Ухвала суду № 37622339, 12.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушенко С.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року справа №2а/0570/16872/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Гайдар А.В.,

судді: Ханова Р.Ф.,

Яковенко М.М.,

за участю секретаря судового засідання Крамської С.О.,

за участю

представників позивача Левченко Т.Ю., Заніної К.О., Голубєвої М.В., Янковського П.В.

(за довіреностями)

представників відповідача Полякової О.Г., Троцького С.І. (за довіреностями)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року по адміністративній справі № 2а/0570/16872/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2Д» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.09.2012 року № 0003581542 та № 0003571542, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року по адміністративній справі № 2а/0570/16872/2012 позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.09.2012р. № 0003581542, винесене Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2Д» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 33 535,00грн., з яких сума основного платежу - 26 828,00 грн., сума нарахованих штрафних (фінансових) санкцій - 6 707,00 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.09.2012р. № 0003571542, винесене Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2Д» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 159 643,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2Д» здійснені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 146 грн. 00 коп. (т.5 арк.справи 190-193)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач - Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. (т.5 арк.справи 197-198).

Представники позивача у судовому засіданні заперечували про доводів апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

За правилами частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2Д» (код ЄДРПОУ 33838842; 83000, м. Донецьк, пр. 25-річчя РККА, 18) є юридичною особою, зареєстровано 18.10.2005 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, як платник податків знаходиться на обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька з 19.10.2005 року за №4639 відповідно до довідки про взяття на облік платника податків та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 07305522 від 28.10.2005р.

Згідно з п. 200.10. ст. 200, ст. 76 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Фаворит-2Д» у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2012 року, за результатами якої складено відповідний акт №52/15-3/33838842 від 15.08.2012р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.14.1.18. п.14.1. ст.14, п.102.1. ст.102, п.п.200.1., 200.4. ст.200 Податкового кодексу України у зв'язку з завищенням суми залишку від'ємного значення, що вплинуло на розрахунки з бюджетом.

За результатами вказаної перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.09.2012р. №0003581542, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33 535,00грн., з яких сума основного платежу - 26 828,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 6 707,00 грн., та від 21.09.2012р. №0003571542, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 159 643,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Рішенням ДПС в Донецькій області податкові повідомлення-рішення від 21.09.2012р. № 0003581542 та № 0003571542 залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Правомірність прийняття даних податкових повідомлень-рішень є предметом спору в даній справі.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Спір виник через висновки податкового органу про те, що позивачем неправомірно віднесено до рядку 18 Додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 12 165,00 грн., яка виникла у травні 2008 року, внаслідок чого завищено суму залишку від'ємного значення, що вплинуло на розрахунки з бюджетом.

Встановлено, що 17.07.2012 р. позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року, в якій в рядку 22 «Залишок від'ємного значення по переднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21-рядок 18) задекларовано суму від'ємного значення у розмірі 2 159 643,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, який вказано підприємством як період формування від'ємного значення податку на додану вартість, від'ємного значення не було, крім того, у вказаній декларації підприємством сформовано позитивну різницю податкового кредиту та податкового зобов'язання і саме це з'явилось підставою для висновків щодо завищення підприємством залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, наведеної підприємством у рядку 22 декларації за червень 2012 р., оскільки порушення порядку формування самої суми, тобто її розміру, під час проведення перевірки, а також під час судового розгляду справи не є спірним між сторонами.

Відповідно до пункту 13 Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації).

Відповідно до вказаного пункту, та зважаючи на заповнення рядка 22 деклара ції з ПДВ, тієї ж дати ТОВ «Фаворит-2Д» надало до податкового органу додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)» (том 1, а.с. 31). Як вбачається із зазначеного додатку, у графі 3 додатку підприємством наведено, що залишок від'ємного значення, вказаного у рядку 22 декларації, значиться сформованим за декларацією за травень 2008 року.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи декларації з податку на додану вартість ТОВ «Фаворит - 2Д» за травень 2008 року (том 1, а.с. 42) підприємством у рядку 9 «Усього податкових зобов'язань» значиться задекларованою сума податкових зобов'язань за звітний податковий період у розмірі 12 869,00 грн.

У рядку 17 «Усього податкового кредиту» вказаної декларації підприємством значиться задекларованим податковий кредит у загальній сумі 704 грн.

Різниця, між вказаними сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту, яка вказана підприємством у рядку 18.1, має позитивне значення і складає 12 165 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що у декларації за травень 2008 року позивачем не було сформовано від'ємного значення з податку на додану вартість і інформація, наведена підприємством у додатку 2 до декларації за червень 2012 року щодо періоду формування від'ємного значення, наведеного у рядку 22, не підтверджується документами податкової звітності підприємства.

За приписами статті 76 Податкового Кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.10. статті 86 Податкового Кодексу України встановлено, що у акті перевірки вказуються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Крім того, виходячи з порядку проведення камеральних перевірок, якщо під час їх проведення встановлене спотворення даних щодо періоду формування від'ємного значення, але не встановлене порушення щодо його розміру, то необхідно проведення перевірки податкової звітності суцільним порядком за для встановлення фактів завищення або заниження такої суми від'ємного значення.

З урахуванням наведених правових норм, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що при проведенні камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Фаворит-2Д» у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2012 року, за результатами якої складено акт № 52/15-3/33838842 від 15.08.2012р., відповідачем для встановлення обґрунтованості своїх висновків не було досліджено всю податкову звітність позивача з податку на додану вартість за період з березня 2008 року по червень 2012 року.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) регулюється статтею 200 Податкового кодексу України, відповідно до якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та су мою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. ці єї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу ), а за відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1. цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від не резидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до порядку складання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, залишок від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, зазначається у рядку 22 декларації з податку на додану вартість.

Порядок формування показника рядка 22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 18)» наведено у самому рядку 22, тобто його показник є результатом різниці між рядками 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) пері оду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1+рядок 21.2+рядок 21.3)» та рядком 18 «Позитивне значення різ ниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду».

Як вбачається з матеріалів справи, рядок 21.2 декларації за червень 2012 року складається з показників рядка 24 декларації за травень 2012 року.

Таким чином, для встановлення завищення або заниження задекларованої суми показника рядка 22 декларації за червень 2012 року повинна бути досліджена декларація за травень 2012 року і так далі до моменту виникнення показника цього рядка.

Під час дослідження даних декларації з податку на додану вартість ТОВ «Фаворит-2Д» за травень 2012 року судом встановлено, що у рядку 24 декларації зазначено суму у розмірі 2186471,00 грн. Тобто значення рядка 22 декларації за червень повинно складати різницю між сумою 2 186 471 грн. (рядок 24 декларації за травень 2012р.) та сумою 26 828 грн. (рядок 18 декларації за червень 2012 року), а саме 2 159 643 грн. (2186471-26828). Саме цей показник задекларовано у рядку 22 декларації за червень 2012 року.

Порядок відображення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту у деклараціях відповідає порядку складання декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи судом першої інстанції від 21.03.2013р. по даній справі призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо документального підтвердження висновків відповідача, викладених в акті перевірки № 52/15-3/33838842 від 15.08.2012р.

Згідно висновку експерта №1659/26-1323/26 від 11.11.2013р. вбачається, що під час проведення перевірки відповідачем не було встановлено невірного формування величини зазначеної у рядку 22 декларації суми, тобто перевіркою не встановлено завищення сум поточного податкового кредиту або заниження поточних податкових зобов'язань, у зв'язку з чим було проведено дослідження обґрунтованості показника рядка 22 декларації за червень 2012 року виходячи із документів податкового обліку та зведених документів бухгалтерського обліку підприємства.

За результатами дослідження даних податкової звітності, а саме декларацій з податку на додану вартість підприємства, експертом встановлено, що дані, зазначені у наданих податкових деклараціях, частково відповідають даним, зазначеним підприємством у схемах бухгалтерського обліку. Невідповідність даних бухгалтерського та податкового обліку складається за рахунок часткового включення даних бухгалтерського обліку за рахунком 644 «Податковий кредит» до декларацій за відповідні періоди. Суми податкових зобов'язань зазначені у податковому обліку повністю відповідають даним, відображеним підприємством у відповідних місяцях за рахунком бухгалтерського обліку 643 «Податкові зобов'язання».

Таким чином, відповідно до вищезазначеного висновку експертизи, порушення, описані в акті камеральної перевірки № 52/15-3/33838842 від 15.08.2012р., підтверджуються в частині порушення ТОВ «Фаворит-2Д» порядку складання додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року та не підтверджуються щодо визначення суми завищення задекларованих показників суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі 2 159 643,00 грн.

Як вбачається з акту камеральної перевірки від 15.08.2012р. №52/15-3/33838842, відповідачем при її проведенні не досліджувалась вся податкова звітність позивача з податку на додану вартість за період з березня 2008 року по червень 2012 року, а також не ставиться під сумнів правомірність визначення позивачем спірної суми податку на додану вартість.

З огляду на викладене, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги зазначений висновок експертизи та встановлено, що позивачем порушено порядок заповнення Додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, проте спірні в даній справі податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом у зв'язку із встановленням порушень пп.14.1.18. п.14.1. ст.14, п.102.1. ст.102, п.п.200.1., 200.4. ст.200 Податкового кодексу України, і на їх підставі санкції за порушення порядку складання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2012 року податковим органом до позивача не застосовувались.

Крім того, як вбачається з акту перевірки № 52/15-3/33838842 від 15.08.2012р., під час проведення перевірки податковим органом не було встановлено невірного формування величини зазначеної у рядку 22 декларації суми, тобто перевіркою не встановлено завищення сум поточного податкового кредиту або заниження поточних податкових зобов'язань.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що відповідачем не доведено правомірність винесених спірних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність здійснити захист порушеного права позивача та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року по адміністративній справі № 2а/0570/16872/2012- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року по адміністративній справі № 2а/0570/16872/2012 - залишити без змін.

В повному обсязі ухвала виготовлена та підписана колегією суддів 17 березня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя А.В.Гайдар

Судді Р.Ф.Ханова

М.М.Яковенко