Рішення № 37676267, 13.03.2014, Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 249/587/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 березня 2014 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі - Коваленко О.Л.,

за участі представника позивача - Дубіна І.М.,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним, мотивуючи свої вимоги наступним. 29 серпня 2005 року філією Шахтарське відділення № 6687 ВАТ «Державний ощадний банк України» було укладено кредитний договір № 7780730 з ОСОБА_2 про надання кредиту в сумі 5000,00 грн. За умовами кредитного договору № 7780730 від 29 серпня 2005 року відповідачу надано кредит на 36 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 28 серпня 2008 року та виконанні усі зобов»язання за ним.

Шахтарським міськрайонним судом Донецької області 08 лютого 2013 року винесено постанову по справі № 249/143/13-к про закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3, звільнивши її від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності.

В Шахтарському міськрайонному суді Донецької області розглядалася кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 за дії кваліфіковані за ст.222 ч.1, ст..366 ч.2 КК України, як шахрайство з фінансовими ресурсами та службове підроблення. Так, будучі посадовою особою, ОСОБА_3, з 22 липня по 23 вересня 2005 року внесла в офіційні документи - довідки для одержання кредиту в філії - Шахтарське відділення № 6687 АТ «Ощадбанк» свідомо неправдиві дані відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які нібито працювали у неї в товаристві та отримували заробітну плату.

Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 08 лютого 2013 року встановлено, що ОСОБА_3 оформила на вищевказаних осіб споживчі кредити у філії - Шахтарське відділення № 6687 АТ «Ощадбанк» та отримала без їх відома кошти.

Відповідно до постанови правління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 07 лютого 2012 року № 81 філія - Шахтарське відділення № 6687 Ощадбанку України перетворено у територіально відокремлене без балансове відділення № 10004/0423 філії - Донецького обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та приєднане до філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк». 27 квітня 2012 року філія - Шахтарське відділення № 6687 Ощадбанку України припинила свою діяльність.

У зв»язку із неправомірними діями ОСОБА_3 щодо оформлення на ОСОБА_2 споживчого кредиту № 7780730 від 28 серпня 2005 року у філії - Шахтарське відділення № 6687 АТ «Ощадбанк» спонукало у 2013 році ТВБВ № 10004/0423 філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» до подачі позову про стягнення заборгованості за кредитним договором до Шахтарського міськрайонного суду Донецької області.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області по справі № 249/1271/13-ц від 13 грудня 2013 року стягнуто з ОСОБА_3 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 4722,00 грн. У встановлюючій частині свого рішення Шахтарський міськрайонний суд Донецької області встановив, що оформлення ОСОБА_3 кредитних договорів за паспортними даними третіх осіб, був способом присвоєння нею коштів, фактично договори із зазначеннями в якості сторони особами позивачем не укладалися.

Кредитний договір № 7780730 від 29 серпня 2005 року у відповідності до п.8.1. діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов»язань за цим договором. На теперішній час кредитний договір № 7780730 від 29 серпня 2005 року не розірвано та не визнано судом недійсним. Просив визнати недійсним кредитний договір №7780730 від 29 серпня 2005 року між філією - Шахтарське відділення №6687 ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України в особі ТВБВ №10004/0423 філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» судові витрати за подачу позовної заяви.

У судовому засіданні представник позивача Дубина І.М. підтримав позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що договір з банком не укладав, стороною договору не був, з позовними вимогами не згоден.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилась, просила відмовити в задоволені позову.

Вислухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у відповідності із постановою Шахтарського міськрайонного суду №249/143/13-к від 08 лютого 2013 року ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Мир», будучі посадовою особою, в період з 22 липня 2005 року по 23 вересня 2005 року, не маючи умислу на заволодіння чужими грошовими коштами, надала до Шахтарського відділення № 6687 ВАТ «Ощадбанк» свідомо неправдиву інформацію - довідки відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2, які нібито працювали у неї в товаристві та отримували заробітну плату, та на підставі вказаних документів оформила на вищевказаних осіб споживчі кредити на загальну суму 49 500 грн., яку і отримала без відома останніх. Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 було закрито, останню звільнено від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності, роз'яснено ВАТ «Ощадбанк» його право звернення із цивільним позовом до ОСОБА_3 в порядку цивільного судочинства. Постанова набрала законної сили.

Відповідно до постанови правління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 07 лютого 2012 року № 81 філія - Шахтарське відділення № 6687 Ощадбанку України перетворено у територіально відокремлене без балансове відділення № 10004/0423 філії - Донецького обласного управління публічного акціонерного товариства «державний ощадний банк України» та приєднане до філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк». 27 квітня 2012 року філія - Шахтарське відділення № 6687 Ощадбанку України припинила свою діяльність.

На підставі рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області по справі № 249/1271/13-ц від 13 грудня 2013 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 4722,00 грн., судовий збір в розмірі 44,04 грн., а всього стягнуто 4766,04 грн. У мотивувальній частині рішення Шахтарський міськрайонний суд Донецької області встановив, що оформлення ОСОБА_3 кредитних договорів за паспортними даними третіх осіб, був способом присвоєння нею коштів, фактично договори із зазначеннями в якості сторони особами позивачем не укладалися.

Згідно із ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частина 2 статті 60 ЦПК Украині передбачає, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Частина 4 статті 60 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до частини першої статті 215 підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, а саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладання (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Тому суд надходить до висновку, що в задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання кредитного договору №7780730 від 29 серпня 2005 року недісним слід відмовити.

Що стосується стягнення з ОСОБА_3 судових витрат за подачу позовної заяви, то в задоволені цих позовних вимог також слід відмовити, оскільки відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Крім того ОСОБА_3 не є стороною в позові Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.203,215,236,640 ЦК України, ст.ст. 10,60,61,88,208,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Ф. Карабаза