Рішення № 37644722, 11.03.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.2014 Справа № 920/590/13

Господарський суд у складі:

Головуючого судді: Джепи Ю.А.

Суддів: Левченка П. І.

Котельницької В.Л.

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації "Сумигаз", м. Суми,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиоблавтотранс",

м. Суми

про стягнення 111 761 грн. 47 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Сіденко Л.В., довіреність № 30/133 від 30.12.2013 року,

від відповідача: Акімов Е.О. довіреність б/н від 29.01.2014 року.

При секретарі судового засідання Лєпковій О.О.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 04.02.2014 р. до 25.02.2014 р. та з 25.02.2014 р. до 11.03.2014 р.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 111 761 грн. 47 коп. боргу, який виник у зв'язку з перерахуванням об'єму спожитого відповідачем газу у лютому 2013 року, відповідно до укладеного між сторонами 31.12.2012 року договору на постачання природного газу за регульованими тарифами, оскільки була встановлена непридатність до застосування лічильнику газу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 10.06.2013 р. (суддя Резніченко О.Ю.) позовні вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» задоволено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 р. зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2013 р. рішення господарського суду Сумської області від 10.06.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 р. скасовано, справу № 920/590/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

У постанові Вищого господарського суду України від 09.12.2013 р. в даній справі зазначено, що при новому розгляді місцевому господарському суду необхідно дослідити питання щодо правильності визначення позивачем періоду, за який проводився перерахунок з огляду на положення підпункту 5.13.1 Правил, а саме дослідити питання, коли здійснювалась остання перевірка ЗВТ (чи проводились взагалі такі перевірки), чи складався акт зняття ЗВТ, тобто перевірити обставини щодо обгрунтованості визначення позивачем початку періоду, за якій здійснюється перерахунок, починаючи саме з контрактної доби поточного календарного місяця. А отже, дослідити обгрунтованість визначення позивачем вартості природного газу, спожитого відповідачем у спірний період.

Відповідно до вимог ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постановах касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 09.12.2012 р. ухвалою господарського суду Сумської області від 11.01.2014 р. та під час проведення судових засідань сторонам запропоновано надати суду письмові пояснення з приводу обставин, на необхідність дослідження яких звернув увагу Вищий господарський суд України при направленні справи на новий розгляд, та надати докази на їх обгрунтування.

Представник позивача в наданих суду письмових поясненнях та усно в судовому засіданні зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог, враховуючи, що з моменту первісного пуску газу при встановленні ЗВТ до проведення перевірки, за результатами якої у лютому 2013 року була встановлена його непридатність, інші перевірки ЗВТ не проводилися, й відповідно акти про зняття ЗВТ для їх проведення відсутні. Відповідно, у спірних правовідносинах правомірним є перерахунок об'єму протранспортованого газу за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця.

Представник відповідача в наданих суду письмових поясненнях та усно в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказавши, що у зв'язку з тим, що ЗВТ було знято 26.02.2013 р., про що наявні відповідні акти зняття/встановлення та розпломбування/пломбування, то перерахунок обсягів спожитого природного газу має проводитися з 26.02.2013 р. до моменту встановлення ЗВТ, тобто по 12.03.2013 р., й немає підстав для перерахунку спожитого газу за інший період. Також підтвердив в судовому засіданні, що з моменту первісного пуску газу при встановленні ЗВТ до проведення перевірки, за результатами якої 26.02.2013 р. була встановлена його непридатність, інші перевірки ЗВТ не проводилися, й відповідно акти про зняття ЗВТ для їх проведення відсутні.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і необхідність дослідження яких під час нового розгляду справи встановлена судом касаційної інстанції, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

31.12.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 7574/2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом (надалі - Договір).

Згідно до п.1.1 Договору позивач постачає природний газ відповідачу в обсягах і в порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

У відповідності до п. 3.2 Договору на постачання природного газу облік обсягів газу, що постачається на умовах Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 р. за № 67/11941 (надалі - Правила).

Відповідно до п. 3.4 Договору позивач має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у відповідача, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології.

13.02.2013 р. представником позивача було проведено перевірку вузла обліку природного газу відповідача, за результатом якої складено акт обстеження вузла обліку природного газу, згідно висновків якого відповідачу необхідно провести позачергову повірку лічильника до 19.02.2013 р.

Відповідач акт не підписав, однак 20.02.2013 р. відповідач, листом № 3/3-04-101, звернувся до позивача з проханням про зняття пломб з лічильника газу "Курс - 01-G25AI" зав.№ 4976 з метою проведення позачергової перевірки.

26.02.2013 р. працівником позивача було розпломбовано лічильник газу "Курс - 01-G25AI" та коректор об'єму газу "Тандем ТР", які того ж дня було демонтовано зі складенням акту про зняття ЗВТ працівниками ТОВ НВП «Електромаш».

За результатами повірки вищезазначений лічильник Сумським регіональним науково-виробничним центром стандартизації, метрології, сертифікації був визнаний непридатним до застосування згідно з "Методикою повірки" МПУ 288/03-2009, оскільки значення похибки перевищує максимально допустиме, про що була складена довідка № 33 від 27.02.2013 р.

Після проведення позачергової перевірки повірений лічильник газу Курс-01-G25AI встановлено працівниками ТОВ НВП «Електромаш» 12.03.2013 р., про що складено відповідний акт.

12.03.2013 року супровідним листом № 03/171 позивач направив відповідачу акт № СУМ00002315 від 12.03.2013 року та рахунок на оплату № 1.07574/2 315 від 12.03.2013 року на суму 111 761 грн. 47 коп.

Оскільки, сторонами спір стосовно перерахунку природного газу в досудовому порядку врегулювати не вдалося, то позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права з вимогою про стягнення з відповідача 111 761 грн. 47 коп.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини між суб'єктами господарювання під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу, у тому числі видобутого з газових і газоконденсатних родовищ, та нафтового газу, отриманого з нафтових родовищ регламентують Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 року № 618, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 року за № 67/11941.

У відповідності до п. 3.2 Договору на постачання природного газу облік обсягів газу, що постачається на умовах Договору, здійснюється згідно з вищезазначеними Правилами.

Відповідно до п. 3 Правил вузол обліку газу - сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, що призначена для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму газу, зведеного до стандартних умов, і складається з одного або декількох вимірювальних комплексів.

Комерційний вузол обліку газу - це вузол обліку газу, за даними якого сторонами договору на постачання газу оформлюються акти приймання-передачі газу і здійснюються взаєморозрахунки.

Відповідно до п. 5.1 Правил постачання газу споживачу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу.

Згідно п. 5.2 Правил у разі відсутності вузла обліку газу в обліковій організації приймаються дані комерційного вузла обліку газу споживача.

Відповідно до п. 5.12 Правил у разі виникнення між сторонами суперечливих питань щодо технічних, у тому числі метрологічних, характеристик засобу вимірювальної техніки сторони договору мають право вимагати проведення позачергової або екпертної повірки ЗВТ територіальними органами Держспоживстандарту України.

Право позивача вимагати позачергової перевірки вузлів обліку, установлених у споживача, спеціально уповноваженим органом у сфері метрології чітко передбачено сторонами у п. 3. 4 Договору.

Згідно з п. 4.2.1, 4.2.4, п. 5.5 Національного стандарту України ДСТУ 2708:2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення. (надалі -ДСТУ) одним із видів повірки є позачергова повірка, яку проводять до закінчення міжповірочного інтервалу у певних передбачених випадках, зокрема, за потреби заявника пересвідчитись у придатності засобів вимірювальної техніки до застосування.

Як вбачається з матеріалів справи, проведено саме позачергову повірку зазначеного лічильника газу.

Пунктом 5.6.1 ДСТУ передбачено, що результати вимірювання та інші дані, отримані під час проведення повірки, має бути задокументовано відповідно до методики повірки. На вимогу заявника йому надають засвідчену копію протоколу повірки.

Відповідно до п. 5.6.7 ДСТУ на засоби вимірювальної техніки, що визнані непридатними до застосування за результатами повірки, оформлюють довідку про непридатність, яку видають заявнику на його вимогу.

За результатами вимірювань, отриманих під час повірки лічильника газу відповідача, встановлена його непридатність до застосування.

Стосовно заперечень відповідача, що довідка не відповідає вимогам ДСТУ, то суд не приймає їх до уваги з наступних підстав:

Відповідно до п. 5.6.6 ДСТУ якщо в результаті повірки засіб вимірювальної техніки визнають непридатним до застосування, то вчений зберігач еталону або державний повірник анулює свідоцтво про повірку і (або) гасить попередній відбиток повірочного тавра чи робить відповідний запис у експлуатаційних документах.

Непридатність засобу вимірювальної техніки до застосування (спірного лічильнику газу) встановлена за результатами вимірювань, отриманих під час проведення повірки, а тому порядок оформлення довідки відповідно до п. 5.6.7 ДСТУ не спростовує наведену обставину, оскільки довідка про непридатність, відповідно до п. 5.6.7 ДСТУ, оформлюється на засоби вимірювальної техніки, що вже визнані непридатними до застосування за результатами повірки.

Крім того, відповідач посилається у відзиві на постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) від 25.04.2013 року № 471 Про накладення штрафу на ПАТ "Сумигаз" та попередження про необхідність усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованими тарифом та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу вугільних родовищ.

Однак, відповідачем не доведено, яким чином вищезазначена постанова стпростовує факт непридатності лічильника та факт права вимагати з боку позивача проводити позачергові перевірки вузлів обліку, право вимоги на яку встановлено укладеним та дійсним на момент розгляду справи Договором.

Відповідно до п.п. 5.12 Правил, перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірку та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу.

Згідно до п.п. 5.13.2 Правил, якщо власник комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунок об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюється обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Оскільки непридатність до застосування ЗВТ, яка в силу положень п. 5.13 Правил № 518 є підставою для перерахунку об'єму протранспортованого газу, встановлена 27.02.2013 року, після його зняття на об'єкті відповідача 26.02.2013 року, непридатність ЗВТ до застосування впливає на результати вимірювань об'єму газу.

У своєму листі від 02.09.2009 р. № 08/31-158 Міністерство палива та енергетики України спільно з НАК «Нафтогаз України» розглянуло лист від 29.07.2009 р. № 05/1-3153 стосовно надання роз'яснень про дату останньої перевірки засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) повідомило наступне.

За інормацією НАК «Нафтогаз України» відповідно до п. 5.13. «Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання» № 618 перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірку та ремонт);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу;

- наявності аварійних сітуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправності ЗВТ).

Згідно з пунктом 5.13.1. Правил № 618 перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією.

Враховуючи викладене, датою останньої перевірки вважається дата, яка передувала даті перевірки, в результаті якої було виявлено несправність, але в межах поточного календарного місяця.

Також згідно з п.п. 3.12.3 Правил користування природним газом для юридичних осіб № 1181 від 13.09.2012 р. перерахунки обсягу споживання (розподілу) транспортування природного газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останьої перевірки комерційного вузла або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Згідно з ч. 2 п.п. 3.12.3. Правил у разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ перерахунки проводяться за період, починаючи з розрахункової доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших підключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з газорозподільним/газотранспортним підприємством.

З урахуванням того, що ПАТ «Сумигаз» до проведення перевірки, в результаті якої в лютому 2013 року виявлено несправність, не здійснював перевірок та немає актів про зняття лічильника газу, перерахунок об'єму спожитого відповідачем у лютому 2013 року та у березні 2013 року (до 12.03.2013 р. - моменту встановлення лічильнику газу) був зроблений за проектною номінальною потужністю газового обладнання, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця наступним чином:

- з 01.02.2013 року до 25.02.2013 року - 22054 куб.м (2 котла);

- з 26.02.2013 до 28.02.2013 року - 1624 куб.м (1 котел);

- з 01.03.2013 р. до 12.03.2013 р. - 6 647 куб.м (1 котел).

Акт приймання-передачі обсягів природного газу від 31.03.2013 р. належним чином підписаний сторонами та скріплений їх печатками. За поставлений та пространспортований природний газ за березень 2013 р. відповідач розрахувався в повному обсязі, в тому числі і за період тимчасової відсутності ЗВТ.

Перерахунок об'єму протранспортованого природного газу з 26.02.2013 року до 28.02.2013 року був зроблений по потужності одного опалювального котла на підставі листа відповідача від 26.02.2013 року.

Отже, вузол обліку газу відповідача працював з лічильником газу, який був визнаний непридатним до застосування, а тому є правомірним проведений перерахунок об'єму протранспортованого за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання 24,99 куб. м. за годину з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання (24 години), починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця - з 01.02.2013 року до 28.02.2013 року, що складає 23678 куб.м.

За п. 3 Правил контрактна доба - проміжок часу у 24 години, що починається з контрактної години. Контрактна година - умовне чисельне значення часу початку доби. Для комерційного обліку газу контрактна година встановлюється газотранспортним підприємством.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 111 761 грн. 47 коп. є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Гоподарського кодексу України, ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиоблаавтотранс" (вул. Роменська, 79/1, м. Суми, 40004, код 03118618) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (пров. Береста, 21, м. Суми, 40030, код 03352432) 111 761 грн. 47 коп. боргу, 2 235 грн. 23 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.03.2014 р.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА

СУДДЯ П.І. ЛЕВЧЕНКО

СУДДЯ В.Л. КОТЕЛЬНИЦЬКА