Рішення № 37661781, 13.02.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-5228/2011

Провадження № 2/344/83/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

13 лютого 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді: Барашкова В.В.

за участю секретаря: Струк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську об"єднану цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанку» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за Договором про надання споживчого кредиту , зустрічним позовом ОСОБА_1 до АКБ "УкрСиббанк", ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки припиненим,

В С Т А Н О В И В:

02.03.2011 року Публічне Акціонерне Товариство "УкрСиббанк" звернулося з позовом в суд ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитного боргу.

Позовні вимоги мотивували тим, що 03 серпня 2007 року між Публічним Акціонерним Товариством "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11193544000, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати відповідачці ОСОБА_1 кредит у сумі 31500,00 швейцарських франків на строк по 02 серпня 2017 року, а боржник зобов'язався у встановлені Кредитним договором строки повернути кредит та сплатити проценти у розмірі, передбаченому п. 1.3.1. цього договору, що складає 9,99% річних.

Прийняті на себе зобов'язання по вказаному договору Банк виконав у повному обсязі, перерахувавши, відповідно до п.п. 1.4 цього договору на рахунок Боржника зазначені Кошти.

З метою забезпечення виконання зобов'язань перед Банком із ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 03.08. 2007р., посвідченого приватним нотаріусом Івано- Фрачківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованого в реєстрі за № 1929 на нерухоме майно-квартиру, що знаходиться: АДРЕСА_1, а із ОСОБА_2 - договір поруки № 11193544000-П від 03.08.2007 року, відповідно до якого останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором в повному обсязі по даному кредитному договорі.

Всупереч вимогам ст. 526, ст. 530, ст. 629 Цивільного кодексу України ,Боржником не виконано умови Кредитного договору, в зв'язку із чим виникла заборгованість перед Банком станом на 18.02.2011 року в загальному розмірі 41823,96 швейцарських франків, або 347182,60 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 28087,50 шв.франків, або 233155,60 грн;, заборгованість по процентах - 11293,16 шв.франків, або 93745,03 грн; пеня -2383,07 шв.франків, або 19781,97 грн., штрафні санкції - 60,23 шв.франків, або 500,00 грн.

Листом № 137/013/87 від 10.06.2010 року банк вимагав від відповідача-1/боржника/ відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України достроково повернути кредит протягом 30 днів з часу Не.правлення повідомлення-вимоги, а листом № 137/013/86 від 10.06.2010 року банк вимагав від відповідача-2 /поручителя/ погасити зазначену заборгованість.

Однак, вимоги банку залишилися без задоволення, наявність проероченої заборгованості за Кредитним договором перед банком підтверджується відповідним розрахунком, а тому вважають, що відповідачі повинні нести солідарну відповідальність перед банком, яку просили стягнути з них в загальному розмірі 41823,96 швейцарських франків або 347182,60 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 28087,50 шв.франків, або 233155,60 грн;, заборгованість по процентах - 11293,16 шв.франків, або 93745,03 грн; пеня - 2383,07 шв.франків, або 19781,97 грн., штрафні санкції - 60,23 шв.франків, або 500,00 грн., а також судовий збір в розмірі - 1700,00 грн. та 120 грн. витрат на ІТЗ.

ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до Публічного Акціонерного Товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки припиненим.

Позовні вимоги мотивувала тим, що віддповідно до вимог п.1.1 Кредитного договору чітко зазначено, що банк зобов'язується видати кредитні кошти виключно позичальнику, тобто їй і жодного права на отримання кредиту стороннім особам даний договір не передбачав.

Однак, вищевказаних зобов'язань банк належним чином не виконав, не надав їй кредитних коштів, а натомість видав даний кредит сторонній особі, при цьому жодним чином не повідомивши її про те, що з її поточного рахунку були видані кошти іншим особам, згоди на що вона не давала.

Факт злочинного отримання кредитних коштів по вищевказаному кредитному договорі відповідачем - ОСОБА_2 встановлено Ухвалою Івано-Франківського міського суду по кримінальній справі №344931513-к від 24 липня 2013року,відповідно до якої визнано, що своїми злочинними діями ОСОБА_2 заволодів коштами ОСОБА_1 які всупереч її інтересам використав на власний розсуд, чим позбавив ОСОБА_1 можливості розпоряджатися коштами належними їй по договору кредиту.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинивши злочин, передбачений ст. 192 ч.2 КК України, а саме заподіяння майнової шкоди у великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства, злочинним шляхом отримав кошти, що належали ОСОБА_1 по кредитному договору, укладеному між нею та банком, і даний факт встановлено судовим рішенням по кримінальній справі №344931513-к від 24 липня 2013року.

Тому, ОСОБА_1 вважає, що вона не повинна нести зобов'язання по кредитному договору, а ОСОБА_2, який ці кошти забрав і, будучи фінансовим поручителем та заволодівши даними коштами,повинен їх банку відшкодувати.

Крім того, зобов'язання по кредитному договору забезпечувалось договором іпотеки від 03.08. 2007 року і, являючись іпотекодавцем, ОСОБА_1 забезпечувала своїм майном взяті на себе зобов'язання по цьому договору. Проте, жодної згоди на отримання кредиту іні'іою особою - ОСОБА_2 не давала, то відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про іпотеку", якою передбачені різні випадки припинення іпотеки, в тому числі іпотека припиняється також за рішенням суду з інших підстав, передбачених цим Законом, то відповідно до ч.1 ст.523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником. Тому просила вважати припиненим договір іпотеки, стягнути з ОСОБА_2 всі зазначені банком кошти та виключити з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів Нерухомого майна запис від 03 серпня 2007 року № 1929 у зв'язку з укладанням між ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»договору іпотеки від 03 серпня 2007 року про державну реєстрацію обтяження майнових прав на нерухоме майно-квартиру, що знаходиться: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав в позному обсязі, просив їх задовольнити, зустрічний позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.

ОСОБА_1 Та її представник вимоги банку заперечила, зустрічний позов просила задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши докази, які надані позивачами на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" підлягають до часткового, а зустрічний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному об'ємі з таких підстав.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення спор: н, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що між 03 серпня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого Кредиту № 11193544000, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати відповідачці ОСОБА_1 кредит у сумі 31500,00 швейцарських франків на строк по 02 серпня 2017 року, а відповідачка зобов'язалася у встановлені Кредитним договором строки повернути кредит і сплатити проценти у розмірі 9,99% річних, що передбачено п. 1.3.1. цього договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань перед Банком із ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 03.08. 2007р., посвідченого приватним нотаріусом Івано- Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованого в реєстрі за № 392$ на нерухоме майно-квартиру, що знаходиться: АДРЕСА_1, а з ОСОБА_2 укладено договір поруки № 11193544000-П від 03.08.2007 року, відповідно до якого останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором в повному обсязі по даному кредитному договорі.

Встановлено, що банк вищевказаних зобов'язань належним чином не виконав, не надав ОСОБА_1 кредитних коштів, а натомість видав зазначений кредит сторонній особі, при цьому жодним чином не повідомивши ОСОБА_1 про те, що з її поточного рахунку були видані кошти іншим особам, згоди на що вона не давала.

Факт отримання кредитних коштів по вищевказаному кредитному договорі відповідачем - ОСОБА_2пітдверджується Ухвалою Івано-Франківського міського суду по кримінальній справі №344931513-к від 24 липня 2013 року, відповідно до якої встановлено, що своїми злочинними діями ОСОБА_2 заволодів коштами ОСОБА_1, які всупереч її інтересам використав на власний розсуд, чим позбавив ОСОБА_1 можливості розпоряджатися коштами належними їй по договору кредиту.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 192 ч.2 КК України, а саме заподіяння майнової шкоди у великих розмірах шляхом обману та зговживання довірою за відсутності ознак шахрайства, а факт злочинного отримання коштів ОСОБА_2, а не ОСОБА_1 по кредитному договору, укладеному між нею та банком, встановлено судовим рішенням по кримінальній справі №344931513-к від 24 липня 2013року.

Відповідно до вимог ст.61 н.ч.3,4 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт злочинного отримання коштів по даному кредитному договору ОСОБА_2, а не ОСОБА_1, встановлено ухвалою суду по кримінальній справі №344931513-к від 24 липня 2013року, тому, відшкодування зазначених коштів по даному кредиту повинен нести саме відповідач - ОСОБА_2, який є також фінансовим поручителем згідно договору поруки від 03.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 і АКІБ "УкрСиббанк", з якого слід стягнути в користь банку: 41823,96 швейцарських франків, або 347182,60 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 28087,50 швейцарських франків, або 233155,60 грн;, заборгованість по процентах - 11293,16 шв.франків, або 9345,03 грн; пеня - 2383,07 шв.франків, або 19781,97 грн., штрафні санкції - 60,23 шв.франків, або 500,00 грн. У задоволенні вимог щодо стягнення коштів з ОСОБА_1 слід відмовити.

Що ж стосується вимог зустрічного позову ОСОБА_1 про припинення договору іпотеки, до суд приходить до висновку про його обгрунтованість з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що зобов'язання по кредитному договору забезпечувалось договором іпотеки від 03.08. 2007 року і, являючись іпотекодавцем, ОСОБА_1 забезпечувала зобов'язання перед банком своїм майном. Проте, жодної згоди на отримання кредиту іншою особою - ОСОБА_2 вона не давала, а тому жодних зобов'язань перед банком в неї не виникло, з наведених вище підстав, тому у відповідача - позивача відсутні зобовязання відповідати своїм майном за виданий співвідповідачу кредит.

Відповідно до вимог ст.17 ЗУ "Про іпотеку", якою передбачені різні випадки припинення іпотеки, в тому числі іпотека припиняється також за рішенням суду з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог п.1.1 Кредитного договору чітко зазначено, що банк зобов'язується видати кредитні кошти виключно позичальнику, тобто їй і жодного права на Отримання кредиту стороннім особам даний договір не передбачав.

Однак, вищевказаних зобов'язань банк належним чином не виконав, не надав їй кредитних коштів, а натомість видав даний кредит сторонній особі, при цьому жодним чином не повідомивши її про те, що з її поточного рахунку були видані кошти іншим особам, згоди на що вона не давала.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не виникло обов'язку перед банком забезпечувати кредитні зобов'язання за рахунок свого іпотечного майна, а тому договір іпотеки слід визнати припиненим.

На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст. 509, ст. ст. 553-559, 592, 610, 623, 629 ЦК України, ст.17 ЗУ "Про іпотеку", ст.ст. 10, 11, 57, 60, 213-215 ЦПК України, суд. -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанку" - відмовити.

Зустрічний позов - задоволити.

Визнати договір іпотеки укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк" від 03.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 1929 - припиненим.

Виключити з Державного реєстру іпотек від 03.08.2007 року № 1929 у зв"язку із укладенням між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк" договору іпотеки від 03.08.2007 року про державну реєстрацію обтяження майнових прав на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна запис від 03.08.2007 року за № 1929 у зв"язку з укладенням між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк" договору іпотеки від 03.08.2007 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя : В.В. Барашков