Ухвала суду № 37672313, 13.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/4630/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "ЛЄК-ВІЛ" до державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності, повноти нарахування податку на прибуток по взаємовідносинах з ПрАТ СК «Прогрес-Фонд» за жовтень-грудень 2011 року січень-липень 2012 року.

За результатами перевірки було складено акт № 793/22/14242793 від 26.11.2013 року, в якому було встановлено порушення позивачем п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 51 825 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005772200 від 10 грудня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 60 765 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0005782200 від 10 грудня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 43 458 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, 03.10.2011 року між позивачем (страхувальник) та ПрАТ СК «Прогрес-Фонд» (страховик) укладено Генеральний договір добровільного страхування майна № 1003/05-320 (а.с.29-33) та ряд додаткових угод до нього (а.с.35, 38, 40, 42, 44, 47, 49, 53). Відповідно до вказаного договору страховик зобов'язується за обумовлену плату (страховий платіж, страхову премію) при настанні передбаченої договором страхової події (страхового випадку) відшкодувати страхувальнику завдані внаслідок цієї події збитки (виплатити страхове відшкодування) в межах визначеної договором страхування страхової суми. Розрахунки між сторонами здійснювались в безготівковій формі, та відповідно до платіжних доручень кошти були перераховані на розрахунковий рахунок ПрАТ СК «Прогрес-Фонд». Також до даного договору складено заява-опитувальник на страхування майна (а.с.55-64).

Реальність виконання вказаної господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами, а саме: актами виконаних робіт, довідками про залишки товару, (а.с.34, 36-37, 39, 41, 43, 45-46, 48, 50-52, 54). Оплата наданих послуг підтверджується платіжними дорученнями (а.с.65-72).

Вказана операція належними чином відображена в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується картками рахунків №№ 6852, 6851 (а.с.87-88).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. При цьому, відповідно до п.п. 14.1.228 Податкового кодексу України, під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

При цьому, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Стаття 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, ПрАТ СК «Прогрес-Фонд» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентом ПрАТ СК «Прогрес-Фонд», який на момент здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість, то податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.