Постанова № 3761230, 20.05.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20.05.2009 р.                                                                                 № 2а-589/09/2670

15:45

За позовомДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ВИНОДЕЛ МОЛДОВИ компані»

про стягнення 39529,19грн. Суддя: Кротюк О.В. Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНОДЕЛ МОЛДОВИ компані»про стягнення 39539,19 грн., з яких: податок на додану вартість у розмірі 34988,30 грн., збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства 4532,88 грн., пеня за несвоєчасну сплату збору на розвиток виноградництва, садівництва і хмелярства 8,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачена заборгованість, тому позивач просить стягнути з відповідача заявлену суму на підставі рішення суду відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце його проведення судового засідання був повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи без участі його представника не надав.

Справа вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

за даними облікової картки відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНОДЕЛ МОЛДОВИ компані»станом на день розгляду справи рахується заборгованість у розмірі 39539,19 грн., з яких: податок на додану вартість у розмірі 34988,30 грн., збір на розвиток виноградарства,, садівництва і хмелярства 4362,88 грн., штраф у розмірі 170,00 грн. за платежем збір на розвиток виноградарства,, садівництва і хмелярства, пеня за несвоєчасну сплату збору на розвиток виноградарства,, садівництва і хмелярства 8,01 грн. За результатом розгляду справи судом встановлено, що заявлена до стягнення сума виникла на підставі наступного.

Щодо збору на розвиток виноградарства,, садівництва і хмелярства

Актом ДПІ у Оболонському районі міста Києва № 2232/15-611 від 23.05.2008 встановлено порушення строків сплати податкових зобов’язань по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, передбачених п.п. 5.3.1 Закону № 2181. На підстав вказаного акту прийнято рішення № 0000531506/0 від 23.05.2008, яким визначено суму штрафу у розмірі 312,37 грн.

Відповідачем не сплачено самостійно визначені ним у звітах суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Так, відповідачем були подані звіти за квітень 2008 року, яким визначено суму збору у розмірі 2606,00 грн., за травень 2008 року –1762,00 грн., за червень 2008 року –1272,00 грн.

02.09.2008 ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено невиїзну (камеральну) перевірку своєчасності подання звіту про суми нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за червень 2008 року, про що складено Акт № 3157/15-611 від 02.09.2008. Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту "а" пункту 4.1.4 Закону № 2181, оскільки граничний термін подачі звітності за червень 2008 року - 21.07.2008 року, в той час як звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства був поданий платником 04.08.2008. На підставі вказаного акту ДПІ у Оболонському районі міста Києва винесено рішення № 0000701506/0 від 02.09.2008, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасну подачу податкової звітності у розмірі 170,00 грн., відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст, 17 Закону № 2181. Вказане рішення вручено адресатові 02.09.2008.

В зв’язку з несплатою відповідачем самостійно визначеної заборгованості по збору позивачем виставлено першу податкову вимогу № 1/2021 від 28.05.2008 на суму 385,79 грн., яка вручена адресатові 17.06.2008, та другу податкову вимогу № 2/2592 від 23.07.2008 на суму 3098,89 грн., яка вручена адресатові 01.08.2008.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що відповідач мав переплату за платежем збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 316,49 грн., а 17.06.2008 платник шляхом подачі уточнюючого розрахунку самостійно зменшив розмір недоїмки на 1273,00 грн. Крім того, позивачем нараховано пеню у розмірі 8,01 грн.

Отже, на день розгляду справи загальна сума заборгованості за платежем збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства становить 4540,89 грн.

Щодо податку на додану вартість.

21.07.2008 відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок. Сума самостійно визначеного ТОВ «ВИНОДЕЛ МОЛДОВИ компані»зобов'язання становить 33733.00 грн., а також штраф у розмірі 1687,00 грн.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що відповідач мав переплату за платежем податок на додану вартість у розмірі 431,70 грн.

Отже, на день розгляду справи загальна сума заборгованості за платежем податок на додану вартість становить 34988,30 грн.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків зобов’язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III(Далі –Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 4.1.4. Закону № 2181 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.2.2. Закону № 2181 передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Пунктом 5.1. Закону № 2181 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Пунктом 5.2.1. Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 Закону № 2181 перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи вказані вище рішення щодо визначеної контролюючим органом суми зобов’язання вручені адресатові (відповідачу), про що свідчить підпис його представника по поштовому повідомленні про вручення, в адміністративному порядку та до суду, у встановлені Законом № 2181 строки, не оскаржено. Отже, сума податкових зобов’язань із заявлених платежів вважається узгодженою. Протягом встановленого Законом № 2181 строку сума податкового зобов’язання відповідачем не погашена.

Доказів про зворотнє відповідачем не надано.

В зв’язку з цим, в силу норм Закону № 2181 зазначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість набуло статусу податкового боргу.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з податку на додану вартість визнаються судом такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість суду не надав.

Отже, відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності –шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Підпунктом 16.1.1. пункту 16.1 статті 16 Закону 2181 визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до норм статті 17 Закону 2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у визначених розмірах.

Крім того, пунктом 17.1.1. Закону № 2181 передбачено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 34988,30грн. та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства становить 4540,89 грн. відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181, отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених cтатею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНОДЕЛ МОЛДОВИ компані»(04210, м. Київ, вул. Тимошенка, 19, код ЄДРПОУ 32108133) до Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 34988,30 (тридцять чотири тисячі дев’ятсот вісімдесят вісім) грн. 30 коп., суму боргу зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 4532 (чотири тисячі п’ятсот тридцять дві) грн. 88 коп. та пеню 8 (вісім) грн. 01 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                                                                                                              О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –27.05.2009.