Постанова № 37619124, 11.03.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р.Справа № 916/3142/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Заржицької В.О., довіреність № 3818-4, дата видачі : 13.12.13р.;

від відповідача - ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_1 від 24.01.96р., наказ №107, дата видачі : 07.08.02р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційнє підприємство акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод"

на рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2013 року

по справі № 916/3142/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ"

до скаржника

про стягнення 161 101, 07 грн..

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" (далі по тексту - Водоканал) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційнє підприємство акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" ( далі по тексту - ДП "ЖЕП АО "ОДАЗ") про стягнення 161 101,07 грн. боргу за послуги водопостачання та водовідведення, надані в період з1.10.10р. по 1.09.13р., також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 222,02 грн..

В обґрунтування вимог позивач послався на ст.ст. 11, 526, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 193, 198, ГК України, порушення відповідачем умов договору сторін № 15/1 від 01.11.2000р., оскільки той в спірний період не сплачував вартість наданих послуг.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2013р. (суддя Цісельський О.В. ) позовні вимоги Водоканалу задоволено в повному обсязі та стягнуто на його користь 161 101,07 грн. основного боргу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 222,02 грн..

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду ДП "ЖЕП АО "ОДАЗ" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій стверджує, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, викладені у рішенні висновки не відповідають фактичним обставинам справи, суд поверхнево розглянув позовні вимоги, не з`ясувавши підстав їх заявлення та обґрунтованість розрахунків.

Скаржник посилається на те, що висновок суду про дію договору № 15/1, укладеного між сторонами 1.11.00р., є хибним, оскільки 30.11.2012р. згідно з п. 5.3. договору відповідач надіслав лист, який був отриманий позивачем 11.01.2013р. про відсутність волевиявлення на продовження дії договору. На думку скаржника не відомо яким чином визначено обсяг спожитої води, оскільки звіти, передбачені п. 2.1. договору, не надавались. Судом було проігноровано клопотання відповідача про витребування додатків 1-3 до договору, а також доказів знаходження будинків на балансі відповідача.

Крім того, скаржник зазначає, що з трьохсторонніх актів, підписаних між позивачем, відповідачем і ТОВ "Герц" вбачається відсутність його заборгованості за 2011-2013р.р., оскільки позивач отримував плату за водопостачання з мешканців будинків, та просить скасувати оскаржене рішення та відмовити в задоволенні позову.

Водоканал у запереченнях на апеляційну скаргу, додаткових поясненнях та його представник в судовому засіданні спростовує доводи апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду Одеської області від 23.12.13р. по даній справі без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2000р. між Водоканалом та ДП "ЖЕП АО "ОДАЗ" укладено договір на послуги водопостачання питної води та водовідведення № 15/1 / а.с.48 /, відповідно до умов якого Водоканал надає послуги по подачі питної води по ГОСТ 2874-82 "Вода питна" , а також по прийому стічних вод на об'єктах абонента у відповідності з додатками № 1,2,3, які кожного року до 15 листопада направляються Водоканалу споживачем.

У відповідності до п. 2.3.8. договору абонент зобов'язаний, кожного місяця з 1-го по 5-те число надавати в письмовій формі відомості про водоспоживання "Абонента" і фактичну оплату населенням послуг водокористування за минулий місяць. При їх ненаданні в строк "Водоканал" проводить розрахунок в відповідності з "Правилами водокористування".

Згідно з п. 2.3.9. договору абонент зобов'язаний кожного місяця до 12-го числа оформляти акт бухгалтерської звірки по розрахункам за отримані послуги.

Пунктом 3.1. визначено, що облік спожитої води здійснюється по показам приборів обліку води, встановлених на об`єктах "Абонента" у відповідності з даними додатків № 1, 2, 3. При відсутності прибору обліку води, тимчасово до його встановлення, кількість спожитої води визначається на основі затверджених в установленному законом порядку нормативів водопостачання.

Оплата встановлена в п. 3.3. договору і проводиться по тарифам, затвердженим в встановленому діючим законодавством порядку. На момент укладання договору діють слідуючі тарифи:

- вода: 0,43 грн. за 1 м.куб;

- cтоки 0,37 грн. за 1 м.куб.

У випадку зміни тарифів, діючих на момент укладення договорів, оплата "Абонентом" наданих йому послуг проводиться по новим тарифам, без зміни інших умов договору. Відомості про зміну діючих тарифів "Абонент" отримує через засоби масової інформації ( друк, телебачення, радіо ).

Згідно п. 3.6. розрахунки ведуться по сальдо на початок місяця. Перераховані "Абонентом" платежі зараховуються в наступному порядку:в першу чергу в рахунок погашення пені, в подальшому заборгованість по оплаті, потім поточних платежів.

У п. 3.7 договору визначено, що обсяг скинутих "Абонентом" в каналізацію стічкових вод вважається рівним спожитому обсягу води, або встановлюється про приборам обліку стоків.

Відповідно до п.5.3 даний договір був укладено строком на п`ять років з 01.10.2000р. по 01.10.2005р. і він вважається пролонгованим на наступні п`ять років, якщо до спливу місяця після закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

Відповідно до дислокацій житлових домів ДП "ЖЕП АО "ОДАЗ" /а.с.48,49/, які відповідно до п.1.1 договору є додатками до нього, позивачем в спірний період надавалися послуги з водопостачання та водовідведення до 1.01.11р. в 15 житлових будинках, після означеної дати -в 13 житлових будинках, які відповідачем оплачувалися частково.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно із ст. 629 договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно зі ст. 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Твердження скаржника про те, що договір № 15/1 від 1.11.00р. є не чинним, оскільки ним 30.11.2012р. на адресу Водоканалу було направлено лист про відсутність волевиявлення абонента на продовження строку дії договору від 01.11.00р., який був отримана останнім 11.01.2013 р., не грунтується на умовах договору та нормах чинного законодавства, позаяк у відповідності до п. 5.3. договору договір укладено строком на п`ять років і діє з 01.11.2000 р. до 01.11.2005р., він вважається пролонгованим на наступні п'ятьт років, якщо по закінченню місяця після закінчення строку його дії, тобто до 1.12. 05р. та 1.12.10р., ні одна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії. Оскільки в означені строки сторони не робили таких заяв, договір 1.12.10р. пролонгувався до 1.12.15р. і є чинним на час розгляду спору судом. Відповідно до ч.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором, отже оскільки договором, це не передбачено і позивач не згоден на розірвання договору, а відповідач не вчинив дій щодо його розірвання в судовому порядку, висновок суду про чинність договору є законним та обгрунтованим. Крім того, господарським судом Одеської області рішенням від 3.09.12р. в справі №8-3/17-791-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.10р., стягнуто з відповідача на користь Водоканалу заборгованість за цим же договором за період з 1.11.05р. по 1.10.10р..

Як підтверджено матеріалами справи в період з 01.10.10р. по 01.09.13р. відповідачем не було оплачено в повному обсязі послуги з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 161101,07грн., нарахована позивачем за чинними в спірний період тарифами та нормами водоспоживання /а.с.59-63/ на підставі наданих відповідачем дислокацій житлових будинків у 2010 і 2011 р.р..

Оскільки в 2011 та 2012р.р. відповідачем інші дислокації житлових будинків не надавалися, отже зміни в додатки до договору не вносилися, його твердження про безпідставне включення в розрахунки житлових будинків за адресою: вул. Затонского 24/1 та вул. Махачкалінська 17, 18, які нібито передано на баланс об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, є такими, що не відповідають умовам договору сторін.

Твердження відповідача про те, що трьохсторонні акти, складені на підставі договору № 080421 від 21.04.2008р., укладеного між ТОВ „Інфокс", ДП "ЖЕП АО "ОДАЗ" і ТОВ "ГЕРЦ" з приводу надання останнім послуг по формуванню в розрізі особистих рахунків ДП "ЖЕП АО "ОДАЗ" бази боргів і нарахувань; прийом і облік отриманих від населення коштів, за отримані ТОВ „Інфокс" послуги населенню, свідчать про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем є помилковим, оскільки даний договір не регламентує взаємовідносини між ТОВ „Інфокс" і ДП "ЖЕП АО "ОДАЗ" в частині надання послуг водопостачання і водовідведення населенню. Вказані відносини регулюються окремим договором між цими підприємствами, на якому і грунтуються позовні вимоги.

Відповідач по справі може здійснювати розрахунки з позивачем через ТОВ "ГЕРЦ" шляхом сплати коштів безпосередньо фізичними особами, але дані оплати враховані в розрахунку позивача, як то визначено п.2.3.8 договору № 15/1 від 01.11.2000р. між Водоканалом і ДП "ЖЕП АО "ОДАЗ" .

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи та надав вірну юридичну оцінку правовідносинам сторін та наявним в справі доказам, не порушив норм матеріального та процесуального права та на підставі ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України та умов договору прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, і не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 23 грудня 2013 року по справі № 916/3142/2013 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" - без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови станову складено 14.03.2014р..

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя С.І. Колоколов