акту від 25 грудня 2012 року № 5685/22-9-37508177 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Газпромтехнології» щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за період вересень, жовтень, листопад 2012 року.

Отже згаданий акт перевірки не може бути підтвердженням відсутності у ТОВ «Газпромтехнології» засобів для здійснення господарської діяльності.

Позивачем, всупереч доводів, що були наведені в Акті перевірки також було надано інформацію щодо обсягів газу, що підтверджується актами прийому-передачі об'ємів природного газу, які підписані одночасно позивачем, ТОВ «Газпротехнології» та газорозподільним підприємством.

Первинними документами з поставки товару, що є в матеріалах справи, підтверджується реальність здійснення операцій поставки, відповідність дій позивача господарській меті, а також достовірність усіх даних, наведених у документах, які надають право на податковий кредит, що, в свою чергу, спростовує доводи відповідача про безтоварність вчиненого правочину.

Відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів неправомірного формування позивачем показників податкового кредиту за результатами господарських операцій з ТОВ «Газпротехнології» за вересень 2012 року.

Водночас, суд не погоджується з твердженнями відповідача про нікчемність правочинів між позивачем і ТОВ «Газпромтехнології» і вважає такі доводи відповідача необґрунтованими і безпідставними, з огляду на відсутність належного документального підтвердження завідомо умисної мети і факту спрямованості правочинів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим частина перша ст. 228 ЦК пов'язує визначення порушення публічного порядку.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати правочин нікчемним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентом підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.