Постанова № 37649547, 27.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2014 року № 826/319/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АДД-Енергія»до Головного управління Міндоходів у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2013 №2209/1, №2209/2.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2013 №2209/1, 2209/2.

Ухвалою суду від 03.02.2014 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 13.02.2013.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, Митного кодексу України та Закону України «Про митний тариф» оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Кодексів та Закону при визначенні суми податку на додану вартість та ввізного мита є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено заниження позивачем сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч.4 ст. 122 КАС України за поданим сторонами письмовим клопотанням про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2013 відповідачем, на підставі акта перевірки №н/1/13/26-15/30573517 від 27.09.2013 прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- 2209/1, яким позивачу за порушення Закону України «Про митний тариф» визначено суми податкового зобов'язання за платежем «ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання» в загальній сумі 109090,50грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 87272,40грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 21818,10грн.;

- 2209/2, яким позивачу за порушення Закону України «Про митний тариф України», п.п.190.1 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в загальній сумі 21818,10грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 17 454,48грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4363,62грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, визначення суми податкового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на тому, що внаслідок ненадання, як станом на час оформлення імпортованих товарів за митними деклараціями, так і станом на дату проведення перевірки, калькуляції виробництва товару, не є можливим перевірити виконання правил адвалорної частки вартості матеріалів.

На думку контролюючого органу, вказана обставина є достатнім доказом правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень в рамках спірних правовідносин.

Окружний адміністративний суд м. Києва критично ставиться до таких тверджень відповідача, враховуючи наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДД-Енергія» здійснено митне оформлення товару «Лічильники електроенергії, багатофазні: вид. NP-06 TD MME.3FD.SMxPD-U, Лічильники трьохфазні прямого включення - 517шт.», «Лічильники електроенергії, однофазні: - вид NP-06 TD MME.1F.1SM-U ADDAX IMS NP71U.5-2-1 Лічильники однофазні прямого включення - 2016шт.» та «Лічильники електроенергії, багатофазні: -вид.NM-06 TD MME.3FD.SMxPD-U Лічильники трьохфазні прямого включення - 517шт.» за митними деклараціями від 06.07.2012, №100190000/2012/325255 та від 13.07.2012 №100190000/2012/326111.

При цьому, позивачем застосовано режим вільної торгівлі з Республікою Молдовою (без сплати ввізного мита, ПДВ, інших платежів), умови застосування якого визначено Угодою Про правила визначення країни походження товарів у СНД від 20.11.2009, яка ратифікована Законом України від 06.07.2011 №3592-VI (надалі - Угода).

Для застосування режиму вільної торгівлі при митному оформленні товару «лічильники електроенергії однофазні, багатофазні» позивачем надано сертифікати походження товару форми СТ-1 від 03.07.2012 №014977, від 11.07.2012 №014978, що видані митним органом Кишиневу.

Відповідно до п.5.1. Угоди товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами.

Для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару (п.6.1. Угоди).

Як вже зазначалось, з метою підтвердження обґрунтованості вибору режиму «вільної торгівлі», позивачем до митного оформлення були надані сертифікати походження товару форми СТ-1 від 03.07.2012 №014977, від 11.07.2012 №014978, що видані митним органом Кишиневу.

Втім, станом на 27.09.2013 (дата складання акта перевірки) у митного органу виникли сумніви стосовно бездоганності сказаних сертифікатів форми СТ-1.

У разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення (п.6.7 Угоди).

Керуючись п.6.7. Угоди Київською регіональною митницею на Митну службу Республіки Молдова направлено запит від 26.07.2012 №14/2-11/20301 з проханням підтвердити факт видачі сертифікатів ф.СТ.-1 та надати документи, відповідно до яких визначався критерій походження товарів та які підтверджують адвалорну частку вартості матеріалів іноземного походження в ціні кінцевої (в подальшому імпортованої в Україну позивачем) продукції.

У відповідь на вказаний вище запит Митна служба Республіки Молдова листом від 17.09.2012 №28/06-11135 повідомила, що сертифікати ф.СТ-1 від 03.07.2012 №014977, від 11.07.2012 №014978 дійсно були видані у відповідності до Правил визначення країни походження товару.

До того ж, митний орган Республіки Молдова повідомив, що за наслідками інспектування експортера, згідно наданих документів, товари, вказані в сертифікатах ф.СТ-1 мають походження з Республіки Молдова і відповідають критерію «Д», так як вартість всіх матеріалів, які використовуються для виготовлення лічильників складає від 43,44% до 48,79%.

Незважаючи на повідомлену в листі від 17.09.2012 №28/06-11135 інформацію до додані документи, без зазначення конкретних причин недостатності такої інформації, Київською регіональною митницею повторно направлено на Митну службу Республіки Молдова лист від 01.10.2012 №14/2-11/23370, в якому зазначено про необхідність надання копій документів, на підставі яких були видані сертифікати ф.СТ.-1.

Листом від 12.10.2012 №28-06/12154 Митна служба Республіки Молдова зазначила, що попереднім листом від 17.09.2012 вже надавала калькуляцію відсоткового співвідношення імпортної сировини і матеріалів у складів вартості товарів «лічильники електроенергії однофазні, трьохфазні» у відповідності до п.6.7 Угоди.

До того ж, вказаним листом Митна служба Республіки Молдова довела до відома Київської регіональної митниці, що у відповідності п.6.1. Угоди для підтвердження походження товару необхідним є лише оригінал сертифіката ф.СТ-1, внаслідок чого додатково витребування Київською регіональною митницею додаткових документів суперечить положенням п.6.1 Угоди.

Проте, вказаних обставин Київською регіональною митницею до уваги не прийнято, внаслідок чого в акті перевірки і зроблено висновок про відсутність підстав для надання оформленому товару режиму вільної торгівлі, втім без зазначення жодних обгунтованих підстав для неприйняття до уваги інформації, що надана митним органом нерезидента.

Відповідно до умов п.2.4 Угоди, критерій достатньої обробки (переробки) може виражатися виконанням такої умови, як правило адвалорної частки, коли вартість використовуваних матеріалів іноземного походження досягає фіксованої процентної частки в ціні кінцевої продукції (згідно Додатку 1 до Угоди, для групи товарів з кодом ТНВ90, до якої і відносяться лічильники які були імпортовані, вартість використаних матеріалів іноземного походження під час виготовлення не повинна перевищувати 50% ціни кінцевої продукції).

У разі якщо застосовується правило адвалорної частки, вартісні показники розраховуються: 1) для матеріалів іноземного походження - за митною вартістю таких матеріалів під час їхнього ввезення до країни, на території якої здійснюється виробництво кінцевого товару, або за документально підтвердженою ціною їхнього першого продажу на території країни, у якій здійснюється виробництво кінцевого товару; 2) для кінцевого товару - за ціною на умовах франко-завод.

Аналогічним чином, згідно ч.5 ст.40 Митного кодексу України, у разі застосування правила адвалорної частки вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено, - за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні.

Таким чином, для розрахунку адвалорної частки достатньо інформації про вартість матеріалів іноземного походження та ціни на умовах франко-завод, яка зазначена в інвойсах.

При цьому, під час розгляду справи представник відповідача не зміг пояснити суду, яким саме нормативно-правовим актом передбачено обов'язок виробника товару надавати контролюючому органу саме калькуляцію виробництва товару, а також не зазначив, яким саме положенням/статтею відповідного нормативно - правового акту передбачено застосування до суб'єкта господарювання юридичної відповідальності у формі збільшення податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій за не надання такої калькуляції.

Не враховуючи наявність офіційних письмових відповідей Митної служби Республіки Молдова, не зважаючи на відсутність обов'язку надання виробником товару для підтвердження правила адвалорної частки вартості матеріалів походження саме калькуляції виробництва товару, посадові особи контролюючого органу, на власний розсуд, прийшли до переконання про заниження позивачем податку на додану вартість та ввізного мита в загальній сумі 104726,88грн.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено, а судом не встановлено, яким саме критеріям походження не відповідає товар "лічильники електроенергії, однофазні, багатофазні", відповідно до умов п.5.1. Угоди про правила визначення країни походження товарів у СНД від 20.11.2009, з урахуванням чого доводи відповідача про відсутність підстав для надання товару «лічильники електроенергії, однофазні, багатофазні» режиму вільної торгівлі є необґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню як протиправні.

В порушення положень ст.7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.10.2013 №№2209/1, 2209/2.

3. Судові витрати в сумі 261 (двісті шістдесят одна) грн. 82 коп. присудити на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АДД-ЕНЕРГІЯ" (код ЄДРПОУ 30573517, адреса: 03039, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОЛОСІЇВСЬКА, будинок 7, корпус 1, БЛОК 1/8) з Державного бюджету України.

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.