Ухвала суду № 37657459, 17.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 березня 2014 року м. Київ К/800/9552/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014 р.

у справі № 826/9775/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірінговий центр «Ай.Бі.Тек»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірінговий центр «Ай.Бі.Тек» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 06.06.2013 р.: №0007962202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 51 939,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 25 970,00 грн., №0007972202, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 р. у розмірі 44 781,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2013 р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014 р. позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 06.06.2013 р. №0007962202 та №0007972202.

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Однак у зв’язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням тридцятиденного строку з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 27.02.2014 р.

В межах встановленого строку, податковий орган 14.03.2014 р. на усунення недоліків касаційної скарги подав до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій.

Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання та додані докази дійшов висновку, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 210 – 212, п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2013 р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014 р. у справі № 826/9775/13-а.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відмовити.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити у суді касаційної інстанції.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова