Постанова № 37653248, 12.03.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/567/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мандрика Х.С.,

представника позивача - Немчук М.С. ,

представника відповідача - Вербицька І.Г. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства " Кременчуцький колісний завод " до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2014 року Публічне акціонерне товариство " Кременчуцький колісний завод " (надалі по тексту - ПАТ "КрКЗ" ) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0007852201/964 від 30.12.2013 року, яким йому визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 66 187 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 33 095 грн., та податкове повідомлення - рішення № 0007862201/965 від 30.12.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 72 918 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 36 461 грн.

Мотивуючи свої вимоги, позивач посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №5792/16-03-22-01-08/00231610 від 26.12.2013 року щодо порушення ним ст.ст.44,138,139,198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 66 187 грн., та завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 72 918 грн. Наголошував на тому, що оскаржувані рішення відповідачем винесені безпідставно та протиправно, суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню. Таку позицію обґрунтовував тим, що ПАТ «КрКЗ» для перевірки податковому органу було надано всі первинні документи бухгалтерського обліку щодо підтвердження господарських операцій з ТОВ «ТД «Астат», ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи», ТОВ «НВКФ «Вест- Пром», ТОВ «Південна хімічна компанія «Союз- Реагент», ТОВ «Спецфрезінструмент» у спірному періоді. Як позивач, так і його контрагенти, в охоплений перевіркою період були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в органах державної податкової служби. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій зроблені з перевищенням службових повноважень, обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими документами. З боку позивача виконані всі вимоги бухгалтерського та податкового законодавства, суму бюджетного відшкодування з ПДВ та податку на прибуток сформовано за рахунок операцій, які мають реальний характер, отриманий товар був використаний у господарській діяльності позивача. Зміст оподаткованих правочинів не суперечить Цивільному кодексу України, інтересам державі та суспільства, моральним нормам. Відтак, оскільки в діях ПАТ «КрКЗ» відсутні порушення податкового законодавства, оскаржувані рішення відповідача є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, у ході розгляду справи надав додаткові пояснення по суті оподаткованих операцій.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Стверджувала про те, що у ході перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення контрагентами позивача, ТОВ «ТД Астат», ТОВ «Спецфрезінструмент», своїх договірних зобов'язань через відсутність останніх за їх юридичною та фактичною адресою, що ставить під сумнів реальність господарських операції, на підставі яких сформовано оскаржувані суми. Крім того, актами відповідних перевірок підтверджується нереальність господарських операцій по ланцюгу постачання за участі ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи», ТОВ «НВКФ»Вест- Пром». Наголошувала на тому, що позивачем податковому органу не надано для перевірки ТТН на підтвердження транспортування купленого ПАТ «КрСЗ» товару у зазначених контрагентів, а ті ТТН, що були надані для перевірки, оформлені не належним чином, що позбавляє можливості встановити, який саме товар перевозився, в якій кількості, та свідчить про нереальність оподаткованих господарських операцій. Як на думку відповідача, встановлені у ході перевірки факти підтверджують правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, які не підлягають скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що ПАТ «КрКЗ» зареєстроване як юридична особа 04.08.1994 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради , перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість. (а.с.т.1,129-130)

Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «КрКЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт перевірки №5792/16-03-22-01-08/00231610 від 26.12.2013 року (надалі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем ст.ст.138,139,198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 66 187 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року в сумі 12 607 грн.. за 3 квартал 2012 року в сумі 38 451 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 15 129 грн., та завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, за травень - грудень 2012 року в загальному розмірі 72 918 грн. (а.с.т.1,10-26)

У зв'язку зі встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ 30 грудня 2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0007852201/964 , яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 66 187 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 33 095 грн., а також податкове повідомлення - рішення № 0007862201/965 від 30.12.2013 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 72 918 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 36 461 грн.

(а.с. )

Зазначені податкові повідомлення - рішення не оскаржувались позивачем в адміністративному порядку.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями Кременчуцької ОДПІ , позивач звернувся до суду із позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість та протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувані рішення, відповідач посилався як на правову підставу їх винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем ст.ст.138,139,198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 66 187 грн., та завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 72 918 грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 138.2. статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

П.п.139.1.9 пункту 139.1 статті 139 вказаного Кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, посилаючись на те, що ПАТ «КрКЗ» фактично не здійснювало придбання товару у ТОВ «ТД «Астат», ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи», ТОВ «НВКФ «Вест- Пром», ТОВ «Південна хімічна компанія «Союз- Реагент», ТОВ «Спецфрезінструмент», оскільки, на думку контролюючого органу, такі операції не підтверджені доказами транспортування товару, контрагенти не можуть виконувати свої договірні зобов'язання, оскільки відсутні за своїм місцезнаходженням, відповідач стверджує про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 66 187 грн., та завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 72 918 грн.

Суд знаходить вказані висновки податкового органу необґрунтованими та помилковими, не погоджується із наявністю в діях платника порушень норм податкового законодавства, з огляду на наступне.

У ході розгляду справи судом встановлено факт господарських взаємовідносин між позивачем (Покупець) та ТОВ «ТД «Астат», ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи», ТОВ «НВКФ «Вест- Пром», ТОВ «Південна хімічна компанія «Союз- Реагент», ТОВ «Спецфрезінструмент» (Постачальники) щодо купівлі ПАТ «КрКЗ» товару (будівельних матеріалів, запасних авточастин, нафтопродуктів, уайт спіриту, натрію азотистокислого, оцтової кислоти ) на підставі відповідних договорів, що маються у матеріалах справи . За умовами договорів Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю продукцію, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар (а.с.29-44 ).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання угод представником позивача надано суду податкові накладні, видаткові накладні, паспорта якості товару, рахунки - фактури.

Позивачем було надано пояснення щодо транспортування купленого у вказаних контрагентів товару. Зокрема пояснено, що товар, з- поміж іншого, перевозився власним транспортом позивача та перевізними службами «Нова пошта», «Ночной експрес», на підтвердження чого було долучено до матеріалів справи подорожні листи, посвідчення про відрядження водія ПАТ «КрКЗ» та товарно - транспортні накладні, оформлені відповідними перевізниками. Вказані документи оформлені належним чином, з яких можливо встановити який товар, ким, куди і коли перевозився. (т.1.,а.с. документів первинного бухгалтерського обліку 45-128).

Таким чином суд вважає спростованими твердження податкового органу про відсутність доказів перевезення товару, що, як на думку відповідача, ставить під сумнів реальність оподаткованих господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи куплений позивачем у ТОВ «ТД «Астат», ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи», ТОВ «НВКФ «Вест- Пром», ТОВ «Південна хімічна компанія «Союз- Реагент», ТОВ «Спецфрезінструмент» був використаний у власній господарській діяльності для покриття виготовленої продукції фарбою та ремонту обладнання.

На підтвердження вказаного суду надано довіреності на отримання товару посадовими особами позивача, вимоги про отримання ТМЦ, лімітно - забірні карти (т.1, а.с.189-248, т., а.с.1-62)

Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення первинних документів не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді та підтверджує правомірність сформованих витрат.

З урахуванням викладеного, суд критично оцінює посилання податкового органу про відсутність ТТН, що ставить під сумнів поставку купленого товару, як на підставу для визнання оподаткованих операцій нереальними та фіктивними. Вказане не дає можливості вважати, що поставка товару фактично не відбувалась, оскільки суду було надано оформлені належним чином ТТН та подорожні листи, з яких можливо встановити, який товар перевозився, ким і куди.

Відсутність та /або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Крім того, такі документи, зокрема ТТН та подорожні листи, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно - матеріальних цінностей, що свідчить про безпідставність посилань податкового органу.

Суд не бере до уваги посилання Кременчуцької ОДПІ на неможливість ТОВ «Спецфрезінструмент» виконання своїх договірних зобов'язань в силу відсутності останнього за його місцезнаходженням, що начебто підтверджується відповідним актом «Про неможливість проведення зустрічної звірки». Такий акт свідчить лише про неможливість проведення зустрічної звірки, не може бути беззаперечним доказом відсутності суб'єкта господарювання за його місцезнаходженням та доказом неможливості виконання останнім своїх договірних зобов'язань. Крім того суду не було надано докази на підтвердження внесення відповідних записів до ЄДР про відсутність ТОВ «Спецфрезінструмент» за його місцезнаходженням станом на момент проведення оподаткованих господарських операцій.

Крім того, суд не може вважати беззаперечними доказами безтоварності оподаткованих операцій відповідні акти перевірки контрагентів позивача, якими , нібито, не підтверджено податкові зобов'язання таких по ланцюгу постачання.

Суд зазначає про індивідуальний характер юридичної відповідальності платників податку. ПАТ «КрКЗ» не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентами. Висновки податкового органу щодо фіктивності та сумнівності його контрагентів ніяким чином не можуть стосуватись позивача та впливати на його податкові зобов'язання.

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови набуття права на податковий кредит та має його документальне підтвердження, сформував суми валових витрат на реально придбаний товар, який був використаний у власній господарській діяльності.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0007862201/965 від 30.12.2013 року та № 0007852201/964 від 30.12.2013 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" (код ЄДРПОУ - 00231610) витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 417 грн. 32 коп. (чотириста сімнадцять гривень тридцять дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17 березня 2014 року.

Суддя І.С. Шевяков