Рішення № 37631763, 12.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1585/14 12.03.14

За позовом Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи"

до Комунального підприємства "Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва"

про стягнення 1 938,23 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Кравченко І.В. (дов. від 08.01.2014)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.02.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (надалі - позивач) до Комунального підприємства "Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району м.Києва" (надалі - відповідач ) стягнення 1 938,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині оплати послуг, відповідно до договору № 00-0086-12/КД від 02.02.2012 внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла у розмірі 1 938,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/1585/14, розгляд справи призначено на 24.02.2014.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 13.02.2014, від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 24.02.2014, з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 24.02.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.02.2014 на підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 12.03.2014.

В судове засідання, призначене на 12.03.2014, з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 12.03.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2012 між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник) (разом - сторони), було укладено договір №00-0086-12/КД на виконання експертизи кошторисної документації проекту будівництва (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір).

Вказаний договір за своє правовою природоє являється договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 9.1 Договору встановлений термін дії договору до 31.12.2012, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених Договором зобов'язань.

Згідно умов п. 1.1 Договору Замовник доручає Виконавцю проведення експертизи кошторисної документації проекту будівництва. Результати робіт надаються Замовнику у вигляді письмового звіту за результатами проведеної експертизи.

Позивач взяті на себе обов'язки виконав в повному обсязі, надав відповідачеві експертний звіт № 00-0086-12/КД, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт зі договором № 00-0086-12/КД від 02.02.2012 (належним чином засвідченні копії документів додаються).

Вартість проведення вказаної експертизи виконавцем за вказаним Договором, визначена в п. 2.2. останнього та складає 1 868,86 грн.

Відповідно до п. 3.3. та п. 2.4 Договору Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи Виконавця у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт у відповідності з цим актом у розмірі 100 % вартості виконаних робіт за Договором.

Відповідач в порушення умов договорів, не виконав основного обов'язку за договорами, плату за надані послуги не вніс, в результаті чого виникла заборгованість яка, за розрахунками позивача та неоспореними відповідачем, складає 1 868,86 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт зі договором № 00-0086-12/КД від 02.02.2012

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.02.2014 та 24.02.2014 відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал Господарського суду міста Києва від 05.02.2014 та 24.02.2014 контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 1 868,86 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 1 868,86 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 868,86 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 60,21 грн. трьох відсотків річних та 9,16 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Позняки-Інвест-УКБ Дарницького району міста Києва" (02096, м. Київ, Дарницький район, вул. Ялтинська, буд. 14; ідентифікаційний код: 31723240) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (01133, м. бульвар Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код 35691621) 1 868 (одну тисячу вісімсот шістдесят вісім) грн. 86 коп. - основного боргу, 9 (дев'ять) грн. 16 коп. - інфляційних втрат, 60 (шістдесят) грн. 21 коп. - 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 17.03.2014

Суддя М.О. Лиськов