Постанова № 37656702, 28.02.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2014 року м. Київ 810/655/14-а

14:28

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Кизима О.О.,

від відповідача - Ананійчук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві

Київської області

до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт»

про стягнення заборгованост

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церка Київської області (надалі - позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за грудень 2012 року у розмірі 21340,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що згідно даних особового рахунку страхувальника, у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за грудень 2012 року у розмірі 21340,80 грн. Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2013 позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2013 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2013, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ухвалі від 20.11.2013 суд касаційної інстанції зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції залишилось не з'ясованим на якому підприємстві і в якому розмірі набули відповідний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", вказані у розрахунку працівники, зокрема чи набули вони такий стаж працюючи у відповідача. Не досліджено та не встановлено чи були у відповідача робочі місця зі шкідливими умовами праці на яких працювали особи, внесені у розрахунок. Не досліджено питання правонаступництва відповідача.

Враховуючи викладене, суд ухвалою від 30.01.2014 витребував у позивача: докази на підтвердження тієї обставини, що відповідач - ПАТ "Техмашремонт" є правонаступником підприємств, на робочих місцях зі шкідливими умовами праці яких працювали особи внесені до розрахунку; докази на якому підприємстві і в якому розмірі набули відповідний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", вказані у розрахунку працівники, зокрема чи набули вони такий стаж працюючи у відповідача; докази наявності у відповідача робочих місць зі шкідливими умовами праці на яких працювали особи, внесені у розрахунок.

В ході судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов визнав в частині відшкодування пільгової пенсії гр. ОСОБА_3 у сумі 494,23 грн. У задоволенні решти позовних вимог заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що ПАТ «Техмашремонт» не має та ніколи не мав робочих місць із шкідливими умовами праці на яких працювали особи, що відповідачем включені у розрахунок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що призначених цим особам за списком № 1. Єдиним винятком є посада терміста, яка закріплена за гр. ОСОБА_3

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах здійснюється тим підприємством на якому ці особи здобули відповідний стаж працюючи на роботах з особливо шкідливими умовами праці. Проте, зі змісту трудових книжок осіб, які включені до розрахунку витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, вбачається, що всі вони набули відповідний стаж працюючи на робочих місцях в цехах вулканізації та підготовчих шинних заводів № 1 та № 2 заводу азбесто-технічних виробів, заводу гумово-технічних виробів Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-технічних виробів. Водночас, позивач не є правонаступником цих заводів та цехів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Публічне акціонерне товариство "Техмашремонт" є юридичною особою, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області.

Судом встановлено, що ПАТ "Техмашремонт" створено та зареєстровано 10.06.1993 і відповідно до статуту є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення № 401 Білоцерківської ради народних депутатів від 27.11.1990 року.

Позивачем складені розрахунки Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" фактичних витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з грудня 2012 року до яких включено: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та ОСОБА_3

Як зазначає позивач, у відповідача утворилась заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 21340,80 грн., а тому позивач просить стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004).

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Тобто, пенсійне законодавство України встановлює обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємствами та організаціями, які мають у своїх виробничих підрозділах робочі місця із шкідливими умовами праці.

Відповідно до пункту 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з пунктом 2.14 даної Інструкції, у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 6.2. Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 6.3. Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Позивачем суду було надано належним чином засвідчені копії документів по тим особам, які внесені у розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з грудня 2013 року, зокрема: копії протоколів про призначення пенсій, копії трудових книжок, копії довідок про підтвердження пільгового стажу.

При дослідженні наданих позивачем копій трудових книжок, особам, які зазначені у списку, окрім ОСОБА_3, вбачається, що вони працювали на робочих місцях в підготовчих та цехах вулканізації шинних заводів № 1 та № 2, заводу азбесто-технічних виробів, заводу гумово-технічних виробів Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-азбестових виробів, який було перейменовано в Білоцерківське виробниче об'єднання "Білоцерківшина", яке у свою чергу перетворено у ВАТ «Росава». Аналогічні обставини встановлені також судом касаційної інстанції про що зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду від 20.11.2013 у даній справі.

При цьому, судом встановлено, що згідно статуту ПАТ "Техмашремонт" вказане підприємство є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно із рішенням виконкому Білоцерківської міської ради № 401 від 27.11.1990. Проте, Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником жодної із юридичних осіб.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи документами, які додані до заперечень від 13.05.2013 № 111/13 (том ІІІ, а.с. 123-129): копією статуту Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, випискою із статуту ПАТ "Техмашремонт", рішенням № 401 виконкому Білоцерківської міської ради «Про державну реєстрацію малих підприємств та орендного ремонтного підприємства», а також довідкою відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради № 1194/ю/04-11 від 04.11.2010 зі змісту якої вбачається, що Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником прав та обов'язків будь-якої юридичної особи.

Суд також враховує, що обставина відносно того, що позивач не є правонаступником Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо-азбестових виробів досліджувалась в постанові Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 в адміністративній справі № 2а-4443/10/1070, яка залишена без змін, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011, в постанові Київського окружного адміністративного суду від у справі № 2а-3116/12/1070, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013, в постанові Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2012, яка в цій частині залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ПАТ «Техмашремонт» не є правонаступником підприємств на якому працювали особи, які внесені у список.

У свою чергу, позивачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи відповідача та підтверджували протилежне.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача відносно того, що позивач видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи осіб вказаних в розрахунку, визнав факт роботи вказаних осіб на його підприємстві або на підприємстві, правонаступником якого є ПАТ "Техмашремонт", оскільки такі твердження не узгоджуються з вимогами матеріального права, оскільки пенсійне законодавство не пов'язує обов'язок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з фактом надання уточнюючих довідок. Аналогічна правова позиція викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.11.2013 у даній справі.

Заперечення відповідача відносно того, що відповідачем видавались довідки про стаж роботи зазначеним у списку особам, на підставі рішень Білоцерківського міськрайонного суду, тому відповідач має відшкодовувати витрати, є безпідставними, оскільки із копії судового рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 29.03.2010 про зобов'язання видати уточнюючу довідку вбачається, що суд не пов'язує обов'язок підприємства видати довідку з наявністю трудових відносин, так як, не зважаючи на те, що відповідач створений в 1990 році, суд зобов'язав підприємство видати довідку на підставі трудової книжки та інших наявних первинних документів за період з 01.06.1988 по 20.03.1998 рік, в тому числі і про роботу на інших підприємствах.

Посилання відповідача на інші судові рішення, які приймались за наслідком розгляду справ про стягнення з відповідача коштів по відшкодуванню пільгових пенсій та набрали законної сили не приймаються судом до уваги, оскільки у цих рішеннях суди не надавали правової оцінки тим обставинам чи є позивач правонаступником тих підприємств на яких працювали вказані особи.

Слід також зазначити, що правонаступництво між юридичними особами може бути встановлено за рішенням суду у окремому цивільному провадженні про встановлення факту, що має юридичне значення або за статутними документами юридичної особи. Як встановлено судом, рішення по даному юридичному факту не приймалось, а зі статутних документів наявних у матеріалах справи вбачається відсутність правонаступництва ПАТ «Техмашремонт» за Білоцерківським виробничим об'єднанням «Білоцерківшина».

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування пільгових пенсій, оскільки останній не є правонаступником підприємств на якому працювали особи, які внесені у список.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, під час розгляду справи позивачем не доведено суду правомірності стягнення з відповідача витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій з грудня 2012 року в сумі 20846,57 грн., отже у цій частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає.

В іншій частині позовних вимог у розмірі 494,23 грн. позов підлягає задоволенню, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та підтвердив позивач гр. ОСОБА_3 здобув пільговий стаж саме на ПАТ «Техмашремонт».

Відповідно до частини третьої статті 94 Податкового кодексу України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" (код ЄДРПОУ 05495590) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн. 23 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 березня 2014 р.