Ухвала суду № 37667053, 04.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

04 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/3035/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Колійник» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі МП у формі ТОВ) «Колійник» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Приморському районі міста Одеси Одеської області ДПС), правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000612210 від 13 березня 2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що посилання податкового органу в акті перевірки №1002/22-1/13919207 від 28 лютого 2013 року на порушення з боку позивача п.14.1.178, п.14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.201.1, п.201.4 п.201.6 ст. 201 ПК України є недоцільним та необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення №0000612210 від 13 березня 2013 року є протиправним.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідає чинному законодавству.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року адміністративний позов МП у формі ТОВ «Колійник» - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі міста Одеси Одеської області ДПС №0000612210 від 13 березня 2013 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

МП у формі ТОВ «Колійник» зареєстровано 13 квітня 1999 року районною адміністрацією Одеського міськвиконкому.

Позивач перебуває на обліку в ДПІ в Приморському районі міста Одеси з 01 серпня 1992 року за №Ч-1580.

На підставі направлення на перевірку №000824/570 від 26 лютого 2013 року та наказу №600 від 26 лютого 2013 року ДПІ у Приморському районі міста Одеси Одеської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку МП у формі ТОВ «Колійник» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків МП у вигляді ТОВ «Гамалс» у вересні 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №1002/22-1/13919207 від 28 лютого 2013 року «Про результати позапланової виїзної перевірки МП у формі ТОВ «Колійник» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків МП у формі ТОВ «Гамалс» у вересні 2011 року», відповідно до висновків якого встановлено порушення: п.п.14.1.178, п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.201.1, п.201.4 п.201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 27 506, 27 грн., у т.ч. за вересень 2011 року у сумі 27 506, 27 грн.

У зв'язку з неявкою позивача до підписання акту перевірки, ДПІ у Приморському районі міста Одеси складено акт неможливості вручення та підписання акту від 28 лютого 2013 року за №1002/22-1/13919207 «Про результати позапланової виїзної перевірки МП у формі ТОВ «Колійник» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків МП у формі ТОВ «Гамалс» у вересні 2011 року».

Позивачем надано заперечення на акт перевірки від 07 березня 2013 року, які залишені без задоволення (лист №10659/10-13/22-147/23 від 13 березня 2013 року).

На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000612210 від 13 березня 2013 року, яким МП у формі ТОВ «Колійник» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 41 259 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення №0000612210 від 13 березня 2013 року, оскільки позивачем правильно сформовано податковий кредит на загальну суму 27 506,27 грн.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки господарські операції між позивачем та ТОВ «Гамалс» є нікчемними, так як у ТОВ «Гамалс» у вересні 2011 року не виникало податкових взаємовідносинах з МП у формі ТОВ «Колійник».

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14. 1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, між МП у формі ТОВ «Колійник» (підрядник) та ДП «Іллічівський морський торговельний порт» (замовник) 23 червня 2011 року укладено договір підряду №521-ОТ, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик, своїми механізмами та робітниками згідно з технічним завданням виконати комплекс ремонтно-відновлювальних робіт підкранних шляхів на причалах №1 (20-тилова лінія) - 235,0 м.п.; №1 (3- тилова лінія)-234, 1 м.п. №2 (2-тилова лінія)-210,0 м.п.; №2 (3-тилова лінія)-210,0 м.п.; №9 (2 тилова лінія)-200,0 м.п.

Згідно ч.1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

З матеріалів справи вбачається, що між МП у формі ТОВ «Колійник» (підрядник) та МП у формі ТОВ «Гамалс» (субпідрядник) 01 вересня 2011 року укладено договір субпідряду №11, згідно умов якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується своїми силами, на власний ризик виконати роботи по ремонту підкранного шляху причалу №9 (2 нитка) в Іллічівському морському торговельному порту згідно та на підставі затвердженої сметної документації, а підрядник зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи. Згідно п.5.1 зазначеного договору від 01 вересня 2011 року здача-прийняття робіт відбувається на підставі акту форми КБ-2 в та Довідки форми КБ-3. Здача предмету договору в цілому відбувається на підставі акту здачі прийняття об'єкта в експлуатацію.

За рахунок здійснення даних операцій з МП у формі ТОВ «Гамалс» позивачем сформовано податковий кредит.

Відповідно п.198.6. ст. 198 цього ж Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст. 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст. 197 цього Кодексу. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п.2.1.,2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

З матеріалів справи вбачається, що виконання робіт за вищезазначеним договором від 01 вересня 2011 року між позивачем та МП у формі ТОВ «Гамалс» первинним документами, а саме: податковою накладною №16 від 09 вересня 2011 року, Довідкою вартості виконаних робіт за вересень 2011 року за формою КБ-3, актом прийняття виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року за формою КБ-2в.

МП у формі ТОВ «Колійник» надано суду технічну документацію до акту виконаних робіт №1 за жовтень 2011 року «Ремонт підкранного шляху причалу №9 (друга лінія) з ДП «Іллічівський морський торговельний порт», акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2011 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року за формою КБ-3, підсумкову відомість за жовтень 2011 року, які підтверджують на виконання договору підряду №521-ОТ від 23 червня 2011 року.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем здійснено оплату та перерахування на банківський рахунок МП у формі ТОВ «Гамалс» грошових коштів за платіжними дорученнями від 31 жовтня 2011 року, 02 листопада 2011 року, 14 листопада 2011 року, що підтверджує в сою чергу виконання умов договору субпідряду.

Слід зазначити, що 19 жовтня 2011 року прийнято об'єкт в експлуатацію, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт.

Проаналізувавши надані позивачем суду первинні документи, колегія судді вважає, що вони оформлені належних чином відповідно до ст. 201 ПК України та Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що дані первинні документи підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту по операціям МП у формі ТОВ «Колійник» з МП у формі ТОВ «Гамалс», а також реальність здійснення вказаних операцій.

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного повідомленні-рішення №0000612210 від 13 березня 2013 року.

Колегія суддів не бере до уваги твердження апелянта щодо нетоварного характеру операції з виконання робіт по ремонту підкранного шляху причалу №9 (друга лінія) по договору субпідряду №11 від 01 вересня 2011 року у зв'язку з ненаданням позивачем доказів, які підтверджували б перебування працівників МП у формі ТОВ «Гамалс» на території ДП «Іллічівський морський торговельний порт», оскільки з матеріалів справи вбачається, що працівникам МП у формі TOB «Гамалс» було видано тимчасові та разові перепустки, які не підлягають фіксуванню в системі контролю та управління.

Посилання апелянта на те, що порушення, які зазначені в довідці ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області від 26 січня 2012 року за №76/23-34/13918998/2 «Про результати проведення зустрічної звірки МП у вигляді ТОВ «Гамалс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 вересня 011 року по 30 вересня 2011 року», та які вчинені контрагентом позивача тягнуть за собою як наслідок порушення з боку МП у формі ТОВ «Колійник», колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки дані посилання не відповідають нормам чинного законодавства та спростовуються документально.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв