Ухвала суду № 37613030, 14.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/12875/13-ц Головуючий у І інстанції Протасова О.М.Провадження № 22-ц/780/1974/14 Доповідач у 2 інстанції СавченкоКатегорія 43 14.03.2014

У Х В А Л А

іменем України

13 березня 2014 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Олійника В.І., Поліщука М.А.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним вище позовом, який мотивував тим, що він є власником житлового будинку по АДРЕСА_1, який отримав у дар. В будинку крім нього зареєстровані його неповнолітні діти та колишня дружина ОСОБА_2, шлюб з якою розірваний рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 6 квітня 2012 року. Вказував, що з вересня 2011 року відповідачка не проживає у спірному будинку, забрала речі і виїхала із села. Посилаючись на ст.405 ЦК України, просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням у будинку по АДРЕСА_1.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задоволити його позов в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки недоведеністю позовних вимог. При цьому суд виходив з того, що відповідачка ОСОБА_2 не проживає у спріному будинку із поважних причин, поскільки між сторонами склалися неприязні стосунки, між ними виникають сварки і конфлікти.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають вимогам закону.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік.

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що сторони із 9 лютого 2001 року перебували в шлюбі, який розірвано за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 6 квітня 2012 року. Від даного шлюбу сторони мають малолітніх синів ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач є власником житлового будинку по провулку Замковому 3 в с.Блощинці Білоцерківського району Київської області на підставі договору дарування від 15 травня 2003 року. У будинку зареєстровані сторони та їх неповнолітні діти.

Також судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 не проживає у будинку більше року з поважних причин, у зв'язку із тим, що відповідач влаштовує сварки і скандали.

За таких обставин суд обгрунтовано відмовив у виселенні відповідачки з огляду на поважність причин її непроживання у спірному будинку.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка не проживає у спірному будинку більше року не спростовують висновків суду про поважність її непроживання, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтвердили в судовому засіданні факти побиття відповідачки позивачем, який неодноразово виганяв її з будинку і яка змушена була ночувати у родичів і знайомих.

Посилання апелянта на неврахування судом показів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 необгрунтовані, покази цих свідків щодо непроживання відповідачки в будинку більше року враховані і оцінені судом першої інстанції при ухваленні рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :