Постанова № 37641802, 20.02.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2014 р. Справа № 809/456/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадонт»

про стягнення заборгованості в сумі 27039,73 грн., -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадонт» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 27039,73 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» своєчасно не сплатив Пенсійного фонду України страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року в сумі 27039,73 грн. Тому, позивач просить стягнути борг у судовому порядку.

Представник позивача на адресу суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Направлена на адресу відповідача поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою «підприємство відсутнє». Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фасадонт» (ідентифікаційний код 34078352) 20.03.2006 року зареєстроване як юридична особа за адресою: вул. Галицька, буд. 167, кв. 98, м. Івано-Франківськ, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 22-24).

Відповідно до статей 14 та 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У зв'язку з неналежною сплатою відповідачем внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.10.2010 року по 30.09.2013 року виникла заборгованість в сумі 27039,73 грн., в тому числі зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 19769,15 грн., страхових внесків в сумі 2505,66 грн., штрафних санкції в розмірі 2350,89 грн. та пені в сумі 2414,03 грн.

Оскільки, борг відповідачем сплачений не був, управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську виставлені вимоги від 06.12.2010 року за №Ю-1485 на суму 7004,96 грн. та від 03.07.2013 року за №1004/5 на суму 19769,15 грн. Вищевказані вимоги отримані відповідачем, однак виконані ним не були (а.с. 9-17).

Також, заборгованість відповідача на вказану вище суму підтверджується дослідженими судом картками особового рахунку платника, рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 20.12.2010 року за №5285, розрахунком фінансових санкцій та пені, довідками про розмір боргу по єдиному та страхових внесків від 11.02.2014 року за №№611/06 та 612/06 розрахунком боргу від 08.01.2014 року за №56/06 за період з 20.02.2004 року по 30.10.2007 року та станом на 26.12.2013 року становить 27039,73 грн. (а.с. 7-8, 20-21, 36-38).

Відповідно довідки позивача від 11.02.2014 року за №610/06 у провадженні адміністративного суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справи між тими сторонами, про той же предмет, з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору (а.с. 39).

На момент розгляду справи судом спірні правовідносини регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі - Закон №2464-VI).

Згідно абзаців 5, 6 частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, відповідно норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV), що діяли на момент спірних правовідносин, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частиною 2 статті 5 Закону №1058-ІV передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Частина 2 статті 17 Закону №1058-ІV встановлює обов'язки страхувальників, пункт 6 якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області.

Згідно частини 3 статті 18 Закону №1058-ІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

В частині 3 статті 20 Закону №1058-ІV зазначено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону №1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина 2 статті 20 зазначеного Закону).

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону №1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Нормами частини 2 статті 106 Закону №1058-ІV установлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (надалі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону № 1058-ІV передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності передбаченої законодавством до територіальних органів Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписами частини 13 статті 106 зазначеного Закону № 1058-ІV встановлено, що при нарахуванні пені та накладенні штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом №2464-VI.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

У відповідності до вимог пункту 1 частини 2 статті 6 даного Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 вказаного Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 5 статті 8 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до вимог частини 12 статті 9 вказаного Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Пунктом 2 частиною 11 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Пунктом 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року за № 26-1, що діяв на момент спірних правовідносин (надалі - Порядок), установлено, що страхувальники щомісяця формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Судом установлено, що відповідачем своєчасно не сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 27039,73 грн.

Таким чином, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадонт» перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області становить 27039,73 грн.

Оскільки, станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги правомірними та обґрунтованими, тому позов слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 122, 128, 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадонт» (ідентифікаційний код 34078352) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області заборгованість в сумі 27039 (двадцять сім тисяч тридцять дев'ять) грн. 73 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, установлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова складена в повному обсязі о 13:35 год. 20.02.2014 року.