Ухвала суду № 37638286, 14.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/178/14

Суддя в суді І інстанції: суддя Ігнатенко В.В.

Доповідач в суді ІІ інстанції : суддя Васецька В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Васецької В.В.,

суддів - Стуковенкової Т.Г., Капелюхи В.М.,

за участю прокурора - Ярової О.В.,

адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією захисника підсудного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на окрему ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20 листопада 2013 року, якою доведено до відома голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Дніпропетровської області про порушення правил адвокатської етики адвокатами ОСОБА_4 та ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И Л А:

Як вбачається з окремої ухвали суду, в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходилась кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 258-3 ч. 1, ст. 258 ч. 3, ст. 258 ч. 2, ст. 15 ч. 2, ч. 2 ст.258, ст. 263 ч. 1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ст. 258 ч. 2, ст. 263 ч. 1 КК України, ОСОБА_7, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ст. 258 ч. 2 КК України.

Захист прав і законних інтересів підсудного ОСОБА_2, що знаходиться під вартою, по вказаній справі здійснюють адвокати ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 19 квітня 2005 року) та ОСОБА_4 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2 від 10 лютого 2004 року).

Кримінальна справа перебуває в провадженні суду з 26 жовтня 2012 року.

У судові засідання, призначені на 10.30 годину і 14.20 годину 20 листопада 2013 року, адвокати ОСОБА_1 і ОСОБА_4 не з'явилися, документів, що підтверджують поважну причину неявки в судові засідання, у встановленому законом порядку, не надали. Зазначені факти свідчили про кричущі прояви неповаги до суду та учасників процесу, перешкоджання встановлення істини у справі, затягування її слухання з боку адвокатів ОСОБА_1 і ОСОБА_4, які проявляють дії не сумісні з адвокатською діяльністю та порушують Правила адвокатської етики. Закон України «Про адвокатуру» передбачає дотримання Правил адвокатської етики, як одного з основних обов'язків адвоката, які він бере на себе, складаючи Присягу адвоката України.

В апеляції /а.с.7-9/ адвокат ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між ним та ОСОБА_2 була укладена угода від 19 жовтня 2012 року про ведення кримінальної справи. 19 листопада 2013 року був присутнім у судовому засіданні яке закінчилося о 17.00 годині, після чого він покинув зал судового засідання. У цей же день, близько 20.30 години, ОСОБА_9 - захисник сина ОСОБА_2 повідомила про те, що її син відмовляється від його послуг та розриває договір з ним, надавши відповідне повідомлення про розірвання угоди. Також вона повідомила адвокату про те, що ОСОБА_2 в судовому засіданні 20 листопада 2013 року зробить про це відповідну заяву та взагалі не бажає його присутності у залі судового засідання. Наступного дня, 20 листопада 2013 року, о 10.30 годині не з'явився до судового засідання, але об 11.00 годині зателефонував помічнику судді Ігнатенко В.В.та повідомив про наявність рішення ОСОБА_2 та причини неявки до судового засідання. Таким чином, після розірвання угоди він не міг представляти інтереси підсудного ОСОБА_2

Адвокат звертає увагу суду на те, що 20 листопада 2013 року, на початку судового засідання, ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій повідомив про відмову від захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Однак, суд, в порушення вимог ст. 296 КПК України, не виніс заяву з клопотанням ОСОБА_2 на розгляд учасників процесу, та, не прийнявши по цій заяві будь-якого рішення, оголосив перерву у слуханні справи до 14.00 години того ж дня. По перерві суд виніс окрему ухвалу щодо захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_4, однак знову не виніс на розгляд учасників процесу та не розглянув клопотання ОСОБА_2 про відмову від захисників. Зазначене клопотання ОСОБА_2 було розглянуто та вирішено лише у наступному судовому засіданні, а саме 21 листопада 2013 року.

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що за період з 26 жовтня 2012 року по 20 листопада 2013 року жодне судове засідання, яких було понад 100, не було зірвано чи відкладено з приводу його відсутності.

Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свою апеляцію, просив її задовольнити, при зазначених в ній обґрунтуваннях, та окрему ухвалу суду відносно нього скасувати, як таку, що не ґрунтується на законі.

Прокурор, яка приймала участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, прохала залишити апеляцію захисника без задоволення, а окрему ухвалу суду першої інстанції без змін, вважаючи останню обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція адвоката ОСОБА_10 підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог ст. 23-2 КПК України (тут та далі в редакції КПК України 1960 року), лише при наявності підстав суд виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону. Окрему ухвалу може бути також винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при розгляді справи нижчестоящим судом.

У мотивувальній частині окремої ухвали вказуються підстави для її винесення, а також встановлені судом обставини, яким вони підтверджуються. У резолютивній частині суд дає можливі рекомендації щодо усунення таких підстав, строки для вжиття відповідних заходів і повідомлення про них суду, а також строк і порядок оскарження окремої ухвали. При цьому окрема ухвала має бути обґрунтованою та вмотивованою.

Крім того, відповідно до вимог ст. 46 КПК України, підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від запрошеного чи призначеного захисника. Про прийняття відмови суд виносить ухвалу.

При цьому, обов'язкова присутність захисника при відмові від нього вказаним кримінально-процесуальним законом не регламентована.

Вимоги вказаної статті кримінального-процесуального закону судом першої інстанції були порушені.

Суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ст. 21 Закону «Про адвокатуру» та п. 4 ст. 45 Правил адвокатської етики, роблячи висновок у своїй окремій ухвалі /а.с.4-5/ про те, що не з'явившись в судові засідання, призначені на 10.30 годину та на 14.20 годину 20 листопада 2013 року та не надавши документів, які б підтверджували поважність причини її неявки, адвокат ОСОБА_10 виявив кричущу неповагу до суду та інших учасників процесу, а також перешкоджав встановленню істини у справі, затягував її слухання, суд допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та дійшов до висновків, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, у мотивувальній частині ухвали взагалі не наведено переконливих аргументів з посиланням на документи по справі, в обґрунтування того, якими саме діями адвокат ОСОБА_1 перешкоджав встановленню істини у справі та затягував її слухання. Не посилається суд у своїй ухвалі й на будь-які дані стосовно того, що ОСОБА_1 був необґрунтовано відсутній в судовому засіданні 20 листопада 2013 року о 14.00 годині, беручи до уваги те, що згідно виписки з даних протоколу судового засідання /а.с.1/ виклик вказаного адвоката в судове засідання на 20 листопада 2013 року на 14.00 годину було здійснено судом після засідання, що відбулось об 11.30 годині, СМС-повідомленням, що не передбачено кримінально-процесуальним законом, відповідно до вимог якого провадиться судове слідство, а також відсутність даних про отримання цього СМС-повідомлення.

Крім того, в своїй ухвалі суд послався на порушення ОСОБА_1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру», при тому, що на час винесення ухвали цей нормативний акт втратив чинність відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року, ст. 21 якого регламентує професійні обов'язки адвоката.

Необґрунтованим є й посилання суду на п. 4 ст. 45 Правил адвокатської етики, оскільки в редакції вказаних Правил від 17 листопада 2012 року, затверджених установчим з'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, йдеться виключно про дотримання адвокатом принципів чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності в суді, сприянню належному здійсненню правосуддя, з вказівкою у п. 4 на те, що адвокат не повинен вчиняти дій лише на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Також у резолютивній частині ухвали не зазначено строки та порядок її оскарження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки суд при винесенні оскаржуваної ухвали допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та дійшов до висновків, що не відповідають фактичним обставинам справи, враховуючи положення ч. 3 ст. 27 Закону України та ч. 2 ст. 29 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року, відповідно яких до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права і останній може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором, наявність вказаного договору /а.с.12/, окрема ухвала Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20 листопада 2013 року, якою доведено до відома голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Дніпропетровської області про висловлення захисником адвокатом ОСОБА_1 кричущої неповаги до суду та інших учасників процесу, перешкоджання встановленню істини у справі, затягування її слухання, є незаконною і, на підставі вимог ст. ст. 369, 370 КПК України, підлягає скасуванню, а апеляція адвоката ОСОБА_1 - задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного й керуючись п. 15 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України та ст. ст. 365, 366, 367, 368, 369, 379 КПК України (в редакції 1960 року) колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 - задовольнити.

Окрему ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20 листопада 2013 року, якою доведено до відома голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Дніпропетровської області про висловлення захисником адвокатом ОСОБА_1 кричущої неповаги до суду та інших учасників процесу, перешкоджання встановленню істини у справі, затягування слухання справи за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 258-3 ч. 1, ст. 258 ч. 3, ст. 258 ч. 2, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ст. 263 ч. 1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5ст. 27 ст. 258 ч. 2, ст. 263 ч. 1 КК України, ОСОБА_7, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 258 КК України, - скасувати, а провадження за вказаною окремою ухвалою - закрити.

Судді:

Васецька В.В. Капелюха В.М. Стуковенкова Т.Г.