Рішення № 37634355, 06.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 12/155

06.03.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву публічного акціонерного товариства “Київський завод гумових та латексних виробів” (далі – ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів”), м. Київ, про перегляд за нововиявленими обставинами

рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2010

у справі № 12/155

за позовом компанії “Тікон Бізнес ЛТД”(Tycon Business Limited), Республіка Кіпр,

до ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів”

про стягнення 44 392 298,94 грн.,

без участі представників сторін у зв’язку з їх неявкою.

Компанія “Тікон Бізнес ЛТД” (Tycon Business Limited, далі – Компанія) звернулася до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Київський завод гумових та латексних виробів” (далі – ВАТ “Київський завод гумових та латексних виробів”) 44 392 298,94 грн. основного боргу, що виник у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за ліцензійними договорами від 12.10.2006, 10.04.2008, 10.05.2009 та за контрактами про спільну діяльність у процесі виготовлення продукції із давальницької сировини від 23.01.2008 № 14, від 02.09.2008 № 113.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.06.2010 позов Компанії задоволено повністю; стягнуто з ВАТ “Київський завод гумових та латексних виробів” на користь Компанії 44 392 298,94 грн. боргу, 25 500 грн. витрат зі сплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

06.06.2013 від ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів” надійшла заява про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2010 за нововиявленими обставинами (далі – Заява), мотивована тим, що на адресу заявника надійшов лист товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Жако LTD” (далі – ТОВ “Фірма “Жако LTD”) від 28.02.2013 № 28/05/13, зі змісту якого вбачається, що ТОВ “Фірма “Жако LTD” у період з 15.11.2006 по 24.05.2007 було володільцем патентів України: № 13172 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу”; № 13173 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу”; № 13146 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу” та в період з 15.09.2006 по 24.05.2007 – володільцем патенту № 76930 “Композиція для виготовлення вібропоглинального матеріалу”; у подальшому право власності на вказані патенти було передано Компанії з дотриманням встановленого порядку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2013 (суддя Картавцева Ю.В.) прийнято Заяву до розгляду.

17.06.2013 ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів” подало суду письмові пояснення, в яких зазначає, що: станом на 29.06.2010 - дату прийняття господарським судом міста Києва рішення у справі № 12/155 республіканським унітарним підприємством “Мінський тракторний завод” (далі – РУП “Мінський тракторний завод”) не було здійснено оплати за поставлену продукцію за контрактами про спільну діяльність від 23.01.2008 № 14 та договором від 02.09.2008 № 113 на загальну суму 18 678 765,38 грн., а тому продукція фактично не була реалізована ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів”; отже, до моменту повної оплати за поставлену продукцію з боку РУП “Мінський тракторний завод” у ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів” не виникло зобов’язання з перерахування Компанії роялті за реалізовану продукцію, виготовлену з давальницької сировини (вказаний висновок підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2012 у справі № 20/95-58/599).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2013 зупинено провадження у справі №12/155 з розгляду Заяви до вирішення пов’язаних з нею справ № 910/12789/13 за позовом ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів” до Компанії про визнання недійсними ліцензійних договорів від 12.10.2006, 10.04.2008, 10.05.2009 та № 910/12792/13 за позовом ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів” до Компанії про визнання недійсними контрактів про спільну діяльність в процесі виготовлення продукції з давальної сировини від 23.01.2008 № 14 та 02.09.2008 № 113, що пов’язана зі справою № 12/155.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2014 у зв’язку із завершенням розгляду господарським судом міста Києва справ №№ 910/12792/13 та 910/12789/13 поновлено провадження з розгляду Заяви у справі № 12/155.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у зв’язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. у відпустці Заяву разом з матеріалами справи № 12/155 передано на розгляд судді Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2014 прийнято Заяву до розгляду; призначено розгляд Заяви на 06.03.2014.

У судове засідання 06.03.2014 представники не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, позивачем заперечення на Заяву не подано.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 17.02.2014 було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві, що підтверджується відміткою канцелярії на звороті ухвали.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду Заяви зі справи № 12/155 по суті в судовому засіданні 06.03.2014 без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі – ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду Заяви по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі статтею 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У пунктах 2 і 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» зазначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XII ГПК України.

У розгляді Заяви господарським судом міста Києва встановлено таке.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.06.2010 у даній справі задоволено позов Компанії про стягнення з ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів” 44 392 298,94 грн. боргу за ліцензійними договорами від 12.10.2006, від 10.04.2008, від 10.05.2009 та контрактами про спільну діяльність від 23.01.2008 та 02.09.2008.

У прийнятті зазначеного рішення господарський суд міста Києва виходив з того, що Компанією та ВАТ “Київський завод гумових та латексних виробів” (назву якого змінено на ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів”) було укладено:

- ліцензійні договори від 12.10.2006, від 10.04.2008 та від 10.05.2009 на використання патентів України: № 13172 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу”; № 13173 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу”; № 13146 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу”, з умовами яких:

ліцензіар надає ліцензіату на строк дії договору відповідно до умов пункту 4 невиключну ліцензію без права надання субліцензій на використання ліцензійних патентів для вироблення ліцензійних продуктів та для використання, оренди, продажу, пропонування до продажу або для іншого розпорядження цими ліцензійними продуктами на ліцензійній території (пункти 2.1 ліцензійних договорів);

беручи до увагу ліцензію в пункті 3 ліцензіат, починаючи з дати, з якої діє договір, буде сплачувати на користь ліцензіара роялті в сумі 54 525,20 доларів США у місяць (пункт 4.1 ліцензійного договору від 12.10.2006);

беручи до увагу ліцензію в пункті 3 ліцензіат, починаючи з дати, з якої діє договір, буде сплачувати на користь ліцензіара роялті в сумі 163 259,70 доларів США у місяць (пункт 4.1 ліцензійного договору від 10.04.2008);

беручи до увагу ліцензію, в пункті 3, ліцензіат, починаючи з дати, з якої діє договір, буде сплачуватися на користь ліцензіара роялті в сумі 163 259,70 доларів США у місяць (пункт 4.1 ліцензійного договору від 10.05.2009);

ліцензійний договір набирає чинності з дати вказаної у ліцензійному договорі та діє 1 (один) рік (пункти 5.1 ліцензійних договорів);

- ліцензійні договори від 12.10.2006, від 10.04.2008 та від 10.05.2009 на використання патенту України № 76930 на винахід «Композиція для виготовлення вібропоглинального матеріалу», за умовами яких:

ліцензіар надає ліцензіату на строк дії ліцензійного договору відповідно до умов пункту 4 невиключну ліцензію без права надання субліцензій на використання ліцензійного патенту для вироблення ліцензійних продуктів та для використання, оренди, продажу, пропонування до продажу або іншого розпорядження цими ліцензійними продуктами на ліцензійній території (пункти 2.1 ліцензійних договорів);

беручи до увагу ліцензію в пункті 3, ліцензіат, починаючи з дати, з якої діє договір, буде сплачувати на користь ліцензіара роялті в сумі 2 998,60 доларів США у місяць (пункт 4.1 ліцензійного договору від 12.10.2006);

беручи до увагу ліцензію, в пункті 3, ліцензіат, починаючи з дати, з якої діє договір, буде сплачувати на користь ліцензіара роялті в сумі 9 207,52 доларів США у місяць (пункт 4.1 ліцензійного договору від 10.04.2008);

беручи до увагу ліцензію, в пункті 3, ліцензіат, починаючи з дати, з якої діє договір, буде сплачувати на користь ліцензіара роялті в сумі 9 207,52 доларів США у місяць (пункт 4.1 ліцензійного договору від 10.05.2009);

- контракти від 23.01.2008№ 14 та від 02.09.2008 № 113 про спільну діяльність у процесі виготовлення продукції із давальницької сировини, за умовами яких постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах контракту комплектуючі до тракторів «МТЗ» (товар) в кількості, асортименті, за ціною на суму згідно зі специфікацією № 1 в редакції покупця, яка додається до контракту і що з'являється його невід'ємною частиною після підписання контракту сторонами (пункти 1.1 контрактів).

Внаслідок невиконання ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів” умов зазначених договорів виникла заборгованість зі сплати ліцензійних платежів, яка й була стягнута рішенням господарського суду міста Києва від 29.06.2010 зі справи № 12/155.

Разом з тим, згідно з виписками з Державного реєстру патентів України на промислові зразки: від 27.03.2013 № 13144 щодо патенту України № 13172; від 27.03.2013 № 13145 щодо патенту України № 13173; від 27.03.2013 № 13146 щодо патенту України № 13146:

датою, з якої є чинними права на промислові зразки, захищені зазначеними патентами, є 15.11.2006;

повним найменуванням володільця патентів на дату, з якої вказані патенти є чинними, є ТОВ “Фірма “Жако LTD”.

25.05.2007 право власності на патенти України: № 13172 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу”; № 13173 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу”; № 13146 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу” ТОВ “Фірма “Жако LTD” було передано Компанії.

Крім того, випискою з державного реєстру патентів України на винаходи від 01.04.2013 № 14997 щодо патенту України № 76930 підтверджено, що володільцем зазначеного патенту на дату, з якої є чинним права на винахід, було ТОВ “Фірма “Жако LTD”.

25.05.2007 право власності ТОВ “Фірма “Жако LTD” на винахід «Композиція для виготовлення вібропоглинального матеріалу» за патентом України № 76930 було передано Компанії.

Листом від 28.05.2013 № 28/05/13 ТОВ “Фірма “Жако LTD” підтверджено, що саме ТОВ “Фірма “Жако LTD” було власником патентів України: № 13172 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу”; № 13173 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу”; № 13146 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу” та патенту України № 76930 на винахід «Композиція для виготовлення вібропоглинального матеріалу» в період з 15.09.2006 по 24.05.2007. В подальшому право власності на вказані патенти було передано Компанії згідно з встановленим порядком.

Відповідно до акта обстеження використання ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів” патентів в своїй господарській діяльності від 14.05.2013 встановлено, що відповідачем за період з 12.10.2006 по теперішній час патенти України: № 13172 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу”; № 13173 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу”; № 13146 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу” та патент україни № 76930 на винахід «Композиція для виготовлення вібропоглинального матеріалу» не використовувалися в господарській діяльності підприємства, виробів із застосуванням запатентованих промислових зразків та винаходу не виготовлювалося, застосування таких виробів, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж та інше введення їх в цивільний оборот або зберігання таких виробів в зазначених цілях не здійснювалося.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.11.2013 зі справи № 910/12792/13, яке набрало законної сили, задоволено позов ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів” до Компанії про визнання недійсними контрактів від 23.01.2008№ 14 та від 02.09.2008 № 113 про спільну діяльність у процесі виготовлення продукції із давальницької сировини.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2013 зі справи № 910/12789/13, яке набрало законної сили, задоволено позов ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів” до Компанії про визнання недійсними:

ліцензійних договорів від 12.10.2006, від 10.04.2008 та від 10.05.2009 на використання патентів України: № 13172 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу”; № 13173 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу”; № 13146 на промисловий зразок “Килим гумовий для підлоги транспортного засобу”,

ліцензійних договорів: від 12.10.2006, від 10.04.2008 та від 10.05.2009 на використання патенту України № 76930 на винахід «Композиція для виготовлення вібропоглинального матеріалу».

Вказані обставини не були відомими ПАТ “Київський завод гумових та латексних виробів” на час розгляду справи № 12/155 по суті, оскільки стали відомі відповідачу лише з листа від 28.05.2013 № 28/05/13 та з моменту прийняття господарським судом міста Києва рішень зі справ № 910/12792/13 і № 910/12789/13; вони є істотними для вирішення спору в даній справі.

При цьому, у частині другій статті 35 ГПК України зазначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що ліцензійні договори та контракти про спільну діяльність у процесі виготовлення продукції із давальницької сировини, невиконання умов яких покладено в основу рішення від 29.06.2010, визнано недійсними судовими рішеннями з господарських справ, в яких брали участь ті ж самі сторони, що й в даній справі, враховуючи передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України правові наслідки недійсності правочинів, стягнення з відповідача боргу за неналежне виконання умов вказаних договорів у сумі 44 392 298,94 грн. є безпідставним, а відтак, у справі № 12/155 потрібно прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Згідно зі статтею 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймаються: рішення - у разі зміни або скасування рішення; постанова - у разі зміни або скасування постанови; ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Згідно з вимогами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 34 410 грн. за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2010 у справі № 12/155 покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 82 – 85, 112 – 114 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2010 у справі № 12/155 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2010 у справі № 12/155 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Компанії «Тікон Бізнес ЛТД» (Tycon Business Limited) відмовити.

4. Стягнути з Компанії “Тікон Бізнес ЛТД” (Tycon Business Limited) (поштова адреса: 02091, м. Київ, Харківське шосе, 168-Є, кв. 231; юридична адреса: Стасіну, 1, МІТСІ БІЛДІНГ, 1, 1 поверх, офіс 4, Платея Елефтеріас, П.К. 1060, Нікосія, Республіка Кіпр; ідентифікаційний код АЕ 2207) на користь публічного акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів» (поштова адреса: 83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 25, оф. 407; юридична адреса: 03022, м. Київ, вул. Амурська, 6; ідентифікаційний код 00149593) судовий збір у сумі 34 410 (тридцять чотири тисячі чотириста десять) грн.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.03.2014.

Суддя О. Марченко