Ухвала суду № 37639801, 04.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/4309/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Банк «Демарк» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому, з урахуванням заяви про відкликання позовних вимог та уточнень, просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 11.11.2013 № 0003871702 форма «Р», яким донараховано банку податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 7329950 грн. 76 коп., в тому числі 5863960 грн. 61 коп. основний платіж та 1465990 грн. 15 коп. штрафних (фінансових санкцій).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи працівниками ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Банк «Демарк» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням за період з 01.01.2011 по 30.06.2013.

За результатами перевірки складений акт від 28.10.2013 № 629/17/19357516, яким встановлені такі порушення: п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, в результаті чого за перевіряємий період донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 5863960,61 грн., у тому числі: за 3 квартал 2011 року в сумі 1140129,84 грн.; за 4 квартал 2011 року в сумі 4678653,59грн.; за 1 квартал 2012 року в сумі 4138,38 грн.; за 2 квартал 2012 року в сумі 12282,27грн.; за 3 квартал 2012 року в сумі 13086,92грн.; за 4 квартал 2012 року в сумі 15669,61грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було прийнято податкове повідомлення-рішення:

- № 0003871702 від 11.11.2013, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 7 329 950 грн. 76 коп., в тому числі 5 863 960 грн. 61 коп. основний платіж та 1 465 990 грн. 15 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ДПІ в м. Чернігові при донарахуванні ПАТ «Банк «Демарк» податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати діяла з порушенням Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003871702 від 11.11.2013 підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскільки позивачем не дотримано вимог п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України стосовно повідомлення боржника про суму анульованого (прощеного) боргу та включення її до податкового розрахунку за формою 1ДФ, то такий кредитор зобов'язаний в повному обсязі виконати обов'язки податкового агента, встановлені п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу, що не було зроблено позивачем, а тому, на думку відповідача, донарахування ПАТ «Банк «Демарк» податку на доходи фізичних осіб є правомірним.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Зазначена редакція цього пункту діє з 01.07.2012 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм».

До 01.07.2012 діяла наступна редакція п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.п. 159.2.1 п. 159.2 ст. 159 ПК України банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії (далі - страховий резерв).

Для цілей цього підпункту під комісією розуміються платежі, що сплачені фінансовій установі за здійснення операцій з кредитами, цінними паперами та іншими активними банківськими операціями.

Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та порядку, передбаченими методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до повноважень та включається до складу витрат.

Згідно з п.п. 159.4.1 п. 159.4 ст. 159 ПК України за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 1, 2 Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого постановою правління Національного банку України 01.06.2011 N 172 цей Порядок встановлює правила відшкодування (списання) банками України згідно з пунктами 159.2 та 159.4 статті 159 розділу III Податкового кодексу України за рахунок створеного страхового резерву (далі - резерв) заборгованості, яка визначена безнадійною відповідно до методики, установленої Національним банком України.

Банк визначає заборгованість за активними банківськими операціями як безнадійну (далі - безнадійна заборгованість) відповідно до методики, установленої Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженим постановою правління Національного банку України від 25.01.2012 N 23, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2012 за N 231/20544.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями банк з метою формування резерву за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями здійснює оцінку ризиків таких активів/наданих фінансових зобов'язань, починаючи з дати визнання їх в обліку до дати припинення такого визнання. Банк з метою розрахунку резервів класифікує активи/надані фінансові зобов'язання за такими категоріями якості: І (найвища) - немає ризику або ризик є мінімальним; ІІ - помірний ризик; ІІІ - значний ризик; IV - високий ризик; V (найнижча) - реалізований ризик.

Заборгованість за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями, віднесеними до V категорії, є безнадійною.

Банк самостійно встановлює порядок визначення показника ризику активу в межах діапазонів, визначених для відповідних категорій якості активів/наданих фінансових зобов'язань, у тому числі з урахуванням кредитної історії боржника, а також іншої інформації, що забезпечує об'єктивну оцінку подій та обставин, які можуть свідчити про наявність ризиків погашення боргу боржником із перевищенням строків, передбачених умовами договору, або невиконанням договірних умов. Банк класифікує не вище V категорії якості актив, за яким більше ніж 50 відсотків боргу прострочено понад 90 днів.

Відповідно до п.п. 3, 5, 7 Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість (крім безнадійної заборгованості, зазначеної в пункті 4 цього Порядку), яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів.

Рішення про відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості приймається виконавчим органом банку (правлінням або радою директорів банку).

Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента.

Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи містяться витяги та виписки з протоколів засідання кредитного комітету ПАТ «Банку «Демарк» № 14 від 08.07.2011, № 98 від 14.07.2011, № 102 від 21.07.2011, № 193 від 27.12.2011, № 195 від 29.12.2011, № 6 від 24.01.2012, № 44 від 06.04.2012, № 76 від 14.06.2012, № 71 від 31.05.2012, № 64 від 18.05.2012 (том 1, а.с. 31, 33, 36, 38-40, 102-109, 171, 173, 176, 178, 180, 189), відповідно до яких визнано безнадійною та списано за рахунок страхового резерву банку заборгованість за кредитами фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до зазначених протоколів мова йде саме про списання кредитної заборгованості за рахунок коштів страхового резерву ПАТ «Банку «Демарк».

Таким чином, відповідно до вимог Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого постановою правління Національного банку України 01.06.2011 N 172, кредитна заборгованість, зазначена в наведених вище протоколах зборів кредитного комітету, повинна бути відшкодована за рахунок боржників ПАТ «Банк «Демарк». В свою чергу, ПАТ «Банк «Демарк» повинен продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості. Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента.

Статтею 605 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що кредитна заборгованість, про яку йдеться в протоколах засідань кредитного комітету ПАТ «Банк «Демарк», не є прощеною та зобов'язання боржників по кредитним договорам з позивачем не припиняються, оскільки у банку залишається право вимагати повернення несплаченої суми кредиту. Враховуючи наведене, заборгованість, списана ПАТ «Банк «Демарк» за рахунок коштів страхового резерву, не є анульованою заборгованістю.

Щодо того, що згідно поданих ПАТ «Банк «Демарк» до ДПІ в м. Чернігові податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку за ф.1ДФ протягом 3-4 кварталів 2011 року та 1-4 кварталів 2012 року, встановлено списання банківською установою сум боргу платникам податків, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, та включення зазначених сум до податкових розрахунків з ознакою доходу « 126 - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо», то суд вважає, що зазначене не є підтвердженням визначення списаної заборгованості як анульованої.

Відповідно до пояснювальної записки ПАТ «Банк «Демарк» № 12/06-5019 від 21.10.2013, адресованої позивачем до ДПІ в м. Чернігові, внутрішнє розслідування банку показало, що ПАТ «Банк «Демарк» помилково подано до ДПІ в м. Чернігові розрахунки за ф.1ДФ протягом 3-4 кварталів 2012 року з недостовірними відомостями. Зазначена помилка виникла в зв'язку з тим, що відповідальний виконавець відділу внутрішнього та податкового обліку, отримавши інформацію від відповідного структурного підрозділу банку, не здійснив звірку з первинними документами, та на підставі тільки наданої інформації включив до форми 1 ДФ за 3-4 квартал 2012 року суми боргу, які не були анульовані, за ознакою доходу « 126». В зв'язку з виявленою помилкою, ПАТ «Банк «Демарк» надасть коригуючі розрахунки за формою 1 ДФ за 3-4 квартал 2012 року та 4 квартал 2013 року.

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові повідомлення боржників ПАТ «Банк «Демарк», в яких йдеться саме про списання суми заборгованості за рахунок резерву банку (том 1, а.с. 32, 34, 3537, 41-101, 110-170, 172, 174, 175, 177, 179, 181-188, 230-238, 243-250, том 2, а.с. 1-16 Т.2). Як свідчить журнал реєстрації вихідної кореспонденції за 2011 рік та за 2012 рік, а також список згрупованих поштових відправлень № 17 від 26.01.2012 (том 2, а.с. 248-252; том 3, а.с. 1-24) ПАТ «Банк «Демарк» було відправлено боржникам повідомлення про списання їм сум заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначені журнал та список згрупованих відправлень є достатніми доказами направлення боржникам - фізичним особам та фізичним особам-підприємцям повідомлень, оскільки вимог щодо направлення повідомлень про списання заборгованості за кредитом за рахунок коштів резерву банку рекомендованим листом з повідомленням про вручення законодавчо не встановлено. Існуюча вимога про обов'язок кредитора повідомити боржника про анулювання йому суми заборгованості рекомендованим листом з повідомленням про вручення стосується саме повідомлень про анулювання боргу, а не про його списання за рахунок резерву банку, крім того, умова про надіслання таких повідомлень рекомендованим листом з повідомленням про вручення була встановлена в Податковому кодексі України вже після 01.07.2012, тобто після прийняття рішення про списання сум заборгованості та направлення боржникам відповідних повідомлень.

Послання апелянта на протоколи допиту свідків та пояснень свідків, які є боржниками ПАТ «Банк «Демарк», які свідчать, про те що не отримували від позивача повідомлень про анулювання суми заборгованості є безпідставними, оскільки зазначені свідчення не містять інформації про надсилання таким боржникам повідомлення банку про списання суми їхньої заборгованості.

Більш того, позивач не зобов'язаний направляти повідомлення про анулювання сум заборгованості боржникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення ще і тому, що Податковий кодекс України не вимагав направлення саме такого виду листаз повідомленням про анулювання суму боргу, а також тому, що в судовому засіданні було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПАТ «Банк «Демарк» було здійснено списання суми заборгованості за рахунок коштів страхового резерву банку відповідно до вимог Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого постановою правління Національного банку України 01.06.2011 N 172, а не його анулювання.

Таким чином, дія п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України не розповсюджується на зазначений вид правовідносин, а тому наслідки недотримання вимог зазначеного підпункту ст. 164 ПК України не поширюються на позивача, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 11.03.2014.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.