Рішення № 37625181, 12.03.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/5773/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сидоренко А. П.Номер провадження 22-ц/788/521/14 Суддя-доповідач - Рибалка В. Г. Категорія - 23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Ільченко О. Ю., Попруги С. В.,

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою скаргу ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного м. Суми від 29 січня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3

про розірвання договору найму житла та виселення

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4

про розірвання договору дарування,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 звернулась до суду з вищезазначеним позовом у липні 2013 року. Просила розірвати договір найму житла за адресою по АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 без визначення строку. Виселити ОСОБА_3 з будинку по АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

ОСОБА_3 у липні 2013 року звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив розірвати договір дарування 1/3 частини спірного житлового будинку від 29 грудня 2003 року.

Рішенням Зарічного районного м. Суми від 29 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Розірвано договір найму житла площею 18 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Виселено з жилої площі 18 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 344 грн. 10 коп. судових витрат.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Зарічного районного м. Суми від 29 січня 2014 року та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, а в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно договору дарування частини житлового будинку, посвідченого 29 грудня 2003 року нотаріусом, ОСОБА_3 подарував ОСОБА_4 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідно до договору найму, який посвідчений головою квартального комітету Зарічного району м. Суми 10 серпня 2005 року, підпис якого засвідчено 09 грудня 2005 року Сумською міською радою, ОСОБА_4 здала у піднайм квартиру площею 54, 40 кв.м. за адресою по АДРЕСА_1 ОСОБА_3, якому надано для проживання житлову площу 18 кв.м. та який зобов'язався щомісячно вносити плату за проживання у квартирі в сумі 40 грн. та утримувати її в належному стані. 06 травня 2013 року ОСОБА_4 звернулась з письмовою вимогою до ОСОБА_3 про розірвання договору найму будинку у добровільному порядку та виселитися з зазначеного будинку, звільнити приміщення і знятися з реєстрації, яке ОСОБА_3 отримав 29 травня 2013 року. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, Відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про усунення перешкод у користуванні будинком, зняття з реєстрації та зу3стрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, Відділ громадянства і реєстрації фізичних осіб Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про визнання договору дарування частини будинку недійсним та вселення, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено, ОСОБА_3 вселено у житловий будинок за адресою по АДРЕСА_1. В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю вимог.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином не з`ясував та не перевірив доводи та заперечення сторін, не дав належної оцінки зібраним у справі доказам.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4 є обґрунтованими. При ухваленні рішення суд першої інстанції не звернув уваги на те, що судом раніше було встановлено факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були членами сім'ї, ОСОБА_3 є пенсіонером та іншого житла немає. Вищевикладене свідчить про те, що у суду не було підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про розірвання договору житлового найму та виселення ОСОБА_3 з жилої площі по АДРЕСА_1.

Також, з матеріалів справи вбачається, що спірний будинок належав ОСОБА_3 згідно свідоцтва на право на спадщину від 26 грудня 1996 року, а ОСОБА_4 була зареєстрована в даному будинку з 2004 року, а рішенням м Зарічного районного суду м. Суми від 19 травня 2011 року було вселено ОСОБА_3 в зазначений житловий будинок як члена сім'ї власника.

Отже ці обставини були встановлені судом після укладення договору найму житла від 10 серпня 2005 року, який на даний час категорично заперечує ОСОБА_3 ( а.с. 16).

Ствердження ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що судом не було звернуто уваги на його пояснення щодо помилкового підписання договору дарування, фальсифікації договору найму та підробки його підпису ОСОБА_4 не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні його позовних вимог.

При ухваленні рішення, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 пославшись на те, що приведена норма матеріального закону передбачає право дарувальника вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка.

Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що частина будинку, яку ОСОБА_3 згідно договору дарування подарував ОСОБА_4 руйнується з вини останньої є недоведеними та висновків суду в цій частині не спростовують.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_4 про розірвання договору найма житла та виселення, оскільки при його ухваленні суд дійшов до висновків, які не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

ОСОБА_3 при подачі апеляційної скарги на зазначене рішення сплатив лише 125 грн. судового збору за апеляційний перегляд справи, не в повному обсязі, оскільки звертався до суду з двома вимогами, а тому судовий збір мав складати 243 грн. 60 коп. ( 121грн. 80 коп. + 121 грн. 80 коп. ).

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного м. Суми від 29 січня 2014 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору найму житла та виселення.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору найму житла та виселення .

В решті рішення Зарічного районного м. Суми від 29 січня 2014 року залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію судових витрат в розмірі 03 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 121 грн. 80 коп. судового збору за апеляційний перегляд справи.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: