Вирок № 37654651, 14.03.2014, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа№ 308/1164/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2014 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючої - судді - Бенца К.К.,

при секретарі - Надь Н.Ю.,

прокурора - Машкаринець О.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника -ОСОБА_2,

потерпілий - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м . Ужгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Ужгорода, Закарпатської області,мешканця АДРЕСА_1, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч.2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2014 року, близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні залу очікування приміського вокзалу ст. «Чоп», що розташований в м. Чоп, пл. Європейська 3, Ужгородського р-ну, умисно, таємно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, викрав мобільний телефон марки «DONOD», модель « D 9101», ІМЕІ: НОМЕР_1 та НОМЕР_2, вартістю 240 гривень із чохлом із шкірозамінника вартістю 40 грн., картою пам'яті (Micro SD 1 GB), вартістю 40 грн. та сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «МТС» № НОМЕР_3, вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходилась 1 гривня, що належать ОСОБА_3, чим заподіяв останньому матеріальної шкоди на загальну суму 331 гривня.

Крім того, 10 січня 2014 року, близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись на відкритій території перевантажувальної рампи вантажного парку ст. Чоп, Львівської залізниці, діючи умисно, таємно, повторно , з корисливих спонукань шляхом демонтажу за допомогою ріжкового ключа, викрав одну оглядову кришку букси колісної пари з 4 болтами з вагона № 24630949, вартість якої становить 6,38 грн. та одну магістральну частину повітророзподільника з 2 болтами з вагону № 26269092 вартістю 1899,26 грн., що знаходилися на 2 колії вказаного парку, чим спричинив ВП «Експлуатаційне вагонне депо Ужгород» ДТГО «Львівська залізниця» матеріальну шкоду на загальну суму 1905, 64 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що 10.01.2014 року, близько 11 год. 00 хв., він знаходився в приміщенні залу очікування приміського вокзалу ст. «Чоп», що в м. Чоп , присівши на лавицю до незнайомого йому чоловіка помітив мобільний телефон, який лежав на лавиці біля чоловіка. Через деякий час чоловік встав з лавиці і направився до виходу з приміщення залу очікування приміського вокзалу , залишивши мобільний телефон. Помітивши це він забрав телефон і вибіг з приміщення вокзалу. В подальшому намагався продати мобільний телефон , однак його не купили.

Цього ж дня, близько 17.30 год. він пішов на територію перевантажувальної рампи вантажного парку ст. Чоп, Львівської залізниці, де за допомогою ріжкового ключа, шляхом демонтажу викрав одну оглядову кришку букси колісної пари з 4 болтами з вагона та одну магістральну частину повітророзподільника з 2 болтами з вагону , після чого був затриманий працівниками міліції. Під час затримання у нього був виявлений і вилучений мобільний телефон, який він викрав того ж дня у приміщенні вокзалу. Вказані крадіжки вчинив в зв'язку з відсутністю коштів на придбання ліків та продуктів харчування.

Потерпілий ОСОБА_3, в судовому засіданні показав суду, що 10.01.2014 року, близько 11 год. 00 хв., виходячи з приміщення залу очікування приміського вокзалу ст. «Чоп», що в м. Чоп, Ужгородського р-ну, помітив відсутність при ньому мобільного телефону, який він залишив на лавиці. Повернувшись відразу до залу очікування, він виявив відсутність мобільного телефону на лавиці. Претензій до обвинуваченого не має, оскільки викрадені речі йому повернуті.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1, в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, захисник, потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1, суд кваліфікує, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ),тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України та як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ) вчинена повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне

і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, вперше притягується до кримінальної відповідальності та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, визнання обвинуваченим своєї вини, відшкодування ним завданих збитків.

Обтяжуючі покарання обставини, згідно статті 67 КК України, судом не встановлені.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_1, всі пом'якшуючі покарання обставини, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування ним покарання, а тому суд вважає за необхідне застосувати до нього положення ст.75 КК України та звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням йому обов'язків згідно ст.76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185 КК України та ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання :

за ч.1 ст. 185 КК України у вигляді 1 (один) рік позбавлення волі,

за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточно ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1, звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину з покладенням відповідно до ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_1 обов'язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не обиралась.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144 Банк - УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434, призначення платежу "за виконання експертизи", судові витрати по справі в розмірі 195,60 (сто дев'яносто п'ять гривень, 60 коп.) за проведення товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «DONOD», модель «D 9101», ІМЕІ: НОМЕР_1 та НОМЕР_2, чохол до телефону, картка пам'яті (Micro SD 1 GB) тa сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «МТС» НОМЕР_3, на рахунку якої знаходилась 1 гривня, залишити в розпорядженні власника - ОСОБА_3.

- одну оглядову кришку букси колісної пари з 4 болтами та одна магістральна частина повітророзподільника з 2 болтами, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4, передати у розпорядження ВП «Експлуатаційне вагонне депо Ужгород» ДТГО «Львівська залізниця».

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца