Ухвала суду № 37638545, 07.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 249/6713/13-ц Номер провадження 22-ц/775/2378/2014

Головуючий у 1 інстанції: Карабаза Н.Ф.

Доповідач: Краснощокова Н.С.

Категорія: 55

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Краснощокової Н.С.

суддів: Безрученко Ю.О., Могутової Н.Г.

при секретарі: Забавіній М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживача, визнання дій по встановленню прибору обліку електричної енергії такими, що порушують права споживача, зобов'язання встановити новий прибор обліку електричної енергії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд невірно не врахував його посилання на те, що відповідачем були допущені недоліки у виконаній роботі по встановленню лічильника на підставі його заяви. Так, він та його сусід одночасно звернулись із заявами про винесення приладів обліку із їх квартир на сходовий майданчик. Відповідач запропонував провести роботи побутового підряду з оплатою заміни приладу обліку електроенергії, що знаходиться в квартирі, на новий тип. Він оплатив видані йому дві квитанції на суму 34,05 грн. та 305, 29 грн. Середній строк служби приладу обліку, що знаходився в його квартирі складає не менше 30 років і за відсутності питань щодо його роботи з боку відповідача підстав для його заміни не було. Відповідач встановив йому інший однофазний лічильник, але не новий, а 2008р. випуску, у той час, як його сусіду встановив прилад обліку 2011р. випуску. Таким чином, відповідач виконав роботу з недоліками, доказом недоліку у виконанні робіт є установка приладу обліку електричної енергії йому та його сусідові при однакових умовах та при однаковій оплаті, але встановлено різні прилади обліку електричної енергії. Тому він мав право на застосування передбачених частиною 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» наслідків виявлення недоліків у виконаній роботі, а саме на безоплатне їх усунення у розумний строк або відшкодування збитків з усуненням недоліків виконаної роботи своїми силами чи із залученням третьої особи. Суд неправильно не застосував ці норми матеріального права. Суд припустився помилки, вважаючи, що спірні відносини виникли між ним та відповідачем у зв'язку із опломбуванням та оплатою послуг перенесення лічильника. Предметом спору є встановлення лічильника, який не задовольняє потреби споживача. З метою досудового врегулювання спору він разом із дружиною приходив на прийом до начальника НП «Шахтарський район електричних мереж» , який не захотів їх слухати, виштовхав у коридор та образив. Суд своїм рішенням не здійснив захист його порушених прав, як споживача.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив із того, що відповідач здійснив роботи з перенесення лічильника з квартири позивача на сходову клітину, у знятому лічильнику сплив строк держповірки, був встановлений інший однофазовий лічильник 2008 р. випуску, який має міжповірочний інтервал 16 років та середній строк служби до першого капітального ремонту не менше 30 років. Зауважень щодо роботи встановленого лічильника у позивача немає. Дії відповідача відповідають законодавству та не порушують прав споживача.

В засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 підтримував апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, представник відповідача Прилєпов О.А. проти скарги заперечував та просив рішення залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та вимог діючого законодавства.

Так, судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що згідно договору №160166042 від 17.11.2010 року ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, яку надає йому відповідач.

26.09.2013 року позивач звернувся в Шахтарський район електричних мереж із заявою, у якій просив замінити лічильник та винести з квартири на сходову клітину. На підставі заяви було видано завдання на виконання заявок по РЕМ за №4638 від 02.10.2013 р., зокрема, на заміну ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 прибору обліку.

Згідно акту № 189688 від 02.10.2013 р. ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» Шахтарським РЕМ встановлено споживачу ОСОБА_1 за вищевказаною адресою на сходовій клітині прибор обліку НІК 2102-02 № 0859145 2008 р. випуску и та опломбовано пломбою держповірки 2013 року. Знято прибор обліку № 3036246 1999р. випуску, пломба держповірки 2003р., у графі «зауваження до знятого електролічильника» зазначено «сплив строк держповірки». Позивач підписав акт без зауважень та отримав один екземпляр акту.

Позивачем оплачено квитанції ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за надані послуги на суму 302,59 грн. за транспортні послуги в радіусі 5 км. та 34,05 грн. за заміну прибору обліку.

11.10.2013 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем укладено новий договір №160166042 про користування електричною енергією.

Недоліком виконаної роботи позивач вважає встановлення йому прибору обліку 2008р. випуску, а не 2013р. випуску.

Однак, як встановлено судом, встановлений позивачу прибор обліку є робочим, він опломбований пломбою держповірки 2013 року, претензій до його роботи позивач не висловив.

Згідно з пунктом 8 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357 прилади обліку електричної енергії мають бути придбані, встановлені, підключені енергопостачальником, а їх вартість та вартість послуг з встановлення оплачена: а) для новозбудованих будинків - забудовниками; б) у разі розділу обліку електричної енергії - організаціями, які здійснюють розділ обліку.

Пунктом 10 зазначених Правил передбачено, що прилади обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок. Прилад обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.

У позивача був встановлений прилад обліку, який був замінений під час перенесення на сходову клітину через закінчення терміну держповірки, встановлений прибор обліку є робочим, має міжповірочний інтервал 16 років, його середній строк служби до першого капітального ремонту не менше 30 років, обов'язку відповідача встановити саме новий прибор обліку Правилами не передбачено, оплату самого лічильника позивач не проводив, він оплатив вартість робіт по заміні прибору обліку.

За вказаних обставин, встановивши, що право позивача не порушене, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги позивача про недолік виконаної роботи - встановлення йому приладу обліку 2008р. випуску, а сусіду 2011р. випуску при однаковій оплаті ним та сусідом висновків суду не спростовують, оскільки відсутній обов'язок відповідача встановити прибор обліку електричної енергії при його перенесенні з квартири на сходову клітину саме 2013р. випуску , як про це просив позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: