Рішення № 376757, 28.11.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 10702,2006 р. Головуючий 1 інстанції Барсукова О.І.

Категорія 21 Доповідач Курило В.П.

РІШЕННЯ Іменем України

28 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Курило В.П.

суддів Санікової O.G., Шевченко В.Ю.

при секретарі Личкатій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки від 10 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат, з-я особа -виконавча дирекція відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Центрально-Міському районі міста Макіївки про встановлення факту нещасного випадку, пов"язаного з виробництвом, про спонукання до складання акту про нещасний випадок,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2005 року позивачка звернулась в суд з таким позовом до відповідача. Вона посилалась на те, що працювала у відповідача у період з січня 1968 року по 1999 рік ІНФОРМАЦІЯ_1.

27 грудня 1977 року о7.20 годині виконувала наряд, виданий майстром по підготовці рельсового мотовоза до робочої зміни. Після виконання наряду вона пішла на вихід з гаражу, де без будь яких попереджень знаходилась оглядова яма, і впала в цю яму і отримала травму.

Після травмування, працівники заводу підняли її, доставили до медичного пункту заводу, а потім до лікарні, де вона стаціонарно лікувалась тривалий час.

Вона була молодою дівчиною і не знала про необхідність складання акту про нещасний випадок, тому на цьому не наполягала. А лікарняний листок було їй оплачено у повному обсягу.

З 2003 року стан її здоров"я погіршився, вона почала часто хворіти, з"явилось заїкання розмовної мови і тому вона звернулась до відповідача з проханням скласти акт про нещасний випадок на виробництві. Але відповідач незаконно їй в цьому відмовив склавши акт за формою Н-5. Просила встановити факт нещасного випадку на виробництві і зобов'язати відповідача скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Макіївки від 10 жовтня 2006 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1. до Відкритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат, з-я особа - виконавча дирекція відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Центрально-Міському районі міста Макіївки про встановлення факту нещасного випадку, пов"язаного з виробництвом, про спонукання до складання акту про нещасний випадок відмовлено.

В апеляційний суд Донецької області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на вказане рішення місцевого суду, у якій позивачка ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог через те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, неповно з"ясував обставини , що мають значення для справи, що відповідно до п.п. 1,3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення.

Звертаючись в суд з позовом про встановлення факту нещасного випадку на виробництві і спонукання відповідача до складання акту про нещасний випадок за формою Н-1, позивачка посилалась на те, що під час роботи у першу зміну 27 грудня 1977 року при виконанні завдання свого майстра по підготовці рельсового мотовоза до робочої зміни у гаражі, що знаходився на території залізничного цеху, впала у оглядову яму і забилась.

Перевіряючи законність і обґрунтованість вказаних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, що виникли між позивачкою і відповідачем, регулюються Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094 і, зокрема, п. 12 цього положення.

При цьому суд не врахував, що нещасний випадок з позивачкою мав місце у 1977 році і тому суд при розгляді справи мав застосувати Положення про розслідування і облік нещасних випадків на виробництві, що діяло на час виникнення правовідносини, тобто Положення, затверджене постановою Президії ВЦРПС від 20 травня 1966 року.

Відповідно до п. 2 цього Положення розслідуванню, у порядку, передбаченому цим Положенням, підлягають нещасні випадки, що сталися на території підприємства.

Позивачка суду надала переконливі докази того, що 27 грудня 1977 року вона дійсно отримала травму під час виконання нею трудових обов"язків у робочий час і на території підприємства відповідача.

Зокрема, опитані свідки ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., підтвердили в суді, що 27 грудня 1977 року позивачка дійсно упала у оглядову яму, отримала травми правого плеча, лівого колінного суглоба, лівої кісті. З цього приводу вона була доставлена до заводського травмпункту, а потім до лікарні.

Проводячи розслідування нещасного випадку, що трапився з позивачкою 27 грудня 1977 року, відповідач - Відкрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний комбінат" також встановив, що 27 грудня 1977 року позивачка дійсно зверталась до заводського медпункту із скаргами на забиття, що сталися при її падінні у оглядову яму. І саме медичний пункт підприємства видав їй направлення у лікарню 27 грудня 1977 року о 7.15 годині. Вважаючи, що такі забиття позивачка отримала під час прямування на роботу, відповідач склав акт про нещасний випадок за формою Н-5 як випадок, не пов"язаний із роботою ( а.с. 19-21).

Аналіз вказаного акту також свідчить про те, що у відповідача було достатньо доказів того, що позивачка отримала забиття на підприємстві, про що свідчили опитані комісією відповідача свідки.

Згідно запису в індивідуальній карті амбулаторного хворого ОСОБА_5 -шлюбне прізвище ОСОБА_1. 27 грудня 1977 року позивачка звернулась за медичною допомогою до Макіївської міської лікарні заводу їм. Кірова і в неї було встановлено забиття правого плечового і лівого лучезапясного суглобів (а.с. 5-6).

Відповідач своєю довідкою на а.с. 57 підтвердив, що позивачка знаходилась на листі непрацездатності у грудні 1977 року 36 годин, у січні 1978 року 48 годин.

Відповідно до п. 4 Положення про розслідування і облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦРПС від 20 травня 1966 року результати розслідування нещасного випадку на виробництві, що викликали втрату працездатності не менше одного робочого дня, оформлюються актом за формою Н-1.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 27 грудня 1977 року під час виконання трудових обов"язків у робочий час і на території підприємства відповідача з позивачкою дійсно трапився нещасний випадок, внаслідок якого вона отримала забиття правого плечового і лівого лучезапясного суглобів. Тому відповідач мав відповідно до п. 2, 4 Положення про розслідування і облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦРПС від 20 травня 1966 року скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції також виходив з того, що висновком судово-медичної експертизи не підтверджений причинний зв"язок між тими травмами, що отримала позивачка від падіння у оглядову яму і її заїканням, що виникло пізніше.

Між тим і з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо, оскільки він не грунтується на законі. Так Положенням про розслідування і облік нещасних випадків на виробництві, затвердженим постановою Президії ВЦРПС від 20 травня 1966 року обов'язок підприємства скласти акт про нещасний випадок на виробництві не пов"язується з наявністю або відсутністю шкідливих наслідків від ушкодження здоров"я під час нещасного випадку. Важливим є факт перебування потерпілого на лікарняному більше ніж один день.

А відповідно до ч. 1 і ч.2 ст. 30 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", причинний зв"язок між виробничою травмою і хворобами, що є у потерпілого, встановлюється не судово-медичною експертизою, а висновком МСЕК за умови надання потерпілим акта про нещасний випадок на виробництві.

Тому висновки суду першої інстанції про відсутність причинного зв"язку між травмою, що мала місце з позивачкою у грудні 1977 року і наявністю у неї заїкання є поспішними, зробленими не компетентною установою і не могли бути покладені у основу судового рішення як підстава для відмови в задоволені позовних вимог про спонукання відповідача скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.

Розглядаючи справу, суд викладеного не врахував, постановив незаконне рішення, яке відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню х ухваленням нового рішення.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1. грунтуються на законі, вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки від 10 жовтня 2006 року скасувати.

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1. Зобов"язати Відкрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний комбінат" скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 , що стався 27 грудня 1977 року о 7 годині 15 хвилин при таких обставинах: 27 грудня 1977 року о 7.15 годині під час виконання трудових обов'язків, працюючи у першу зміну, на території залізничного цеху ОСОБА_1 упала в оглядову яку, що розташована у гаражі і отримала забиття правого плечового і лівого лучезапясного суглобів.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом апеляційної Інстанції за такими реквізитами: р/р 35228011000992 код ОКПО 02891428 МФО 834016 в УДК Донецької області отримувач Апеляційний суд Донецької області.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення рішення суду апеляційної інстанції.