Ухвала суду № 37655819, 12.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/5268/13-к Головуючий у І інстанції Омельченко М.М.Провадження № 11-кп/780/84/14 Доповідач у 2 інстанції КостенкоКатегорія 51 17.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

12 березня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Костенко І.В.,

суддів Полосенка В.С., Димарецького В.М.

при секретарях Журавель К.Б., Гусак О.О.

за участю прокурорів Плиски А.К., Скрипки І.М.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м.Ірпеня Київської області Зеленюка Я.О. на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2013 року, яким,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Ором, Вірменія, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 з вищою освітою, лейтенанта міліції, оперуповноваженого сектору карного розшуку Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, раніше не судимого:

засуджено за ч.1 ст.368 КК України у виді штрафу в розмірі 750 грн. (сімсот п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят грн.) в дохід держави з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах, а також посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади, строком на 3 (три) роки.

Вироком вирішено питання судових витрат та речових доказів.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що працюючи на посаді оперуповноваженого СКР Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, будучи відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України службовою особою, представником влади, до службових повноважень якого входило ведення попереджувально-профілактичної роботи по виявленню осіб, схильних до скоєння кримінальних правопорушень, а також судимих за тяжкі злочини, в силу своїх службових повноважень познайомився з раніше судимим ОСОБА_6, який перебував під адміністративним наглядом відповідно до постанови Березанського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2011 року строком на 2 роки та якого в подальшому 26.11.2012 року схилив до незаконної передачі йому грошових коштів в сумі 2000 доларів США взамін на поблажливе ставлення до ОСОБА_6 як адмінпіднаглядного.

Реалізовуючи свій злочинний намір, в період часу з 03.12.2012 року по 21.03.2013 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_6 5000 грн. хабара за поблажливе ставлення до останнього як до адмінпіднаглядного: 1500 грн. 03.12.2012 року, 1000 грн. 25.12.2012 року, 500 грн. 26.12.2012 року, 400 грн. 15.01.2013 року, 400 грн. 18.01.2013 року, 400 грн.16.03.2013 року, 1000 грн. 21.03.2013 року.

Під час передачі коштів, яка мала місце 21.03.2013 року, та подальшої зустрічі, яка мала місце 25.03.2013 року, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 про необхідність передачі йому ще 4000 грн. за один раз, але не пізніше 27-29 березня 2013 року.

29.03.2013 року, знаходячись за адресою м. Боярка по вул. Ворошилова, 24-26 в автомобілі «ВАЗ», модель 21043, д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, об 11 годині ОСОБА_3, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, одержав раніше обумовлену суму хабара розміром 4000 грн. від ОСОБА_6 взамін на поблажливе ставлення до ОСОБА_6 як адмінпіднаглядного. Цього ж дня, ОСОБА_3 було затримано під час вчинення ним злочину.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи та постановити свій вирок, яким визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та призначити йому покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративних функцій строком на 3 роки з конфіскацією всього наявного у ОСОБА_3 майна.

Вважає, що судом безпідставно було виключено з обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку, як вимагання хабара, всупереч тому, що засуджений, будучи відповідно до примітки 1 ст.364 КК України службовою особою був ініціатором хабара. Про те, що ОСОБА_3 виступив ініціатором вирішення питання про не притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності шляхом надання йому 9 000 грн. саме за вимогою засудженого, а не з власної ініціативи, що дана пропозиція мала характер вимоги, яка підкріплювалась відкритою погрозою притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення у випадку несплати ОСОБА_6, грошей що стверджується протоколом про результати зняття інформації з транспортних та телекомунікаційних мереж.

До того ж дії засудженого щодо вимагання з ОСОБА_6 грошових коштів, пов'язані з використанням наданих йому владних та службових повноважень та носять протиправний характер.

В запереченнях на апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_1 зазначає, що підстав, передбачених ст.411, 413, 414 КПК України для скасування вироку не вбачається, виключення з обвинувачення кваліфікуючої ознаки хабара - вимагання хабара є вірною, а кваліфікаційні дії ОСОБА_3 є правильною за ч.1 ст.368 КК України, тому вирок суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, прокурорів, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, обвинуваченого ОСОБА_3, який заперечив проти поданої апеляційної скарги і просив вирок залишити без змін, захисника ОСОБА_1, який апеляційну скаргу рахує необґрунтованою, а вирок суду законним, проте, в судових дебатах просив ОСОБА_3 виправдати, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст.. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 органами досудового розслідування обвинувачувався в одержанні ним, як службовою особою, в грошовому вигляді хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабар, дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням хабара, кваліфікуючи його дії за ч.3 ст.368 КК УКраїни.

В судовому засіданні, як це вбачається з вироку, кваліфікуюча ознака - вимагання хабара, не знайшла свого підтвердження і була виключена з обвинувачення ОСОБА_3 та його дії кваліфіковані за ч.1 ст. 368 КК України.

За змістом ст..368 КК України відповідальність за одержання хабара настає за умови, якщо службова особа одержала його за виконання чи невиконання того, хто дає хабар, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, яку вона може чи повинна вчинити відповідно до своїх службових повноважень.

Відповідно до п.4 примітки ст.. 368 КК України, а також роз»яснень, що містяться в п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про хабарництво», вимагання хабара визнається його вимагання службовою особою з погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо свої прав і законних інтересів.

А тому, з огляду на дані вимоги закону, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3, функціональні обов'язки якого, як оперуповноваженого СКР, входило виявлення та розкриття злочинів, поставив вимогу ОСОБА_6 передати йому матеріальну винагороду за не притягнення його до кримінальної відповідальності за скоєння ним кримінального правопорушення, не дають колегії суддів підстав вважати виключення з обвинувачення ОСОБА_3 такої кваліфікуючої ознаки кримінального правопорушення як вимагання хабара безпідставним.

Одержання такою особою матеріальної винагороди за вчинення діяння по службі, спрямованого на задоволення протизаконних інтересів хабародавця, навіть за умови, що службова особа її вимагала, не може розглядатись як вимагання хабара.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд дотримався вимог ст..65 КК України, врахувавши при цьому ступінь тяжкості, вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, за останнім місцем роботи характеризується позитивно, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, так і тих, що пом»якшують покарання і дійшов обґрунтованого висновку про призначення покарання в межах санкції ч.1 ст. 368 КК України у виді штрафу з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням функцій представника влади.

З огляду на наведене та перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів підстав для скасування вироку не вбачає.

Керуючись ст.. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Судді: Костенко І.В. Полосенка В.С. Димарецького В.М.