Ухвала суду № 37662401, 13.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Федотова В.М.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року справа №266/5250/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Гайдара А.В., Яковенко М.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2013 р. у справі № 266/5250/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити донарахування та виплату неоплаченої допомоги, стягнення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити донарахування та виплату неоплаченої допомоги, стягнення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03 грудня 2013 р. у справі № 266/5250/13-а позовні вимоги за період з 17.01.2011 року по 23.04.2013 року залишені без розгляду.

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2013 р. у справі № 266/5250/13-а позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради щодо відмови в перерахуванні та виплаті ОСОБА_2 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі, що встановлюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менш розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, за період з 24.04.2013 року до 26.12.2013 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач - ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради та отримує грошову допомогу у розмірі 130,00 грн.

Позивач зверталась до відповідача із заявою про перерахунок та виплату недоотриманих коштів щомісячної допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років за період з 06 квітня 2011 року по 17.01.2014 року.

Відповідачем було надано відповідь про відсутність підстав для перерахунку допомоги.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VІ) - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону № 2811-ХІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Оскільки ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ані іншими Законами, не встановлювалось на 2011,2012,2013 роки інший, ніж у Законах №2811-ХII та №2240-III розмір допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, спірні правовідносини з 01.01.2011р. регулюються Законами №2811-ХII та №2240-III, а положення Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001р. в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватися не може. Отже, з 01.01.2011р. у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених Законами №2811-ХII та 2240-III.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що така правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі № К/9991/33496/12 та в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року.

Оскільки у справі, що розглядається, апеляційний суд встановив, що спір виник щодо виплати допомоги на дитину особі, яка не застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2811-ХII), відповідно до статті 15 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 183-2, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2013 р. у справі № 266/5250/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2013 р. у справі № 266/5250/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді А.В. Гайдар

М.М. Яковенко