Рішення № 37650223, 11.03.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 рокуСправа № 912/97/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., розглянувши матеріали справи № 912/97/14 від 17.01.2014 року

за позовом: приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

до відповідачів: 1 - фермерського господарства "Родомир-Агро", Дніпропетровська область, Васильківський район, с. Манвелівка

2 - приватного підприємства "Альфа-Плюс", Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське

про стягнення 88623,36грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Глазков А.С., довіреність № 22-1-12/Кр від 08.01.2014р.;

від відповідача 1 - Саркісов А.В., довіреність б/н від 06.03.2014р.;

від відповідача 1 - Кравченко В.Г., довіреність б/н від 06.03.2014р.;

від відповідача 2 - участі не брали.

В судовому засіданні 11.03.2014 року за клопотанням представника відповідача 1 оголошувались перерви в межах цього ж дня.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне акціонерне товариство "Креатив" (надалі - ПрАТ "Креатив") звернулось до господарського суду з позовом про стягнення солідарно з фермерського господарства "Родомир-Агро" та приватного підприємства "Альфа-Плюс" 88623,38грн. заборгованості, з яких 79031,37грн. основного боргу, 7903,13грн. штрафу, 1688,88грн. 30% річних, посилаючись на невиконання зобов'язань за договором поставки №С12-2453 від 05.06.2013 року, укладеного між ПрАТ "Креатив" та ФГ "Родомир -Агро".

Ухвалою господарського суду від 17.01.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, сторони зобов'язано подати до суду докази, необхідні для розгляду даної справи.

Заявою від 18.02.2014 року позивач відмовився від позовних вимог до приватного підприємства "Альфа-Плюс" та просить припинити провадження у справі в цій частині, а суму заборгованості стягнути в повному обсязі з відповідача 1 - фермерського господарства "Родомир-Агро". Копії такої заяви надіслані відповідачам 19.02.2014 року цінним листом з описом вкладення.

Заявою від 24.02.2013 р. в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем зменшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення з фермерського господарства "Родомир-Агро" заборгованість в сумі 88623,36грн., в тому числі 79031,35грн. основного боргу, 7903,13грн. штрафу, 1688,88грн. 30% річних.

Право позивача на зменшення розміру позовних вимог визначено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і підстави для відмови у розгляді по суті позову із зменшеним розміром позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідач 1 позовні вимоги заперечив повністю, вказуючи на наступне: за договором №С12-2453 від 05.06.2013 року ПрАТ "Креатив" сплачено передоплату у розмірі 2000000,00грн., отримано продукції на суму 1920968,65грн. В свою чергу за договором №С12-2308 від 22.05.2013 року ПрАТ "Креатив" сплачено передоплату у розмірі 2739000 грн., отримано продукції на суму 2802523,56грн.

Фермерське господарство "Родомир-Агро" у поданих запереченнях зазначає про те, що відповідно до норм ст.601 ЦК України ним заявлено про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 63523,56грн. та вважає, що на підставі викладеного провадження у справі стосовно стягнення 63523,56грн. основного боргу підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В частині позовних вимог про стягнення штрафних санкцій відповідач 1 зазначає, що умовами договору №С12-2453 від 05.06.2013 року передбачено передоплату у розмірі 3000000,00грн. та умови поставки DAP склад покупця. Проте позивачем, як покупцем, умови передоплати виконано не було, а постачання фактично здійснювалось транспортом позивача. На думку відповідача 1, з урахуванням викладеного, сторони за взаємною згодою відійшли від умов договору №С12-2453 від 05.06.2013 року, що унеможливлює стягнення штрафних санкцій з відповідача 1.

Відповідачем 2 відзиву на позов або будь-яких пояснень до суду не подано, участь представника в судових засіданнях не забезпечено.

В судових засіданнях представником позивача позовні вимоги про стягнення з фермерського господарства "Родомир-Агро" 88623,36грн. заборгованості підтримано повністю та підтримано відмову від позову в частині позовних вимог до приватного підприємства "Альфа-Плюс".

В судовому засіданні 11.03.2014 року представником відповідача 1 подано клопотання "про вирішення питання про відмову позивача від позовних вимог до ПП "Альфа-Плюс" або припинення провадження у справі стосовно позовних вимог до ПП "Альфа-Плюс", а разом з цим про передачу справи за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області".

Господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 1 про передачу справи за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області, виходячи з наступного.

Позовна заява ПрАТ "Креатив" до відповідачів: фермерського господарства "Родомир-Агро" та приватного підприємства "Альфа-Плюс" про стягнення заборгованості прийнята господарським судом Кіровоградської області до розгляду з додержанням правил територіальної підсудності, з урахуванням приписів частини третьої ст.15 Господарського процесуального кодексу України. Заява про відмову від позову до приватного підприємства "Альфа-Плюс" подана позивачем після початку розгляду господарським судом розгляду справи по суті.

У відповідності до ч.3 ст.17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

За викладених обставин у господарського суду відсутні підстави для передачі даної справи за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Крім того, в судовому засіданні 11.03.2014 року представником відповідача 1 заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю в судовому засіданні представника відповідача 2.

Господарський суд заявлене клопотання відхиляє та вважає за необхідне зазначити, що за приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Одночасно, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні.

Господарський суд вважає за необхідне звернути увагу, що клопотання про відкладення розгляду справи заявлено представником відповідача 1 в судовому засіданні 11.03.2014 року, за чотири дні до спливу строку вирішення спору у даній справі. Разом з тим, представником відповідача 1 належним чином не обґрунтовано неможливість вирішення спору у даній справі за відсутності в судовому засіданні представника відповідача 2. Слід також врахувати ту обставину, що, як вже зазначалось вище, заявою від 19.02.2014 року позивач відмовився від позовних вимог до відповідача 2.

За викладених обставин господарський суд розглядає справу по суті за відсутності представника відповідача 2 та за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між ПрАТ "Креатив" (Покупець) та ФГ "Родомир-Агро" (Продавець) укладено договір поставки №С12-2453 від 05.06.2013 року, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2012 року (Товар) на умовах даного Договору.

За п. 3.2 договору поставки термін поставки Товару - 7 днів після здійснення передплати Покупцем. У п. 4.1 Договору визначено орієнтовну суму Договору в сумі 3000000,00 грн., а у п. 6.5 зазначено, що після закінчення терміну поставки, вказаного в п.3.2 поставки товару на суму менше передплати або не поставку/недопоставку товару, Продавець повинен повернути (перерахувати) покупцеві грошові кошти у розмірі виниклої заборгованості протягом двох банківських днів з дати направлення відповідної вимоги Покупцем. Обов'язок повернення передплати є грошовим зобов'язанням продавця відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товари і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Вищевказана норма кореспондується зі ст. 264 Господарського кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Господарським судом, при огляді оригіналів документів, наданих представником позивача для огляду в судовому засіданні, встановлено, що оригінал договору поставки №С12-2453 від 05.06.2013 року, скріплений печатками сторін та підписом уповноваженої особи ПрАТ "Креатив", При цьому підпис уповноваженої особи фермерського господарства "Родомир-Агро" на вказаному примірнику договору відсутній.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зокрема, частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Оригінал договору поставки №С12-2453 від 05.06.2013 року містить печатку фермерського господарства "Родомир-Агро".

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналогічні приписи містяться і в ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено письмову, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі.

В матеріалах справи містяться засвідчені копії первинних документів (зокрема платіжного доручення №1987 від 14.06.2013р., видаткових накладних, податкової накладної), які містять посилання на даний договір, що є підтвердженням схвалення фермерським господарством "Родомир-Агро" укладеного з ПрАТ "Креатив" правочину.

Доказів втрати відповідачем 1 печатки матеріали справи не містять.

Фермерське господарство "Родомир-Агро" не заперечило факт укладення договору поставки №С12-2453 від 05.06.2013р. із ПрАТ "Креатив".

З урахуванням викладеного, господарський суд доходить висновку про те, що позивачем правомірно заявлено позовні вимоги на підставі договору поставки №С12-2453 від 05.06.2013р.

Покупцем на виконання умов договору № С12-2453 від 05.06.2013р. проведена попередня оплата в сумі 3000000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1987 від 14.06.2013р.

Продавцем на виконання умов вказаного договору здійснено поставку товару на загальну суму 1920968,63грн. згідно видаткових та товарно-транспортних накладних.

Поставка товару здійснена ФГ "Родомир-Агро" за видатковими накладними: №РН-0000044 від 21.06.2013 року на суму 242050,00грн., №РН-0000045 від 10.07.2013 року на суму 291090,00грн., №РН-0000118 від 26.07.2013 року на суму 101210,44грн., №РН-0000119 від 26.07.2013 року на суму 104663,64грн., №РН-0000121 від 27.07.2013 року на суму 89575,12грн., №РН-0000120 від 27.07.2013 року на суму 183293,10грн., №РН-0000122 від 29.07.2013 року на суму 303279,14грн., №РН-0000123 від 30.07.2013 року на суму 103977,50грн., №РН-0000124 від 01.08.2013 року на суму 159679,23грн., №РН-0000125 від 09.08.2013 року на суму 342150,48грн.

Таким чином, строк поставки за доводами позивача, не спростованими ФГ "Родомир-Агро" закінчився 21.06.2013 року і станом на 15.01.2014 року останнє в повному обсязі обов'язки за договором щодо поставки товару не виконало. Сума попередньої оплати, на яку недопоставлений товар, складає 79031,35грн.

ПрАТ "Креатив" 20.11.2013 року направило фермерському господарству "Родомир-Агро" цінним листом з описом вкладення листа-вимогу (в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України) № 1272-10 від 20.11.2013р. про повернення 79031,37грн. за недопоставлений товар, сплату штрафу та річних за користування чужими грошовими коштами. Докази реагування постачальника товару на таку вимогу відсутні.

Аналогічний лист-вимога за №1303-10 від 29.11.2013р. направлений позивачем на адресу ПП "Альфа-Плюс".

Листом від 03.12.2013 року, вих.№ 379 приватне підприємство "Альфа-Плюс" повідомило про відсутність можливості виконати боргові зобов'язання ФГ "Родомир-Агро" перед ПрАТ "Креатив" за договором поставки товару №С12-2453 від 05.06.2013 року у звязку з відсутністю грошових коштів.

Вимоги до ПП "Альфа-Плюс" у позовній заяві обґрунтовані наявністю договору поруки № 05/06/2013-С122453, укладеного ПП "Альфа-Плюс" (Поручитель) із ПрАТ "Креатив" (Кредитор).

У письмовій заяві, поданій 26.02.2014 року, ПрАТ "Креатив" відмовилося від позову до ПП "Альфа-Плюс". Господарський суд встановив наявність у представника позивача Глазкова А.С., яким підписано заяву, права відмовлятися від позову, в тому числі й частково. Докази на підтвердження того, що відмова від позову порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтересі відсутні. Господарський суд приймає відмову від позову до приватного підприємства "Альфа-Плюс" і припиняє провадження у справі відносно такого відповідача на підставі п. 4 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини другої ст. 80 названого Кодексу, повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Станом на теперішній час докази поставки ФГ "Родомир-Агро" товару на суму 79031,35грн. або повернення ПрАТ "Креатив" за його вимогою такої суми відсутні.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язана (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Такі норми містить ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

За ч. ч. 2, 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати; на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати; договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Господарський суд визнав обґрунтованим подання позову про стягнення 79031,35грн. як боргу в примусовому порядку.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.8 Договору сторони дійшли згоди, що крім штрафу, передбаченого п. 6.6 даного Договору, і штрафних санкцій, передбачених п. 6.7 даного Договору, у разі порушення умов Договору, продавець виплачує покупцеві відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 (тридцять) процентів річних.

Позивач просить стягнути з ФГ "Родомир-Агро" 30 процентів за користування чужими грошовими коштами з 25.11.2013 року по 20.12.2013 року, що становить 1688,88грн. Така вимога є поданою з належних підстав, тому підлягає задоволенню господарським судом.

За ст. ст. 2, 3 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності; під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

ФГ "Родомир-Агро" та ТОВ "Креатив" є суб'єктами господарювання і при виконанні укладеного ними договору - учасниками відносин у сфері господарювання.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п.6.6 договору поставки №С12-2453 від 05.06.2013 року сторони узгодили умови про те, що за недотримання терміну поставки/недопоставку/непоставку товару продавець виплачує покупцю штраф у розмірі 10 процентів від вартості несвоєчасно поставленого/непоставленого Товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір № С12-2453 від 05.06.2013 року ФГ "Родомир-Агро" у повному обсязі не виконаний.

ПрАТ "Креатив" просить стягнути з ФГ "Родомир-Агро" 7903,13грн. штрафу у розмірі 10 процентів. ФГ "Родомир-Агро" не звертався до господарського суду із заявою (клопотанням) про зменшення розміру неустойки; безпосередньо господарський суд не вбачає винятковості випадку для застосування права, передбаченого п. 3 частини першої ст.83 Господарського процесуального кодексу України, для зменшення розміру неустойки.

Позов про стягнення з постачальника товару неустойки, передбаченої укладеним договором № С12-2453 від 05.06.2013 року поданий з належних підстав.

Господарський суд визнає позов ПрАТ "Креатив" до ФГ "Родомир-Агро", із врахуванням зменшення розміру позовних вимог, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Клопотання фермерського господарства "Родомир-Агро" про припинення провадження у справі в частині стягнення 63523,56грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору, викладене у запереченнях на позов від 11.03.2014 року, відхиляється судом на підставі наступного.

Відповідно до пункту 1-1 частини статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тобто, за наведеною нормою господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Підставою припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 63523,56грн., як зазначає відповідач 1, є заява фермерського господарства "Родомир-Агро" про зарахування зустрічних грошових однорідних вимог на суму 63523,56грн.

До заперечень відповідача 1 на позов додано заяву фермерського господарства "Родомир-Агро", адресовану ПАТ "Креатив" про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 63523,56грн.

При цьому, вказана заява не містить ані дати її вчинення, ані доказів надсилання (вручення) її приватному акціонерному товариству "Креатив".

Докази погодження позивача із такою заявою відповідача 1 в матеріалах справи також відсутні.

Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З приписів ст. 601 ЦК України вбачається, що зобов'язання може, але не повинно, припинятися за заявою однієї із сторін. Крім того, за змістом зобов'язального права, та на підставі системного аналізу ст.ст. 526-532 ЦК України у зв'язку зі ст. 601 ЦК України, слід зробити висновок, що такий взаємозв'язок за заявою однієї із сторін може здійснюватися лише у разі згоди на це іншої сторони.

Однією з обов'язкових умов зарахування зустрічних вимог, як одного із способів припинення зобов'язання, є ясність цих вимог, тобто відсутність між сторонами спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання. Якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

У випадку звернення однієї із сторін із заявою про зарахування вимог, якщо інша сторона зобов'язання заперечує наявність боргу, посилаючись на характер, термін та розмір зустрічних вимог, спір підлягає судовому розгляду і зарахування можливе лише за рішенням суду.

В силу приписів ст. 601, 603 ЦК України момент припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог визначено моментом вручення заяви про зарахування позивачу.

Разом з тим, у пункті 22 листа Вищого господарського суду України від 123.03.2009 року №01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія та докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися до суду.

В даному випадку заява відповідача 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог подана відповідачем 1 вже після звернення позивача до господарського суду про стягнення заборгованості, тобто за наявності судового спору, а докази направлення заяви позивачеві до суду взагалі не подані.

Право відповідача 1 на стягнення заборгованості може бути реалізовано в установленому порядку, тобто з дотриманням встановлених нормами процесуального права правил та вимог. Зокрема, у випадку, якщо відповідач вважає своє право порушеним, він не позбавлений права звернутись з відповідним позовом в загальному порядку.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача в сумі 1827,00грн. стягуються на його користь з фермерського господарства "Родомир-Агро".

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову приватного акціонерного товариства "Креатив" від позовних вимог до приватного підприємства "Альфа-Плюс".

Провадження у справі відносно приватного підприємства "Альфа-Плюс" припинити.

Позов про стягнення з фермерського господарства "Родомир-Агро" 88623,36грн. задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства "Родомир-Агро" (52605, Дніпропетровська область, Васильківський район, с.Манвелівка, вул.Лесі Українки, 10, ідентифікаційний код 38081573) на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, просп. Промисловий, 19, ідентифікаційний код 31146251) - 88623,36грн. заборгованості, в тому числі: 79031,35грн. основного боргу, 7903,13грн. штрафу, 1688,88грн. 30% річних, а також витрати на судовий збір в сумі 1827,00грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити приватному підприємству "Альфа-Плюс" за адресою: 27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Соколівське, просп. Комсомольський, 20.

Повне рішення складено 17.03.2014р.

Суддя Г.Б. Поліщук