Постанова № 37622681, 03.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2014 р. Справа № 805/2436/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до державного підприємства «Шахтарськантрацит»

про стягнення коштів

Державна податкова інспекція в Амвросіївському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, коштів в сумі 370 240,10 грн. в рахунок погашення податкового боргу з плати за користування надрами. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено самостійно задекларовані у наданому до податкової інспекції розрахунку за 2013 рік зобов’язання з плати за користування надрами в сумі 370 240,10 грн.

Представниками сторін через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду надані клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Відповідач проти задоволення позову не заперечує.

Враховуючи наведене, на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – державне підприємство «Шахтарськантрацит» є юридичною особою, 30 березня 2003 року зареєстровано Виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 32299510. Відповідач як платник окремих видів податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амвросіївському районі Головного управління Міндоходів в Донецькій області.

Відповідно до відомостей зворотного боку облікової картки станом на 26 лютого 2014 року за відповідачем обліковується недоїмка (без врахування пені) в сумі 380 339,55 грн., що заявлена позивачем до стягнення в сумі 370 240,10 грн. Заявлений до стягнення борг виник внаслідок несплати відповідачем грошових зобов’язань, визначених в розрахунку податкового зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2013 рік (арк. справи 11-12).

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 19-1, 61 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів установлених цим Кодексом.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок та строки сплати податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначені розділом ХІ Податкового кодексу України.

Підпунктом 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначено календарний квартал.

Зазначеним підпунктом також визначено, що податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається органу державної податкової служби до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків.

Як передбачено підпунктом 49.18.2 пунктом 49.18 статті 49 розділу ІІ Податкового кодексу України, податкові декларації, розрахунки, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до вимог пункту 263.12 статті 263 Податкового кодексу України, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним до органу державної податкової служби.

Згідно наявних в матеріалах справи документів, відповідач надав до податкової інспекції розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2013 рік, в якому визначив до сплати податок в сумі 370 240,10 грн., у т.ч. за користування надрами загальнодержавного значення в сумі 2 514,95 грн. та за користування надрами місцевого значення – в сумі 367 725,15 грн. (арк. справи 11-12).

В обліковій картці з плати за користування надрами 19 лютого 2014 року позивачем відображено збільшення грошових зобов’язань на 370 240,10 грн. на підставі наданого відповідачем розрахунку.

Станом на день судового розгляду самостійно визначені відповідачем грошові зобов’язання з плати за користування надрами за 2013 рік в сумі 370 240,10 грн. не сплачені.

Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Згідно підпункту 14.1.39 статті 14 Податковим кодексом України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В матеріалах справи наявні податкові вимоги, що спрямовані відповідачу державною податковою інспекцією у 2008 році на виконання наданих повноважень (арк. справи 6-9). Документи які б свідчили про втрату чинності зазначеними вимогами в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частиною 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

Підстави для здійснення розподілу судових витрат в порядку, передбаченому статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

З огляду на зазначене, на підставі положень підпункту 20.1.28 статті 20, статті 95 Податкового кодексу України ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення коштів в сумі 370 240,10 грн. з рахунків, відкритих у банківських установах, в рахунок погашення податкового боргу з плати за користування надрами, - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків, обслуговуючих державне підприємство «Шахтарськантрацит» (код ЄДРПОУ 32299510, адреса: 86200, Донецька обл., м .Шахтарськ, вул. Крупської, 20) кошти у розмірі 370 240,10 гривень (триста сімдесят тисяч двісті сорок гривень 10 копійок), в рахунок погашення податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 3 березня 2014 року.

Суддя Михайлик А.С.