Постанова № 37667485, 14.03.2014, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/1168/14-п

Провадження № 3/116/326/14

14.03.2014 року м. Сімферополь

Суддя Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим Пакула М.Р., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, про притягнення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працюючого директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК» «ВЛ-Комплект», раніше до адміністративної відповідальності не притягався, проживаючого за адресою: Автономна АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

14 лютого 2014 року Сімферопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим відносно ОСОБА_1 був складений протокол № 6/22-1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відповідно до якого під час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК» «ВЛ-Комплект», директором якого він є, було встановлено порушення ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, в наслідок якого було допущено заниження податку на додану вартість у розмірі 39 999 гривень, чим порушені положення п.185.1 ст.185, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

До суду ОСОБА_1 не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причини неявки суду невідомі. На підставі ст. 268 КУпАП вважаю можливим розглянути матеріал у його відсутності.

В силу ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачене законами України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу від 14 лютого 2014 року № 6/22-1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП став акт від 25 грудня 2013 року № 1151/22.1/32316022 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК» «ВЛ-Комплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Азов-Карго» за червень 2013 року», складений Сімферопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТК» «ВЛ-Комплект» був занижений податок на додану вартість у розмірі 39 999 гривень.

При цьому вказувалося на те, що фінансово-господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Карго» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності товариства, фінансово-господарські взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Азов-Карго» та контрагентами є фіктивними правочинами, умови яких не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами; не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

В силу ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Правочин, недійсність якого встановлена законом, є нікчемним. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можу бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" завданням податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, оскільки договори, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Азов-Карго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТК» «ВЛ-Комплект» є оспорюваними, а надання їм правової оцінки не входить до компетенції податкової інспекції, за відсутності судового рішення щодо визнання їх нікчемними, вважаю, що доказів, які б вказували на існування у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не надано, у зв'язку з чим на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП адміністративний матеріал відносно нього належить закрити.

Керуючись ст. 9, п. 1 ст. 247, ст. ст. 251-252, 254, 256, 278-280, 283-284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В

Провадження по адміністративному матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП - закрити за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подання через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя М.Р. Пакула