ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" березня 2014 р. Справа № 918/162/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" м. Рівне
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
про стягнення 77 710 грн. 46 коп., з яких 51 632грн. 70 коп. - боргу за спожиту активну енергію, 18 183 грн. 00 коп. - боргу за реактивну енергію, 1 894 грн. 76 коп. - пені
Суддя Кочергіна В.О.
Представники сторін:
від позивача : Антіпова Р.М. - за довіреністю №167 від 21.10.2013р.
від відповідача: ОСОБА_1 - приватний підприємець
В судовому засіданні, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення приймається 13.03.2014р., оскільки в судовому засіданні 11.03.2014року оголошувалась перерва.
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 49 037 грн. 96 коп., з яких 30 416 грн. 24 коп. - боргу за спожиту активну енергію, 16 726 грн. 96 коп. - боргу за реактивну енергію, 1 894 грн. 76 коп. - пені.
Ухвалою суду від 10.02.2014р. порушено провадження у справі №918/162/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.02.2014р.
В судовому засіданні 18.02.2014 року судом прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 55 132 грн. 70 коп. - заборгованості за спожиту активну енергію за період 01.07.2013р. по 31.01.2014р., 16726грн. 96коп. - заборгованості за реактивну енергію за період з 01.01.2011р. по 01.01.2014р., 1 894 грн. 76 коп. - пені, нарахованої за період з 13.08.2013р. по 27.01.2014р.
В судовому засіданні 18.02.2014року оголошено перерву на 24.02.2014року, у зв'язку з наміром сторін врегулювати спірні правовідносини в добровільному порядку.
В судове засідання 24.02.2014р. представники сторін не з'явились. Надіслали клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою суду від 24.02.2014року розгляд справи відкладено на 11.03.2014року.
В судовому засіданні 11.03.2014р. сторонами надано акт взаємозвірки заборгованості від 07.03.2014р., згідно якого заборгованість приватного підприємця ОСОБА_1 по активній електроенергії становить 55132грн. 70коп. (за період з вересень 2013р. - лютий 2014р.), по реактивній електроенергії 20030грн. 96коп. (за період листопад 2010р. по січень 2014р.).
Представник відповідача в судовому засіданні 11.03.2014 року повідомив, що після підписання акту звірки ним проведено часткове погашення заборгованості на суму 3500грн. В підтвердження зазначених обставин надав копію квитанції №95 від 11.03.2014 року.
В судовому засіданні 11.03.2014 року оголошено перерву на 13.03.2014 року.
В судовому засіданні 13.03.2014 року представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 51 632грн. 70 коп. - заборгованості за спожиту активну енергію за період жовтень 2013р. - лютий 2014р., 16726грн. 96коп. - заборгованості за реактивну енергію за період січень 2011р. по січень 2014р. (включно), 1 894 грн. 76 коп. - пені, нарахованої за період з 13.08.2013р. по 27.01.2014р. за несвоєчасну сплату спожитої активної електроенергії.
Зважаючи на те, що у поданій заяві від 13.03.2014р. позивачем зменшено позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по активній електроенергії, суд розцінює в цій частині заяву як зменшення позовних вимог. При цьому в частині заборгованості по реактивній електроенергії позивачем збільшено позовні вимоги, з огляду на що в цій частині подана заява є збільшенням позовних вимог.
Подана заява від 13.03.2014р. не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та судом приймається.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті отриманих послуг. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме рахунками-фактури за активну і реактивну електроенергію та актом звіряння розрахунків.
Відповідач в судовому засіданні та у поданій заяві повідомив, що визнає позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що станом на 13.03.2014р. на заявлені до стягнення суми в редакції заяви позивача від 13.03.2014р. будь-яких оплат не надходило.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Згідно статуту Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ "АЕС Рівнеенерго" від 29.04.2013р. та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради 30.04.2013р., Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго", яке було правонаступником ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеобленерго".
11.08.2009 року між ЗАТ "Ей-І-ЕС Рівнеенерго" та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір №270012434 про постачання електричної енергії.
За умовами договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з сумарною приєднаною потужністю 250 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.(п.1 договору).
Згідно п.2.3.3 договору передбачено, що Споживач зобов'язаний здійснити оплату вартості електричної енергії згідно з умовами додатку №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".
Згідно п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 даного договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Пунктом 7.5 договору визначено, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатку №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків" оформлюються акт про використану електричну енергію; акт результатів замірів електричної потужності.
Відповідно до п. 8.1 договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника в терміни визначені додатком №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".
До договору між сторонами укладено 8 додатків, які є невід'ємною частиною договору.
Договір та додатки підписано уповноваженими представниками та скріплено відбитками печаток сторін.
Відповідно до п.4 додатку №4 рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електроенергію відповідно до умов договору, проте відповідач - своєчасно та в повному обсязі не оплатив використану електроенергію.
На час розгляду справи заборгованість відповідача перед ПАТ "Рівнеобленерго" становить 51 632грн. 70 коп. - за спожиту активну енергію у період жовтень 2013р. - лютий 2014р., 16726грн. 96коп. - за реактивну енергію у період січень 2011р. по січень 2014р. (включно).
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем відповідно до 4.2.1 договору нараховано відповідачу пеню у розмірі 1 894 грн. 76 коп. за період з 13.08.2013р. по 27.01.2014р. за несвоєчасну сплату спожитої активної електроенергії.
Відповідачем заявлені до стягнення суми визнано в повному обсязі.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
У відповідності до ст.173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п.1 Правил користування електричною енергію, затверджених управлінсько-господарського постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.
Пунктами 8.1 та 10.2 правил передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право: 1) на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України; 2) на всі види забезпечення виконання зобов'язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України; 3) на відшкодування у передбаченому законодавством України порядку несплаченої споживачем частини вартості електричної енергії, що постачається йому на рівні екологічної броні електропостачання. Споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про електроенергетику" постачання електричної енергії є надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Згідно із ст.ст. 24-26 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів. Споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору №270012434 від 11.08.2009р. позивач здійснив постачання електроенергії відповідачу.
Відповідач вартість спожитої електроенергії в повному обсязі не оплатив, доказів щодо погашення заявленої до стягнення заборгованості в розмірі 51 632грн. 70 коп. за спожиту активну енергію у період жовтень 2013р. - лютий 2014р., 16726грн. 96коп. - за реактивну енергію у період січень 2011р. по січень 2014р. (включно) не подав.
Факт наявності заборгованості відповідачем визнається.
Також позивачем заявлено до стягнення 1894грн. 76коп., нарахованої за період з 13.08.2013р. по 27.01.2014р., за несвоєчасну сплату спожитої активної електроенергії.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4.2.1 договору про постачання електричної енергії №270012434 від 11.08.2009р. визначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 даного договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахована до стягнення пеня в розмірі 1894грн. 76коп. відповідачем визнається в повному обсязі.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту активну енергію в розмірі 51 632 грн. 70 коп., за реактивну енергію в розмірі 18 183 грн.00 коп. та пені в розмірі 1894грн. 76 коп. обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" м. Рівне до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 про стягнення 71 710 грн. 46 коп. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71, код ЄДРПОУ 05424874) 51632грн. 70 коп. (п'ятдесят одна тисяча шістсот тридцять дві гривні 70 коп.) - заборгованості за спожиту активну енергію, 18 183 грн.00 коп. (вісімнадцять тисяч сто вісімдесят три гривні 00 ком.) - заборгованості за реактивну енергію, 1894грн. 76 коп. (одна тисяча вісімсот дев'яносто чотири гривні 76 коп.) - пені, 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14.03.2014р.
Суддя Кочергіна В.О.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71);
3 - відповідачу рекомендованим (АДРЕСА_1).
Судове рішення № 37634383, Господарський суд Рівненської області було прийнято 13.03.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 918/162/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: