Ухвала суду № 37669230, 18.02.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1304/9877/12 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/783/1919/14 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Мікуш Ю.Р., Ніткевича А.В.,

з участю секретаря Гацій І.І.,

з участю: представника ПАТ «Фідобанк» - Горенко Н.В., представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Фідобанк» на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 27 листопада 2013 року в справі за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Фідобанк», третя особа - орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації, про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою суду задоволено заяву представника відповідача та скасовано заходи забезпечення позову згідно ухвали Галицького районного суду м.Львова від 15.11.2013 року про накладення арешту та заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1, яка складається із трьох житлових кімнат та кухні, житловою площею 64,3 кв.м. та загальною площею 102,6 кв.м., реєстраційний номер 20848885, що належить ОСОБА_3.

Ухвалу суду оскаржило ПАТ «Фідобанк» В апеляційній скарзі представник стверджує про порушення норм процесуального права. Зазначає, що на момент подачі заяви відповідач вживав заходи, спрямовані на відчуження квартири. Посилається на те, що рішення суду про визнання іпотечного договору недійсним не виключає можливості задоволення позову про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача, а відсутність зазначеного майна може утруднити його виконання. Просить ухвалу суду скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Фідобанк» Горенко Н.В. на підтримання апеляційної скарги, що аналогічні дії доводам, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Фідобанк» звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про стягнення заборгованості за договором кредиту. (а.с.2-3)

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 15 листопада 2013 року задоволено заяву представника ПАТ «Фідобанк» про забезпечення позову та накладено арешт та заборону відчуження на кватиру АДРЕСА_1, яка складається із трьох житлових кімнат та кухні, житловою площею 64,3 кв.м. та загальною площею 102,6 кв.м., реєстраційний номер 20848885, що належить ОСОБА_3. (а.с.84-85)

Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 20 червня 2013 року, залишеним без змін Апеляційним судом Львівської області від 14 жовтня 2013 року, задоволено позов ОСОБА_5 та визнано недійсним іпотечний договір укладений 28 січня 2008 року між АБ «Факторинг-банк» (правонаступник - ПАТ «Фідобанк») та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Львівського МНО ОСОБА_7, та застосовано наслідки недійсності правочинів шляхом виключення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Задовольняючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що вищезазначеним рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано недійсним іпотечний договір, заява про забезпечення позову шляхом накладенням арешту є немотивованою, забезпечення позову порушує права та інтереси ОСОБА_3

Посилання представника апелянта на те, що відповідачами вживаються заходи на відчуження спірної кватири, що унеможливить стягнення заборгованості, колегією суддів не приймається до уваги у зв»язку з наступним.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказами, в розумінні ст.57 ЦПК України, є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно з ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак належних та допустимих жодних доказів на підтвердження того, що відповідачами вчиняються дії, направлені на неможливість стягнення заборгованості представником позивача не представлено ні до заяви про забезпечення позову, ні до апеляційної скарги.

Крім цього колегією суддів береться до уваги, що позов про стягнення заборгованості подано з посиланням на те, що боржником ТзОВ «СЕБО» не виконуються зобов»язання щодо погашення суми кредиту та сплати процентів, а в забезпечення виконання зобов»зання за договором кредиту було укладено іпотечний договір з ОСОБА_3, однак такий визнано недійсним.

Оскільки ухвалу постановлено з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «Фідобанк» відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 27 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Павлишин О.Ф.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Ніткевич А.В.