Ухвала суду № 37657451, 05.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" березня 2014 р. м. Київ К/800/40560/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. при секретарі судового засідання Сватко А.О.

за участю представників сторін: позивача - не з'явився,

відповідача - Маісурадзе З.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2013 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 р.

у справі № 805/3872/13-а

за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі - позивач, ДП «ВК «Краснолиманська») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку (далі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2012 р. № 0000581530/25055/10/15-17-3.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 р., адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку від 08.11.2012 р. № 0000581530/25055/10/15-17-3 про нарахування ДП «ВК «Краснолиманська» штрафу у розмірі 2 459 432,97 грн.; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.10.2012 р., на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 76 Податкового кодексу України, посадовою особою СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку була проведена камеральна перевірка ДП «ВК «Краснолиманська» з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по деклараціях за червень 2010 року від 20.07.2010 р. № 9002784163, липень 2010 року від 20.08.2010 р. №9003544505, серпень 2010 року від 20.09.2010 р. № 9003965508, вересень 2010 року від 20.10.2010 р. № 9004495208, жовтень 2010 року від 22.11.2010 р. № 9005330329, лютий 2011 року від 21.03.2011 р. № 9001542789, квітень 2011 року від 20.05.2011 р. № 9003659369, травень 2011 року від 17.06.2011 р. № 9004151748, червень 2011 року від 20.07.2011 р. № 9005032507, липень 2011 року від 19.08.2011 р. № 9007032145, серпень 2011 року від 19.09.2011 р. № 9007840164, вересень 2011 року від 20.10.2011р. № 9009249292, по податковому повідомленню-рішенню від 30.06.2011 р. № 0000721312/26436/10/15-16-23/3, за результатами якої складено акт від 17.10.2012р. № 440/15-17-3-31599557 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12 297 164,78 грн. з затримкою понад 30 календарних днів.

ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», не погодившись з висновком акту камеральної перевірки, подало до податкового органу заперечення за № 01/11-2511 від 24.10.2012 р., які, згідно відповіді від 05.11.2012 р. № 24546/10/15-17-3, залишені без задоволення, а висновок акту від 17.10.2012 р. № 440/15-17-3-31599557 - без змін.

На підставі вказаного акту камеральної перевірки відповідачем 08.11.2012 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000581530/25055/10/15-17-3, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 2 459 432,97 грн. за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 12 297 164,83 грн. з податку на додану вартість.

За результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку від 08.11.2012 р., рішенням Окружної ДПС - Центрального офісу з обслуговування великих платників ДПС від 21.01.2013 р. № 615/10/10-234 та рішенням ДПС України від 25.02.2013 р. №2915/6/12-2215, скарги ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.

Як вбачається з акту камеральної перевірки, підставою для застосування податковим органом до позивача, на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, штрафу в розмірі 20 відсотків, слугувало порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано сторонами, що постановами Донецького окружного адміністративного суду № 2а/0570/5075/2011 від 05.04.2011 р.; № 2а/0570/9172/2011 від 02.06.2011 р.; №2а/0570/11455/2011 від 20.07.2011 р.; № 2а/0570/13743/2011 від 12.08.2011 р.; № 2а/0570/15686/2011 від 13.09.2011 р.; № 2а/0570/17723/2011 від 20.10.2011 р.; № 2а-22900/10/0570 від 20.10.2010 р.; № 2а/0570/20467/2011 від 24.11.2011 р.; № 2а-25881/10/0570 від 22.12.2010 р. з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» стягнуто податковий борг за деклараціями з податку на додану вартість за лютий 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, лютий 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року відповідно (а.с.69-92).

Разом з тим, при розгляді даної справ судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.04.2011 р. у справі № 2а/0570/5075/2011, розстрочене виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2011 р. про стягнення з розрахункових рахунків ДП «Вугільна компанія «Красноліманська» на користь Державного бюджету коштів за податковим боргом з податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2011 року в розмірі 8 533 984 грн. строком на 5 років, починаючи з квітня 2011 року по травень 2016 року за графіком погашення по 142 233,06 грн. щомісячно до повного погашення заборгованості.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2011 р. у справі № 2а/0570/9172/2011, розстрочене виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2011 р. про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 4 773 067 грн. строком на 3 роки з 01.07.2011 р. по 01.06.2014 р. зі сплатою щомісячно суми боргу у розмірі 125 924,41 грн. починаючи з липня 2011 року зі сплатою останнього платежу у розмірі 125 924,34 грн. до повного погашення заборгованості у сумі 1 533278,69 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2011 р. в справі № 2а/0570/11455/2011, розстрочене виконання постанови суду від 20.07.2011 р. по адміністративній справі № 2а/0570/11455/2011 за позовом СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку до ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення грошових коштів з рахунків платника податку в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість в сумі 7 528 500,45 грн. строком на 5 років: з 01 вересня 2011 року по 01 вересня 2016 року по 125 475,01 грн. щомісячно, а в серпні 2016 року - 194 474,86 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2011 р. у справі № 2а/0570/13743/2011, розстрочене виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2011 р. в адміністративній справі №2а/0570/13743/2011 за позовом СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку до ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 5 063 577 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків строком на 44 місяці починаючи з 01 вересня 2011 року терміном на 44 місяці, зі стягненням щомісячної суми в розмірі 115 081,30 грн., а при стягненні за останній місяць (квітень 2015 року) - 115 081,10 грн.

У постанові Донецького окружного адміністративного суду від 13.09 2011 р. у справі № 2а/0570/15686/2011 вказано про розстрочення сплати податкової заборгованості з податку на додану вартість в сумі 5 201 264 грн. терміном на 5 років, з 01 жовтня 2011 року до 01 жовтня 2016 року з щомісячним платежем по 86 687,70 грн., а в вересні 2016 року - 86 689,70 грн.

У постанові Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2011 р. у справі № 2а/0570/17723/2011 встановлено порядок виконання даного судового рішення шляхом розстрочення виконання постанови на 5 років, починаючи з листопада 2011 року, шляхом сплати ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» суми боргу у розмірі 9 945 991,59 грн. щомісячними платежами у розмірі 165 766 грн. щомісячно, а в жовтні 2016 року - 165 797,59 грн.

У постанові Донецького окружного адміністративного суду від 24.11.2011 р. в справі № 2а/0570/20467/2011 року вказано про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України заборгованості по податку на додану вартість в сумі 17 126 252 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року, шляхом стягнення з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують, у період з грудня 2011 року по жовтень 2016 року рівними частками по 285 437,50 грн. щомісячно, а у листопаді 2016 року - 285 439,50 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2011 р. у справі № 2а-22900/10/0570, розстрочене виконання постанови від 20.10.2010 р. по справі № 2а-22900/10/0570, про стягнення з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» заборгованості з податку на додану вартість у сумі 10 324 108,66 грн. на 5 років шляхом сплати боргу щомісячно з листопада 2011 року по вересень 2016 року по 172 068 грн. та у жовтні 2016 року 172 096,66 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2011 р. в справі № 2а-25881/10/0570, з урахуванням ухвали від 24.01.2012 року про виправлення описки у судовому рішенні, розстрочене виконання постанови по справі № 2а-25881/10/0570 від 22.12.2010 р. про стягнення з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» заборгованості з податку на додану вартість у сумі 16 632 214 грн. на 5 років шляхом сплати боргу щомісячно з січня 2012 року по листопад 2017 року по 277 203,56 грн. та 277 203, 96 грн. у грудні 2016 року.

Вказані встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи сторонами не заперечуються.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2013 р. №00001541517/541/10/41-00, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, вказане положення Податкового кодексу України стосується строків сплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у податковій декларації, а не строків сплати розстрочених податкових зобов'язань, які були стягнуті за постановою суду.

З огляду на зазначене колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що податковий орган необґрунтовано розповсюджує дію положення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України на правовідносини, які ним не регулюються та відповідачем не враховано, що рішеннями суду встановлені інші строки сплати розстрочених податкових зобов'язань, ніж передбачені законодавством для сплати податкових зобов'язань згідно поданої платником податку податкової декларації.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, зазначене положення Податкового кодексу України встановлює відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом. У даному ж випадку сплата податкових зобов'язань була розстрочена позивачу та строки сплати податкового зобов'язання були визначені постановами і ухвалами суду.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що податковий орган неправомірно ототожнив порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків, передбачених Главою 9 Розділу ІІ Податкового кодексу України, із порядком виконання судових рішень.

Згідно частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частинами першою та другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Так, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справам №2а/0570/5075/2011 від 12.04.2011 р.; № 2а/0570/9172/2011 від 30.06.2011 р.; №2а/0570/11455/2011 від 09.08.2011 р.; № 2а/0570/13743/2011 від 31.08.2011 р.; №2а/0570/15686/2011 від 13.09.2011 р.; № 2а/0570/17723/2011 від 20.10.2011 р.; № 2а-22900/10/0570 від 26.10.2011 р.; № 2а/0570/20467/2011 від 24.11.2011 р.; № 2а-25881/10/0570 від 06.12.2011 р., як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, набрали законної сили, то вони мають виконуватись ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», з урахуванням способу та порядку виконання, встановленого у вказаних судових рішеннях.

Згідно пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, визначення строків сплати податкового боргу має проводитись податковим органом з урахуванням їх перенесення, про яке йдеться в умовах розстрочення.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивачем не було допущено порушення строків сплати розстроченого податкового боргу за рішеннями суду.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 р. у справі № 805/3872/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко