Постанова № 3760493, 23.03.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.03.2009 р.                                                                                                     № 13/338

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом виробничо-комерційного колективного підприємства «Різон»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення рішення №442302/0 від 04.04.2003

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Справа розглядається в першій інстанції повторно.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2007 р. постанова господарського суду міста Києва від 13.07.2006 року та Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 року у справі №02-4-11/1948-33/791-25/145-А скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач вважає хибною думку Відповідача щодо того, що торгівельний комплекс, який здається в суборенду Позивачем не є власністю останнього, а від так дана господарська операція не може бути звільнена від оподаткування на підставі пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість». У зв’язку з чим Позивач просить скасувати винесено податкове повідомлення-рішення №442302,0 від 04.04.03р., яким підприємству було донараховано податок на додану вартість та штрафні санкції в розмірі 1 167 044,00 грн.

Зазначає, що Законом не обмежуються права підприємств громадських організацій інвалідів щодо проведення операцій з використанням орендованого майна підприємствами громадських організацій інвалідів, і не передбачає підстав для втрати права на користування пільгами у зв'язку із заняттям такою діяльністю, а здійснення такого виду діяльності як використання орендованих об'єктів є законною діяльністю підприємства, яка передбачена Цивільним та Господарськими кодексами України.

Відповідач у письмовому запереченні на позовну заяву та додаткових поясненнях повідомив, що проти позову заперечує. При цьому посилається на те, що застосування припису пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закон про ПДВ, який дає підстави для звільнення від оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг), можна застосувати лише при наявності права власності на майно, окрім продажу підакцизних товарів, грального бізнесу та покупних товарів.

Переконаний, що підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не має.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційне колективне підприємство «Різон»зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 19.01.1994 р. та присвоєно ідентифікаційний код 20034343.

В п.2.1 статуту Позивача зазначено, що засновником підприємства є громадська організація «Київська міська асоціація інвалідів по слуху»яка зареєстрована управлінням юстиції 09.03.1994 р.

Відповідно до довідки №3302/06 з ЄДРПОУ видане Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві видами діяльності за КВЕД є: здавання під найм власної та державної нерухомості виробничо-технічного та культурного призначення; оптова торгівля радіотелевізійними товарами; інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі різними товарами; виробництво апаратури для трансляції та ретрансляції передач.

Відповідно до свідоцтва №37716485 від 07.03.2006 р. зареєстрований платником податку на додану вартість. В даному свідоцтві також зазначена інформація, що Позивач зареєстрований платником ПДВ з 10.07.1997 р.

На вимогу суду, Позивач надав довідку про кількість працюючих на підприємці, в тому числі інвалідів та фонд о оплати праці робітників у період, що перевірявся. Так за період з 01.01.2001 р. по 31.01.2003 р. на підприємстві працювало: січень 2001 року – 7 чоловік з них 5 інвалідів 3, з лютого по грудень 2001 року 3 чоловіки з них 2 інваліди, в 2002 році у січні 2002 року - 11 чоловік з них 10 інвалідів, лютий 2002 року –14 чоловік з них 13 інвалідів, березень 2002 року –15 чоловік з них 14 інвалідів, з квітня по липень 2002 року –18 чоловік з них 17 інвалідів, з серпня по грудень 2002 року –18 чоловік з них 18 інвалідів, в січні 2003 року працювало - 21 чоловік з них 20 інвалідів. Фонд оплати праці (далі ФОП) робітників склав: у 2001 році - січень 2001 року - 415 грн., в тому числі ФОП інвалідів 330 грн., з лютого по березень 2001 року - 410 грн., в тому числі ФОП інвалідів 260 грн., квітень 2001 року - 1920 грн. в тому числі ФОП інвалідів 1520 грн., з травня по липень 2001 року - 1160 грн. в тому числі ФОП інвалідів 760 грн., з серпня по грудень 2001 року - 420 грн. в тому числі ФОП інвалідів 270 грн., січень 2002 року 4 950 гри. в тому числі ФОП інвалідів 4 350 грн., за лютий 2002 року 6 450 грн. в тому числі ФОП інвалідів 5 850 грн., березень 2002 року - 7 000 грн. в тому числі ФОП інвалідів 6 400 грн., з квітня по липень 2002 року - 8 100 грн. в тому числі ФОП інвалідів 7500 грн., серпень 2002 року - 8345,80 грн. в тому числі ФОП інвалідів 7745,80 грн., вересень 2002 року - 8 484,45 грн. в тому числі ФОП інвалідів 7884,45 грн., жовтень 2002 року –7058,68 грн.. в тому числі ФОП інвалідів 6928,25 грн., листопад 2002 року - 6288,11 грн. в тому числі ФОП інвалідів 6145,25 грн., грудень 2002 року - 7134,28 грн. в тому числі ФОП інвалідів 6561,35 грн., за січень 2003 року - 9 526,80 грн., в тому числі ФОП інвалідів 8950 грн.

На підтвердження даних зазначеної довідки Позивач розрахунково-платіжні відомості за 2001-2003 роки, ксерокопії пенсійних посвідчень та довідок МСЕК, наказів про прийняття на роботу та звільнення робітників та штатний розклад(документи наявні в матеріалах справи).

Так в період з 25.03.2003р. по 02.04.2003р. ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВККП «Різон»за період з 01.01.2001р. по 01.02.2003р.

В ході перевірки було зафіксовано, що ВККП «Різон»на підставі договорів оренди №1-1/1 від 12.11.2001р. та №01/1-1 від 13.11.2002р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи) отримало від ТОВ «Місто слави»торгівельний комплекс (підземний простір), який в подальшому позивачем було здано в суборенду.

При цьому ВККП «Різон»застосувало пільгу по податку на додану вартість відповідно до пп. 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону про ПДВ.

За результатами перевірки було складено акт №9/23-427 від 02.04.2003р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

На підставі акту перевірки №9/23-427 від 02.04.2003р. ДПІ у Печерському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення - рішення №442302/0 від 04.04.2003р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Вказаним повідомленням-рішенням позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»в розмірі 1 167 044, 00 грн. (793940,00 грн. - основний платіж, 373104,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 14-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від «21»березня 1991 р. № 875-ХІІ зазначено, що підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача), звільняються від оподаткування операції з продажу товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).

Згідно частини другої пп..5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону про ПДВ підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Отже, в зазначених вище приписах законодавець чітко передбачив обмеження та умови, щодо застосування пільги з продажу товарів, робіт та послуг, а саме: не звільняються від оподаткування операції, пов'язані з продажем підакцизних товарів, гральним бізнесом та покупних товарів; підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

Так на підставі документів, які перераховувались вище, суд встановив, що у період що перевірявся, кількість інвалідів які працювали на підприємстві становила значно більше п’ятидесяти відсотків загальної чисельності працюючих та фонд оплати праці таких інвалідів перебільшує 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці ніж це передбачено Законом про ПДВ.

Судом встановлено і той факт, що були наявні відповідні дозволи №266 від 04.10.2001р. (рішення Комісії №6 від 04.10.2001р.), №270 від 01.04.2002р. (рішення комісії №1 від 31.01.2002р.), №476 від 01.09.2002р. (рішення комісії №6 від 01.10.2002р.).

Таким чином, Позивач виконав всі умови, які передбачені приписами закону про ПДВ та мав право користуватись пільгою з оподаткування за період, що перевірявся.

Вживане у п.5.2.1 Закону про ПДВ словосполучення «майно, яких є їх власністю»має безпосередній зв'язок з поняттям «підприємства та організації громадських організацій інвалідів», але, вищезгаданий оборот не можна вважати законодавчо вдалим. На думку суду, у цьому випадку законодавцем малось на увазі те, що підприємство, засноване виключно на підставі майна громадської організації інвалідів, оскільки передане до статутного фонду майно (кошти) заснованого підприємства, становиться власністю такого підприємства, а засновник «обмінює»його на корпоративне права. З огляду на таку стилістичну конструкцію норми п. 5.2.1. суд може зробити висновок: майно підприємства дійсно повинно належати повністю організації інвалідів (її єдиному засновнику) на праві власності, і це лише одна з ознак підприємства, що надає останньому право на користування пільгами. Встановлено, що установчі документи ВККП «Різон»підвереджують, що майно підприємства є стовідсотковою власністю громадської організації інвалідів. Таким чином, цю вимогу закону щодо умов користування пільгами з оподаткування як підприємства, що належить виключно громадській організації інвалідів, виконано повністю.

Окрім цього, в Листі № 142/7/16-1201 від 10.01.2001 р. «Про застосування положень підпунктів 5.2.1. та 6.2.8. Закону України «Про податок на додану вартість»Державна податкова адміністрація України повідомляє, що підпунктом 5.2.1. статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачена можливість застосування підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів (за умови дотримання ними затверджених вимог) пільгового режиму оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу та покупних товарів лише за умови наявності у таких організацій дозволу на право користування такою пільгою, яка надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України».

          Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання нечинним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що Позивачем доведено необґрунтованість прийнятого Відповідачем податкового повідомлення-рішення від 04.04.2003 р. №442302/0.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 04.04.2003 р. №442302/0.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                       А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено –29.04.2009 р.