Постанова № 37649175, 20.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 р. Справа № 804/1659/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:головуючого судді Царікової О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 15232,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 15 232, 14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачу на підставі договору оренди землі від 16.06.10 передано у використання земельну ділянку, яка знаходиться під об'єктом нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2. Податковий борг відповідача з орендної плати утворився за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, не сплачений відповідачем, та на момент звернення до суду з даним позовом становить 15232,14 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2014 відкрито провадження по справі № 804/1659/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.02.2014.

Позивач, належним чином повідомлений судом про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення повноважному представнику позивача ухвали та судової повістки у цій справі 05.02.2014, у судове засідання 20.02.2014 не з'явився. До суду надійшло клопотання позивача (вх. № 6159/14) про розгляд справи за відсутності представника позивача в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання 20.02.2014 не з'явився. Кореспонденція Дніпропетровського окружного адміністративного суду, надіслана на адресу відповідача, зазначену в адміністративному позові, повернулася на адресу суду з поміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання рекомендованої кореспонденції.

Відповідно до п. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд адміністративної справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, між Широківським селищним головою в особі ОСОБА_2 (орендодавцем) та громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (орендарями) укладено договір оренди землі від 16.06.2010, зареєстрований в Державному реєстрі земель 01.10.10 за № 041013600933.

Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу передано у користування земельну ділянку під об'єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

За твердженням позивача, за користування 1/2 частини вказаної земельної ділянки громадянин ОСОБА_3 до податкового органу подає вчасно податкові декларації та сплачує відповідні орендні платежі.

ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 нарахована орендна плата за землю в розмірі 15232, 14 грн., яка не сплачена відповідачем.

Враховуючи викладене, керівником податкового органу на виконання п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України винесено податкову вимогу від 13.05.2013 №3, однак відповідачем сума податкового боргу сплачена не була.

Сума податкового боргу відповідача становить 15232,14 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 13.01.2014, та розрахунком сум грошових вимог Широківського відділення Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ОСОБА_1 (код НОМЕР_1), які містяться в матеріалах справи.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Статтею 270 ПК України встановлено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

У відповідності до пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать такі податки та збори, зокрема, плата за землю.

Згідно п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 286.6. ст. 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб - власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п 87.1, п.87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як встановлено судом, на час розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача по орендній платі складає 15232,14 грн., відповідачем у добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів сплати суду не надано, а тому підлягає примусовому стягненню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 128, 158-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 15232,14 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_1; 50002, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2) на користь бюджету (р/р 33215815700368 одержувач - УДКС України у Широківському районі Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 36729624, банк одержувач - ГУДК у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012) суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 15232 (п'ятнадцять тисяч двісті тридцять дві) грн. 14 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова