УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2014 р.Справа № 820/10647/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ральченка І.М.
Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.
при секретарі судового засідання - Кудіній Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013р. по справі № 820/10647/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метакон"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
04.11.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАКОН" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 0000392201 та № 0000402201 від 16.08.2013 року.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 19.11.2013 року позовні вимоги задовольнив.
Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ТОВ «Інтертон плюс».
ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В силу положень ч. 1 ст. 41 КАС України з огляду на неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Метакон" щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Інтертон плюс» за період лютий, березень, квітень 2012 року.
За результатами перевірки складений акт від 31.07.2013 року № 90/22-01/32133971, яким встановлено порушення ТОВ "Метакон" п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість у розмірі 134419 грн.; п.п.20.1.24 п.20.1 ст.20, п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України щодо ненадання до перевірки первинних документів.
На підставі вказаного акту 16.08.2013 року ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000392201, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 168023,75 грн., у тому числі за основним платежем - 134419 грн., штрафні санкції - 33604,75 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000402201, яким на позивача накладені штрафні санкції у розмірі 510 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ТОВ «Інтертон плюс».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
При цьому, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «Метакон» - покупець, та ТОВ «Інтертон плюс» - продавець 01.07.2011 р. укладений договір поставки № 0107/1, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця комп'ютерну техніку, офісне обладнання та техніку відеоспостереження.
У підтвердження реальності вказаного договору надано податкові накладні № 3, 4 від 01.02.2012 р., № 27, 28 від 09.02.2012 р., № 42 від 16.02.2012 р., № 64 від 22.02.2012 р., № 79 від 28.02.2012 р., № 1 від 01.03.2012 р., № 6 від 02.03.2012 р., № 14 від 05.03.2012 р., № 36 від 13.03.2012 р., № 66 від 20.03.2012 р., № 79 від 26.03.2012 р., № 3 від 02.04.2012 р., № 10 від 03.04.2012 р., № 24 від 06.04.2012 р., № 32 від 09.04.2012 р., № 52 від 11.04.2012 р.; видаткові накладні №0102/2, №0102/1 від 01.02.2012 р., №902/3, №0902/1 від 09.02.2012р., №1602/2 від 16.02.2012р., №2202/3 від 22.02.2012р., №2802/2 від 28.02.2012р., №0103/2 від 01.03.2012р., №0203/2 від 02.03.2012р., №0503/1 від 05.03.2012р., №1303/1 від 13.03.2012р., №2003/1 від 20.03.2012р., №2603/3 від 26.03.2012р., №0204/2 від 02.04.2012р., №0304/5 від 03.04.2012р., №0604/2 від 06.04.2012р., №0904/3 від 09.04.2012р., №1104/2 від 11.04.2012р.
Фактична оплата товару здійснена у повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується відповідними рахунками на оплату.
Також, між ТОВ «Інтертон плюс» - виконавець, та ТОВ «Метакон» - замовник, 03.01.2012 р. укладений договір № 0301/5, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати обслуговування комп'ютерної техніки, а замовник зобов'язаний прийняти послуги та оплатити їх.
У виконання умов вказаного договору складені акти здачі приймання робіт №1002/2 від 10.02.2012 р., №1602/1 від 16.02.2012 р., №2202/2 від 22.02.2012 р., №0303/2 від 03.03.2012 р., №0503/2 від 05.03.2012 р., №1303/3 від 13.03.2012 р., №1503/5 від 15.03.2012 р., №2003/10 від 20.03.2012 р., №2303/2 від 23.03.2012 р., №2603/1 від 26.03.2012 р., №0404/3 від 04.04.2012 р., №0904/1 від 09.04.2012 р., №1004/9 10.04.2012 р., № 1804/3 від 18.04.2012 р., №1904/11 від 19.04.2012 р., №2304/3 від 23.04.2012 р.
У підтвердження реальності вчинення господарських операцій надано податкові накладні №30 від 10.02.2012 р., №40 від 16.02.2012 р., №62 від 22.02.2012 р., №11 від 03.03.32012 р., №16 від 05.03.2012 р., №35 від 13.03.2012 р., №45 від 15.03.2012 р., №67 від 20.03.2012 р., №74 від 23.03.2012 р., №84 від 26.03.2012 р., №11 від 04.04.2012 р., №29 від 09.04.2012 р., №34 від 10.04.2012 р., №72 від 18.04.2012 р., №83 від 19.04.2012 р., №98 від 23.04.2012 р..
Фактична оплата товару здійснені у безготівковій формі, що підтверджується відповідними рахунками на оплату, що наявні у матеріалах справи.
Крім того, 01.04.2011 р. між ТОВ «Інтертон плюс» - виконавець, та ТОВ «Метакон» - замовник, укладений договір № 0104/2, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати маркетингові послуги, а замовник зобов'язаний прийняти послуги та оплатити їх.
За умовами вказаного договору сторонами підписані акти здачі-приймання робіт №1002/1 від 10.02.2012р., №1302/3 від 13.02.2012р., №1402/1 від 14.02.2012р., №2102/11 від 21.02.2012р., №2402/4 від 24.02.2012р., №2702/1 від 27.02.2012р. та виписані рахунки на оплату.
У виконання вказаних господарських операцій надано податкові накладні №29 від 10.02.2012 року, №31 від 13.02.2012 року, № 34 від 14.02.2012 року, №53 від 21.02.2012 року, №66 від 24.02.2012 року, №72 від 27.02.2012 року.
Оплата здійснена у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками на оплату.
Також, 31.03.2012 р. між ТОВ «Інтертон плюс» - виконавець, та ТОВ «Метакон» - замовник, укладений договір №0303-01, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати інформаційно-консультаційні послуги, а замовник зобов'язаний прийняти послуги та оплатити їх.
У виконання умов вказаного договору надано акти здачі - приймання робіт №3103/8 від 31.03.2012р., №0702/7 від 07.02.2012р., №1502/3 від 15.02.2012р., №1602/2 від 16.02.2012р., №2402/5 від 24.02.2012р., №2702/2 від 27.02.2012р., №2902/6 від 29.02.2012р., №0503/3 від 05.03.2012р., №0603/3, №0603/4, №0603/5 від 06.03.2012р., №1403/4, №1403/5 від 14.03.2012р., №1903/5 від 19.03.2012р., №2003/9 від 20.03.2012р., №0404/4 від 04.04.2012р., №0904/2 від 09.04.2012р., 1004/2 від 10.04.2012р., №1104/9 від 11.04.2012р., №1304/4 від 13.04.2012р., №1704/8 від 17.04.2012р., №2304/2 від 23.04.2012р., №2704/4 від 27.04.2012р., №0202/5 від 02.02.2012р.
За наслідками господарських операцій виписані податкові накладні №113 від 31.03.2012 року, №18 від 07.02.2012р., №37 від 15.02.2012р., №39 від 16.02.2012р., №73 від 27.02.2012р., №84 від 29.02.2012р., №15 від 05.03.2012 року, №68 від 24.02.2012р., №19, №21, №23 від 06.03.2012р., №41 від 14.03.2012р., №55 від 19.03.2012р., №57 від 20.03.2012р., №40 від 14.03.2012р., №16 від 05.03.2012р., №30 від 09.04.2012р., №33 від 10.04.2012р., №43 від 11.04.2012р., №69 від 13.04.2012 року, №43 від 11.04.2012р., №99 від 23.04.2012р., №119 від 27.04.2012р., №10 від 03.04.2012р.
Фактична оплата за вказаним договором проведена у повному обсязі, що підтверджується рахунками на оплату.
Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань за їх наслідком, в даному випадку, не вбачається.
Одночасно, колегія суддів не погоджується із посиланнями податкового органу на невикористання позивачем придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності, з огляду на те, що матеріали справи містять первинну документацію, із якої вбачається, що у період з лютого по квітень 2012 року ТОВ «Метакон» здійснювалась реалізація придбаного у ТОВ «Інтертон плюс» товару третім особам.
Таким чином, доводи апеляційної скарги податкового органу про неналежне документальне підтвердження позивачем господарських операцій із вказаним контрагентом, зокрема відсутність підтвердження використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду справи.
Таким чином, позивач на законних підставах та у відповідності до положень Податкового кодексу України, сформував суму податкового кредиту з ПДВ, який визначив виходячи з вартості послуг то товарів, придбаних з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської своєї діяльності, що підтвердив належним чином складеними первинними документами.
Крім того, колегія суддів вказує, що в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладені висновки акту ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова від 18.04.2013р. №1561/2210/36225526 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Інтертон плюс», якою встановлено недійсність вчинення господарських операцій перевіряємого суб'єкта господарювання.
Однак, такі твердження є безпідставними, оскільки в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Слід вказати, що є недопустимим обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам.
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить обґрунтувань посиланням податкового органу, викладеним у апеляційній скарзі, на вчинення позивачем порушень податкового законодавства, за наслідками яких позивач позбавлений права формування податкового кредиту та інших податкових зобов'язань.
Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість судження ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про порушення позивачем вимог закону при обчисленні податку на додану вартість, податкового кредиту від провадження господарської діяльності.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 0000392201 та № 0000402201 від 16.08.2013 року такими, що прийняті на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2013р. по справі № 820/10647/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2014 р.
Судове рішення № 37605679, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/10647/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: