Постанова № 37611993, 03.02.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 року Житомир справа № 806/7788/13-a

категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

за участі секретаря Смолінської І.П.,

за участі представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 липня 2013 року №0004331502,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Коростенський машинобудівний завод" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 липня 2013 року №0004331502. В обгрунтування позову позивач зазначає, що Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Ферріт Д" за період з 01.07.2012 року по 31.08.2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 25.06.2013 року №709/15-03/00203134. На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2013 року №0004331502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6872 грн. Позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки на його думку воно винесено з порушенням норм діючого законодавства, а тому просить визнати його протиправним та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Ферріт Д" за період з 01.07.2012 року по 31.08.2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 25.06.2013 року №709/15-03/00203134, яким встановлено порушення п.44.1 ст.44 п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого платником завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 6871,67 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2013 року №0004331502, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6872 грн.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем для здійснення господарських операцій з ТОВ "Ферріт-Д" було укладено договір №327 від 20.07.2012 року. За умовами даного договору ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" купувало у ТОВ Ферріт-Д" металопродукцію ( металеву трубу ) згідно специфікацій. Поставка товару здійснювалась покупцем.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Коростенська ОДПІ вважає, що у позивача не було підстав для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки товарно-транспортні накладні, що підтверджували перевезення товарів були заповнені з порушеннями, а тому не можуть підтверджувати факт отримання позивачем товару.

Господарські операції між ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" та ТОВ "Ферріт-Д" підтверджуються належним чином оформленими податковими та видатковими накладними. Зауважень що вказаних документів у відповідача немає, тобто вони підтверджені первинними документами наданими позивачем у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для податкового та бухгалтерського обліку.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо того, що неможливо підтвердити факт поставки товарів, оскільки товарно-транспортна накладна оформлена не належним чином, зокрема, у ній не вказано серію, номер подорожнього листа, номер маршруту, вид перевезень, цифровий код, час виїзду з підприємства вантажовідправника, дату і час прибуття до підприємства - вантажоодержувача з наступних підстав.

Необхідно відмітити, що відповідачем у акті перевірки не вказано, номер ТТН у якій виявлено вказані порушення щодо неналежного заповнення.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних або їх неправильне оформлення є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, та не може бути підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Одночасно, факт перевезення та отримання ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" товару по господарських взаємовідносинах з ТОВ "Ферріт-Д", було підтверджено поясненнями комірника ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2, які були допитані у якості свідків.

Відповідач вважає, що операції щодо придбання товарно-матеріальних цінностей ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" у ТОВ "Ферріт-Д" не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки у контрагента позивача відсутнє майно, трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, засоби для транспортування.

На думку суду, відсутність персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Також суд не приймає до уваги твердження відповідача, що ПАТ "Коростишівський машинобудівний завод" безпідставно сформувало податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Ферріт-Д", оскільки актом перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ №7210/224/36441206 від 21.12.12 року, підтверджено, що ТОВ "Ферріт-Д" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб з наступних підстав.

Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, відповідно до роз'яснення ВАС України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Крім того, слід відмітити, що належну правову оцінку обставинам викладеним у акті перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ №7210/224/36441206 від 21.12.12 року, який був підгрунтям для проведення перевірки ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" та висновків щодо безпідставності формування ним податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Ферріт-Д", надано постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2013 року по адміністративній справі №804/1263/13-а. У зазначених судових рішеннях вказано, що висновки викладені у акті перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ №7210/224/36441206 від 21.12.12 року зроблені без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Ферріт-Д", тобто даний акт не може бути належним доказом порушень викладених у ньому.

Свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яки є комірником та водієм позивача, пояснили, що металева труба доставлялася транспортом позивача та була прийнята на підставі видаткової накладної.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у липні-серпні 2012 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорювані податкові повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" задовольнити.

Визнати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 16 липня 2013 року №0004331502 протиправним та скасувати його.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 08 лютого 2014 р.