Ухвала суду № 37618437, 13.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

13 березня 2014 року м. Київ № 826/14567/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Коломієць Т.М. (довіреність від 18.02.2014 р. № 02)

від відповідача: Гончарук І.І. (довіреність від 14.10.2013 р. № 001-1510)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа»доКиївської міської державної адміністраціїпро скасування (в частині) додатку 3 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 838 від 21.05.2012,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, Київської міської державної адміністрації про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №26-04/3309 від 23.08.2013 та пункту 17 додатку 3 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 838 від 21.05.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2013 було закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Київської міської державної адміністрації щодо визнання протиправними та скасування пункту 17 Додатку № 3 до Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, зокрема, повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності міста Києва, затвердженого Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 року № 838 "Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2014 року скасовано ухвалу ОАС м. Києва від 16.10.2013 року, а справу, в частині вимог щодо яких було закрито провадження у справі ухвалою від 16.10.2013 року, направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції в зазначеній частині провадження в адміністративній справі закрито з підстав визначених пунктом 4 частини першої ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України - існування постанови суду, яка набрала законної сили з того самого спору і між тими самими сторонами.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що як зазначено в оскаржуваній Ухвалі суду першої інстанції, Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2012 року в адміністративній справі № 2а-13397/12/2670, залишеною без змін Ухвалами Київського апеляційного адміністративного від 07.02.2013 року та Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Медіа" до Київської міської державної адміністрації про скасування нормативно-правового акта в частині, а саме, пункту 17 Додатку 3 до Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, зокрема, повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності міста Києва, затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 838 від 21.05.2012 в адміністративному позову відмовлено повністю, тобто, є така, що набрала законної сили постанова суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Проте, як зазначив суд апеляційної інстанції, адміністративний позов у зазначеній справі подано з підстав невідповідності оскаржуваного нормативно-правового акта в частині Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а в даній справі - Закону України «Про захист економічної конкуренції», тобто, з інших підстав.

На підставі вищенаведеного та відповідно до автоматичного розподілу справ на розгляд судді Кармазіна О.А. передано справу, якій присвоєно номер 826/14567/13-а, зокрема за позовом ТОВ «Транс-Медіа» до Київської міської державної адміністрації про скасування пункту 17 додатку 3 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 838 від 21.05.2012.

Ухвалою від 18.02.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Кармазіним О.А. та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 13.03.2014 р. позивачем подано уточнення щодо номеру оскаржуваного пункту Додатку 3 до Порядку, затвердженого Розпорядженням від 21.05.2012 року № 838, в якому (уточненні) зазначено, що на даний час цей пункт має номер 19.

При цьому, представник позивача наголосив, що зміст оскаржуваного положення щодо розміру тарифу з моменту прийняття оскаржуваного Розпорядження не змінився.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що спірне розпорядження опубліковано 31.08.2012 р. в газеті «Хрещатик» № 67 (1086).

У той же час, як зазначає позивач, 06.06.2003 р. між КП «Київський метрополітен» та дочірнім підприємством «Гарант-АДВ» було укладено договір про організацію рекламно-інформаційної діяльності, відповідно до якого позивач отримав переважне право на здійснення рекламно-інформаційної діяльності шляхом розміщення медіа-продукції на інформаційних носіях компанії, засоби візуального відображення яких розташовані на стелях вагонів рухомого складу Київського метрополітену. Позивач зазначає, що відповідно до статуту ТОВ «Транс-Медіа» є правонаступником всіх прав та обов'язків ТОВ «Гарант-АДВ», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП «Гарант-АДВ». Позивач додає, що відповідно до п. 3.1. вищезгаданого договору компанія здійснює платежі за договором відповідно до спільного наказу № 5/1-ц Комітету транспорту КМДА від 27.01.2000 р. в розмірі 15,60 грн. за 1 кв.м. площі від ображаючої поверхні засобів візуального зображення, в т.ч. ПДВ в сумі 2,60 грн. Згідно з п. 3.2. договору сума платежів може бути переглянута за таких підстав, зокрема, зміна тарифів. Відповідно до додаткової угоди № 9 від 15.10.2008 р., як зазначає позивач, за розташування інформаційних носіїв у вагонах позивач здійснював щомісячні платежі із розрахунку 4,50 грн. з ПДВ за одиницю в місяць. (загальна кількість моніторів - 3514 одиниць).

Позивач зазначає, що листом від 14.09.2012 р. № 11-03/1066 КП «Київський метрополітен» направило товариству для підписання проект додаткової угоди, відповідно до якої передбачалось збільшення тарифу до 42 грн. (з ПДВ, без ПДВ - 35 грн.) за одиницю в місяць.

При цьому, як зазначає позивач, КП «Київський метрополітен» посилався саме на розпорядження КМДА № 838 від 21.05.2012 р.

Обґрунтовуючи протиправність спірного рішення (в оскаржуваній частині), позивач посилається на недотримання КМДА вимог ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Окрім того, представником відповідача було подано клопотання про залишення позову без розгляду на підставі ст. 100 КАС України у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, яке мотивовано, крім іншого, відсутністю поважних причин пропуску строку звернення до суду.

У взаємозв'язку з наведеним суд зазначає, що Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21 травня 2012 року № 838, яке зареєстровано в Головному управлінні юстиції у місті Києві 12 червня 2012 р. за № 40/957, затверджено Порядок визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, зокрема, повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності міста Києва.

Згідно із цим розпорядженням базові тарифи, що відповідають видам рекламних засобів/рекламоносіїв, які розмішуються на території та зовнішній і внутрішній поверхнях вагонів метрополітену, визначаються згідно з додатком 3.

Згідно з п. 17 додатку № 3 («Базові тарифи, що відповідають видам рекламних засобів/рекламоносіїв, які розміщуються на території та зовнішній і внутрішній поверхнях вагонів метрополітену»; в редакції на час звернення до суду) базовий тариф відносно «Електронний інформаційний носій, розміщений всередині вагону» складає за одиницю 35,0 грн.

Як визнається сторонами та, зокрема, зазначається позивачем, розпорядження опубліковано в газеті «Хрещатик» 31.08.2012 р., що, крім іншого, підтверджується матеріалами справи.

Під час розгляду справи встановлено, що зміст оскаржуваного положення щодо розміру тарифу (у розмірі 35 грн. за одиницю) на час розгляду справи не змінився, але пункт додатку до положення, затвердженого розпорядженням від 21 травня 2012 року № 838, має номер 19.

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В силу положень ч. 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, який датований 09.09.2013 р. та зареєстрований судом 13.09.2013 р., відповідно до якого позивач оскаржує пункт додатку № 3 до Порядку, затвердженого Розпорядженням КМДА № 838 від 21.05.2012 р. (щодо встановлення тарифу у розмірі 35 грн. за одиницю рекламного засобу , яке (Розпорядження) опубліковано 31.08.2012 р.

При цьому, за позовною заявою позивача від 01.10.2012 р. розглянута справа № 2а-13397/12/2670, в якій 30.11.2012 року ухвалено постанову по суті позовних вимог, у т.ч. щодо оскаржуваного розпорядження відносно правомірності оскаржуваного рішення у частині встановлення тарифу у наведеному вище розмірі, але з інших підстав.

Слід зазначити, що позивач є особою, що протягом тривалого часу (у т.ч. на час прийняття спірного акту) здійснює діяльність у рекламній сфері, якої стосується оскаржуване розпорядження (в оскаржуваній частині).

З наведеного у сукупності вбачається, що позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Під час розгляду справи позивачем не доведено наявності непереборних обставин, які об'єктивно перешкоджали зверненню до суду з дотриманням встановленого строку.

При цьому, оцінюючи доводи позивача щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що листування з органом Антимонопольного комітету України (лист від 10.01.2013 р. № 4/2) не свідчить про наявність непереборних обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачу звернутися до суду. Слід додати, що розгляд вказаної заяви позивача було зупинено Київським міським територіальним відділенням АМКУ саме у зв'язку з розглядом спору у суді.

Таким чином, позивачем не доведено наявності поважних причин пропуску звернення до суду.

Відповідно до положень статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Крім того, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

В контексті наведеного слід додати, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

В даному випадку, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду, а також відсутність підстав для визнання причин пропуску поважними, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та застосування процесуальних наслідків, передбачених ст. 100 КАС України, а саме - про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись вимогами ст.ст. 99, 100, 160, 165 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва,-

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Київської міської державної адміністрації про залишення позову без розгляду задовольнити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа» до Київської міської державної адміністрації про скасування додатку № 3 до Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, зокрема, повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності міста Києва, затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 838 від 21.05.2012 р. «Про питання визначення розміру плати та розміщення реклами в місті Києві», в частині встановлення базового тарифу у розмірі 35,0 грн. за одиницю рекламного засобу «Електронний інформаційний носій, розміщений всередині вагону» - залишити без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін