Рішення № 37607870, 25.12.2013, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/981/13-ц

Провадження № 2/670/300/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Марціцкої І. Б.

за участю секретаря Главацького О.І.

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Охрімовецької сільської ради про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на частину дому,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, Охрімовецької сільської ради про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Охрімовецької сільської ради від 22 березня 2006 року № 15 в частині визнання права власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та про визнання права власності на ? дому АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що у 1982 році було зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_4, матір'ю відповідача ОСОБА_2 За час шлюбу позивач разом з дружиною побудували спірне домоволодіння по АДРЕСА_1, на купленій позивачем в колгоспі земельній ділянці, але документи про це не збереглися. Так як позивач працював лісником, то проживали з дружиною та її сином на кордоні в лісництві, а в 1994 році всі разом переїхали проживати в новозбудований будинок в с. Охрімівці. Позивач документів чи дозволів на будівництво будинку не отримував, а документи про придбання ним будівельних матеріалів не збереглися, так як переїжджали, однак про будівництво дому в АДРЕСА_1 позивачем та його дружиною об'єктивно можуть підтвердити свідки. В 2006 році дружина ініціювала визнати право власності за свої сином - ОСОБА_2 Рішенням виконавчого комітету Охрімовецької сільської ради від 22 березня 2006 року № 15, визнано право власності за відповідачем ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1. Позивач вважає дане рішення незаконним, так як спірне домоволодіння є спільною власністю його та дружини. Після смерті дружини відкрилась спадщина, зокрема на частину спірного дому, яка належала їй, позивач прийняв спадщину у встановленому законом порядку, так як проживав разом з спадкодавцем, враховуючи наведене, позивач просить визнати за ним право власності на ? будинку по АДРЕСА_1.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої вимоги з мотивів наведених у позовній заяві, просив їх задоволити повністю. Додатково пояснив, що довгий час працював лісником, а тому будував дім, купував будівельні матеріали саме він з дружиною, так як відповідач був неповнолітній ніде не працював, а потім служив в армії.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. В заперечення позову пояснив, що так як працював в колгоспі, то в 1984 році ним було придбано земельна ділянка розміром 0, 22 га та старенький глинобитний будинок, які належали колгоспу та розташовані по сусідству з його домоволодінням, що підтверджується договором купівлі - продажу. В подальшому старий глинобитний будинок було розвалено і побудований новий, право власності на який просить визнати позивач. Спірний будинок будував він, так як працював в колгоспі, мав заробіток, в 1993 році виконавчим комітетом Охрімовецької сільської ради йому було надано в порядку приватизації земельну ділянку на якій розташовано спірний будинок, в 2006 році оформив право власності на будинок на підставі рішення виконавчого комітету. Також відповідач вказав, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували той факт, що земельну ділянку, на якій розташовано спірний будинок куплено позивачем та про його участь в будівництві дому, а тому його позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Представник ОСОБА_3 підтримав позицію відповідача ОСОБА_2, просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що відповідачем було оформлено право власності в 2006 році, дружина позивача(матір відповідача) - померла в 2007 році, тобто спірний будинок не належав їй за життя, а тому позивач не може його успадковувати.

Представник відповідача - Охрімовецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області в судовому засіданні, вказала, що рішення виконавчого комітету було прийнято законно, просила прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, всесторонньо, повно та об'єктивно дослідивши обставини справи судом встановлено наступне:

30 листопада 1982 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виконавчим комітетом Охрімовецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області було зареєстровано шлюб (свідоцтво серії НОМЕР_1).

Як вбачається з погосподарської книги Охрімовецької сільської ради за 1983 - 1985 роки, оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні, в 1983 році ОСОБА_5, вибула з господарства за особовим рахунком № НОМЕР_2 в погосподарський номер 882, у зв'язку з одруженням, а на господарстві, яке належало батькові відповідача за особовим рахунком НОМЕР_3 залишився проживати відповідач - ОСОБА_2

З трудової книжки колгоспника ОСОБА_2 НОМЕР_4, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні слідує, що ОСОБА_2 в 1983 році відпрацював 130 людиноднів в колгоспі імені Дзержинського с. Охрімівці, Віньковецького району Хмельницької області.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Охрімовецької сільської ради від 28 жовтня 2013 року № 419, протоколом зборів колгоспників № 6 від 23 грудня 1983 року ОСОБА_2 приєднана земельна ділянка площею 0, 22 га в с. Охрімівці, що підтверджується записами в земельно - кадастровій книзі.

03 лютого 1984 року між ОСОБА_2 та колгоспом ім. Дзержинського від імені якого по дорученні діяв ОСОБА_6 укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_2 купив за 450, 00 карбованців, в АДРЕСА_2 під шифером та хлів. Договір зареєстровано за № 1, посвідчено секретарем виконавчого комітету Охрімовецької сільської ради Віньковецького району - Тарнаруцькою Г.А., за реєстрацію стягнуто 16 карбованців державного мита.

Відповідно до прибуткового касового ордеру № 626 відповідачем ОСОБА_2 сплачено 450,00 карбованців за продану колгоспом ім. Дзержинського хату.

Як вбачається з погосподарської книги за 1983 - 85 роки Охрімовецької сільської ради в домогосподарстві за № НОМЕР_2 проживав ОСОБА_2, який 29.10.1984 році вибув в армію. Станом на січень 1984 року за господарством особовий рахунок НОМЕР_3 значиться земельна ділянка розміром 0, 52 га, тобто з врахуванням приєднаної за рішенням зборів колгоспників № 6 від 23 грудня 1983 року земельної ділянки площею 0, 22 га.

З дослідженої в судовому засіданні погосподарської книги Охрімовецької сільської ради за 1986 - 1990 роки, слідує, що новозбудований спірний цегляний будинок було побудовано в 1984 році. Головою двору є ОСОБА_2, інші члени господарства не значаться. Про те, що спірний будинок зведено на земельній ділянці, яка була приєднана у 1983 році за рішенням зборів колгоспників зазначає як позивач так і відповідач, і не оспорюється сторонами по справі.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Охрімовецької сільської ради № 22 від 20 серпня 1993 року, ОСОБА_2 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку 0, 52 га, в тому числі 0, 25 га для обслуговування житлового будинку, 0, 27 га - для ведення особистого підсобного господарства.

В січні 1994 року позивач ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_4 прибули в господарство, головою якого був ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, що підтверджується даними по господарської книги за 1991 - 1995 роки, дана обставина визнається та неоспорюється сторонами по справі.

Рішенням виконавчого комітету Охрімовецької сільської ради від 22 березня 2006 року № 15 визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 На підставі вказаного рішення, виконавчим комітетом Охрімовецької сільської ради 16 серпня 2006 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

16 серпня 2006 року Віньковецьким МКП «Інвентарбюро» ОСОБА_2 було видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який видано на підставі вищезазначеного свідоцтва про право власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5. Позивач залишився проживати з відповідачем ОСОБА_2 та його сім'єю в будинку АДРЕСА_1, де й був зареєстрований. Через неприязні відносини між сторонами та конфлікт з приводу майна, в листопаді 2012 року, позивач переїхав проживати до сина в с. Женишківці, Віньковецького району, де й проживає, дані обставини визнаються та не оспорюються стронами по справі.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про власність", який був чинний на момент реєстрації права власності за відповідачем, у приватній власності громадян можуть знаходитись жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці або придбані на законних підставах, наприклад, за договором купівлі-продажу, міни, дарування, за правом спадщини.

Як встановлено судом, відповідач у встановленому порядку набув право власності на земельну ділянку, на якій збудовано спірний будинок, відповідно до рішення зборів колгоспу, яка пізніше за рішенням виконавчого комітету Охрімовецької сільської ради № 22 від 20 серпня 1993 року, безоплатно передана ОСОБА_2 у приватну власність. Твердження позивача про те, що безпосередньо він купив в колгоспі земельну ділянку та розташований на ній старий глинобитний будинок повністю спростовується договором купівлі продажу, прибутковим касовим ордером, відповідно до яких покупцем є відповідач - ОСОБА_2, а також засвідченими секретарем Охрімовецької сільської ради письмовими поясненнями Тарнаруцької Г.А., яка підтвердила що такий договір купівлі ОСОБА_2 будинку АДРЕСА_2 дійсно був укладений, про що зроблений запис в Охрімовецькій сільській раді. Так, свідок ОСОБА_6 хоч зазначав, що він не підписував договір, однак не заперечив сам факт укладення договору купівлі - продажу, а також вказав, що якщо є прибутковий касовий ордер, то кошти були сплачені колгоспу, оскільки бухгалтерія в ті часи велась дуже строго. Крім того, суд не може взяти до уваги доводи позивача про те, що відповідач не міг купити земельної ділянки та будинку, оскільки не працював в колгоспі, так як дані доводи спростовуються відомостями трудової книжки відповідача.

Згідно з роз'ясненнями п. 4 Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», згідно зі ст. 17 ЗК і ст. 14 Закону України "Про власність" земельна ділянка для будівництва жилого будинку і господарських будівель надається громадянину у приватну власність, участь інших осіб у будівництві не створює для них права власності на жилий будинок, крім випадків, коли це передбачено законом. Згідно зі статтями 16 і 17 Закону України "Про власність", таке право, зокрема, виникає, коли будівництво велось подружжям в період шлюбу - жилий будинок у зв'язку з цим є їх спільною сумісною власністю, або велось за рахунок спільної праці членів сім'ї - жилий будинок стає їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.

Інші особи, які приймали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво (купівлю будинку), якщо допомогу забудовнику (покупцю) вони надавали не безоплатно.

Суд не може взяти до уваги твердження позивача про те, що він приймав участь в створенні спільної власності, так як придбавав будівельні матеріали, оскільки як зазначає позивач будь - яких документів, які б підтверджували купівлю будівельних матеріалів у нього не має. Позивач вказує, що дані обставини можуть підтвердити покази свідків. Однак, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що точно сказати хто брав безпосередню участь у будівництві спірного будинку сказати не може, але так як позивач був лісником, то напевно він. Свідок ОСОБА_9, в судовому засіданні показала, що участь в будівництві брали позивач та його дружина, чи будував будинок відповідач ОСОБА_2 сказати не може, їй невідомо, коли саме був збудований спірний будинок, а також свідок вказала, що позивач будував дім на дві сім'ї для свого сина по вулиці Молодіжній, в селі Охрімівці, але чи планував позивач у ньому жити сказати не може. Як пояснив свідок ОСОБА_10, позивач є його батьком, на даний момент проживає у нього, хто як будував будинок точно сказати не може, так як позивач з сім'єю проживали окремо.

Відповідно до ст. ст. 1217, 1218, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрував право власності на спірний будинок АДРЕСА_1, Віньковецького району, 16.06.2006 року. Таким чином, станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 - день смерті ОСОБА_4 - дружини позивача, останній не належало право власності на спірний будинок, а тому даний будинок не може входити до складу спадщини, відтак не має жодних підстав визнавати за позивачем право власності на частину будинку в порядку спадкування після смерті дружини.

Таким чином, обравши способом захисту порушеного права пред'явлення позову про визнання права власності на нерухоме майно та визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування позивач в силу ст. 10 ЦПК України, не довів правову та фактичну підставу своїх вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 212-215 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Охрімовецької сільської ради про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Охрімовецької сільської ради від 22 березня 2006 року № 15 в частині визнання права власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та про визнання права власності на ? дому АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, протягом 10 днів після отримання копії цього рішення через Віньковецький районний суд до апеляційного суду Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Марціцка І. Б.