Постанова № 37646664, 04.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 березня 2014 року 16 год. 00 хв. № 826/20225/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом кредитної спілки "КС Володар" до Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 19 грудня 2013 року надійшов позов кредитної спілки "КС Володар" (далі - позивач) до Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними наказу відповідача від 15 жовтня 2013 року № 273 про проведення документальної позапланової перевірки позивача (далі - оскаржуваний наказ) та дій відповідача по складанню акту від 06 листопада 2013 року № 73/16-10/26476970 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового та іншого законодавства при оподаткуванні неприбуткових організацій за період із 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року (далі - оскаржуваний акт).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначила, що відповідачем порушено процедуру прийняття оскаржуваних наказу та акту.

Ухвалою суду від 23 грудня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 27 січня 2014 року. Пояснив, що оскаржуваний наказ є обґрунтованим, а дії по складанню оскаржуваного акту - правомірними та такими, що вчинені з дотриманням передбаченої законодавством процедури.

У судове засідання 03 лютого 2014 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 03 лютого 2014 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

До суду 03 лютого 2014 року (після проведення судового засідання) через канцелярію від представника відповідача надійшли письмові докази, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем направлено позивачу письмовий запит від 04 червня 2013 року № 711/10/16-1-06 з вимогою надати письмові пояснення (інформацію) та завірені копії первинних документів за період із 01 червня 2010 року по 31 грудня 2012 року з метою перевірки фінансово-майнових операцій, які можливо пов’язані з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом. У листі зазначено, що у разі ненадання пояснень та їх документального підтвердження податковим органом буде розглянуто питання про проведення позапланової перевірки.

Позивач листом від 17 червня 2013 року № 17/06/13 відмовив відповідачу у наданні запитуваної інформації та документів з огляду на те, що письмовий запит складено з порушенням законодавства.

15 жовтня 2013 року відповідачем оформлено наказ № 273, яким відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та на підставі обставин, визначених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання податкового та іншого законодавства при оподаткуванні неприбуткових установ та організацій за період із 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року.

На підставі вказаного наказу, у період із 17 по 30 жовтня 2013 року відповідачем проведено позапланову перевірку позивача, результати якої оформлені актом № 73/16-10/26476970 від 06 листопада 2013 року.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, згідно з п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин у разі, якщо, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що саме викладена підстава визначена податковим органом при направленні позивачу письмового запиту, а тому необґрунтованими є твердження представників позивача, що відповідачем не зазначено у вказаному запиті підстав для витребування від позивача інформації та перинних документів.

Отже, письмовий запит визнається судом таким, що відповідає законодавству, чинному на момент його оформлення.

Відповідно до абзацу 1 п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з п. 1.1 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14 квітня 2011 року № 213, відповідно до п. 77.4 ст. 77, п. 78.4 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 та п. 80.2 ст. 80 розділу II ПК України про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Згідно з підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи викладені положення і обставини та зважаючи, що позивачем у законодавчо встановлений строк не надано відповіді на письмовий запит, оформлений, як вище встановлено, відповідно до чинного на момент його оформлення законодавства, оскаржуваний наказ є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд зазначає, що проведення перевірок та складання за їх результатами відповідних актів є функціональними обов’язками податкового органу, встановленими положеннями ПК України.

Згідно з п.п. 86.1, 86.4 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов’язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов’язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов’язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені п. 86.7 цієї статті.

Враховуючи те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується наявність встановленої підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України підстави для проведення позапланової перевірки та оскільки відповідачем дотримано викладених положень законодавства при її проведенні, суд визнає правомірними дії відповідача по проведенню перевірки позивача та оформленні її результатів оскаржуваним актом.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що свої позовні вимоги позивач обґрунтовує, зокрема, протиправністю висновків оскаржуваного акту.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Необхідно зазначити, що нормативно-правові акти - це рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб та які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб, а правові акти індивідуальної дії - це рішення, які є актами одноразового застосування норм права та дію яких поширено на конкретних осіб, або які стосуються конкретної ситуації.

У зв’язку з цим, акти перевірки не є рішеннями суб’єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору, а тому суд не бере до уваги доводи представників позивача щодо протиправності висновків оскаржуваного акту, оскільки це питання не входить до предмету доказування у межах розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов кредитної спілки "КС Володар" до Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єктів владних повноважень та відсутністю з їх сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову кредитної спілки "КС Володар".

Копії постанови направити (вручити) уповноваженим представникам сторін у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин