Постанова № 37665067, 12.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року Справа № 876/630/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Рак Х.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватліспром» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватліспром» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватліспром» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватліспром» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки про те, що ОСОБА_1 перевищено суму фактичного внеску до Статутного фонду товариства та являється безповоротною допомогою для позивача і підлягає відображенню у складі доходу відповідно до вимог п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України є безпідставними. Відповідно до даних бухгалтерського обліку ТзОВ «Приватліспром» (оборотно-сальдових відомостей по рахунку 40 та 46; банківських виписок) внесення в статутний капітал підприємства засновниками були проведені в межах частки статутного капіталу, затвердженого протоколом зборів засновників відповідно до нової редакції статуту від 05.05.2011 року. Крім цього, відповідачем безпідставно наголошується про те, що відповідно до виписки банку засновником ТзОВ «Приватліспром» ОСОБА_1 24 жовтня 2011 року внесено кошти, як внесок до статутного фонду в сумі 80 000,00 грн, оскільки в графі призначення платежу банківської виписки по рахунку №2600101138042 в Першій Львівській філії ВАТ «Кредобанк» зазначено «поповнення статутного фонду без ПДВ від ОСОБА_2». Крім того, вважають безпідставним донарахування податку на прибуток за І квартал 2012 року на підставі акта надання бухгалтерських та юридичних послуг від 30.01.2012 року. Зазначають, що з листа ТзОВ «Приватліспром» та листа Khalifa Steel Industries видно, що сторонами Договору комісії №5/1 від 02.12.2011 року визнано зазначений акт від 30.01.2012 року недійсним. Разом з цим, сторонами було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 02.12.2011 року по 15.03.2012 року по Договору комісії №5/1 від 02.12.2011 року. Тому, враховуючи наведене ними не було відображено у бухгалтерському та податковому обліку акт бухгалтерських та юридичних послуг від 30.01.2012 року. Крім цього, зазначають, що однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначає отримання постанови слідчого, винесеної відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у його провадженні. При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду п.86.9 ст.86 ПК України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення. Податковим органом не надано жодних доказів, які б підтверджували, що предметом порушеної кримінальної справи не є податки та/або збори.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватліспром» в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Представник Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватліспром» заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватліспром» підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того відповідачем правомірно встановлено, що сума перевищення фактичного внеску до статутного фонду зроблена ОСОБА_1 над визначеною в установчих документах складає 1 253 824,67 грн. та являється безповоротною фінансовою допомогою для ТзОВ «Приватліспром» і підлягає відображенню у складі доходу в ІІІ кварталі 2011 року в розмірі 1 106 329,67 грн., в ІV кварталі 2011 року в розмірі 147 495,00 грн. відповідно до вимог п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України. Безпідставним є посилання позивача на недотримання податковим органом вимог п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, оскільки з 04.01.2013 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України від 20.11.2012 року №5503-VI, відповідно до яких п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Як вбачається з постанови від 13.11.2012 року слідчого СВ Сихівського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області про призначення перевірки з питань податкового законодавства, предметом кримінального провадження не є податки та збори.

Проте колегія суддів не може погодитися із вищевказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими та незаконними, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 11.01.2013 року №№16,17,18, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України працівниками податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.11.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.11.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №390/22-10/36828287 від 18 березня 2013 року.

Згідно висновків вищенаведеного Акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п.п.135.4.1 п.135.4, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), що привело до заниження податку на прибуток на загальну суму 292 490,00 грн., в тому числі в ІІІ кварталі 2011 року на суму 254 456,00 грн., в IV кварталі 2011 року на суму 16 417,00 грн., в І кварталі 2012 року на суму 21 617,00 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України занижено доходи від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів, робіт, послуг) в сумі 26 824,80 грн., в тому числі в І кварталі 2012 року на суму 26 824,80 грн. Також, сума перевищення фактичного внеску до статутного фонду зроблена ОСОБА_1 над визначеною в установчих документах складає 1 253 824,67 грн. та являється безповоротною фінансовою допомогою для позивача і підлягає відображенню у складі доходу в ІІІ кварталі 2011 року в розмірі 1 106 329,67 грн., ІV кварталі 2011року в розмірі 147 495,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000212210 від 28 березня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток розмірі 297 894,00 грн.

Рішенням Державної податкової служби у Львівській області про результати розгляду первинної скарги від 05.04.2013 року №21 податкове повідомлення-рішення від 28 березня 2013 року №0000212210 скасовано в частині 11 987,70 грн. основного платежу та 2 996,67 грн. штрафної (фінансової) санкції, в іншій частині залишено без змін, а первинну скаргу товариства залишено без задоволення та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 76 115,00 грн. Відповідно ДПІ у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2013 року №0000482210, яким позивачу встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 76 115,00 грн. та №0000492210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 282 909,63 грн., в тому числі за основним платежем 280 505,30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 2 407,33 грн.

Колегією суддів встановлено, що 15 січня 2010 року між учасниками ТзОВ «Приватліспром» ОСОБА_3 (надалі - Довіритель) та ОСОБА_1 (надалі - Повірений) було укладеного Договір доручення №15-01/10, згідно умов якого Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе зобов'язання здійснити від імені та за рахунок Довірителя внесок до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватліспром" у розмірі 3 250,00 гривень.

Окрім цього, між учасниками ТзОВ «Приватліспром» ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір доручення №12/10 від 10 грудня 2010 року.

Згідно умов Договору доручення №12/10 від 10 грудня 2010 року Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе зобов'язання здійснити від імені та за рахунок Довірителя внесок до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватліспром" у розмірі 1 886 750,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин вчинений повіреним, створює, змінює припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

15 грудня 2010 року Протоколом Загальних Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватліспром» №03/10 визначено частки учасників в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватліспром» наступним чином:

ОСОБА_1 - 1 890 000,00 гривень, що становить 45% Статутного капіталу товариства;

ОСОБА_2 - 420 000,00 гривень, що становить 10% Статутного капіталу товариства;

ОСОБА_3 - 1 890 000,00 гривень, що становить 45% Статутного капіталу товариства.

На виконання вище наведених Договорів доручення, в період часу з 29 січня 2010 року по 21 жовтня 2011 року ОСОБА_1 були здійснені від імені та за рахунок ОСОБА_3 внески до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватліспром" на загальну суму 1 174 070,46 гривень, що підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг та звітами про виконання договорів доручення.

Таким чином, ОСОБА_1 було здійснено внесок в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватліспром» - 1 889 754,21 грн. ( один мільйон вісімсот вісімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири ). Розмір не доплаченої частку статутного капіталу товариства становить - 245,79 грн.

Згідно із п.п.136.1.3.п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України, для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи суми коштів або вартість майна,що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права,емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Податковим органом в Акті позапланової виїзної документальної перевірки №390/22-10/36828287 від 18.03.2013р. безпідставно наголошується, що відповідно до виписки банку засновником ТзОВ «Приватліспром» ОСОБА_1 24 жовтня 2011 року внесено кошти, як внесок до статутного фонду в сумі 80 000,00 гривень, оскільки в графі призначення платежу банківської виписки по рахунку №2600101138042 в Першій Львівській філії ВАТ «Кредобанк» зазначено: поповнення статутного фонду без ПДВ від ОСОБА_2 Дана факт не був врахований судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Разом з тим, суд першої інстанції проігнорував рішення Яворівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2013 року у справі №460/2693/13-ц за заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, яким встановлено факт внесення грошових коштів до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватліспром» учасниками товариства, а саме:внесення 80 000,00 гривень - ОСОБА_2, внесення 1 174 070 гривень 46 копійок - ОСОБА_3 та внесення 649 254 гривень 21 копійку - ОСОБА_1. Рішення набрало законної сили.

Враховуючи вищенаведене висновки суду першої інстанції про те, що сума перевищення фактичного внеску до статутного фонду зроблена ОСОБА_1 над визначеною в установчих документах складає 1 253 824,67 грн. та являється безповоротною фінансовою допомогою для ТзОВ «Приватліспром» і підлягає відображенню у складі доходу в ІІІ кварталі 2011 року в розмірі 1 106 329,67 грн., в ІV кварталі 2011 року в розмірі 147 495,00 грн. відповідно до вимог п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, є невірними.

Відповідно п.1,2 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»,підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи,які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Правила податкового обліку визначаються нормативними документами,що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІУ відображення господарських документів здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.2.1ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №168/704від 05.06.1995, первинні документи-це письмові свідоцтва,що фіксують та підтверджують господарські операції,включаючи розпорядження та дозволи адміністрації(власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької діяльності,що впливають на стан майна,капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В статті2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб,створених відповідно до законодавства України,незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності,а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності(далі-підприємства),які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3,2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку,який ведеться підприємством. Фінансова,податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704, первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства (установи), від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарських операцій і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88від 24.05.1995,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи,що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Таким чином,для надання первинним документам юридичної сили і доказовості,вони повинні бути складені відповідно вимог чинного законодавства.

Понесені витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами,які б підтверджували фактичне виконання тої чи іншої послуги.

У зв'язку з цим, відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою,організацією,веденням виробництва,продажем продукції,не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідно складеними згідно з чинним законодавством первинними документами до складу валових доходів.

Відповідно до п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України,дохід від реалізації товарів визначається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар .

Дохід від надання послуг та виконання робіт визначається за датою складання акта або іншого документа,оформленого відповідно до вимог чинного законодавства,який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

З листа ТзОВ «Приватліспром» №28/03-12 від 28 березня 2012р. та листа KhalifaSteelIndustries від 09 квітня 2012 року вбачається, що сторонами Договору комісії №5/1 від 02.12.2011 року визнано Акт надання бухгалтерських та юридичних послуг від 30 січня 2012 року на суму 26 824,80 гривень недійсним.

Недійсність акта вмотивована тим, що сторонами помилково складено та підписано Акт надання бухгалтерських та юридичних послуг, оскільки період часу з 02.12.2011р. по 30.01.2012р. Комісіонером не замовлялось, не оплачувалось та не передавалось Комітенту роботи (послуги) з комплексних усних консультацій та ведення бухгалтерського обліку.

Разом з тим, сторонами було складено та підписано Акт звірки взаєморозрахунків за період з 02.12.2011р. по 15.03.2012р.по Договором комісії №5/1 від 02.12.2011 року.

На підставі вище вказаного та у відповідності даних бухгалтерського обліку підприємства, Акт надання бухгалтерських та юридичних послуг від 30.01.2012р не було відображено у бухгалтерському та податковому обліку ТзОВ «Приватліспром».

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги лист ТзОВ «Приватліспром» №28/03-12 від 28 березня 2012р., лист KhalifaSteelIndustries від 09 квітня 2012 року та акт звірки взаєморозрахунків, які підтверджують недійсність Акта надання бухгалтерських та юридичних послуг від 30.01.2012р.

Відповідно Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів,капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій,затвердженої наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р. із останніми змінами і доповненнями,внесеними наказом Міністерства фінансів України№1238 від 14.10.2008р.:

На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукції, товари,виконані роботи та надані послуги.

За дебетом рахунку відображається продажна вартість реалізованої продукції,виконаних робіт та наданих послуг;

За кредитом - сума платежів,які надійшли на банківські рахунки та у касу підприємства . Відповідно до первинних документів бухгалтерського обліку підприємства(оборотно-сальдових відомостей по рахунку 36,банківських виписок,акта звірки)за 1 кв.2012р. обороту по Дебету рахунку 36 по KhalifaSteelIndustries не відображено.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що в ТзОВ «Приватліспром» не було підстав відображати даний акт надання бухгалтерських та юридичних послуг, як у бухгалтерському,так і в податковому обліку підприємства, відповідно не включати вартості даного акту у дохід від операційної діяльності підприємства за 1 кв.2012р.

Враховуючи обставини, викладені вище, колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватліспром» слід задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року відповідно до п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.202 КАС України скасувати з постановленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.195,198,202,205,207,254,256 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватліспром» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі № 813/8193/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватліспром» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 12.06.2013 року №0000482210, №0000492210.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула

Постанова в повному обсязі виготовлена 17 березня 2014 року.