Ухвала суду № 37677842, 04.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2122/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Проктер енд гембел Україна» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування податкових повідомлень - рішень від 09.02.2011 року №48, 49,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (Київської регіональної митниці) про скасування податкових повідомлень - рішень від 09.02.2011 року №48, 49.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2013 року касаційну скаргу позивача задоволено, скасовані рішення попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи при ввезенні товарів за CMR від 15.02.2010 року №1215. Підставою проведення перевірки зазначено виявлення факту не доставки вантажу, що був ввезений на митну територію України за попереднім повідомленням від 12.02.2010 року №100000005/2010/670090.

Під час проведення перевірки встановлено, що Ягодинською митницею 16.02.2010 року здійснено митний контроль та пропуск на митну територію України товарів «дезодоранти - антиперспіранти для тіла» згідно попереднього повідомлення від 12.02.2010 року №100000005/2010/670090, СМR від 15.02.2010 року №1215, invoice від 10.02.2010 року №7920009090. Вказані товари слідували на адресу одержувача - ТОВ з іноземною інвестицією «Проктер енд Гембл Україна».

У зв'язку з ненадходженням товарів на митницю призначення Ягодинською митницею складено протокол про порушення митних правил від 26.02.2010 року № 0123/20500/2010, відповідно до якого встановлено дії, що мають ознаки порушень митних правил, передбачених статтею 331, 332 Митного кодексу України, а тому автомобіль, на якому ввезено товари за попереднім повідомленням, було затримано.

Постачальником вищевказаного товару була фірма «Рrocter & Gamble Rakona s.r.o» відповідно до зовнішньоекономічного контракту з ТОВ «Проктер енд Гембл Україна» від 30.07.2009 року № 930.

Відповідачем направлено запит до Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту від 13.07.2010 року №35/7.1-10/6834-еп стосовно необхідності здійснення донарахування митних платежів у зв'язку із недоставленням товарів на митницю призначення.

У відповідь надано роз'яснення від 12.10.2010 року №17/2-9/3195-еп щодо необхідності проведення заходів по донарахуванню митних платежів ТОВ з іноземною інвестицією «Проктер енд Гембл Україна».

24 грудня 2010 року за результатами вищенаведеної перевірки відповідачем складено акт № 31/10/100000000/19341005, на підставі якого прийнято податкові повідомлення форми «Р» від 13.01.2011 № 5 на суму 42062,85 грн. та від 13.01.2011 № 6 на суму 137 836,71 грн.

Рішенням Державної митної служби України про результати розгляду скарги сума нарахованих підприємству штрафних санкцій зменшена до 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

09.02.2011 року відповідачем винесено податкові повідомлення форми «Р» № 48 на суму 35052,38 грн. (мито на товари, що ввозяться на територію України) та № 49 на суму 114863,93 грн. (податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України.

Статтею 4 Закону України «Про Єдиний митний тариф» визначено, що товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно статті 70 Митного кодексу України в редакції, яка була чинною на час спірних правовідносин, метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Частиною першою та другою статті 72 вказаного Кодексу передбачено, що митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Відповідно до пункту 4.3 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Державної митної служби України від 8 грудня 1998 року №771 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 1999 року за №42/3335) (далі Положення №771) у разі ввезення товарів на митну територію України як документ контролю за доставкою використовується попереднє повідомлення (далі - ПП) або внутрішній транзитний документ (далі - ВТД) та його електронна копія. Випадки використання цих документів контролю за доставкою визначаються в нормативно-правових актах Держмитслужби України відповідно до вимог Митного кодексу України.

Пунктом 4.21 вказаного Положення передбачено, що відповідальність за збереження та недоторканість вантажу перед митницею призначення при перевезеннях автомобільним транспортом несе перевізник.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ввезення товару, визначеного в попередньому повідомленні від 12.02.2010 року №100000005/2010/670090, здійснювалось на підставі зовнішньоекономічного контракту від 30.07.2009 року №930, укладеного між Компанією «Проктер енд Гембл Інтернешенал Оперей - шинс СА» (Женева, Швейцарія) (Продавець) та позивачем (Покупець), згідно з п. 1.1 якого та додатку від 11.01.2010 року №1 до договору продавець продає, а покупець купує товари, в тому числі - дезодорант серії «Old Spice», в асортименті згідно рахунків-фактур на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною контракту.

Відповідно до умов п. 4.1 контракту поставка товару здійснюється на умовах СPT-Київ на складі позивача (за правилами ІНКОТЕРМС-2000), згідно з якими продавець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки шляхом надання товару перевізнику.

Крім того, в разі здійснення поставки товару за умовами CPT, обов'язок здійснення поставки покладено на продавця товару, який здійснює поставку шляхом передання товару перевізнику, призначеному ним самим.

Отже, договірні відносини з приводу перевезення товару, а зокрема - «дезодорантів антиперспірантів для тіла», є предметом взаємовідносин постачальника (Продавця) - Компанії «Проктер енд Гембл Інтернешенал Оперейшинс СА» та перевізника, у зв'язку з чим та з огляду на фактичне ненадходження товару до митниці призначення, документальне підтвердження транспортування товару між митницею відправлення та митницею призначення у позивача відсутнє.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, митна декларація з товаросупровідними документами до митниці призначення не подавалися, а митне оформлення ввезеного на митну територію товару не проводилося, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування митних і податкових платежів.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано скасував податкові повідомлення - рішення від 09.02.2011 року №48, 49.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 11.03.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.В. Епель

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Епель О.В.

Федотов І.В.