Ухвала суду № 37611158, 14.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/774/629/2014 Головуючий у 1-й інстанції - Шавула В.В.

Справа № 205/3889/2013 Доповідач - Петренко І.О.

Категорія - 19/27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Романюк М.М., Макарова М.О.

при секретарі - Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості у розмірі 23 146,25 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 12 грудня 2005 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки.

Позивач свої зобов'язання виконав, кредит надав, але станом на 31 серпня 2013 року заборгованість відповідача перед банком складає 23 146,25 грн., а саме:

- заборгованість за кредитом - 5 623,06 грн.;

- заборгованість по процентам - 15 944,80 грн.;

- штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.;

- штраф (процентна складова) - 1 078,39 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволені. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12 грудня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до установи банку із заявою на отримання кредиту, сума ліміту якого складає 2 500 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.14-15,16-22).

Відповідно до п.8.6 кредитного договору, при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штрафи у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Однак, в порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, в наслідок чого заборгованість ОСОБА_1 перед банком, станом на 31.08.2013 року складає 23 146,25 грн., а саме:

- заборгованість за кредитом - 5 623,06 грн.;

- заборгованість по процентам - 15 944,80 грн.;

- штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.;

- штраф (процентна складова) - 1 078,39 грн. (а.с.5-13).

Згідно до положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором. В свою чергу згідно кредитного договору, укладеного між сторонами, позичальник зобов'язаний: сплачувати заборгованість перед банком; сплачувати банку проценти за користування кредитом.

Судом вірно враховано, що відповідно до приписів ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що вимоги позивача за своєю правовою природою законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про те , що суд першої інстанції безпідставно відмовив 19 листопада 2013 року відкласти розгляд справи та не дав відповідачу можливості підготувати свої заперечення на позов , визнати обґрунтованими не можна , оскільки судом завчасно , у відповідності до вимог ст. 74 ЦПК України ,було повідомлено про час та місце розгляду справи ( ар. сп. 47-49).

Доводи апеляційної скарги про те , що судом першої інстанції не були прийняті докази того , що у відповідача не було можливості виплачувати кредит в зв»язку з отриманням ним черепно-мозкових травм у 2007 та 2008 роках та в зв»язку зі знаходженням його під вартою з квітня по вересень 2012 року спростовуються датами надходження даних заяв та документів до суду першої інстанції у листопаді-грудні 2013 року , вже після ухвалення оскаржуваного рішення суду. Окрім того , вказані вище обставини суттєвими для вирішення питання щодо виконання зобов»язань відповідача не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином , колегія суддів вважає , що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м .Дніпропетровська від 19 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді