Рішення № 37624001, 27.02.2014, Апеляційний суд Харківської області

Справа № 638/1755/13-ц Головуючий у І інстанції - Наумова С.М.

Провадження: 22-ц/790270/14 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: приватна власність

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Бездітка В.М.,

суддів колегії - Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,

при секретарі - Сашко Я.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника Харківської міської ради - Санькова Юрія Володимировича на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення, -

ВСТАНОВИЛА :

У листопаді 2012 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.2001 року на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Зазначала, що в квартирі довгий час ніхто не мешкав у зв'язку з чим нею була здійснена реконструкція квартири під нежитлове офісне приміщення другого поверху№№ За-1 - коридор 23,2кв.м; За-2 - кабінет 15,8 кв.м; За-3 - кабінет 20,4кв.м; За-4 - кабінет 14,3кв.м; За-5 - санвузол 5,1кв.м; загальна площа 78.8кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказувала на те, що реконструкція була проведена самочинно, з дотриманням державних будівельних, пожежних, санітарних норм та правил, однак без отримання дозвільних погоджень.

Відповідно до технічного висновку Харківської національної академії міського господарства (ліцензія на провадження господарської діяльності із створенням об'єктів архітектури серія АВ № 591632 від 25.08.2011 р.), реконструкція квартири АДРЕСА_1 під офісне приміщення в системі існуючої забудови вважається доцільною.

Вважає, що у встановленому законом порядку реалізувала своє право власності, в результаті чого створила нову річ, якою є нерухоме майно, та хоче його зареєструвати в КП «ХМБТІ». Оскільки споруди побудовані нею без отримання дозволу на початок виконання будівельних робіт, то вважаються самовільною будівлею, а сама вона позбавлена можливості визнати право власності на новостворене нерухоме майно.

Просила визнати за нею право власності на нежитлове приміщення другого поверху №№ За-1 - коридор 23,2кв.м; За-2 - кабінет 15,8 кв.м; За-З - кабінет 20,4кв.м; За-4 - кабінет 14,3кв.м; За-5 - санвузол 5,1кв.м; загальна площа 78,8кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на нежитлове приміщення другого поверху №№ За-1-коридор 23,2 кв.м; За-2-кабінет 15,8 кв.м; За-3-кабінет 20,4 кв.м; За-4-кабінет 14,3 кв.м; За-5-санвузол 5,1 кв.м; загальна площа 78,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Харківської міської ради - Саньков Ю.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги зазначено, що судом першої інстанції не було враховано положення ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 18 Закону України «Про основи містобудування», «Положення про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі», «Порядок перепланування і (або) переобладнання жилих будинків та жилих приміщень у місті Харкові», що визначають повноваження органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів у сфері містобудівної діяльності, порядок виконання будівельних робіт та проведення реконструкції; спірний об'єкт реконструйовано без належним чином затвердженого проекту, без отримання належним чином оформленого дозволу на виконання робіт, об'єкт не був прийнятий до експлуатації.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.2001 року ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 було реконструйовано вказану квартиру під нежитлове офісне приміщення другого поверху №№ За-1 - коридор 23,2кв.м; За-2 - кабінет 15,8 кв.м; За-3 - кабінет 20,4кв.м; За-4 - кабінет 14,3кв.м; За-5 - санвузол 5,1кв.м; загальна площа 78.8кв.м.

Реконструкція була проведена самочинно без отримання дозвільних погоджень.

Згідно Звіту з незалежної оцінки нерухомого майна - житлової квартири, складеного станом на 26.11.2012 року Приватною фірмою Агентство «СХІД», який діяв на підставі наказу Сертифікату суб»єкта оціночної діяльності Фонду державного майна України № 12825/11 від 26.12.2011 року та договору «Про проведення оцінки» вартість двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 78,8 кв.м, на другому поверсі двохповерхової будівлі становить 409 800 грн.

Відповідно до технічного висновку Харківської національної академії міського господарства (ліцензія на провадження господарської діяльності із створенням об'єктів архітектури серія АВ № 591632 від 25 .08. 2011р.), реконструкція квартири АДРЕСА_1 під офісне приміщення в системі існуючої забудови вважається доцільною. Обстеження технічного стану основних несучих конструкцій та інженерних систем вказаної квартири знаходяться в задовільному стані, не потребують заміни або ремонту і можуть виконувати свої функції. Реконструкція житлових приміщень не вплине на несущу спроможність будівельних конструкцій існуючої частини жилого дому.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що проведена реконструкція житлових будівель не порушує прав інших осіб, не суперечить суспільним інтересам, є закінченою; технічні рішення, які прийнято при проведенні будівництва, відповідають державним будівельним вимогам та іншим діючим нормам та забезпечують подальше їх безпечне використання за своїм призначенням.

Колегія суддів з такими висновками не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на місцевому рівні органами місцевого самоврядування.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються міськими радами та їх виконавчими органами в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, -капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Рішенням Харківської міської ради від 06.07.2011 року № 336/11 з метою врегулювання питань переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі, на підставі Житлового кодексу Української РСР, ЦК України, ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» затверджено «Положення про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі».

Дія цього Положення поширюється на відносини, що виникають у містобудівній сфері і спрямовуються на створення сприятливих умов для життєдіяльності людини у жилих будинках, де планується переведення жилих приміщень, збереження та охорону історичного центру міста, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Розділом 4 «Положення про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі» визначено порядок оформлення дозволу на переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі.

У п. 4.1 вказано, що для переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі власник житла подає заяву на ім'я Харківського міського голови, який розглядає та направляє її для подальшого розгляду до Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин.

Відповідно до п. 4.6 вказаного Положення, рішення про переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі для розміщення в них об'єктів невиробничої сфери є підставою для отримання замовником вихідних даних та технічних умов для проведення реконструкції об'єкта.

Відповідно до п. 4.7 вказаного Положення, прийняття в експлуатацію закінчених реконструкцією об'єктів здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка не подавала заяву на ім'я Харківського міського голови для переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі. Позивачка також не отримувала рішення про переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі для розміщення в них об'єктів невиробничої сфери, а тому підстав для проведення реконструкції об'єкта у ОСОБА_4 не було.

Крім того, спірний об'єкт не був прийнятий до експлуатації.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад. Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Експлуатація неприйнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Таким чином, узаконення самочинно реконструйованих приміщень можливе за умови виконання вимог передбачених «Положенням про порядок переведення жилих приміщень та жилих будинків в нежилі», затвердженого рішенням Харківської міської ради від 06.07.2011 року № 336/11.

Згідно ст. 15 ЦПК України встановлено, що суди гозглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 4.3 «Порядку перепланування і (або) переобладнання жилих будинків та жилих приміщень у місті Харкові» затвердженого рішенням Харківської міської ради від 23.02.2011 року №162/11, особа, яка здійснила самовільне перепланування і (або) переобладнання приміщення, після притягнення до адміністративної відповідальності, подає заяву на ім'я Харківського міського голови про збереження та оформлення виконаного перепланування і (або) переобладнання приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що Харківська міська рада не порушувала права позивача. ОСОБА_4 не зверталась до Харківської міської ради з клопотанням про збереження об'єктів самочинного будівництва та не отримувала відмови Харківської міської ради про можливість збереження самочинно збудованих об'єктів.

Крім того, визнавши за позивачем право власності на нежитлові приміщення у той час, як приміщення належали позивачу як житлові, суд вийшов за межі своєї компетенції. Діючим законодавством не передбачено за рішенням суду переводити, змінювати статус житлових приміщень на нежитлові.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Харківської міської ради - Санькова Юрія Володимировича задовольнити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення. У позові ОСОБА_4 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -