Вирок № 37673621, 24.01.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/51/14-к

н/п 1-кп/640/133/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2014

Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Нев'ядомського Д.В.

при секретарі Левченко А.В.

прокурора Чайченко А.Є.,

захисника ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Харкова, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, працюючого майстром цеху ТОВ «Техно-Арт», що зареєстрований та мешкає адресою: АДРЕСА_1, раніш не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України та угоду про визнання винуватості, суд -

в с т а н о в и в:

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним була досягнута під час досудового провадження.

ОСОБА_2, займаючи посаду майстра цеху на підприємстві ТОВ «Техно-Арт», код 32761622, маючи намір, спрямований на внесення завідомо неправдивих відомостей в офіційні документи, з метою їх використання, 17.11.2012 року, здійснив підробку та використання офіційних документів при наступних обставинах:

17.11.2012 року у денний час, ОСОБА_2, працюючи на підприємстві ТОВ «Техно-Арт», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 2-В, достовірно знаючи, що він не має повноважень складати та підписувати офіційні документи, пов'язані із сервісним обслуговуванням та ремонтом автомобілів, діючи умисно, з метою отримання неофіційних доходів, скориставшись відсутністю на робочому місці майстрів відділу по прийманню та видачі автомобілів (сервіс-менеджерів), а саме майстра відділу ОСОБА_3, склав на його комп'ютері завідомо підроблені офіційні документи, що містять інформацію про виконання сервісно-ремонтних робіт автомобіля, та дають право виконавцю на отримання грошової винагороди за роботи, які вказані в вищевказаних документах, та обов'язок замовника сплатити дану грошову виногороду та в подальшому право на відшкодування збитків у випадках виконання неякісного ремонту автомобілю.

Так, ОСОБА_2 склав та роздрукував, за допомогою комп'ютерної техніки, акт виконаних робіт № 180489 від 17.11.2012 року на загальну суму 440,00 грн., товарний чек на загальну суму 440,00 грн. від імені суб'єкту господарювання, відносно якого у ОСОБА_2 була наявна реквізитна інформація, а саме, від імені ФО-П ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, внісши в зміст цих документів завідомо неправдиві відомості, щодо виконання ФО-П ОСОБА_4 сервісного обслуговування та ремонту автомобілю марки «Mitsubishi Outlander» НОМЕР_3, на загальну суму 440,00 грн., а саме: діагностики ходової частини, змазки передніх та задніх направляючих суппортів, заміни задніх тормозних колодок, а також, за необхідністю, видаткову накладну ТОВ «Техно-Арт» № 180489 від 17.11.2012 року на суму 543,00 грн на поставку запчастин та матеріалів на вищевказаний автомобіль, яка за своїм змістом недостовірних відомостей не містить.

Потім, у той же день, ОСОБА_2, при виникненні можливості, без відома керівництва ТОВ «Техно-Арт» та ФО-П ОСОБА_4, здійснив ремонт та сервісне обслуговування автомобілю марки «Mitsubishi Outlander» НОМЕР_3, під виглядом офіційності даного ремонту, використав безоплатно робочу силу механіків підприємства ТОВ «Техно-Арт» та технічні можливості підприємства ТОВ «Техно-Арт».

Після чого, 17.11.2012 р. ОСОБА_2, достовірно знаючи, що ФО-П ОСОБА_4 не здійснювала сервісне обслуговування та ремонт автомобілю марки «Mitsubishi Outlander» НОМЕР_3, підписав акт виконаних робіт складений від імені ФО-П ОСОБА_4 №180489 від 17.11.2012 року на загальну суму 440,00 грн. від імені майстра відділу ТОВ «Техно-Арт» ОСОБА_3 та, за необхідністю, видаткову накладну ТОВ «Техно-Арт» № 180489 від 17.11,2012 року на суму 543,00 грн. в розділі «Відвантажив» від імені майстра відділу ТОВ «Техно-Арт» ОСОБА_3, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 3141 від 25.04.2013 року.

Крім того, 17.11.2012 року у денний час, ОСОБА_2, знаходячись у ТОВ «Техно-Арт», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 2-В, завідомо знаючи, що складені ним документи, а саме: акт виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 № 180489 від 17.11.2012 року на загальну суму 440.00 грн., товарний чек ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 440,00 грн., містять завідомо недостовірні данні, з метою отримання неофіційного доходу на суму 440,00 грн., використав вищевказані документи при наступних обставинах.

Так, 17.11.2012 року, ОСОБА_2, після здійснення, на підприємстві ТОВ «Техно-Арт», сервісного обслуговування та ремонту автомобілю марки «Mitsubishi Outlander» НОМЕР_3, для надання вигляду офіційності даної угоди, надав для ознайомлення користувачу даного автомобілю ОСОБА_7, завідомо підроблені документи: акт виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 № 180489 від 17.11.2012 року, товарний чек ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 440,00 грн., та видаткову накладну ТОВ «Техно-Арт» № 180489 від 17.11.2012 року на суму 543,00 грн. з метою отримання від ОСОБА_7 грошових коштів за виконану роботу.

В подальшому ОСОБА_2 надав до каси підприємства ТОВ «Техно-Арт» тільки видаткову накладну № 180489 від 17.11.2012 року на суму 543,00 грн. та грошові кошти користувача автомобілю марки «Mitsubishi Outlander» НОМЕР_3 ОСОБА_7 на суму 543,00 грн.

З метою отримання неофіційних доходів, та реалізації умислу на підроблення та використання підроблених документів, для надання офіційності, та законності складених підроблених документів, 17.11.2012 року, ОСОБА_2 поставив на акті виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 № 180489 від 17.11.2012 року на загальну суму 440,00 грн., та на видатковій накладній ТОВ «Техно-Арт» № 180489 від 17.11.2012 року на суму 543,00 грн., штамп «UA/0008 сервис ТехноАрт/Харьков 2012", та на підробленому товарному чеку ФОП ОСОБА_4 на суму 440,00 грн. поставив штамп «Сплачено 17 лис 2012», після чого надав дані підроблені документи користувачу вищевказаного автомобілю ОСОБА_7, а грошові кошти на суму 440,00 грн. за виконані сервісно-ремонтні роботи обернув на свою користь.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні вказаних злочинів, передбачених ч.1 ст. 358 КК України, тобто у підробленні офіційного документу, який видається підприємством, яке має право видавати такі документи, який надає права, з метою використання його підроблювачем та ч.4 ст.358 КК України, тобто у використанні завідомо підроблених документів, визнав повністю і підтримав угоду про визнання винуватості.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 та прокурор під час досудового провадження досягли угоди про визнання винуватості, підписали її, причому ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, між ним і прокурором була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 1

ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За сукупністю вказаних злочинів, на підставі ст. 70 КК України призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прокурор, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні вказали, що угоду про визнання винуватості повністю підтримують та розуміють наслідки її укладення.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч.ч.4, 5 ст. 474 КПК України.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і, що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Судом достовірно встановлено, що:

1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, була застосована вірна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке передбачає можливість укладення угоди;

2) умови угоди не суперечать інтересам суспільства;

3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши думки прокурора, обвинуваченого, його захисника, які вважали угоду такою, що підлягає затвердженню, дійшов висновку, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 358 КК України, тобто підроблення офіційного документу, який видається підприємством, яке має право видавати такі документи, який надає права, з метою використання його підроблювачем та ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підроблених документів, які, згідно з положеннями ст. 12 КК України, не відносяться до категорії тяжких або особливо тяжких кримінальних правопорушень, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374-376, 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 грудня 2013 року між прокурором Горобець В.Ф. та обвинуваченим ОСОБА_2, у кримінальному провадженні №32012220000000047 від « 05» грудня 2013 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 358 КК України - штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн. 00 коп.

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді - штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн. 00 коп.

На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн. 00 коп.

Запобіжний захід не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, потерпілим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України в апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя Д.В. Нев'ядомський