Ухвала суду № 37654352, 13.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Данилів С.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року справа №254/9886/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Старосуда М.І.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Будьоннівського районного суду м.Донецька від 5 грудня 2013 року у справі № 254/9886/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м.Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

25.11.2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (далі УПСЗН Будьоннівської районної у м. Донецьку ради), в якому просила: поновити строк звернення до суду; визнати неправомірними дії УПСЗН Будьоннівської районної у м.Донецьку ради щодо відмови перерахунку і виплаті, щомісячної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; відновити порушені права шляхом зобов'язання УПСЗН здійснити перерахунок і виплату щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з 2 лютого до ІНФОРМАЦІЯ_2, на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом, для кожної дитини, з урахуванням фактично виплачених сум. Здійснити судовий контроль з виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем шляхом зобов'язання УПСЗН Будьоннівської районної у м.Донецьку ради подати звіт про виконання судового рішення (а. с. 2-3).

Ухвалою Будьоннівського районного суду м.Донецька від 25 листопада 2013 року позов ОСОБА_2 до УПСЗН Будьоннівської районної у м.Донецьку ради про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 02.02.2011 року до 04.05.2013 року залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду (а. с. 12-13).

Постановою Будьоннівського районного суду м.Донецька від 5 грудня 2013 року позов ОСОБА_2 до УПСЗН Будьоннівської районної у м.Донецьку ради, задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії УПСЗН Будьоннівської районної у м.Донецьку ради з нарахування та виплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку в розмірі, встановленому відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 5 травня 2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_2; зобов'язано УПСЗН Будьоннівської районної у м. Донецьку ради зробити перерахунок та виплату суми недоотриманої ОСОБА_2, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленому Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік», починаючи з 5 травня 2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_2, з урахуванням проведених виплат. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, судові витрати в розмірі 34,41 грн. (а. с. 18-21)

Позивач, не погодилась з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції змінити та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та вирішити питання щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення (а. с. 26, 27, 45).

За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснений в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, вивчила доводи апеляційної скарги за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в УПСЗН Будьоннівської районної у м.Донецьку ради як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір якої з 8 серпня 2011 року визначено відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2011 року та який становить 130 грн. на місяць (а. с. 11).

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон №2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги, також, визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

У подальшому, ані Законом України "Про Державний бюджет на 2012 рік", ані Законом України "Про Державний бюджет на 2013 рік", ані іншими законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж в Законах №2811-ХІІ та №2240-ІІІ.

Оскільки спір виник щодо виплати допомоги з січня 2013 року особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив спір, задовольнивши позовні вимоги в межах шестимісячного строку звернення до суду до дати, коли позивач дізнався про порушене право на отримання допомоги в належному розмірі. Підстав для скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Будьоннівського районного суду м.Донецька від 5 грудня 2013 року у справі № 254/9886/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м.Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.А. Василенко

Судді М.М. Гімон

М.І. Старосуд