Постанова № 37646674, 11.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2014 року № 826/13796/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс»

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.13р. №0000384050 та від 27.06.13р. № 000354050,

на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до (1) Міністерства доходів і зборів України про скасування рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 31.07.2013 р. № 8001/6/99-99-10-01-15 та до (2) Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.13 р. № 0000384050 та від 27.06.13 р. № 0000354050.

Ухвалою суду від 01.10.13р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог: про скасування рішення Міністерства доходів та зборів України про результати розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс" від 31.07.2013р. № 8001/6/99-99-10-01-15.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, у порушення норм податкового та цивільного законодавства України, прийнято протиправні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, що призвело до порушення його прав та законних інтересів. Позивач зазначив, що всі вимоги чинного законодавства для формування податкового кредиту і заявлення сум ПДВ до бюджетного відшкодування виконані, господарські операції були реальними, на підтвердження чого додав до матеріалів справи підтверджуючі документи, включаючи первинні, що складені належним чином. Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях здійснено правомірно. Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з огляду на те, що за результатами податкових перевірок постачальників позивача не підтверджується реальність здійснення господарських операцій, відсутні необхідні засоби для ведення господарської діяльності, а отже правочини, здійснені з контрагентами постачальниками та покупцями, зокрема позивачем, є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків. По одному з контрагентів, на думку відповідача, віднесення коштів до податкового кредиту не підтверджується належними документами. Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях здійснено помилково. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

В судовому засіданні 19 лютого 2014 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до вимог ст. 128 КАС України.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, пояснення свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників у період з 29.03.2013 р. по 05.06.2013 р. було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-Екс» з питань дотримання вимог податкового законодавства та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. За результатами перевірки складено акт від 12.06.2013 р. № 668/40-50/25380435.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.27, пп.14.1.36, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, пп.134.1 ст.134, пп.135.5.4 п. 135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.6, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відповідач прийшов до висновку про заниження податку на прибуток у перевіряємий період на загальну суму 32 455 968 грн., та порушення пп. г) п.185.1 ст.185, пп. б) п.187.1 ст.187, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, ст..199, п.200.1, п. 200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 823 845 грн. та завищення позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1 752 785 грн. Також зафіксовано порушення пп. г) п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України, на підставі чого зроблено висновок про заниження позивачем суми податку на прибуток іноземних осіб в розмірі 142 809 грн.

На підставі Акта перевірки Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників винесено податкові повідомлення рішення:

-№ 0000354050 від 27.06.2013р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4 235 768 грн., в тому числі за основним платежем 2823845,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1 411 923 грн.

- № 0000384050 від 27.06.2013 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 629 178 грн., в тому числі за основним платежем 1 752 785 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 876 393 грн.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними.

Оцінивши надані сторонами докази та пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі фактичні обставини справи, а також враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до переконання, про підставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, підставою для висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства стало встановлення перевіркою віднесення позивачем до податкового кредиту коштів у розмірі 3 372 424 грн. в якості ПДВ, сплаченого в ціні товарів/послуг, наданих контрагентами ТОВ «Агролідер-2009», ПП «Лист-Юг», ТОВ «Дельфа-М», НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД», ТОВ «Давос», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Оліон», ТОВ «Ділкорн», ТОВ «АПК «Аріана-М», ТОВ «Інтерагро-союз», ТОВ «Воскресенськ», ТОВ «Селена СВ» та ТОВ «Тріо Трейд» на підставі господарських договорів поставки товарів/надання послуг, оскільки результатами перевірок цих контрагентів не підтверджено проведення реальних господарських операцій, тобто на переконання податкового органу вони є нікчемними. Крім того, згідно наданого відповідачем розрахунку, за результатами поточної перевірки знято, в тому числі, суму 939 376 грн., підставою для чого зазначено зменшення від'ємного значення попередніми перевірками (В4), яке вплинуло на донарахування за перевіряємий період - жовтень 2012 (разом: 4 311 800 грн.).

Також, перевіркою встановлено завищення суми податкового кредиту в розмірі 245 714 грн., у зв'язку з віднесенням сум ПДВ за рахунок отриманих послуг від постачальника ІП «Хімтранс-Україна», які не підтверджені первинними документами. За періоди травень, червень, листопад, грудень 2012р. позивачем визначено частку використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях, у зв'язку з чим суми ПДВ, що підлягали віднесенню до податкового кредиту по операціям з ІП «Хімтранс-Україна» за ці періоди, розподілені на частини, що включаються та не включаються до складу податкового кредиту. Відповідна сума, що була включена до складу податкового кредиту, складає 55 545 грн., та, на думку податкового органу, аналогічно не підтверджується первинними документами (разом: 301 259 грн.).

Також, як встановлено податковим органом, за результатами коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях, вбачається заниження податкового кредиту на суму 36 429 грн. за грудень 2012 р.

Крім того, перевіркою встановлено завищення обсягів придбання без податку на додану вартість для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, всього у розмірі 58251838грн., в частині віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ (0 грн.) за рахунок отриманих товарів (кукурудзи) від постачальників ТОВ «ТОРІ і Компанія», ГТОВ «Технознак», ПП «Лотіан», ТОВ «Станколідер», ТОВ «Южний Дон», ТОВ «Крок-Плюс», які не підтверджені податковими зобов'язаннями постачальників. Дане порушення не призвело до змін в податковому обліку податку на додану вартість та не спричинило відповідних донарахувань чи зменшення сум, заявлених до бюджетного відшкодування.

Таким чином, з заперечень та пояснень представника відповідача вбачається три підстави для винесення оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень-рішень: 1. відсутність спрямованості договорів, укладених між позивачем та 13 постачальниками, на реальне настання наслідків, їх нікчемність (4 311 800 грн.); 2. по відносинам з ІП «Хімтранс-Україна» - відсутність підтвердження податкового кредиту первинними документами (301 259 грн.); 3. неправильний перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях за грудень 2012 р. (- 36 429 грн.).

Щодо посилань відповідача на непідтвердження здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Агролідер-2009», ПП «Лист-Юг», ТОВ «Дельфа-М», НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД», ТОВ «Давос», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Оліон», ТОВ «Ділкорн», ТОВ «АПК «Аріана-М», ТОВ «Інтерагро-союз», ТОВ «Воскресенськ», ТОВ «Селена СВ» та ТОВ «Тріо Трейд» суд вважає їх не підтвердженими належними доказами, а отже неправомірними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, доказами тверджень відповідача виступають матеріали податкових перевірок контрагентів, якими не підтверджується здійснення господарської діяльності цими підприємствами, відсутність у них необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності. Відповідач надав суду копії актів перевірок вищевказаних контрагентів.

Суд, оцінюючи доводи відповідача про фіктивність укладених позивачем з вищевказаними контрагентами договорів, приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на приписах ст. 204 та ст. 234 Цивільного кодексу України. Так, згідно з ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Статтею 234 Цивільного кодексу України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідачем не доведено безтоварності правочинів позивача з вищевказаними контрагентами та не надано жодного відповідного судового рішення, яким укладені позивачем з вищевказаними контрагентами договори поставки визнано недійсними.

З огляду на положення ст. 228 Цивільного кодексу України відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Таких вироків відповідач суду не надав

При цьому, суд звертає увагу, що наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в статті 216 Цивільного кодексу України. Разом з тим, оскільки укладені позивачем з вищевказаними контрагентами правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсними наслідки, що підлягають застосуванню, передбачені у ст. 208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені позивачем правочини з вищевказаними контрагентами мають ознаки фіктивних та/або нікчемних правочинів, не вжив передбачених чинним законодавством заходів - не звернувся до суду про визнання таких правочинів недійсними (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемного правочину.

Крім того, надані відповідачем суду матеріали податкових перевірок вказаних контрагентів позивача виявилися здебільшого актами про неможливість проведення зустрічної звірки відносин контрагента позивача з третіми особами, актами про перевірку відносин контрагентів позивача з третіми особами, які не містять інформації про безпосередні операції позивача з його контрагентами, які відповідач вважає безтоварними. Крім того, проведення в даному випадку зустрічної звірки контрагента не по його відносинам з позивачем суперечить вимогам Порядку проведення органами ДПС зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232. Тобто, надані відповідачем матеріали перевірок не стосуються предмету доказування та не дають можливості встановити обставини розглядуваної справи.

Як вказано в Листі ВАСУ від 02.06.11р. № 742/11/13-11 відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Щодо посилань відповідача на встановлену в актах перевірок відсутність у контрагентів позивача ресурсів для здійснення господарських операцій, суд не бере їх до уваги, оскільки відповідачем не надано належних доказів відсутності ресурсів. Сам акт перевірки не є неспростовним доказом відсутності у контрагентів ресурсів для здійснення відповідної діяльності. Відповідач не здійснив самостійного дослідження можливостей використання контрагентами позивача залучених виконавців за цивільно-правовими угодами, можливостей залучення перевізників, оренди приміщень тощо, а відтак не спростував фактів виконання поставок. Така позиція узгоджується з рішеннями Вищого адміністративного суду України (ухвала від 20.03.2012 р. у справі № К-12681/10, постанова від 10.01.2012 р. у справі № К/9991/81953/11, ухвала від 18.06.2012 р. у справі № К/9991/14645/11, ухвала від 08.12.2011 р. у справі № К/9991/50633/11).

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та завищення сум, заявлених до бюджетного відшкодування.

Наведені обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов'язань, висновки викладені у акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договорів, які укладалися позивачем з ТОВ «Агролідер-2009», ПП «Лист-Юг», ТОВ «Дельфа-М», НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД», ТОВ «Давос», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Оліон», ТОВ «Ділкорн», ТОВ «АПК «Аріана-М», ТОВ «Інтерагро-союз», ТОВ «Воскресенськ», ТОВ «Селена СВ» та ТОВ «Тріо Трейд», а висновки про їх нікчемність ґрунтуються виключно на припущеннях не підтверджених жодними належними доказами.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, Податковий кодекс України містить вичерпний перелік умов, за яких платник податку отримує право на податковий кредит. Такими умовами є придбання чи виготовлення платником податку товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, сплата в зв'язку з цим ПДВ за ставкою 20% та підтвердження відповідних операцій податковими накладними.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в Листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

Зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність укладених позивачем з ТОВ «Агролідер-2009», ПП «Лист-Юг», ТОВ «Дельфа-М», НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД», ТОВ «Давос», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Оліон», ТОВ «Ділкорн», ТОВ «АПК «Аріана-М», ТОВ «Інтерагро-союз», ТОВ «Воскресенськ», ТОВ «Селена СВ» та ТОВ «Тріо Трейд» договорів.

Основним предметом діяльності позивача є транспортне оброблення вантажів на території Миколаївського морського торговельного порту, складське господарство, оптова торгівля зерновими культурами, організація перевезень. Це підтверджується статутом позивача, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та сертифікатом зернового складу позивача, наданими позивачем у матеріали справи.

Судом на підставі наданих позивачем доказів встановлено, що протягом 2012р. позивач здійснював придбання сої, а також лабораторного обладнання (далі - «товар») та послуг у контрагентів ТОВ «Агролідер-2009», ПП «Лист-Юг», ТОВ «Дельфа-М», НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД», ТОВ «Давос», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Оліон», ТОВ «Ділкорн», ТОВ «АПК «Аріана-М», ТОВ «Інтерагро-союз», ТОВ «Воскресенськ», ТОВ «Селена СВ» та ТОВ «Тріо Трейд». Відповідно до умов укладених договорів ці контрагенти зобов'язувалися продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт, а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Згідно з умовами договору позивача з ТОВ «Селена СВ» останнє зобов'язувалося поставити позивачу лабораторне обладнання, а згідно з договором позивача з ТОВ «Тріо Трейд» останнє зобов'язувалося надати послуги з ремонту.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Агролідер-2009» укладено договір поставки № С-1503/11 від 14.03.2012.

Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Агролідер-2009» здійснило поставку позивачеві сої в кількості 5,280 тон на суму 20 327,98 грн. (в т.ч. ПДВ 3 388,00 грн.), в Миколаївський морський торговельний порт. Зазначене підтверджується копіями договору, видаткової, податкової накладних, рахунка-фактури, банківських виписок, а також копією товарно-транспортної накладної та реєстру відвантажених автомобілів, долученими позивачем до матеріалів справи.

Так, виконання договору підтверджується видатковою накладною № 16 від 14.03.2012р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 5,280 т., на суму у розмірі 20 327,98 грн., в тому числі ПДВ 3388,00грн., податковою накладною № 8 від 14.03.2012р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 5,280 т. суму у розмірі 20 327,98 грн., в тому числі ПДВ 3 388,00 грн., рахунком-фактурою № 24 від 14.03.2012р, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 5,280 т., на суму у розмірі 20 327,98 грн., в тому числі ПДВ 3 388,00 грн.

Транспортування та доставка сої до Миколаївського морського торговельного порту на підставі вищезазначеного договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Агролідер-2009», підтверджується товарно-транспортною накладною № 480 від 14.03.2012.

Відмітки контрольного зважування партій сої на автомобільних вагах містяться на звороті товарно-транспортної накладної № 480 від 14.03.2012, наданої позивачем (дата та час прийняття партії, вага нетто, брутто та тари після переважування, номер транспортного засобу та назва поклажодавця), а також посада, підпис та ПІБ вагаря - працівника позивача.

Отримання сої в порту додатково підтверджується витягом з вагового журналу за період з 01.01.2012 по 01.01.2013, в якому зареєстровано надходження автомобіля з соєю у загальному обсязі 5,280 т. від контрагента ТОВ «Агролідер-2009» та дані зважування прийнятої партії сої.

Розміщення сої від постачальника ТОВ «Агролідер-2009» на зерновому складі позивача для забезпечення її збереження до моменту навантаження на кораблі з метою експорту підтверджується складською квитанцією № 3360 від 15.03.2012 р. Реєстром ЗСХ-5 до вказаної складської квитанції № 2040 за 14.03.2012 підтверджується надходження сої саме від ТОВ «Агролідер-2009» на підставі документів, вказаних в реєстрі ЗСХ-4 № 000008246 за 14.03.2012, - вищевказаної товарно-транспортної накладної. Разом з тим, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики від 13.10.2008 № 661 «Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», реєстри за формами ЗХС-4 та ЗХС-5 є первинними прибутково-видатковими документами, на підставі яких ведеться оприбуткування та видатки продукції. Складання реєстру ЗХС-4 передує складанню складської квитанції.

Таким чином, сукупністю вищеперерахованих документів підтверджується, що соя в загальному обсязі 5,280 т була дійсно придбана позивачем у ТОВ «Агролідер-2009» з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт. Оплата за вказаною поставкою, включаючи ПДВ у розмірі 20%, підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи. Зазначене підтверджує правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ у розмірі 3 388,00 грн. до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Лист-Юг» укладено наступні договори поставок № С-2401/2 від 23.01.2012 та № С-0902/5 від 08.02.2012.

Відповідно до умов зазначених договорів ПП «Лист-Юг» здійснило поставку позивачеві сої в кількості 68,380 тон на суму 239 056,87 грн. (в т.ч. ПДВ 39 842,81 грн.), в Миколаївський морський торговельний порт. Зазначене підтверджується копіями договорів, видаткових, податкових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок, а також копіями товарно-транспортних накладних та реєстрів відвантажених автомобілів, долученими позивачем до матеріалів справи.

Так, згідно з договором № С-2401/2 від 23.01.2012 ПП «Лист-Юг» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 36,92 тон, загальна вартість поставки у розмірі 127 374,00 грн., в тому числі ПДВ 21 229,00 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000004 від 23.01.2012р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 36,92 т., на суму у розмірі 127 374,00 грн., в тому числі ПДВ 21 229,00 грн., податковою накладною № 4 від 23.01.2012р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 36,92 т., суму у розмірі 127 374,00 грн., в тому числі ПДВ 21229,00 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000004 від 23.01.2012р, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 36,92 т., на суму у розмірі 127 374,00 грн., в тому числі ПДВ 21 229,00 грн.

Згідно з договором № С-0902/5 від 08.02.2012 ПП «Лист-Юг» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 31,46 тон, загальна вартість поставки у розмірі 111 682,87 грн., в тому числі ПДВ 18 613,81 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000006 від 08.02.2012р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 31,46 т., на суму у розмірі 111 682,87 грн., в тому числі ПДВ 18 613,81 грн., податковою накладною № 2 від 08.02.2012р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 31,46 т., суму у розмірі 111 682,87 грн., в тому числі ПДВ 18613,81 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000006 від 08.02.2012р, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 31,46 т., на суму у розмірі 111 682,87 грн., в тому числі ПДВ 18 613,81 грн.

Транспортування та доставка сої до Миколаївського морського торговельного порту на підставі вищезазначених договорів підтверджується товарно-транспортними накладними № 19874 від 22.01.2012 та № 19209 від 07.02.2012.

Відмітки контрольного зважування партій сої на автомобільних вагах містяться на звороті товарно-транспортних накладних № 19874 від 22.01.2012 та № 19209 від 07.02.2012, наданих позивачем (дата та час прийняття партії, вага нетто, брутто та тари після переважування, номер транспортного засобу та назва поклажодавця), а також посада, підпис та ПІБ вагаря - працівника позивача.

Отримання сої в порту додатково підтверджується витягом з вагового журналу за період з 01.01.2012 по 01.01.2013, в якому зареєстровано надходження автомобілів з соєю у загальному обсязі 68,380 т. від контрагента ПП «Лист-Юг» та дані зважування прийнятих партій сої.

Розміщення сої від постачальника ПП «Лист-Юг» на зерновому складі позивача для забезпечення її збереження до моменту навантаження на кораблі з метою експорту підтверджується складськими квитанціями № 2799 від 24.01.2012 р. та № 2978 від 09.02.2012 р. Реєстрами ЗСХ-5 до вказаних складських квитанцій № 1533 за 23.01.2012 та ЗСХ-5 № 1696 за 08.02.2012 підтверджується надходження сої саме від ПП «Лист-Юг» на підставі документів, вказаних в реєстрах ЗСХ-4 № 000007115 за 23.01.2012 та № 000007453 за 08.02.2012 - вищевказаних товарно-транспортних накладних.

Таким чином, сукупністю вищеперерахованих документів підтверджується, що соя в загальному обсязі 68,380 т була дійсно придбана позивачем у ПП «Лист-Юг» з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт. Оплата за вказаними поставками, включаючи ПДВ у розмірі 20%, підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи. Зазначене підтверджує правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ у розмірі 39 842,81 грн. до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ «Дельфа-М» укладено наступні договори поставок № С-1001/5 від 10.01.2012, № С-1201/5 від 11.01.2012, С-1601/5 від 14.01.2012, С-2002/11 від 17.02.2012, С-2402/5 від 23.02.2012.

Відповідно до умов зазначених договорів ТОВ «Дельфа-М» здійснило поставку позивачеві сої в кількості 197,300 тон на суму 690 419,24 грн. (в т.ч. ПДВ 115 069,87 грн.), в Миколаївський морський торговельний порт. Зазначене підтверджується копіями договорів, видаткових, податкових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок, а також копіями товарно-транспортних накладних та реєстрів відвантажених автомобілів, долученими позивачем до матеріалів справи.

Так, згідно з договором № № С-1001/5 від 10.01.2012 ТОВ «Дельфа-М» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 34,22 тон, загальна вартість поставки у розмірі 115 663,74 грн., в тому числі ПДВ 19 277,29 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 10.01.2012р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 34,22 т., на суму у розмірі 115663,74 грн., в тому числі ПДВ 19 277,29 грн., податковою накладною № 1 від 10.01.2012р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 34,22 т., суму у розмірі 115 663,74 грн., в тому числі ПДВ 19 277,29 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000001 від 10.01.2012р, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 34,22 т., на суму у розмірі 115 663,74 грн., в тому числі ПДВ 19 277,29 грн.

Згідно з договором № С-1201/5 від 11.01.2012 ТОВ «Дельфа-М» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 61,900 тон, загальна вартість поставки у розмірі 212 316,76 грн., в тому числі ПДВ 35 386,13 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 12.01.2012р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 61,900 т., на суму у розмірі 212 316,76 грн., в тому числі ПДВ 35 386,13 грн., податковою накладною № 2 від 12.01.2012р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 61,900 т., суму у розмірі 212 316,76 грн., в тому числі ПДВ 35386,13 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000002 від 12.01.2012р, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 61,900 т., на суму у розмірі 212 316,76 грн., в тому числі ПДВ 35 386,13 грн.

Згідно з договором № С-1601/5 від 14.01.2012 ТОВ «Дельфа-М» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 31,220 тон, загальна вартість поставки у розмірі 107 084,47 грн., в тому числі ПДВ 17 847,41 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000005 від 14.01.2012р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 31,220 т., на суму у розмірі 107 084,47 грн., в тому числі ПДВ 17 847,41 грн., податковою накладною № 5 від 14.01.2012р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 31,220 т., суму у розмірі 107 084,47 грн., в тому числі ПДВ 17847,41 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000006 від 14.01.2012р, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 31,220 т., на суму у розмірі 107 084,47 грн., в тому числі ПДВ 17 847,41 грн.

Аналогічно на підставі наданих в матеріали справи первинних документів підтверджується виконання решти договорів.

Транспортування та доставка сої до Миколаївського морського торговельного порту на підставі вищезазначених договорів підтверджується товарно-транспортними накладними № 580227 від 09.01.2012, № 580232 від 11.01.2012, № 579478 від 11.01.2012, № 640826 від 13.01.2012, № 580238 від 15.02.2013, № 008023 від 23.02.2012.

Відмітки контрольного зважування партій сої на автомобільних вагах містяться на звороті товарно-транспортних накладних, наданих позивачем (дата та час прийняття партії, вага нетто, брутто та тари після переважування, номер транспортного засобу та назва поклажодавця), а також посада, підпис та ПІБ вагаря - працівника позивача.

Отримання сої в порту додатково підтверджується витягом з вагового журналу за період з 01.01.2012 по 01.01.2013, в якому зареєстровано надходження автомобілів з соєю у загальному обсязі 197,300 т. від контрагента ТОВ «Дельфа-М» та дані зважування прийнятих партій сої.

Розміщення сої від постачальника ТОВ «Дельфа-М» на зерновому складі позивача для забезпечення її збереження до моменту навантаження на кораблі з метою експорту підтверджується складськими квитанціями № 2697 від 10.01.2012 р., № 2706 від 12.01.2012 р., № 2720 від 16.01.2012 р., № 3101 від 20.02.2012 р., № 3161 від 24.02.2012 р. Реєстрами ЗСХ-5 до вказаних складських квитанцій № 1431 за 09.01.2012, ЗСХ-5 № 1440 за 11.01.2012, ЗСХ-5 № 1454 за 13.01.2012, ЗСХ-5 № 1799 за 17.02.2012, ЗСХ-5 № 1856 за 23.02.2012 підтверджується надходження сої саме від ТОВ «Дельфа-М» на підставі документів, вказаних в реєстрах ЗСХ-4 № 000006845 за 09.01.2012, № 000006858 за 11.01.2012, № 000006910 за 13.01.2012, № 000007733 за 17.02.2012, № 000008026 за 23.02.2012 - вищевказаних товарно-транспортних накладних.

Таким чином, сукупністю вищеперерахованих документів підтверджується, що соя в загальному обсязі 197,300 т була дійсно придбана позивачем у ТОВ «Дельфа-М» з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт. Оплата за вказаними поставками, включаючи ПДВ у розмірі 20%, підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи. Зазначене підтверджує правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ у розмірі 115 069,87 грн. до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД» укладено наступний договір поставки № С-2103/10 від 20.03.2012.

Відповідно до умов зазначеного договору НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД» здійснило поставку позивачеві сої в кількості 21,160 тон на суму 84 639,91 грн. (в т.ч. ПДВ 14 106,65грн.), в Миколаївський морський торговельний порт. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-00028 від 20.03.2012р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 21,160 т., на суму у розмірі 84 639,91 грн., в тому числі ПДВ 14 106,65 грн., податковою накладною № 12 від 20.03.2012р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 21,160 т., суму у розмірі 84 639,91 грн., в тому числі ПДВ 14 106,65 грн., рахунком-фактурою № СФ-00030 від 20.03.2012р, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 21,160 т., на суму у розмірі 84 639,91 грн., в тому числі ПДВ 14 106,65 грн.

Транспортування та доставка сої до Миколаївського морського торговельного порту на підставі вищезазначеного договору, укладеного між позивачем та НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД», підтверджується товарно-транспортною накладною № 794831 від 20.03.2012.

Відмітки контрольного зважування партії сої на автомобільних вагах містяться на звороті товарно-транспортної накладної № 794831 від 20.03.2012 (дата та час прийняття партії, вага нетто, брутто та тари після переважування, номер транспортного засобу та назва поклажодавця), а також посада, підпис та ПІБ вагаря - працівника позивача.

Отримання сої в порту додатково підтверджується витягом з вагового журналу за період з 01.01.2012 по 01.01.2013, в якому зареєстровано надходження автомобіля з соєю у загальному обсязі 21,160 т. від контрагента НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД» та дані зважування прийнятої партії сої.

Розміщення сої від постачальника НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД» на зерновому складі позивача для забезпечення її збереження до моменту навантаження на кораблі з метою експорту підтверджується складською квитанцією № 3434 від 21.03.2012 р. Реєстром ЗСХ-5 до вказаної складської квитанції № 2108 за 20.03.2012 підтверджується надходження сої саме від НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД» на підставі документів, вказаних в реєстрі ЗСХ-4 № 000008473 за 20.03.2012 - товарно-транспортної накладної № 794831 від 20.03.2012.

Таким чином, сукупністю вищеперерахованих документів підтверджується, що соя в загальному обсязі 21,160 т була дійсно придбана позивачем у НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД» з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт. Оплата за вказаними поставками, включаючи ПДВ у розмірі 20%, підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи. Зазначене підтверджує правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ у розмірі 14 106,65 грн. до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Давос» укладено наступні договори поставок

№ С-0603/5 від 05.03.2012, № С-1203/5 від 09.03.0212, № С-1403/2 від 13.03.2012, № С-1503/2 від 15.03.2012, № С-1903/11 від 16.03.2012, № С-1903/2 від 17.03.2012, № С-2003/1 від 19.03.2012, № С-2103/1 від 20.03.2012, № С-2303/1 від 22.03.2012, № С-2203/1 від 22.03.2012, № С-2603/1 від 23.03.2012, № С-2703/1 від 27.03.2012, № С-2903/1 від 28.03.2012, № С-3003/1 від 29.03.2012, № С-3003/6 від 29.03.2012, № С-0204/1 від 30.03.2012, № С-0304/1 від 02.04.2012, № С-0404/1 від 03.04.2012, № С-0604/1 від 05.04.2012, № С-0504/1 від 05.04.2012, № С-0904/1 від 06.04.2012.

Відповідно до умов зазначених договорів ТОВ «Давос» здійснило поставку позивачеві сої в кількості 3 219,320 тон на суму 12 992 918,66 грн. (в т.ч. ПДВ 2 165 486,44 грн.), в Миколаївський морський торговельний порт. Зазначене підтверджується копіями договорів, видаткових, податкових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок, а також копіями товарно-транспортних накладних та реєстрів відвантажених автомобілів, долученими позивачем до матеріалів справи.

Так, згідно з договором № С-0603/5 від 05.03.2012 ТОВ «Давос» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 31,680 тон, загальна вартість поставки у розмірі 120 384,13 грн., в тому числі ПДВ 20 064,02 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000011 від 05.03.2012р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 31,680 т., на суму у розмірі 120 384,13 грн., в тому числі ПДВ 20 064,02 грн., податковою накладною № 8/2 від 05.03.2012р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 31,680 т., суму у розмірі 120 384,13 грн., в тому числі ПДВ 20064,02 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000012 від 05.03.2012р, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 31,680 т., на суму у розмірі 120 384,13 грн., в тому числі ПДВ 20 064,02 грн.

Згідно з договором № С-1403/2 від 13.03.2012 ТОВ «Давос» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 64,980 тон, загальна вартість поставки у розмірі 250 172,74 грн., в тому числі ПДВ 41 695,46 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000051 від 13.03.2012р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 64,980 т., на суму у розмірі 250 172,74 грн., в тому числі ПДВ 41 695,46 грн., податковою накладною № 49/2 від 13.03.2012р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 64,980 т., суму у розмірі 250 172,74 грн., в тому числі ПДВ 41695,46 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000051 від 13.03.2012р, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 64,980 т., на суму у розмірі 250 172,74 грн., в тому числі ПДВ 41 695,46 грн.

Аналогічно на підставі наданих в матеріали справи первинних документів підтверджується виконання решти договорів.

Транспортування та доставка сої до Миколаївського морського торговельного порту на підставі вищезазначених договорів підтверджується товарно-транспортними накладними № 124472 від 07.03.2012,№ 124473 від 07.03.2012, № 56017 від 10.03.2012,№ 128367 від 05.03.2012,№ 154951 від 14.03.2012,№ 59042 від 14.03.2012,№ 59036 від 13.03.2012,№ 59035 від 13.03.2012,№ 56064 від 05.04.2012,№ 154412 від 05.04.2012,№ 659395 від 06.04.2012,№ 157626 від 06.04.2012,№ 56065 від 06.04.2012,№ 131493 від 06.04.2012,№ 157629 від 06.04.2012,№ 157651 від 06.04.2012,№ 157628 від 06.04.2012,№ 157653 від 06.04.2012,№ 154407 від 07.04.2012,№ 157632 від 07.04.2012,№ 157705 від 04.04.2012,№ 124498 від 04.04.2012,№ 154404 від 04.04.2012,№ 154411 від 04.04.2012,№ 124499 від 05.04.2012,№ 157708 від 04.04.2012,№ 157748 від 03.04.2012,№ 157750 від 02.04.2012,№ 154402 від 03.04.2012,№ 157702 від 03.04.2012,№ 56057 від 03.04.2012,№ 56059 від 03.04.2012,№ 154401 від 01.04.2012,№ 157701 від 02.04.2012,№ 157749 від 02.04.2012,№ 157736 від 02.04.2012,№ 124486 від 02.04.2012,№ 157735 від 30.03.2012,№ 154320 від 29.03.2012,№ 131491 від 30.03.2012,№ 154972 від 30.03.2012,№ 157733 від 30.03.2012,№ 154760 від 29.03.2012,№ 157513 від 29.03.2012,№ 154266 від 30.03.2012,№ 154264 від 30.03.2012,№ 154265 від 30.03.2012,№ 56053 від 30.03.2012,№ 124484 від 30.03.2012,№ 128390 від 30.03.2012,№ 157744 від 30.03.2012,№ 131486 від 30.03.2012,№ 131488 від 01.04.2012,№ 157734 від 01.04.2012,№ 157746 від 01.04.2012,№ 157747 від 01.04.2012,№ 10614 від 28.03.2012,№ 154315 від 28.03.2012,№ 56052 від 28.03.2012,№ 157508 від 27.03.2012,№ 154966 від 28.03.2012,№ 154312 від 26.03.2012,№ 154253 від 26.03.2012,№ 59047 від 22.03.2012,№ 157512 від 23.03.2012,№ 154965 від 24.03.2012,№ 154308 від 23.03.2012,№ 157515 від 23.03.2012,№ 154952 від 24.03.2012,№ 59043 від 15.03.2012,№ 124429 від 15.03.2012,№ 124430 від 15.03.2012,№ 124428 від 15.03.2012,№ 59031 від 16.03.2012,№ 124426 від 15.03.2012,№ 124427 від 15.03.2012,№ 59032 від 16.03.2012,№ 124476 від 17.03.2012,№ 124431 від 16.03.2012,№ 124433 від 16.03.2012,№ 124432 від 16.03.2012,№ 59050 від 16.03.2012,№ 154752 від 17.03.2012,№ 154751 від 17.03.2012,№ 154756 від 18.03.2012,№ 154757 від 18.03.2012,№ 154304 від 21.03.2012,№ 154301 від 21.03.2012,№ 154303 від 21.03.2012,№ 154964 від 22.03.2012,№ 154758 від 19.03.2012,№ 124480 від 19.03.2012,№ 154755 від 18.03.2012,№ 154754 від 17.03.2012,№ 124477 від 19.03.2012,№ 124478 від 19.03.2012,№ 157501 від 19.03.2012,№ 154332 від 19.03.2012,№ 714677 від 17.03.2012,№ 714676 від 17.03.2012,№ 714689 від 18.03.2012,№ 714685 від 18.03.2012,№ 714687 від 18.03.2012,№ 714683 від 16.03.2012,№ 714681 від 16.03.2012,№ 714682 від 16.03.2012.

Відмітки контрольного зважування партій сої на автомобільних вагах містяться на звороті вказаних товарно-транспортних накладних (дата та час прийняття партії, вага нетто, брутто та тари після переважування, номер транспортного засобу та назва поклажодавця), а також посада, підпис та ПІБ вагаря - працівника позивача.

Отримання сої в порту додатково підтверджується витягом з вагового журналу за період з 01.01.2012 по 01.01.2013, в якому зареєстровано надходження автомобілів з соєю у загальному обсязі 3 219,320 т. від контрагента ТОВ «Давос» та дані зважування прийнятих партій сої.

Розміщення сої від постачальника ТОВ «Давос» на зерновому складі позивача для забезпечення її збереження до моменту навантаження на кораблі з метою експорту підтверджується складськими квитанціями № 3284 від 06.03.2012, № 3313 від 12.03.2012,№ 3321 від 12.03.2012,№ 3331 від 12.03.2012, № 3354 від 14.03.2012,№ 3360 від 15.03.2012, № 3382 від 19.03.2012, № 3394 від 19.03.2012, № 3409 від 19.03.2012, № 3424 від 20.03.2012, № 3434 від 21.03.2012, № 3449 від 22.03.2012, № 3462 від 23.03.2012, № 3475 від 26.03.2012, № 3484 від 26.03.2012, № 3497 від 26.03.2012, № 3510 від 27.03.2012, № 3531 від 29.03.2012, № 3549 від 30.03.2012, № 3557 від 02.04.2012, № 3568 від 02.04.2012, № 3577 від 02.04.2012, № 3591 від 03.04.2012, № 3602 від 04.04.2012, № 3611 від 05.04.2012, № 3625 від 06.04.2012, № 3638 від 09.04.2012, № 3648 від 09.04.2012, № 3659 від 09.04.2012. Реєстрами ЗСХ-5 до вказаних складських квитанцій № 1972 за 05.03.2012,№ 1998 за 08.03.2012, № 2006 за 09.03.2012, № 2016 за 10.03.2012,№ 2034 за 13.03.2012,№ 2040 за 14.03.2012, № 2059 за 16.03.2012, № 2071 за 17.03.2012, № 2086 за 18.03.2012, № 2098 за 19.03.2012, № 2108 за 20.03.2012, № 2122 за 21.03.2012, № 2133 за 22.03.2012, № 2144 за 23.03.2012, № 2153 за 24.03.2012, № 2166 за 25.03.2012, № 2176 за 26.03.2012, № 2197 за 28.03.2012, № 2214 за 29.03.2012, № 2215 за 30.03.2012, № 2226 за 31.03.2012, № 2235 за 01.02.2012, № 2247 за 02.02.2012, № 2257 за 03.02.2012, № 2266 за 04.02.2012, № 2278 за 05.02.2012, № 2291 за 06.02.2012, № 2301 за 07.02.2012, № 2313 за 08.02.2012 підтверджується надходження сої саме від ТОВ «Давос» на підставі документів, вказаних в реєстрах ЗСХ-4 № 000008120 за 05.03.2012,№ 000008157 за 08.03.2012, № 000008169 за 09.03.2012, № 000008191 за 10.03.2012,№ 000008130 за 13.03.2012,№ 000008261 за 14.03.2012, № 000008298 за 16.03.2012, № 000008332 за 17.03.2012,№ 000008403 за 19.03.2012,№ 000008472 за 20.03.2012,№ 000008504 за 21.03.2012,№ 000008522 за 22.03.2012,№ 000008546 за 23.03.2012,№ 000008592 за 24.03.2012,№ 000008611 за 25.03.2012,№ 000008642 за 26.03.2012, № 000008691 за 28.03.2012, № 000008725 за 29.03.2012, № 000008760 за 30.03.2012, № 000008779 за 31.03.2012, № 000008809 за 01.04.2012, № 000008833 за 02.04.2012, № 000008855 за 03.04.2012, № 000008897 за 04.04.2012, № 000008921 за 05.04.2012, № 000008956 за 06.04.2012, № 000008982 за 07.04.2012, № 000009002 за 08.04.2012 - на підставі вищезазначених товарно-транспортних накладних.

Таким чином, сукупністю вищеперерахованих документів підтверджується, що соя в загальному обсязі 3 219,320 т була дійсно придбана позивачем у ТОВ «Давос» з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт. Оплата за вказаними поставками, включаючи ПДВ у розмірі 20%, підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи. Зазначене підтверджує правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ у розмірі 2 165 486,44 грн. до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено наступні договори поставок № С-1001/4 від 10.01.2012, № С-1201/4 від 12.01.2012, № С-1601/4 від 13.01.2012, № С-2001/11 від 19.01.2012, № С-2601/7 від 25.01.2012, № С-3001/4 від 28.01.2012, № С-0102/2 від 31.01.2012, № С-0802/4 від 07.02.2012, № С-1002/5 від 09.02.2012, № С-1603/8 від 15.03.2012, № С-1903/8 від 16.03.2012, № С-0204/7 від 02.04.2012, № С-0604/9 від 05.04.2012.

Відповідно до умов зазначених договорів ФОП ОСОБА_1 здійснив поставку позивачеві сої в кількості 626,620 тон на суму 2 307 911,15 грн. (в т.ч. ПДВ 384 651,87 грн.), в Миколаївський морський торговельний порт. Зазначене підтверджується копіями договорів, видаткових, податкових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок, а також копіями товарно-транспортних накладних та реєстрів відвантажених автомобілів, долученими позивачем до матеріалів справи.

Так, згідно з договором № С-1001/4 від 10.01.2012 ФОП ОСОБА_1 зобов'язувався продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 67,840 тон, загальна вартість поставки у розмірі 229 299,47 грн., в тому числі ПДВ 38 216,58 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № 3 від 10.01.2012р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 67,840 т., на суму у розмірі 229 299,47 грн., в тому числі ПДВ 38 216,58 грн., податковою накладною № 3 від 10.01.2012р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 67,840 т., суму у розмірі 229 299,47 грн., в тому числі ПДВ 38216,58 грн., рахунком-фактурою № 3 від 10.01.2012р, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 67,840 т., на суму у розмірі 229 299,47 грн., в тому числі ПДВ 38 216,58 грн.

Згідно з договором № С-1201/4 від 12.01.2012 ФОП ОСОБА_1 зобов'язувався продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 31,860 тон, загальна вартість поставки у розмірі 109 279,67 грн., в тому числі ПДВ 18 213,28 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № 4 від 12.01.2012р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 31,860 т., на суму у розмірі 109 279,67 грн., в тому числі ПДВ 18 213,28 грн., податковою накладною № 4 від 12.01.2012р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 31,860 т., суму у розмірі 109 279,67 грн., в тому числі ПДВ 18213,28 грн., рахунком-фактурою № 4 від 12.01.2012р, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 31,860 т., на суму у розмірі 109 279,67 грн., в тому числі ПДВ 18 213,28 грн.

Аналогічно на підставі наданих в матеріали справи первинних документів підтверджується виконання решти договорів.

Транспортування та доставка сої до Миколаївського морського торговельного порту на підставі вищезазначених договорів підтверджується товарно-транспортними накладними № 396213 від 09.01.2012, № 396217 від 09.01.2012, № 396214 від 11.01.2012, № 893890 від 12.01.2012, № 396242 від 19.01.2012, № 396222 від 25.01.2012, № 396223 від 25.01.2012, № 893851 від 28.01.2012, № 975664 від 30.01.2012, № 893852 від 31.01.2012, № 396246 від 06.02.2012, № 975670 від 06.02.2012, № 396224 від 09.02.2012, №893987 від 14.03.2012, № 61857 від 15.03.2012, № 65602 від 02.04.2012, № 61860 від 02.04.2012, № 61893 від 01.04.2012, № 975506 від 04.04.2012, № 61899 від 05.04.2012.

Відмітки контрольного зважування партій сої на автомобільних вагах містяться на звороті вказаних товарно-транспортних накладних (дата та час прийняття партії, вага нетто, брутто та тари після переважування, номер транспортного засобу та назва поклажодавця), а також посада, підпис та ПІБ вагаря - працівника позивача.

Отримання сої в порту додатково підтверджується витягом з вагового журналу за період з 01.01.2012 по 01.01.2013, в якому зареєстровано надходження автомобілів з соєю у загальному обсязі 626,620 т. від контрагента ФОП ОСОБА_1 та дані зважування прийнятих партій сої.

Розміщення сої від постачальника ФОП ОСОБА_1 на зерновому складі позивача для забезпечення її збереження до моменту навантаження на кораблі з метою експорту підтверджується складськими квитанціями № 2697 від 10.01.2012, № 2706 від 12.01.2012, № 2711 від 13.01.2012, № 2769 від 20.01.2012, № 2826 від 26.01.2012, № 2866 від 30.01.2012, № 2899 від 01.02.2012, № 2966 від 08.02.2012, № 2994 від 10.02.2012, № 3371 від 16.03.2012, № 3382 від 19.03.2012, № 3577 від 02.04.2012, № 3625 від 06.04.2012. Реєстрами ЗСХ-5 до вказаних складських квитанцій № 1431 за 09.01.2012, № 1440 за 11.01.2012, № 1445 за 12.01.2012, № 1503 за 19.01.2012, № 1554 за 25.01.2012, № 1588 за 28.01.2012, № 1618 за 31.01.2012, № 1684 за 07.02.2012, № 1708 за 09.02.2012, № 2049 за 15.03.2012, № 2059 за 16.03.2012, № 2235 за 01.04.2012, № 2278 за 05.04.2012 підтверджується надходження сої саме від ФОП ОСОБА_1 на підставі документів, вказаних в реєстрах ЗСХ-4 № 000006846 за 09.01.2012, № 000006864 за 11.01.2012, № 000006885 за 12.01.2012, № 000007014 за 19.01.2012, № 000007154 за 25.01.2012, № 000007240 за 28.01.2012, № 000007309 за 31.01.2012, № 000007430 за 07.02.2012, № 000007475 за 09.02.2012, № 000008277 за 15.03.2012, № 000008296 за 16.03.2012, № 000008818 за 01.04.2012, № 000008918 за 05.04.2012 - на підставі вищевказаних товарно-транспортних накладних.

Таким чином, сукупністю вищеперерахованих документів підтверджується, що соя в загальному обсязі 626,620 т була дійсно придбана позивачем у ФОП ОСОБА_1 з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт. Оплата за вказаними поставками, включаючи ПДВ у розмірі 20%, підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи. Зазначене підтверджує правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ у розмірі 384 651,87грн. до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Оліон» укладено наступні договори поставок № С-2001/9 від 19.01.2012, № С-2301/9 від 22.01.2012, № С-2601/3 від 26.01.2012, № С-2701/3 від 26.01.2012, № С-0602/5 від 04.02.2012, № С-2002/9 від 20.02.2012, № С-0303/8 від 02.03.2012, № С-0503/5 від 03.03.2012, № С-1203/10 від 12.03.2012, № С-1503/10 від 14.03.2012, № С-1903/13 від 17.03.2012, № С-2103/7 від 20.03.2012, № С-2603/9 від 24.03.2012, № С-2803/8 від 27.03.2012, № С-3003/5 від 29.03.2012.

Відповідно до умов зазначених договорів ТОВ «Оліон» здійснило поставку позивачеві сої в кількості 729, 520 тон на суму 2 745 922,29 грн. (в т.ч. ПДВ 457 653,72 грн.), в Миколаївський морський торговельний порт. Зазначене підтверджується копіями договорів, видаткових, податкових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок, а також копіями товарно-транспортних накладних та реєстрів відвантажених автомобілів, долученими позивачем до матеріалів справи.

Так, згідно з договором № С-2001/9 від 19.01.2012 ТОВ «Оліон» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 59,500 тон, загальна вартість поставки у розмірі 205 275,00 грн., в тому числі ПДВ 34 212,50 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 19.01.2012 р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 59,500 т., на суму у розмірі 205 275,00 грн., в тому числі ПДВ 34 212,50 грн., податковою накладною № 1 від 19.01.2012 р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 59,500 т. суму у розмірі 205 275,00 грн., в тому числі ПДВ 34212,50 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000002 від 19.01.2012 р, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 59,500 т., на суму у розмірі 205 275,00 грн., в тому числі ПДВ 34 212,50 грн.

Згідно з договором № С-2301/9 від 22.01.2012 ТОВ «Оліон» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 31,640 тон, загальна вартість поставки у розмірі 109 158,00 грн., в тому числі ПДВ 18 193,00 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 22.01.2012 р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 31,640 т., на суму у розмірі 109 158,00 грн., в тому числі ПДВ 18 193,00 грн., податковою накладною № 2 від 22.01.2012 р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 31,640 т. суму у розмірі 109 158,00 грн., в тому числі ПДВ 18193,00 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000003 від 22.01.2012 р, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 31,640 т., на суму у розмірі 109 158,00 грн., в тому числі ПДВ 18 193,00 грн.

Згідно з договором № С-2601/3 від 26.01.2012 ТОВ «Оліон» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 27,420 тон, загальна вартість поставки у розмірі 95 970,11 грн., в тому числі ПДВ 15 995,02 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000003 від 26.01.2012 р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 27,420 т., на суму у розмірі 95 970,11 грн., в тому числі ПДВ 15 995,02 грн., податковою накладною № 3 від 26.01.2012 р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 27,420 т. суму у розмірі 95 970,11 грн., в тому числі ПДВ 15995,02 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000004 від 26.01.2012 р., виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 27,420 т., на суму у розмірі 95 970,11 грн., в тому числі ПДВ 15 995,02 грн.

Аналогічно на підставі наданих в матеріали справи первинних документів підтверджується виконання решти договорів.

Транспортування та доставка сої до Миколаївського морського торговельного порту на підставі вищезазначених договорів, укладених між Позивачем та ТОВ «Оліон», підтверджується товарно-транспортними накладними № 26877 від 18.01.2012, № 26878 від 18.01.2012, № 2688 від 20.01.2012, № 26885 від 24.01.2012, № 26886 від 26.01.2012, № 14202 від 03.02.2012, № 26881 від 04.02.2012, № 14205 від 18.02.2012, № 14208 від 01.03.2012, № 14209 від 01.03.2012, № 14214 від 02.03.2012, № 14215 від 11.03.2012, № 14219 від, № 14220 від 13.03.2012, № 14176 від 16.03.2012, № 14192 від 19.03.2012, № 14191 від 23.03.2012, № 14180 від 24.03.2012, № 14196 від 26.03.2012, № 14194 від 26.03.2012, № 14198 від 27.03.2012, № 13678 від 27.03.2012.

Відмітки контрольного зважування партій сої на автомобільних вагах містяться на звороті вказаних товарно-транспортних накладних (дата та час прийняття партії, вага нетто, брутто та тари після переважування, номер транспортного засобу та назва поклажодавця), а також посада, підпис та ПІБ вагаря - працівника позивача.

Отримання сої в порту додатково підтверджується витягом з вагового журналу за період з 01.01.2012 по 01.01.2013, в якому зареєстровано надходження автомобілів з соєю у загальному обсязі 729, 520 т від контрагента ТОВ «Оліон» тадані зважування прийнятих партій сої.

Розміщення сої від постачальника ТОВ «Оліон» на зерновому складі позивача для забезпечення її збереження до моменту навантаження на кораблі з метою експорту підтверджується складськими квитанціями № 2769 від 20.01.2012, № 2784 від 23.01.2012, № 3267 від 05.03.2012, № 2826 від 26.01.2012, № 2841 від 27.01.2012, № 2936 від 06.02.2012, № 2938 від 06.02.2012, № 3121 від 20.02.2012, № 3260 від 03.03.2012, № 3342 від 12.03.2012, № 3360 від 15.03.2012, № 3394 від 19.03.2012, № 3434 від 21.03.2012, № 3475 від 26.03.2012, № 3484 від 26.03.2012, № 3521 від 28.03.2012, № 3549 від 30.03.2012. Реєстрамим ЗСХ-5 до вказаних складських квитанцій № 1503 за 19.01.2012, № 1518 від 21.01.2012, № 1955 від 03.03.2012, № 1554 від 25.01.2012, № 1565 від 26.01.2012, № 1654 від 04.02.2012, № 1666 від 05.02.2012, № 1821 від 19.02.2012, № 1948 від 02.03.2012, № 2027 від 11.03.2012, № 2040 від 14.03.2012, № 2071 від 17.03.2012, № 2108 від 20.03.2012, № 2144 від 23.03.2012, № 2153 від 24.03.2012, № 2187 від 27.03.2012, № 2214 від 29.03.2012 підтверджується надходження сої саме від ТОВ «Оліон» на підставі документів, вказаних в реєстрах ЗСХ-4 № 000007025 за 19.01.2012., № 000007089 за 21.01.2012, № 000008089 за 03.03.2012, № 000007171 за 25.01.2012, № 000007196 за 26.01.2012, № 000007364 за 04.02.2012, № 000007391 за 05.02.2012, № 000007814 за 19.02.2012, № 000008068 за 02.03.2012, № 000008215 за 11.03.2012, № 000008253 за 14.03.2012, № 000008349 за 17.03.2012, № 000008475 за 20.03.2012, № 000008573 за 23.03.2012, № 000008600 за 24.03.2012, № 000008665 за 27.03.2012, № 000008718 за 29.03.2012 - на підставі вищевказаних товарно-транспортних накладних.

Таким чином, сукупністю вищеперерахованих документів підтверджується, що соя в загальному обсязі 729, 520 т була дійсно придбана позивачем у ТОВ «Оліон» з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт. Оплата за вказаними поставками, включаючи ПДВ у розмірі 20%, підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи. Зазначене підтверджує правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ у розмірі 457 653,72 грн. до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ділкорн» укладено наступні договори поставок № С-0303/7 від 02.03.2012, № С-1503/6 від 14.03.2012, № С-1603/6 від 15.03.2012, № C-1903/6 від 17.03.2012, № С-2103/2 від 20.03.2012, № С-2603/10 від 24.03.2012, № С-2903/2 від 28.03.2012, № С-0204/6 від 31.03.2012, № С-0304/6 від 03.04.2012, № С-0904/10 від 06.04.2012, № С-1004/1 від 09.04.2012, № С-2301/5 від 21.01.2012, № С-2601/6 від 25.01.2012, № С-3001/3 від 29.01.2012, № С-1302/10 від 11.02.2012, № С-2702/4 від 26.02.2012.

Відповідно до умов зазначених договорів ТОВ «Ділкорн» здійснило поставку позивачеві сої в кількості 1060, 84 тон на суму 4 110 185,13 грн. (в т.ч. ПДВ 685 030,85 грн.), в Миколаївський морський торговельний порт. Зазначене підтверджується копіями договорів, видаткових, податкових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок, а також копіями товарно-транспортних накладних та реєстрів відвантажених автомобілів, долученими позивачем до матеріалів справи.

Так, згідно з договором № С-0303/7 від 02.03.2012 ТОВ «Ділкорн» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 96,66 тон, загальна вартість поставки у розмірі 362 475,00 грн., в тому числі ПДВ 60 412,50 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковими накладними № РН-0000028 від 02.03.2012 р., № РН-0000029 від 02.03.2012 р., згідно з якими було поставлено сою об'ємом всього 96,66 т., на суму всього у розмірі 362 475,00 грн., в тому числі всього ПДВ 60 412,50 грн., податковими накладними № 1 від 02.03.2012 р., № 3 від 03.03.2012 р., згідно з якими було сплачено постачальнику за сою об'ємом всього 96,66 т. суму всього у розмірі 362 475,00 грн., в тому числі всього ПДВ 60 412,50 грн., рахунками-фактурами № СФ-0000028 від 02.03.2012 р, № СФ-0000029 від 02.03.2012р, виставленими постачальником на оплату сої об'ємом всього 96,66 т., на суму всього у розмірі 362 475,00 грн., в тому числі всього ПДВ 60 412,50 грн.

Згідно з договором № С-1503/6 від 14.03.2012 ТОВ «Ділкорн» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 75,540 тон, загальна вартість поставки у розмірі 290 828,70 грн., в тому числі ПДВ 48 471,45 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000034 від 15.03.2012 р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 75,540 т., на суму у розмірі 290 828,70 грн., в тому числі ПДВ 48 471,45 грн., податковою накладною № 7 від 14.03.2012 р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 75,540 т. суму у розмірі 290 828,70 грн., в тому числі ПДВ 48471,45 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000034 від 14.03.2012 р, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 75,540 т., на суму у розмірі 290 828,70 грн., в тому числі ПДВ 48 471,45 грн.

Аналогічно на підставі наданих в матеріали справи первинних документів підтверджується виконання решти договорів.

Транспортування та доставка сої до Миколаївського морського торговельного порту на підставі вищезазначених договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Ділкорн», підтверджується товарно-транспортними накладними № 26637 від 20.01.2012, № 26595 від 25.01.2012, № 26650 від 10.02.2012, № 25380 від 11.02.2012, № 16303 від 25.02.2012, № 26592 від 28.01.2012, № 26593 від 28.01.2012, № 16306 від 29.02.2012, № 16305 від 29.02.2012, № 16310 від 01.03.2012, № 16424 від 13.03.2012, № 16423 від 13.03.2012, № 16322 від 14.03.2012, № 16323 від 14.03.2012, № 16276 від 16.03.2012, № 16402 від 17.03.2012, № 16277 від 20.03.2012, № 16279 від 23.03.2012, № 16283 від 27.03.2012, № 16288 від 27.03.2012, № 16285 від 27.03.2012, № 1346 від 28.03.2012, № 16280 від 30.03.2012, № 26636 від 31.03.2012, № 16291 від 01.04.2012, № 16286 від 05.04.2012, № 1358 від 06.04.2012, № 26647 від 06.04.2012, № 26640 від 06.04.2012, № 16319 від 07.04.2012, № 34238 від 09.04.2012.

Відмітки контрольного зважування партій сої на автомобільних вагах містяться на звороті вказаних товарно-транспортних накладних (дата та час прийняття партії, вага нетто, брутто та тари після переважування, номер транспортного засобу та назва поклажодавця), а також посада, підпис та ПІБ вагаря - працівника позивача.

Отримання сої в порту додатково підтверджується витягом з вагового журналу за період з 01.01.2012 по 01.01.2013, в якому зареєстровано надходження автомобілів з соєю у загальному обсязі 1060, 84 т від контрагента ТОВ «Ділкорн», та реєстрація даних зважування прийнятих партій сої.

Розміщення сої від постачальника ТОВ «Ділкорн» на зерновому складі позивача для забезпечення її збереження до моменту навантаження на кораблі з метою експорту підтверджується складськими квитанціями № 2784 від 23.01.2012, № 2826 від 26.01.2012, № 2878 від 30.01.2012, № 3021 від 13.02.2012, № 3041 від 13.02.2012, № 3199 від 27.02.2012, № 3260 від 03.03.2012, № 3360 від 15.03.2012, № 3371 від 16.03.2012, № 3494 від 19.03.2012, № 3409 від 19.03.2012, № 3434 від 21.03.2012, № 3475 від 26.03.2012, № 3531 від 29.03.2012, № 3568 від 02.04.2012, № 3591 від 03.04.2012, № 3638 від 09.04.2012, № 3648 від 09.04.2012, № 3675 від 10.04.2012. Реєстрами ЗСХ-5 до вказаних складських квитанцій № 1518 від 21.01.2012, № 1554 від 25.01.2012, № 1601 від 29.01.2012, № 1733 від 11.02.2012, № 1744 від 12.02.2012, № 1891 від 26.02.2012, № 1948 від 02.03.2012, № 2040 від 14.03.2012, № 2049 від 15.03.2012, № 2071 від 17.03.2012,№ 2086 від 18.03.2012, № 2108 від 20.03.2012, № 2144 від 23.03.2012, № 2197 від 28.03.2012, № 2226 від 31.03.2012, № 2247 від 02.04.2012, № 2291 від 06.04.2012, № 2301 від 07.04.2012, № 2324 від 09.04.2012, підтверджується надходження сої саме від ТОВ «Ділкорн» на підставі документів, вказаних в реєстрах ЗСХ-4 № 000007070 за 21.01.2012., № 000007168 за 25.01.2012, № 000007264 за 29.01.2012, № 000007541 за 11.02.2012, № 000007572 за 12.02.2012, № 000007940 за 26.02.2012, № 000008066 за 02.03.2012, № 000008244 за 14.03.2012, № 000008270 за 15.03.2012, № 000008339 за 17.03.2012, № 000008395 за 18.03.2012, № 000008474 за 20.03.2012, № 000008571 за 23.03.2012,№ 000008687 за 28.03.2012, № 000008776 за 31.03.2012, № 000008843 за 02.04.2012, № 000008943 за 06.04.2012, № 000008995 за 07.04.2012, № 000009028 за 09.04.2012, - на підставі вищевказаних товарно-транспортних накладних.

Таким чином, сукупністю вищеперерахованих документів підтверджується, що соя в загальному обсязі 1060, 84 т була дійсно придбана позивачем у ТОВ «Ділкорн» з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт. Оплата за вказаними поставками, включаючи ПДВ у розмірі 20%, підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи. Зазначене підтверджує правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ у розмірі 685 030,85 грн. до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Інтерагро-союз» укладено наступні договори поставок № С-0503/7 від 04.03.2012, № С-1203/13 від 08.03.2012, № С-2603/11 від 23.03.2012.

Відповідно до умов зазначених договорів ТОВ «Інтерагро-союз» здійснило поставку позивачеві сої в кількості 250, 94 тон на суму 966 176,00 грн. (в т.ч. ПДВ 161 029, 33 грн.), в Миколаївський морський торговельний порт. Зазначене підтверджується копіями договорів, видаткових, податкових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок, а також копіями товарно-транспортних накладних та реєстрів відвантажених автомобілів, долученими позивачем до матеріалів справи.

Так, згідно з договором № С-0503/7 від 04.03.2012 ТОВ «Інтерагро-союз» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 63,80 тон, загальна вартість поставки у розмірі 242 440,26 грн., в тому числі ПДВ 40 406,71 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000091 від 04.03.2012 р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 63,80 т., на суму у розмірі 242440,26 грн., в тому числі ПДВ 40 406,71 грн., податковою накладною № 92 від 04.03.2012 р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 63,80 т. суму у розмірі 242 440,26 грн., в тому числі ПДВ 40 406,71 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000540 від 04.03.2012 р., виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 63,80 т., на суму у розмірі 242 440,26 грн., в тому числі ПДВ 40406,71 грн.

Згідно з договором № С-1203/13 від 08.03.2012 ТОВ «Інтерагро-союз» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 103,120 тон, загальна вартість поставки у розмірі 391 856,41 грн., в тому числі ПДВ 65 309,40 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковими накладними № РН-0000106 від 08.03.2012, № РН-0000107 від 12.03.2012, згідно з якими всього було поставлено сою об'ємом 103,120 т., на суму всього у розмірі 391 856,41 грн., в тому числі всього ПДВ 65 309,40 грн., податковими накладними № 107 від 08.03.2012 р., № 108 від 12.03.2012 р. згідно з якими було сплачено постачальнику за сою об'ємом всього 103,120 т. суму всього у розмірі 391 856,41 грн., в тому числі всього ПДВ 65 309,40 грн., рахунками-фактурами № СФ-0000555 від 08.03.2012, № СФ-0000556 від 12.03.2012, виставленими постачальником на оплату сої всього об'ємом 103,120 т., на суму всього у розмірі 391 856,41 грн., в тому числі всього ПДВ 65 309,40 грн.

Аналогічно на підставі наданих в матеріали справи первинних документів підтверджується виконання решти договорів.

Транспортування та доставка сої до Миколаївського морського торговельного порту на підставі вищезазначених договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Інтерагро-союз», підтверджується товарно-транспортними накладними № 32140 від 11.03.2012, № 32149 від 11.03.2012, № 36621 від 06.03.2012, № 34413 від 22.03.2012, № 34466 від 24.03.2012, № 36597 від 25.03.2012, № 36643 від 03.03.2012, № 36689 від 03.03.2012.

Відмітки контрольного зважування партій сої на автомобільних вагах містяться на звороті вказаних товарно-транспортних накладних (дата та час прийняття партії, вага нетто, брутто та тари після переважування, номер транспортного засобу та назва поклажодавця), а також посада, підпис та ПІБ вагаря - працівника позивача.

Отримання сої в порту додатково підтверджується витягом з вагового журналу за період з 01.01.2012 по 01.01.2013, в якому зареєстровано надходження автомобілів з соєю у загальному обсязі 250, 94 т від контрагента ТОВ «Інтерагро-союз» та дані зважування прийнятих партій сої.

Розміщення сої від постачальника ТОВ «Інтерагро-союз» на зерновому складі позивача для забезпечення її збереження до моменту навантаження на кораблі з метою експорту підтверджується складськими квитанціями № 3275 від 05.03.2012, № 3313 від 12.03.2012, № 3342 від 12.03.2012, № 3475 від 26.03.2012, № 3484 від 26.03.2012, № 3497 від 26.03.2012. Реєстрами ЗСХ-5 до вказаних складських квитанцій № 1963 від 04.03.2012, № 1998 від 08.03.2012, № 2 027 від 11.03.2012, № 2144 від 23.02.2012,№ 2153 від 24.03.2012, № 2166 від 25.03.2012 підтверджується надходження сої саме від ТОВ «Інтерагро-союз» на підставі документів, вказаних в реєстрах ЗСХ-4 № 000008097 за 04.03.2012., № 000008155 за 08.03.2012, № 000008209 за 11.03.2012, № 000008551 за 23.03.2012, № 000008587 за 24.03.2012, № 000008622 за 25.03.2012, - на підставі вищевказаних товарно-транспортних накладних.

Таким чином, сукупністю вищеперерахованих документів підтверджується, що соя в загальному обсязі 250, 94 т була дійсно придбана позивачем у ТОВ «Інтерагро-союз» з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт. Оплата за вказаними поставками, включаючи ПДВ у розмірі 20%, підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи. Зазначене підтверджує правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ у розмірі 161 029, 33грн. до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ «АПК «Аріана-М» укладено наступні договори поставок № С-0602/3 від 03.02.2012, № С-0802/3 від 07.02.2012, № С-0902/3 від 08.02.2012, № С-1002/3 від 09.02.2012, № С-1302/3 від 10.02.2012, № С-1502/4 від 14.02.2012, № С-1402/1 від 14.02.2012, № С-2002/2 від 17.02.2012, № С-2402/1 від 23.02.2012, № С-2702/1 від 26.02.2012, № С-2802/1 від 27.02.2012, № С-2902/1 від 29.02.2012, № С-0303/6 від 02.03.2012, № С-0503/6 від 03.03.2012, № С-1203/8 від 08.03.2012, № С-1403/6 від 13.03.2012, № С-1603/5 від 15.03.2012, № С-1903/5 від 16.03.2012, № С-2003/5 від 20.03.2012, № С-2103/5 від 20.03.2012, № С-2303/5 від 22.03.2012, № С-2203/5 від 21.03.2012, № С-2303/6 від 23.03.2012, № С-2603/5 від 24.03.2012, № С-2903/6 від 28.03.2012, № С-2803/6 від 28.03.2012, № С-0304/5 від 02.04.2012, № С-0404/5 від 03.04.2012, № С-0604/5 від 06.04.2012, № С-0904/5 від 06.04.2012, № С-0504/5 від 04.04.2012, № С-1001/3 від 06.01.2012, № С-1201/3 від 12.01.2012, № С-1601/3 від 13.01.2012, № С-3001/6 від 27.01.2012, № С-2001/3 від 20.01.2012, № С-1801/3 від 17.01.2012, № С-2601/9 від 26.01.2012, № С-2301/3 від 21.01.2012, № С-1901/3 від 18.01.2012, № С-2701/6 від 27.01.2012.

Відповідно до умов зазначених договорів ТОВ «АПК «Аріана-М» здійснило поставку позивачеві сої в кількості 3 360, 48 тон на суму 12 707 117, 34 грн. (в т.ч. ПДВ 2 117 852, 91 грн.), в Миколаївський морський торговельний порт. Зазначене підтверджується копіями договорів, видаткових, податкових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок, а також копіями товарно-транспортних накладних та реєстрів відвантажених автомобілів, долученими позивачем до матеріалів справи.

Так, згідно з договором № С-0602/3 від 03.02.2012 ТОВ «АПК «Аріана-М» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 90,360 тон, загальна вартість поставки у розмірі 316 260,36 грн., в тому числі ПДВ 52 710,06 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000017 від 03.02.2012 р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 90,360 т., на суму у розмірі 316260,36 грн., в тому числі ПДВ 52 710,06 грн., податковою накладною № 1 від 03.02.2012 р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 90,360 т. суму у розмірі 316 260,36 грн., в тому числі ПДВ 52 710,06 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000018 від 03.02.2012 р., виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 90,360 т., на суму у розмірі 316 260,36 грн., в тому числі ПДВ 52710,06 грн.

Згідно з договором № С-0802/3 від 07.02.2012 ТОВ «АПК «Аріана-М» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 14,060 тон, загальна вартість поставки у розмірі 49 912,94 грн., в тому числі ПДВ 8 318,82 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000019 від 07.02.2012, згідно з якою було поставлено сою об'ємом 14,060 т., на суму у розмірі 49912,94 грн., в тому числі ПДВ 8 318,82 грн., податковою накладною № 2 від 07.02.2012 р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 14,060 т. суму у розмірі 49 912,94 грн., в тому числі ПДВ 8 318,82 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000019 від 07.02.2012, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 14,060 т., на суму у розмірі 49 912,94 грн., в тому числі ПДВ 8 318,82 грн.

Аналогічно на підставі наданих в матеріали справи первинних документів підтверджується виконання решти договорів.

Транспортування та доставка сої до Миколаївського морського торговельного порту на підставі вищезазначених договорів, укладених між позивачем та ТОВ «АПК «Аріана-М», підтверджується товарно-транспортними накладними № 658600 від 01.03.2012, № 849655 від 29.02.2012, № 849659 від 29.02.2012, № 596907 від 29.02.2012, № 849661 від 01.03.2012, № 754101 від 26.01.2012, № 754103 від 26.01.2012, № 754104 від 26.01.2012, № 597989 від 25.01.2012, № 596916 від 25.01.2012, № 763107 від 25.01.2012, № 763101 від 24.01.2012, № 658629 від 14.02.2012, № 658632 від 09.02.2012, № 658628 від 12.02.2012, № 658578 від 09.02.2012, № 658576 від 08.02.2012, № 658580 від 07.02.2012, № 760039 від 08.02.2012, № 596948 від 07.02.2012, № 30246 від 27.02.2012, № 763104 від 26.02.2012, № 658597 від 24.02.2012, № 658636 від 25.02.2012, № 596963 від 25.02.2012, № 658596 від 24.02.2012, № 658595 від 24.02.2012, № 760082 від 25.02.2012, № 658630 від 22.02.2012, № 597993 від 17.01.2012, № 644046 від 18.01.2012, № 596913 від 16.01.2012, № 597987 від 16.01.2012, № 597984 від 17.01.2012, № 596933 від 17.01.2012, № 596876 від 12.01.2012, № 596912 від 13.01.2012, № 597986 від 13.01.2012, № 597990 від 14.01.2012, № 760206 від 13.01.2012, № 644486 від 15.01.2012, № 596932 від 11.01.2012, № 596915 від 20.01.2012, № 597992 від 20.01.2012, № 849696 від 03.04.2012, № 849697 від 03.04.2012, № 738978 від 05.04.2012, № 849762 від 05.04.2012, № 738976 від 05.04.2012, № 29690 від 06.04.2012, № 849718 від 05.04.2012, № 738981 від 06.04.2012, № 849759 від 06.04.2012, № 849594 від 03.04.2012, № 849745 від 02.04.2012, № 849753 від 02.04.2012, № 849756 від 01.04.2012, № 849749 від 29.03.2012, № 849703 від 02.04.2012, № 849717 від 02.04.2012, № 738983 від 05.04.2012, № 738979 від 05.04.2012, № 763118 від 20.03.2012, № 849685 від 19.03.2012, № 849601 від 20.03.2012, № 849597 від 21.03.2012, № 849598 від 21.03.2012, № 849689 від 21.03.2012, № 849686 від 20.03.2012, № 596920 від 21.03.2012, № 760048 від 15.03.2012, № 849595 від 15.03.2012, № 849581 від 15.03.2012, № 849596 від 15.03.2012, № 849585 від 15.03.2012, № 596918 від 15.03.2012, № 849593 від 15.03.2012, № 849681 від 18.03.2012, № 849669 від 17.03.2012, № 38525 від 14.03.2012, № 849678 від 14.03.2012, № 849676 від 14.03.2012, № 596917 від 05.03.2012, № 269256 від 08.03.2012, № 763108 від 06.03.2012, № 849579 від 08.03.2012, № 849577 від 09.03.2012, № 597899 від 10.03.2012, № 15011 від 10.03.2012, № 40931 від 27.03.2012, № 849602 від 19.03.2012, № 849687 від 21.03.2012, № 269259 від 21.03.2012, № 597979 від 01.02.2012, № 597976 від 01.02.2012, № 597977 від 01.02.2012, № 763114 від 02.03.2012, № 596950 від 02.03.2012, № 849667 від 03.03.2012, № 849666 від 03.03.2012, № 849668 від 03.03.2012, № 849699 від 23.03.2012, № 29739 від 23.03.2012, № 763121 від 23.03.2012, № 849701 від 23.03.2012, № 597896 від 12.03.2012, № 29689 від 13.03.2012, № 596934 від 19.01.2012, № 596935 від 19.01.2012, № 597985 від 19.01.2012, № 596906 від 05.01.2012, № 596947 від 06.01.2012, № 697767 від 07.12.2012, № 96546 від 07.12.2012, № 731398 96546 від 27.11.2012, № 731305 від 10.11.2012, № 849800 від 06.11.2012, № 849799 від 06.11.2012, № 849798 від 06.11.2012, № 849797 від 06.11.2012, № 849719 від 27.03.2012, № 269260 від 27.03.2012, № 824708 від 30.05.2012, № 658587 від 15.02.2012, № 760043 від 16.02.2012, № 763102 від 17.02.2012, № 658633 від 13.02.2012.

Відмітки контрольного зважування партій сої на автомобільних вагах містяться на звороті вказаних товарно-транспортних накладних (дата та час прийняття партії, вага нетто, брутто та тари після переважування, номер транспортного засобу та назва поклажодавця), а також посада, підпис та ПІБ вагаря - працівника позивача.

Отримання сої в порту додатково підтверджується витягом з вагового журналу за період з 01.01.2012 по 01.01.2013 , в якому зареєстровано надходження автомобілів з соєю у загальному обсязі 3 360, 48 т від контрагента ТОВ «АПК «Аріана-М», та реєстрація даних зважування прийнятих партій сої.

Розміщення сої від постачальника ТОВ «АПК «Аріана-М» на зерновому складі позивача для забезпечення її збереження до моменту навантаження на кораблі з метою експорту підтверджується складськими квитанціями № 2681 від 10.01.2012, № 2688 від 10.01.2012, № 2706 від 12.01.2012, № 2711 від 13.01.2012, № 2728 від 16.01.2012, № 2734 від 16.01.2012, № 2753 від 18.01.2012, № 2761 від 19.01.2012, № 2769 від 20.01.2012, № 2784 від 23.01.2012, № 2826 від 26.01.2012, № 2481 від 27.01.2012, № 2855 від 30.01.2012, № 2878 від 30.01.2012, № 2926 від 06.02.2012, № 2966 від 08.02.2012, № 2978 від 09.02.2012, № 2994 від 10.02.2012, № 3006 від 13.02.2012, № 3041 від 13.02.2012, № 3382 від 19.03.2012, № 3394 від 19.03.2012, № 3424 від 20.03.2012, № 3434 від 21.03.2012, № 3449 від 22.03.2012, № 3462 від 23.03.2012, № 3475 від 26.03.2012, № 3484 від 26.03.2012, № 3521 від 28.03.2012, № 3531 від 29.03.2012, № 3591 від 03.04.2012, № 3602 від 04.04.2012, № 3611 від 05.04.2012, № 3625 від 06.04.2012, № 3638 від 09.04.2012, № 3648 від 09.04.2012, № 3055 від 14.02.2012, № 3066 від 15.02.2012, № 3101 від 20.02.2012, № 3115 від 20.02.2012, № 3161 від 24.02.2012, № 3199 від 27.02.2012, № 3218 від 28.02.2012, № 3230 від 29.02.2012, № 3260 від 03.03.2012, № 3267 від 05.03.2012, № 3275 від 05.03.2012, № 3313 від 12.03.2012, № 3321 від 12.03.2012, № 3331 від 12.03.2012, № 3342 від 12.03.2012, № 3354 від 14.03.2012, № 3371 від 16.03.2012. Реєстрами ЗСХ-5 до вказаних складських квитанцій № 1415 від 06.01.2012, № 1422 від 07.01.2012, № 1440 від 11.01.2012, № 1445 від 12.01.2012, № 1462 від 14.01.2012, № 1468 від 15.01.2012, № 1487 від 17.01.2012, № 1495 від 18.01.2012, № 1503 від 19.01.2012, № 1518 від 21.01.2012, № 1554 від 25.01.2012, № 1565 від 26.01.2012, № 1577 від 27.01.2012, № 1601 від 29.01.2012, № 1645 від 03.02.2012, № 1684 від 07.02.2012, № 1696 від 08.02.2012, № 1708 від 09.02.2012, № 1718 від 10.02.2012, № 1744 від 12.02.2012, № 2059 від 16.03.2012, № 2071 від 17.03.2012, № 2098 від 19.03.2012, № 2108 від 20.03.2012, № 2122 від 21.03.2012, № 2133 від 22.03.2012, № 2144 від 23.03.2012, № 2153 від 24.03.2012, № 2187 від 27.03.2012, № 2197 від 28.03.2012, № 2247 від 02.04.2012, № 2257 від 03.04.2012, № 2266 від 04.04.2012, № 2278 від 05.04.2012, № 2291 від 06.04.2012, № 2301 від 07.04.2012, № 1754 від 13.02.2012, № 1764 від 14.02.2012, № 1799 від 17.02.2012, № 1813 від 18.02.2012, № 1856 від 23.02.2012, № 1891 від 26.02.2012, № 1906 від 27.02.2012, № 1917 від 28.02.2012, № 1948 від 02.03.2012, № 1955 від 03.03.2012, № 1963 від 04.03.2012, № 1998 від 08.03.2012, № 2006 від 09.03.2012, № 2016 від 10.03.2012, № 2027 від 11.03.2012, № 2034 від 13.03.2012, № 2049 від 15.03.2012 підтверджується надходження сої саме від ТОВ «АПК «Аріана-М» на підставі документів, вказаних в реєстрах ЗСХ-4 № 000006820 за 06.01.2012, № 000006824 за 07.01.2012, № 000006866 за 11.01.2012, № 000006884 за 12.01.2012, № 000006920 за 14.01.2012, № 000006943 за 15.01.2012, № 000006969 за 17.01.2012, № 000006997 за 18.01.2012, № 000007042 за 19.01.2012, № 000007072 за 21.01.2012, № 000007172 за 25.01.2012, № 000007203 за 26.01.2012, № 000007208 за 27.01.2012, № 000007270 за 29.01.2012, № 000007344 за 03.02.2012, № 000007434 за 07.02.2012, № 000007446 за 08.02.2012, № 000007481 за 09.02.2012, № 000007509 за 10.02.2012, № 000007580 за 12.02.2012, № 000008304 за 16.03.2012, № 000008348 за 17.03.2012, № 000008417 за 19.03.2012, № 000008471 за 20.03.2012, № 000008478 за 21.03.2012, № 000008523 за 22.03.2012, № 000008572 за 23.03.2012, № 000008588 за 24.03.2012, № 000008675 за 27.03.2012, № 000008689 за 28.03.2012, № 000008824 за 02.04.2012, № 000008856 за 03.04.2012, № 000008885 за 04.04.2012, № 000008930 за 05.04.2012, № 000008946 за 06.04.2012, № 000008981 за 07.04.2012, № 000007626 за 13.02.2012, № 000007641 за 14.02.2012, № 000007731 за 17.02.2012, № 000007781 за 18.02.2012, № 000007863 за 23.02.2012, № 000007935 за 26.02.2012, № 000007951 за 27.02.2012, № 000007984 за 28.02.2012, № 000008058 за 02.03.2012, № 000008088 за 03.03.2012, № 000008096 за 04.03.2012, № 000008150 за 08.03.2012, № 000008163 за 09.03.2012, № 000008182 за 10.03.2012, № 000008200 за 11.03.2012, № 000008232 за 13.03.2012, № 000008273 за 15.03.2012, - на підставі вищезазначених товарно-транспортних накладних.

Таким чином, сукупністю вищеперерахованих документів підтверджується, що соя в загальному обсязі 3 360, 48 т була дійсно придбана позивачем у ТОВ «АПК «Аріана» з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт. Оплата за вказаними поставками, включаючи ПДВ у розмірі 20%, підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи. Зазначене підтверджує правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ у розмірі 2 117 852, 91 грн. до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ «Воскресенськ-Агро» укладено наступні договори поставок № С-0301/3 від 30.12.2011, № С-1601/11 від 12.01.2012, № С-1701/2 від 17.01.2012, № С-1901/8 від 18.01.2012, № С-2501/3 від 25.01.2012, № С-0902/6 від 08.02.2012, № С-1302/8 від 10.02.2012, № С-2002/7 від 17.02.2012, № С-2102/2 від 20.02.2012, № С-2402/3 від 24.02.2012, № С-2702/3 від 25.02.2012, № С-2902/2 від 28.02.2012, № С-0103/2 від 29.02.2012, № С-0303/2 від 02.03.2012, № С-0503/2 від 04.03.2012, № С-1203/7 від 11.03.2012, № С-1403/5 від 14.03.2012, № С-1503/5 від 14.03.2012, № С-1903/15 від 17.03.2012, № С-2203/2 від 21.03.2012, № С-2603/3 від 26.03.2012, № С-0204/5 від 31.03.2012, № С-0604/8 від 05.04.2012, № С-0904/8 від 08.04.2012.

Відповідно до умов зазначених договорів ТОВ «Воскресенськ-Агро» здійснило поставку позивачеві сої в кількості 1 783, 42 тон на суму 6 662 293, 24 грн. (в т.ч. ПДВ 1 115 915, 53 грн.), в Миколаївський морський торговельний порт. Зазначене підтверджується копіями договорів, видаткових, податкових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок, а також копіями товарно-транспортних накладних та реєстрів відвантажених автомобілів, долученими позивачем до матеріалів справи.

Так, згідно з договором № С-0301/3 від 30.12.2011 ТОВ «Воскресенськ-Агро» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 56,320 тон, загальна вартість поставки у розмірі 185 856,00 грн., в тому числі ПДВ 30 976,00 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000156 від 30.12.2011 р., згідно з якою було поставлено сою об'ємом 56,320 т., на суму у розмірі 185856,00 грн., в тому числі ПДВ 30 976,00 грн., податковою накладною № 157 від 30.12.2011 р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 56,320 т. суму у розмірі 185 856,00 грн., в тому числі ПДВ 30 976,00 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000156 від 30.12.2011 р., виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 56,320 т., на суму у розмірі 185 856,00 грн., в тому числі ПДВ 30976,00 грн.

Згідно з договором № С-1601/11 від 12.01.2012 ТОВ «Воскресенськ-Агро» зобов'язувалося продати сою з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт в об'ємі 54,280 тон, загальна вартість поставки у розмірі 186 180,18 грн., в тому числі ПДВ 31 030,03 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 12.01.2012, згідно з якою було поставлено сою об'ємом 54,280 т., на суму у розмірі 186180,18 грн., в тому числі ПДВ 31 030,03 грн., податковою накладною № 2 від 12.01.2012 р., згідно з якою було сплачено постачальнику за сою об'ємом 54,280 т. суму у розмірі 186 180,18 грн., в тому числі ПДВ 31030,03 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000002 від 12.01.2012, виставленим постачальником на оплату сої об'ємом 54,280 т., на суму у розмірі 186 180,18 грн., в тому числі ПДВ 31 030,03 грн.

Аналогічно на підставі наданих в матеріали справи первинних документів підтверджується виконання решти договорів.

Транспортування та доставка сої до Миколаївського морського торговельного порту на підставі вищезазначених договорів, укладених між Позивачем та ТОВ «Воскресенськ-Агро», підтверджується товарно-транспортними накладними № 349033 від 29.12.2011, № 353020 від 29.12.2011, № 17964 від 11.01.2012, № 368977 від 12.01.2012, № 349035 від 16.01.2012, № 17965 від 17.01.2012, № 368978 від 24.01.2012, № 17966 від 08.02.2012, № 17967 від 08.02.2012, № 387122 від 20.02.2012, № 368979 від 10.02.2012, № 349050 від 11.02.2012, № 361074 від 10.02.2012, № 387121 від 11.02.2012, № 368980 від 16.02.2012, № 17912 від 17.02.2012, № 17956 від 17.02.2012, № 17916 від 18.02.2012, № 17915 від 17.02.2012, № 387101 від 18.02.2012, № 368988 від 18.02.2012, № 17973 від 18.02.2012, № 17903 від 23.02.2012, № 17905 від 23.02.2012, № 17975 від 23.02.2012, № 368989 від 22.02.2012, № 361581 від 27.02.2012, № 368982 від 28.02.2012, № 368951 від 28.02.2012, № 368966 від 27.02.2012, № 17918 від 28.02.2012, № 368956 від 28.02.2012, № 387118 від 28.02.2012, № 17953 від 29.02.2012, № 368953 від 02.03.2012, № 368967 від 01.03.2012, № 368958 від 02.03.2012, № 17924 від 03.03.2012, № 17923 від 03.03.2012, № 17877 від 13.03.2012, № 17896 від 13.03.2012, № 17890 від 14.03.2012, № 368955 від 14.03.2012, № 17904 від 12.03.2012, № 361582 від 13.03.2012, № 17970 від 11.03.2012, № 17969 від 05.03.2012, № 387123 від 16.03.2012, № 387124 від 16.03.2012, № 17952 від 17.03.2012, № 57005 від 20.03.2012, № 953033 від 20.03.2012, № 57039 від 25.03.2012, № 953046 від 31.03.2012, № 368961 від 31.03.2012, № 368962 від 29.03.2012, № 368960 від 31.03.2012, № 953047 від 05.04.2012, № 368964 від 07.04.2012, № 57035 від 07.04.2012.

Відмітки контрольного зважування партій сої на автомобільних вагах містяться на звороті вказаних товарно-транспортних накладних (дата та час прийняття партії, вага нетто, брутто та тари після переважування, номер транспортного засобу та назва поклажодавця), а також посада, підпис та ПІБ вагаря - працівника позивача.

Отримання сої в порту додатково підтверджується витягом з вагового журналу за період з 01.01.2012 по 01.01.2013, в якому зареєстровано надходження автомобілів з соєю у загальному обсязі 1 783, 47т від контрагента ТОВ «Воскресенськ-Агро» та дані зважування прийнятих партій сої.

Розміщення сої від постачальника ТОВ «Воскресенськ-Агро» на зерновому складі позивача для забезпечення її збереження до моменту навантаження на кораблі з метою експорту підтверджується складськими квитанціями № 2644 від 03.01.2012, № 2711 від 13.01.2012, № 2745 від 17.01.2012, № 2761 від 19.01.2012, № 2815 від 25.01.2012, № 2978 від 09.02.2012, № 3006 від 13.02.2012, № 3021 від 13.02.2012, № 3101 від 20.02.2012, № 3115 від 20.02.2012, № 3121 від 20.02.2012, № 3131 від 21.02.2012, № 3161 від 24.02.2012, № 3173 від 27.02.2012, № 3188 від 27.02.2012 № 3230 від 29.02.2012, № 3239 від 01.03.2012, № 3260 від 03.03.2012,№ 3267 від 05.03.2012, № 3342 від 12.03.2012, № 3354 від 14.03.2012, № 3360 від 15.03.2012, № 3394 від 19.03.2012, № 3409 від 19.03.2012, № 3449 від 22.03.2012, № 3497 від 26.03.2012, № 3568 від 02.04.2012, № 3625 від 06.04.2012, № 3648 від 09.04.2012. Реєстрами ЗСХ-5 до вказаних складських квитанцій № 1 445 від 12.01.2012, № 1479 від 16.01.2012, № 1495 від 18.01.2012, № 1544 від 24.01.2012, № 1696 від 08.02.2012, № 1718 від 10.02.2012, № 1733 від 11.02.2012, № 1799 від 17.02.2012, № 1813 від 18.02.2012, № 1821 від 19.02.2012, № 1826 від 20.02.2012, № 1856 від 23.02.2012, № 1866 від 24.02.2012, № 1880 від 25.02.2012, № 1917 від 28.02.2012, № 1948 від 02.03.2012, № 1955 від 03.03.2012,№ 2027 від 11.03.2012, № 2034 від 13.03.2012, № 2040 від 14.03.2012, № 2071 від 17.03.2012, № 2086 від 18.03.2012, № 2122 від 21.03.2012, № 2126 від 25.03.2012, № 2226 від 31.03.2012, № 2278 від 05.04.2012, № 2301 від 07.04.2012 підтверджується надходження сої саме від ТОВ «Воскресенськ-Агро» на підставі документів, вказаних в реєстрах ЗСХ-4 № 000006878 від 12.01.2012, № 000006962 від 16.01.2012, № 000007003 від 18.01.2012, № 000007139 від 24.01.2012, № 000007464 від 08.02.2012, № 000007512 від 10.02.2012, № 000007538 від 11.02.2012, № 000007730 від 17.02.2012, № 000007775 від 18.02.2012, № 000007812 від 19.02.2012, № 000007818 від 20.02.2012, № 000007879 від 23.02.2012, № 000007905 від 24.02.2012, № 000007910 від 25.02.2012, № 000007974 від 28.02.2012, № 000008056 від 02.03.2012, № 000008094 від 03.03.2012, №000008206 від 11.03.2012, № 000008237 від 13.03.2012, № 000008252 від 14.03.2012, № 000008353 від 17.03.2012, № 000008391 від 18.03.2012, № 000008479 від 21.03.2012, № 000008627 від 25.03.2012, № 000008788 від 31.03.2012, № 000008928 від 05.04.2012, № 000008997 від 07.04.2012, - на підставі вищевказаних товарно-транспортних накладних.

Таким чином, сукупністю вищеперерахованих документів підтверджується, що соя в загальному обсязі 1 783, 42 т була дійсно придбана позивачем у ТОВ «Воскресенськ-Агро» з поставкою в Миколаївський морський торговельний порт. Оплата за вказаними поставками, включаючи ПДВ у розмірі 20%, підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи. Зазначене підтверджує правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ у розмірі 1 115 915, 53грн. до податкового кредиту.

В судовому засіданні 05.12.2013р. позивачем було надано суду оригінали складських квитанцій, карток аналізу якості до них та журналів реєстрації складських квитанцій, а також оригінали товарно-транспортних накладних. За результатами їх огляду та звірки суд встановив належність складення цих документів, а відтак підтвердження ними в сукупності фактів отримання сої, проведення аналізу її якості, зберігання сої, а також відповідність записів у журналах реєстрації виданих складських квитанцій даним, вказаним у складських квитанціях.

Реальність подальшого використання придбаної позивачем у спірних контрагентів сої у своїй господарській діяльності підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи документами, а саме: копіями контрактів та вантажно-митних декларацій на підтвердження експорту товару, копіями коносаментів, здаточних актів, фітосанітарних сертифікатів, банківських виписок на підтвердження оплати позивачеві експортованого товару.

Судом встановлено, що між позивачем та компанією Bunge SA, Швейцарія укладено контракт № Р104034 від 12.12.2011. Виконання за вказаним контрактом підтверджується копіями митних декларацій № 504000018/2012/000047 від 05.01.2012р., № 504000018/2012/000088 від 10.01.2012р., № 04050000/2012/100109 від 30.01.2012р., №504050000/2012/100216 від 10.02.2012р., № 504050000/2012/100454 від 29.02.2012р., № 504050000/2012/100750 від 21.03.2012р., виставлення рахунків на оплату підтверджується інвойсами № 69 від 30.12.2011, № 6 від 27.01.2012, № 7 від 31.01.2012, № 12 від 23.02.2012, № 71 від 29.02.2012. Завантаження відповідних партій сої на кораблі для експорту за контрактом № Р104034 від 12.12.2011 підтверджується копіями коносаментів від 26.12.2011 на теплохід SIR HENRY, від 31.12.2011 на теплохід ATLANTIC STAR, від 26.01.2012 на теплохід WAFFLE RACER, від 04.02.2012 на теплохід SEA FATE, від 23.02.2012 на теплохід ALEX KING, від 13.03.2012 на теплохід INFINITY. Завантаження партій сої підтверджується також здаточними актами, які містять посилання на товарно-транспортні накладні (серед яких є товарно-транспортні накладні саме від спірних постачальників позивача), поставки за якими сформували експортовані партії сої: № 65 від 26.12.2011 на теплохід SIR HENRY, № 67 від 01.01.2012 на теплохід ATLANTIC STAR, № 70 від 25.01.2012 на теплохід WAFFLE RACER, № 71 від 04.02.2012 на теплохід SEA FATE, № 75 від 23.02.2012 на теплохід ALEX KING, № 80 від 12.03.2012 на теплохід INFINITY.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до п.п. 4.1, 4.2 «Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів», затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 23 серпня 2005 року № 414, позивачем були отримані фітосанітарні сертифікати, копії яких надані в матеріали справи, на усі експортовані партії сої, чим підтверджується проходження аналізу якості усіма експортованими партіями сої, а саме: № 75/15-001/ВА - 171887 від 26.12.2011 на теплохід SIR HENRY, № 75/15-017/ВА - 174761 від 01.01.2012 на теплохід ATLANTIC STAR, № 75/15-009/ВА - 173613 від 26.01.2012 на теплохід WAFFLE RACER, № 75/15-006/ВА - 175987 від 04.02.2012 на теплохід SEA FATE, № 75/15-007/ВА - 173692 від 23.02.2012 на теплохід ALEX KING, № 75/15-001/ВА - 175570 від 13.03.2012 на теплохід INFINITY.

Судом встановлено, що між позивачем та компанією Bunge SA, Швейцарія укладено контракт № Р104486 від 29.02.2012. Виконання за вказаним контрактом підтверджується копіями митних декларацій № 504050000/2012/100751 від 21.03.2012р., № 504050000/2012/100928 від 02.04.2012р., № 504050000/2012/101162 від 18.04.2012р., виставлення рахунків на оплату підтверджується інвойсами № 23 від 13.03.2012, № 28 від 24.03.2012, № 37 від 10.04.2012. Завантаження відповідних партій сої на кораблі для експорту за контрактом № Р104486 від 29.02.2012 підтверджується копіями коносаментів B/L 2 від 13.03.2012 на теплохід INFINITY, №/L 1 від 24.03.2012 на теплохід SEA LARK, №/L 6 від 10.04.2012 на теплохід IMPERIUS. Завантаження партій сої підтверджується також здаточними актами, які містять посилання на товарно-транспортні накладні (серед яких є товарно-транспортні накладні саме від спірних постачальників позивача), поставки за якими сформували експортовані партії сої: № 80 від 11.03.2012 на теплохід INFINITY, № 84 від 24.03.2012 на теплохід SEA LARK, № 89 від 10.04.2012 на теплохід IMPERIUS.

Крім того, судом встановлено проходження аналізу якості усіма експортованими партіями сої на підставі копій фітосанітарних сертифікатів № 75/15-001/ВА-175570 від 17.03.2012 на теплохід INFINITY, № 75/15-017/ВА-174770 від 24.03.2012 на теплохід SEA LARK, № 75/15-001/ВА-175591 від 10.04.2012 на теплохід IMPERIUS.

Судом встановлено, що між позивачем та компанією Bunge SA, Швейцарія укладено контракт № Р104876 від 02.04.2012. Виконання за вказаним контрактом підтверджується копією митної декларації № 504050000/2012/101161 від 18.04.2012, виставлення рахунка на оплату підтверджується інвойсом № 36 від 10.04.2012. Завантаження відповідних партій сої на корабель для експорту за контрактом № Р104876 від 02.04.2012 підтверджується копіями коносамента №/L 6 від 10.04.2012 на теплохід IMPERIUS, копією здаточного акта, який містить посилання на товарно-транспортні накладні (серед яких є товарно-транспортні накладні саме від спірних постачальників позивача), поставки за якими сформували експортовані партії сої, № 89 від 10.04.2012 на теплохід IMPERIUS.

Крім того, судом встановлено проходження аналізу якості усіма експортованими партіями сої на підставі копії фітосанітарного сертифіката № 75/15-001/ВА-175591 від 10.04.2012 на теплохід IMPERIUS.

Судом встановлено, що між позивачем та компанією Bunge SA, Швейцарія укладено контракт № Р104756 від 20.03.2012. Виконання за вказаним контрактом підтверджується копіями митних декларацій №504050000/2012/100929 від 02.04.2012р., 504050000/2012/101160 від 18.04.2012р., виставлення рахунків на оплату підтверджується інвойсами № 29 від 24.03.2012, № 38 від 10.04.2012. Завантаження відповідних партій сої на кораблі для експорту за контрактом № Р104756 від 20.03.2012 підтверджується копіями коносаментів №/L 1 від 24.03.2012 на теплохід SEA LARK, №/L 3 від 10.04.2012 на теплохід IMPERIUS. Завантаження партій сої підтверджується також здаточними актами, які містять посилання на товарно-транспортні накладні (серед яких є товарно-транспортні накладні саме від спірних постачальників позивача), поставки за якими сформували експортовані партії сої: № 84 від 24.03.2012 на теплохід SEA LARK, № 89 від 10.04.2012 на теплохід IMPERIUS.

Крім того, судом встановлено проходження аналізу якості усіма експортованими партіями сої на підставі копій фітосанітарних сертифікатів: № 75/15-017/ВА-174770 від 24.03.2012 на теплохід SEA LARK, № 75/15-001/ВА-175591 від 10.04.2012 на теплохід IMPERIUS.

Отримання позивачем оплати за вищевказаними контрактами підтверджується виписками з рахунку № 54 від 18.04.2012, № 46 від 03.04.2012, № 18 від 20.03.2012, № 3 від 10.01.2012, № 11 від 30.01.2012, № 14 від 02.02.2012, № 25 від 27.02.2012, № 30 від 06.03.2012, наданими в матеріали справи.

Судом також встановлено, що контроль за рухом товару здійснюється позивачем у відповідності до облікової політики, прийнятої на підприємстві та затвердженої наказом № 20/1 від 15.02.2012 р. «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики», на 2013 рік - наказом № 2 від 02.01.2013 р., копії яких наявні в матеріалах справи. Відповідно до положень цих наказів встановлено, що контроль за фактичним рухом запасів, визначених родовими ознаками, здійснюється шляхом відслідковування операцій з приймання на склад та відпуску зі складу стосовно кожної партії товару. Відслідковування реалізації/використання запасів товарів здійснюється, виходячи з правила: першими реалізуються/використовуються партії товарів, які першими поступили на склад (за принципом, закладеним у методі ФІФО, у натуральних показниках). Облік запасів товарів ведеться з врахуванням саме такої послідовності їх реалізації. На підставі цього методу встановлено, що експортовані партії сої, експорт яких підтверджується вищезазначеними документами, включають в себе і сою, придбану позивачем у контрагентів ТОВ «Агролідер-2009», ПП «Лист-Юг», ТОВ «Дельфа-М», НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД», ТОВ «Давос», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Оліон», ТОВ «Ділкорн», ТОВ «АПК «Аріана-М», ТОВ «Інтерагро-союз», ТОВ «Воскресенськ».

Крім того, судом встановлено, що за договором № 02/12-1-2011 від 02.12.2011р. з ТОВ «Селена СВ» поставка лабораторного обладнання здійснена на склад покупця за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська 23/31. Виконання вказаного договору підтверджується копіями видаткової накладної № 40 від 22.12.2011р., податкової накладної № 40 від 22.12.2011р., специфікації до договору, довіреності на отримання товарів №598 від 15.12.2011 на ОСОБА_2, інструкцій з їх експлуатації. Оплата поставленого лабораторного обладнання в сумі 32988 грн. , в т.ч. ПДВ у розмірі 5 498 грн. підтверджується наданою банківською випискою, залученою до матеріалів справи. Оригінали зазначених документів були перевірені судом в судовому засіданні 05.12.2013 р.

На підтвердження подальшого використання придбаного лабораторного обладнання позивачем надано в матеріали справи копії акта введення в експлуатацію МШП № ВЕ-0001248 від 20.12.2011, розпоряджень про введення в експлуатацію та оприбуткування в бухгалтерському обліку основних засобів № 53, 61, 69, протоколів про встановлення строку їх експлуатації, а також актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 0000000190, № ВЕ-0001215, № 0000000197 та накладної вимоги № НТр-004812 на відпуск / внутрішнє переміщення матеріалів.

Таким чином, сукупністю вищеперерахованих документів підтверджується, що лабораторне обладнання за договором № 02/12-1-2011 від 02.12.2011 р. було дійсно придбане позивачем у ТОВ «Селена СВ». Зазначене підтверджує правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ у розмірі 5 498 грн. до податкового кредиту.

Судом встановлено, що за договором № 24/10-2-2011 від 24.10.2011 ТОВ «Тріо Трейд» надано позивачу послуги з ремонту вагоноперекидача інвентарний № 16006. Виконання вказаного договору підтверджується копіями актів прийняття виконаних будівельних робіт № 1, 2, 3 та б/н за 12.2011р., довідок про вартість будівельних робіт № 1, 2, 3 та б/н за 12.2011р., податкових накладних № 7 від 13.12.2011, № 13 та № 14 від 20.12.2011 р. Оплата за надані послуги у розмірі 702 122 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 117 020 грн. підтверджується наданою банківською випискою, залученою до матеріалів справи. Оригінали зазначених документів були перевірені судом в судовому засіданні 05.12.2013р. На підтвердження збільшення строку експлуатації вагоноперекидача інвент. № 16006 та його балансової вартості внаслідок ремонту позивачем надано акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 0000000182 від 29.12.2011 та картку рахунку 1532 «Інвестиції: ремонт вагоноперекидача (інв. 16006)».

Судом також встановлено право ТОВ «Тріо-Трейд» надавати будівельні та монтажні роботи на підставі ліцензії № АВ 591954 дійсної з 21.09.2011 по 21.09.2014, копія якої міститься в матеріалах справи.

Таким чином, сукупністю вищеперерахованих документів підтверджується, що послуги з ремонту за договором № 24/10-2-2011 від 24.10.2011 були дійсно надані позивачу ТОВ «Тріо-Трейд». Зазначене підтверджує правомірність віднесення позивачем сум сплаченого ПДВ у розмірі 117 020 грн. до податкового кредиту.

Оплата за вказаними поставками, включаючи ПДВ у розмірі 20%, підтверджується виписками/довідками № 12 від 20.01.2012, № 1 від 04.01.2012, № 4 від 10.01.2012, № 7 від 13.01.2012, № 8 від 16.01.2012, № 9 від 17.01.2012, № 11 від 19.01.2012, № 12 від 20.01.2012, № 13 від 23.01.2012, № 16 від 26.01.2012, № 17 від 27.01.2012, № 18 від 30.01.2012, № 19 від 31.01.2012, № 15 від б/д, № 8 від 16.01.2012, № 1 від 04.01.2012, № 6 від 12.01.2012, № 39 від 28.02.2012, № 40 від 29.02.2012, № 38 від 27.02.2012, № 37 від 24.02.2012, № 34 від 21.02.2012, № 33 від 20.02.2012, № 31 від 16.02.2012, № 28 від 13.02.2012, № 26 від 09.02.2012, № 25 від 08.02.2012, № 24 від 07.02.2012, № 21 від 02.02.2012, № 23 від 06.02.2012, № 53 від 20.03.2012, № 47 від 12.03.2012, № 50 від 15.03.2012, № 41 від 01.03.2012, № 61 від 30.03.2012, № 60 від 29.03.2012, № 59 від 28.03.2012, № 58 від 27.03.2012, № 57 від 26.03.2012, № 56 від 23.03.2012, № 55 від 22.03.2012, № 54 від 21.03.2012, № 53 від 20.03.2012, № 2978350 від 20.03.2012, № 52 від 19.03.2012, № 51 від 16.03.2012, № 50 від 15.03.2012, № 2972783 від 15.03.2012, № 49 від 14.03.2012, № 48 від 13.03.2012, № 47 від 12.03.2012, № 45 від 06.03.2012, № 44 від 05.03.2012, № 41 від 01.03.2012, № 68 від 10.04.2012, № 67 від 09.04.2012, № 66 від 06.04.2012, № 65 від 05.04.2012, № 64 від 04.04.2012, № 63 від 03.04.2012, № 70 від 12.04.2012, № 2012/83 від 07.05.2012, № 2012/101 від 01.06.2012.

Матеріали справи також містять письмові пояснення директора ТОВ «Оліон» Лєбєдєва О. В., голови ФГ «Давос» Данильченко Р.В., директора ТОВ «АПК «Аріана-М» Носенко Н.Г., якими підтверджується виконання ними поставок сої у повному обсязі.

Крім того суд бере до уваги наступне. Податкове повідомлення-рішення № 0000364050 від 27.06.2013 р., винесене на підставі Акта перевірки, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у зв'язку з фіктивністю, на думку відповідача, тих же господарських операцій, що розглядаються в даній справі, позивач оскаржив окремо. За результатами оскарження відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13570/13-а, яка розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва у складі головуючого судді Смолія І.В. В судовому засіданні 18.12.2013 р. у цій справі № 826/13570/13-а судом допитано в якості свідків директора ТОВ «Оліон» Лєбєдєва О. В., голову ФГ «Давос» Данильченко Р.В., директора ТОВ «АПК «Аріана-М» Носенко Н.Г., які підтвердили здійснення поставок сої у відповідності до умов договорів, укладених з позивачем, а також старшого вагаря, який працює на підприємстві позивача Величко М.Є., яка підтвердила факти надходження партій сої згідно з товарно-транспортними накладними та їх зважування.

З аналізу наведених вище документів та фактичних обставин справи суд приходить до переконання, що надана позивачем як суду так і до перевірки документація по правочинам, укладеним позивачем з ТОВ «Агролідер-2009», ПП «Лист-Юг», ТОВ «Дельфа-М», НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД», ТОВ «Давос», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Оліон», ТОВ «Ділкорн», ТОВ «АПК «Аріана-М», ТОВ «Інтерагро-союз», ТОВ «Воскресенськ», ТОВ «Селена СВ», ТОВ «Тріо Терйд», у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили за такими правочинами, а тому має силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Судом встановлено, що на час здійснення поставок сої контрагенти позивача були належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, що підтверджується наданими позивачем у матеріали справи завіреними копіями статутних та реєстраційних документів: свідоцтв про державну реєстрацію, свідоцтв про взяття на облік платниками податку на прибуток і на додану вартість, а також копіями наказів про призначення директорами, паспортів, податкової звітності, а також роздруківками офіційної інформації про державну реєстрацію контрагентів юридичними особами та платниками ПДВ з веб-сайтів «Інформаційно-ресурсний центр» та Міністерства доходів і зборів України. В судовому засіданні 05.12.2013р. позивач надав такі копії з мокрими печатками контрагентів для огляду суду.

Таким чином, на підставі досліджених судом документів, отриманих пояснень та виходячи з норм ст. 198 Податкового кодексу України, суд погоджується з твердженням позивача щодо правомірності формування ним податкового кредиту за операціями з ТОВ «Агролідер-2009», ПП «Лист-Юг», ТОВ «Дельфа-М», НІ ТОВ НІО «Контехсистем ЛТД», ТОВ «Давос», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Оліон», ТОВ «Ділкорн», ТОВ «АПК «Аріана-М», ТОВ «Інтерагро-союз», ТОВ «Воскресенськ», ТОВ «Селена СВ», ТОВ «Тріо Терйд».

Щодо питання правомірності заявлення позивачем до бюджетного відшкодування сум ПДВ, сплачених ним в ціні товарів контрагентам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Так, згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно з п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Відповідно до п. 200.3 п. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України).

Суд приходить до висновку, що законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Вимога щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Несплата контрагентом свого податкового зобов'язання не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таку ж позицію зайняв Верховний Суд України в постанові від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10.

Оскільки судом встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту по операціях з контрагентами, відповідні суми ПДВ були правомірно заявлені позивачем до бюджетного відшкодування.

Додатково суд бере до уваги посилання представників позивача на судові рішення у справі № 2а-5022/12/1470 та № 2а-5919/12/1470, які набрали законної сили, та якими встановлені обставини реальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Інтерагро-Союз», ТОВ «Воскресенськ Агро», ТОВ «Оліон» та ТОВ «АПК-Аріана-М», які є предметом розгляду даної справи.

Судом встановлено, що за результатами податкової перевірки позивача, оформленої актом від 20.07.2012 № 79/26/25380435, встановлено завищення сум податкового кредиту по операціям позивача з ТОВ «Інтерагро-Союз», ТОВ «Воскресенськ Агро» на суми, які зняті в оскаржуваних в даній справі податкових повідомленнях-рішеннях. За результатами акта від 20.07.2012 № 79/26/25380435 винесено податкові повідомлення-рішення № 0000450260 та № 0000460260 від 03.08.2012, що оскаржені позивачем у справі № 2а-5022/12/1470 та скасовані постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.12.2012р. та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013. Касаційну скаргу податкового органу у даній справі було відхилено Вищим адміністративним судом України з огляду на її невмотивованість.

Аналогічно, за результатами податкової перевірки позивача, оформленої актом перевірки від 15.10.2012 № 107/26/25380435 встановлено завищення сум податкового кредиту по операціям позивача з ТОВ «Оліон» та ТОВ «АПК-Аріана-М» на суми, які зняті в оскаржуваних в даній справі податкових повідомленнях-рішеннях. За результатами акта від 15.10.2012 № 107/26/25380435 винесено податкові повідомлення-рішення № 0000650260 та № 0000660260 від 29.10.2012, що оскаржені позивачем у справі № 2а-5919/12/1470 та скасовані постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.03.2013р. та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013.

Таким чином, згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України зазначені судові рішення є обов'язковими, а відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, які були встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній адміністративній справі, не доказуються в інших судових справах, в яких бере участь особа, щодо якої такі обставини встановлені, що додатково спростовує позицію відповідача.

Щодо посилань відповідача на завищення сум податкового кредиту по операціям з ІП «Хімтранс-Україна», які не підтверджені первинними документами, суд вважає їх неправомірними з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ІП «Хімтранс-Україна» укладено договір оренди № ГР-01/10-1 від 01.11.2010 року, згідно зі ст. 3 якого встановлюється орендна плата за користування майном, переданим в оренду, - зерновим комплексом, а згідно з п. 3.5 встановлюється, що комунальні послуги та експлуатаційні витрати по обслуговуванню та утриманню орендованого майна відшкодовуються позивачем орендодавцю окремо. Розмір компенсації розраховується згідно з тарифами постачальників таких послуг та розрахунку орендодавця, та включає ПДВ.

На підставі наданих позивачем в матеріали справи первинних документів: актів надання послуг, податкових накладних, інших документів: рахунків на оплату, розрахунків сум, що підлягають відшкодуванню, та приймально-здавальних актів, складених між позивачем та ІП «Хімтранс-Україна», платіжних документів, судом встановлено, а відповідачем не заперечується факт отримання позивачем електроенергії та сервітутів для обслуговування орендованого приміщення, факт надання ІП «Хімтранс-Україна» послуг з оплати зазначених комунальних та експлуатаційних послуг, а також факт здійснення позивачем відшкодування відповідних сум, в тому числі ПДВ, протягом 2012 р. На підставі наданих позивачем копій актів прийняття-передачі та актів наданих послуг, складених між ІП «Хімтранс-Україна» та КП «Миколаїв Обленерго» та ДП «ММТП», у яких вказано конкретний обсяг спожитої електроенергії та використання сервітутів, а також листа від ІП «Хімтранс-Україна», де контрагент підтверджує сплату та перевиставлення на позивача сум здійснених комунальних та експлуатаційних платежів, суд вбачає за можливе встановити факти використання електроенергії та сервітутів орендованими потужностями позивача та їх обсяги, що повністю відповідає п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу.

Більше того, згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу « 201.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну <…>. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва <…> продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи <…>; д) повна або скорочена назва <…> покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)<…>».

Надані позивачем податкові накладні містять усі вищезазначені реквізити, в тому числі і опис послуг. Власне, послуга, яку надає позивачу його контрагент, полягає в сплаті комунальних та експлуатаційних платежів, а не в наданні електроенергії. Контрагент позивача - ІП «Хімтранс-Україна» - не є підприємством, яке здійснює електропостачання. Таким чином обсяг послуг, які постачає позивачу ІП «Хімтранс-Україна», не може вимірюватися в кВт, а відтак обсяг спожитої електроенергії не підлягає внесенню в податкову накладну, якою підтверджується надання позивачу послуг з оплати комунальних та експлуатаційних платежів.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у 2012 році в зв'язку з відшкодуванням комунальних та експлуатаційних платежів, здійснених ІП «Хімтранс-Україна», у розмірі 301 259 грн.

Щодо посилань відповідача на неправомірність перерахунку частки використання товарів у оподатковуваних операціях за підсумками 2012 року суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Відповідач на стор. 71-73 акта перевірки зазначає, що відбулося «коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях (рядок 16.4 кол. А) - 7 157 185 грн., (рядок 16.4 кол. Б) - 1 431 437 грн. За даними перевірки встановлено заниження показника в рядку 16.4 декларації на суму 182 145 грн. (рядок 16.4 кол. А), 36 429 грн. (рядок 16.4 кол. Б)».

Опис таких порушень наведено в додатку 3.2.2.3 до акта перевірки, відповідно до якого відповідач вважає, по-перше, що «підприємством занижено суму обсягу експортних операцій у розмірі 42783358грн., у т.ч. за січень 2012 року 42 783 358 грн.», що призвело до помилкового визначення частки використання товарів в оподатковуваних операціях. По-друге, відповідач також встановив завищення обсягів придбання товарів/послуг на суму 780 599 грн. та, відповідно, завищення сум ПДВ у розмірі 156 112 грн., а саме щодо послуг з відшкодування комунальних та експлуатаційних платежів, отриманих позивачем від ІП «Хімтранс-Україна» та не підтверджених, на думку відповідача, первинними документами. Зазначене стало підставою для заниження розміру податкового кредиту за грудень 2012 року на 36 429 грн.

Судом встановлено, що у зв'язку з постачанням насіння сої ненасіннєве, врожаю 2011 року, яке відбулося у грудні 2011 року, воно було відображене позивачем за результатами саме 2011 року. Зазначене підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями: № 504000018/2012/000046 від 05.01.2012р. та №504000018/2012/000047 від 05.01.2012 р., наявними в матеріалах справи. При цьому насіння сої ненасіннєве, задеклароване в зазначених ВМД, було вивезено за межі митної території України в повному обсязі 27.12.2011р., що підтверджується відміткою Миколаївської митниці.

Відповідно до п/п. 195.1.1 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірної ситуації) за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства. Відповідно до абз. «б» п. 187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Отже, операції з експорту сої правомірно відображалися позивачем згідно з вантажно-митними деклараціями № 504000018/2012/000046 та № 504000018/2012/000047 у 2011 році, а відтак позивачем не було занижено обсяг експортних операцій на суму 42 783 358 грн. у січні 2012р.

Згідно з ч. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України «у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях».

Згідно з ч. 199.2 ст. 199 Податкового кодексу України «частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року». Відповідно до ч. 199.4 ст. 199 Податкового кодексу України «платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій».

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що коригування частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях за підсумками 2012 року позивачем здійснено у відповідності до ст.. 199, 195 та 187 Податкового кодексу України.

Разом з тим, щодо тверджень відповідача про завищення обсягів придбання товарів/послуг на суму 780 599 грн. та, відповідно, завищення сум ПДВ у розмірі 156 112 грн., яке стосується послуг від ІП «Хімтранс-Україна» з відшкодування комунальних та експлуатаційних платежів, не підтверджених, на думку відповідача, первинними документами, суд вважає їх необґрунтованими зважаючи на обставини щодо підтвердження фактів отримання позивачем послуг та правомірності формування податкового кредиту, що встановлені судом вище.

Судом також встановлено неправомірність застосування штрафних санкцій у податковому повідомленні-рішенні № 0000384050 від 27.06.2013 р. в розмірі 876 393 грн.

Відповідно до п. 123.1 Податкового кодексу України штраф застосовується виключно у тих випадках, коли платник податку отримав заявлену до бюджетного відшкодування суму. В даній же ситуації заявлена до бюджетного відшкодування сума позивачеві фактично не поверталась.

Зазначене підтверджується і історичним тлумаченням. Так, в редакції Податкового кодексу, що діяла до 07.07.2011р., зазначена норма п. 123.1 була сформульована наступним чином: « 123.1. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування <…> -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість».

Законом України від 07.07.2011р. № 3609-VI зазначена норма була викладена в новій редакції: « 123.1<…> тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.»

Отже, законодавець чітко відокремлює такі поняття як «неправомірне заявлення до повернення суми бюджетного відшкодування» та «завищення суми бюджетного відшкодування». Завищення суми бюджетного відшкодування в контексті норм Податкового кодексу необхідно розуміти саме як результат, який полягає у отриманні платником податку суми ПДВ або фактичній несплаті суми ПДВ до бюджету, тобто коли відшкодування вже відбулося.

Таким чином, суд приймає доводи позивача що застосування штрафу, передбаченого п. 123.1 Податкового кодексу, в розмірі 50% суми, заявленої до бюджетного відшкодування та не відшкодованої позивачеві, безпідставне та незаконне.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000354050 від 27.06.2013 р. та № 0000384050 від 27.06.2013 р.

Присудити з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 2294,00грн. (дві тисячі дев'яносто чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій