Ухвала суду № 37669594, 17.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

Справа № 910/3789/13

17.03.14

За скаргою товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат"

на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві

у справі № 910/3789/13

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЕЛЛЕТС"

про повернення коштів за непоставлений товар 53.418,41 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 у справі № 910/3789/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2013, позов товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" задоволено частково. На виконання вказаного судового рішення, господарським судом видано наказ від 29.04.2013 № 910/3789/13 про примусове виконання судового акту від 10.04.2013 у справі № 910/3789/13.

11 березня 2014 року до Господарського суду міста Києва надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" (далі – скаржник) на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві (далі – виконавча служба), яка мотивована тим, що скаржник 19.10.2013 надіслав виконавчій службі заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі судового наказу від 29.04.2013 № 910/3789/13. 22 жовтня 2013 виконавчою службою відкрито виконавче провадження № 40345582 з виконання вказаного судового наказу. Однак, як вказує скаржник, виконавчою службою, з моменту відкриття виконавчого провадження № 40345582, жодних дій з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 у справі № 910/3789/13 не розпочато. За таких обставин, скаржник просить суд визнати бездіяльність державної служби неправомірною.

Дослідивши скаргу на бездіяльність виконавчої служби, суд дійшов висновку про залишення останньої без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до положень передбачених п.п. 1, 2 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” (далі – Закон) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Приписом ч. 1 ст. 27 Закону унормовано, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Таким чином, виходячи з аналізу вказаних вище норм права, виконавчою службою 30 жовтня 2013 року повинно було розпочато примусове виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.04.2013 № 910/3789/13

Частиною 1 статті 1212 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З урахуванням наведених обставин і вказаної вище норми процесуального права, останнім днем для звернення до господарського суду із скаргою на бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішення є 11 листопада 2013 року, включно.

Однак, згідно відбитку штампу поштового зв'язку на поштовому відправленні скаржника, останнім надіслано скаргу до господарського суду 05 березня 2014 року, тобто із порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 1212 ГПК України.

Крім того, як вбачається з правової позиції викладеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (абзац 2 п. 9.7) стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Відтак, з урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, –

У Х В А Л И В :

Скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат" на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві залишити без розгляду.

Суддя С.В. Балац