Ухвала суду № 37634175, 05.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4967/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Поділля» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Поділля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И Л А :

УПФУ у Баришівському районі Київської області звернулися до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ «Агрофірма Поділля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 за липень 2013 року у розмірі 8 808 грн. 96 коп.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Агрофірма Поділля» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав задовольнити позов. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що у апелянта виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за липень 2013 року за списком № 2 у розмірі 8 808 грн. 96 коп.

Дана заборгованість підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 10).

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абз.4 п.1 ст.2 вищезазначеного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст.1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (ст.3 вищезазначеного Закону).

За п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсії визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у пп.2.1.1 п. 2.1. цієї Інструкції, - також 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 ч.2 Прикінцевих положень вищенаведеного Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4. вказаної Інструкції). Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах( п. 6.8. Інструкції).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам, а за відсутності такого відшкодування заборгованість в розмірі 8808 грн. 96 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Доводи апелянта, що судом першої інстанції не вірно встановлено, що вказані особи відносяться до категорії осіб, для яких підприємство має відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що особи, які визначені в розрахунку Пенсійного фонду України (а.с. 10) відносяться до категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Поділля» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 10.03.2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.